Банкова завдає удару

Закон про олігархів є зручним інструментом Офісу президента для того, щоб заглушити критику влади у медійному просторі

Нинішня українська влада й далі хвалиться своїми «перемогами». І зараз після того, як парламент швиденько підправив так званий закон про олігархів (щоб тільки РНБО могла «призначати» офіційних олігархів), спікер Стефанчук та президент Зеленський його підписали і нам розповідають, що, виявляється, олігархів в Україні вже подолано. 
Тепер жоден олігарх не впливатиме на політичне життя в нашій країні, усі ЗМІ стануть незалежними, великий бізнес працюватиме чесно і не буде монополій. Гарно звучить? От тільки реальність зовсім інша. Насправді ініційований президентом закон про олігархів спрямований лише на те, щоби Банкова отримала більше важелів тиску на політичних конкурентів Володимира Зеленського і на перерозподіл медіаринку. Якщо говорити ще простіше, то важко не зрозуміти, що головною метою згаданого закону було створення щонайбільше незручностей для колишнього президента Петра Порошенка. І якщо в цьому процесі вдасться прибрати з дороги усі ЗМІ, що дозволяли собі подавати хоч якусь негативну інформацію щодо нинішньої влади, навіть якщо ці ЗМІ не пов’язані з Порошенком, для Банкової це буде просто ідеальним результатом. За реалізацією саме такого сценарію ми зараз спостерігаємо. Олігархи, які для Банкової є «своїми», звичайно ж, залишаться в плюсах…

Пів року на розбірки

Нагадаємо, що, відповідно до згаданого закону, визначатиме, хто є олігархом, і вестиме відповідний реєстр Рада національної безпеки і оборони (РНБО). Це було надпринципово для Офісу президента. Адже РНБО – координаційний орган при президентові, головою РНБО є президент і саме він формує її персональний склад. Так дуже зручно «призначати олігархів». У другому читанні 23 вересня парламент проголосував за законопроєкт із неузгодженістю, адже також була врахована правка, відповідно до якої олігархів могло визначати й Національне агентство з питань запобігання корупції. 3 листопада парламент усунув цю колізію. Нардепи закон не переголосували, «слуги народу» посилалися на ст. 131 Регламенту Верховної Ради і вирішили лише уточнити деякі статті закону про олігархів.
Також нагадаємо: для того, щоб особа була внесена у реєстр олігархів, вона має підпадати під три з чотирьох критеріїв – бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації; є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який після дня з моменту набуття чинності цим законом є суб’єктом природних монополій або займає монопольне (панівне) становище на ринку відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції» та впродовж одного року поспіль підтримує або посилює таке становище; підтверджена вартість активів особи та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є, перевищує 1 мільйон прожиткових мінімумів (зараз це 2,38 млрд грн).
Про розпливчастість цих критеріїв «Львівська Пошта» вже неодноразово писала. Олігархам, внесеним до реєстру, заборонено брати участь у великій приватизації, здійснювати внески у вигляді власних грошових коштів, виконання робіт, надання товарів, послуг тощо на підтримку політичних партій відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні», здійснювати внески до виборчих фондів кандидатів (окрім власного виборчого фонду), політичних партій під час виборчого процесу відповідно до Виборчого кодексу України; фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.
Цього тижня міністр юстиції Денис Малюська заявив, що тепер у потенційних олігархів є пів року на те, аби визначатися, чи хочуть вони потрапити в реєстр олігархів. «Минулої суботи «Голос України» опублікував закон про олігархів, а це означає, що протягом наступних 180 днів вони мають зробити непростий вибір: або отримати офіційний статус олігарха та потрапити під обмеження, встановлені новим законом, або ж позбутися ознак, які визначають їх як олігархів (наприклад, перестати впливати на політику, позбутися монопольного становища або продати медіа покупцеві з бездоганною діловою репутацією)… Найближчим часом Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення розробить та затвердить Порядок проведення перевірки ділової репутації покупця (потенційного покупця) засобу масової інформації.
РНБО затвердить Положення про реєстр олігархів і порядок його формування та ведення, а також розробить такий реєстр. Введення в дію закону про олігархів припадає на період між травневими святами, а перші «номінаційні» засідання РНБО стануть можливими (з дотриманням усіх процедурних обмежень) уже з двадцятих чисел травня», – написав Малюська 8 листопада на своїй сторінці у Facebook.

Перші результати

Та влада вже досягла деяких результатів. Цього тижня стало відомо, що Петро Порошенко начебто продав телеканали «Прямий» та «5 канал». Чому «начебто»? Тому що новими власниками стали журналісти цих каналів, а також нардепи з «Європейської солідарності».
«Днями через атаку на свободу слова, яка є справжньою мішенню закону про олігархів, я вимушений був ухвалити рішення про продаж акцій обох донедавна своїх каналів журналістам: теперішнім і колишнім, які працювали на «Прямому» і, звичайно, на «5 каналі»... Частина цих журналістів – народні депутати. Згідно з законом, свої пакети вони передали в управління телеканалам, які об’єдналися в холдинг із символічною назвою «Вільні медіа», – заявив Петро Порошенко, повідомляє пресслужба «Європейської солідарності». 
І, як повідомляє «Детектор медіа», 10% і далі належать компаніям самого Порошенка. Тому все це також виглядає смішно. Такі ігри в «кішки-мишки» Порошенка з Офісом президента можна розглядати лише як початок боротьби щодо його включення/невключення у реєстр олігархів. Імовірно, надалі ця боротьба лише загострюватиметься.

Тиск на ЗМІ посилюється

І маємо ще одну цікаву історію. Мовиться про закриття українського англомовного видання Kyiv Post – одного з найважливіших незалежних видань в Україні. Особливо якщо говорити про те, наскільки воно було важливим для поширення інформації про Україну для міжнародної аудиторії. Щоправда, медіаексперти ще сперечаються, чи пов’язане закриття Kyiv Post із законом про олігархів.
Журналістка Kyiv Post Анна Миронюк на своїй Facebook-сторінці написала, що припинення роботи видання та звільнення колективу є розплатою власника видання – одеського бізнесмена Аднана Ківана. «Ми вважаємо, що таким чином власник позбавляється незручних, чесних та принципових журналістів», – зазначила вона.
Водночас багато політичних експертів та відомих журналістів пов’язують закриття Kyiv Post із тиском Офісу президента на власника. «Журналісти вранці прийшли на роботу і дізналися, що їх просто звільнили разом із багаторічним редактором Браяном Боннером. Ківан у своїй офіційний заяві обіцяє перезапуск видання українською мовою уже найближчим часом. Із найкращими українськими та іноземними журналістами. Тобто річ все-таки не в грошах? Неофіційно проблеми у редакції почалися кілька тижнів тому. І, як мені відомо, пов’язані з тиском на Ківана з боку Офісу президента. Для розуміння: Kyiv Post – основне джерело інформації про Україну для посольств, міжнародних організацій та експатів. Джерело, яке писало про «вагнергейт», офшорний скандал, антикорупційні органи та реформи загалом. Комусь це, напевне, не дуже подобалось. І власнику це дали зрозуміти... Намагатися впливати на Браяна та його колектив – справа марна. Він відомий своєю принциповістю і за 25 років зміг зберегти незалежну редакційну політику. Тому вирішили просто позбавитися.
Зважаючи на те, що опозиційних депутатів тепер намагаються не пускати у закордонні відрядження, а Офіс розробив власний тижневий дайджест, в якому збирається розповідати про «перемоги», крок більш ніж логічний. І в стилі раннього Януковича…» – написала на своїй сторінці у Facebook головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва. 
В Офісі президента, звичайно ж, подібні звинувачення відкидають. Треба зазначити, що, на відміну від «продажу» телеканалів Порошенка, закриття Kyiv Post не обов’язково варто пов’язувати саме із законом про олігархів. У будь-якому випадку, закон про олігархів буде зручним механізмом впливу на власників ЗМІ. Незалежних медіа ми від цього не отримаємо, а от критики влади в медіапросторі може стати значно менше. 
«Після того, як Порошенко почав скидати свої ресурси, ми розуміємо, що цей закон може, навпаки, сприяти тінізації ринку, просто олігархи почнуть переоформляти свої медійні активи на котів. Це просто крок назад… Є загальна картинка дуже інтенсивної підготовки до виборів, вже зараз ідуть активні спроби контролювати медійний простір, аби зробити його зручним», – зазначає виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк, повідомляє BBC-Україна. 
І це насправді дуже тривожний сигнал, бо влада замість того, щоб визнавати свої помилки і здійснювати реальні потрібні реформи, шукає шляхи, як заглушити навіть аргументовану критику. 
Експерт американського неурядового аналітичного центру «Атлантична рада» Девід Кларк зазначає, що від закону про олігархів президент Зеленський може отримати ще більше влади. «Західним партнерам України не варто ігнорувати недоліки деолігархізації Зеленського. За оптимістичного сценарію ця стратегія – втрачена можливість покласти край проблемі, яка переслідувала країну від здобуття незалежності. За песимістичного сценарію є ризик того, що ця стратегія лише підсилить те, що мала побороти. З українським олігархатом не можна боротися вибірково. Такі дії варто засуджувати. Правила потрібно застосовувати прозоро та безсторонньо. Це має здійснювати незалежний орган. Такою є вимога-мінімум. Водночас уряд та президент мають бути відвертими щодо своїх відносин із тими, що володіють значними статками. США та ЄС потрібно стежити за імплементацією закону і тиснути задля того, щоб українська влада слідувала найкращим міжнародним практикам. Зміни до закону мають враховувати рекомендації Венеційської комісії, які надійдуть до кінця року», – мовиться в колонці Девіда Кларка на сайті «Атлантичної ради», передрук якої зробило Радіо Свобода.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8273 / 1.64MB / SQL:{query_count}