Київ відвідав глава Пентагона

Міністр оборони США заявив, що жодна країна не має права вето на рішення про членство України в НАТО

Це перший офіційний візит Ллойда Остіна, який очолив Пентагон у січні цього року, в Україну. Відбувся він у межах турне міністра оборони США державами Чорноморського регіону: першою була Грузія, після України Ллойд Остін вирушив до Румунії.
«Я тут, щоб підтвердити нашу непохитну підтримку суверенітету, територіальної цілісності та євроатлантичних прагнень України. Та висловити нашу прихильність зміцненню здатності України стримувати подальшу агресію Росії», – такою була перша заява міністра оборони США після прибуття до Києва.

Відповідь Москві

Ллойд Остін, як і належить військовому, чітко і зрозуміло розставив пріоритети, назвавши Росію агресором та наголосивши, що не в Москві вирішуватимуть, чи вступати Україні в НАТО. «Жодна третя країна не має права вето на рішення України про членство в НАТО. Україна має право визначати свою власну майбутню зовнішню політику. І ми очікуємо, що вона зможе це зробити без будь-якого зовнішнього втручання», – пояснив керівник військового відомства США. 
Коментуючи заяву, яку озвучив напередодні речник президента Росії Дмитро Пєсков про те, що вступ України до НАТО став би «найгіршим сценарієм, який виходить за червоні лінії національних інтересів Росії», міністр оборони США чітко та недвозначно заявив, що війну розпочала РФ. «Саме вона створює перешкоди для досягнення миру. Ми ж продовжуємо робити все можливе, щоби підтримати Україну й захистити її безпеку», – наголосив Ллойд Остін. 
«Найгірший сценарій уже відбувся: напад Росії на Україну, окупація наших земель та вбивство наших громадян. Тому нас не цікавить думка Росії щодо вступу України до НАТО», – додав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Два міністри

Першим пунктом візиту, як і годиться, стало обговорення суто професійних питань. Ллойд Остін та Андрій Таран, міністр оборони України, обговорили впровадження рамкової угоди щодо стратегічних основ оборонного партнерства. «Ми домовилися опрацювати дорожню карту реалізації положень підписаної у Вашингтоні рамкової угоди щодо стратегічних основ оборонного партнерства. Ми розглянули конкретні, найбільш критичні проєкти з розвитку фундаментальних спроможностей Збройних сил України, які є важливими для забезпечення оборони нашої держави на суходолі, в повітрі, на морі, а також у кіберпросторі», – заявив на брифінгу за підсумками перемовин Андрій Таран. За його словами, втілення цих проєктів дозволить Збройним силам «налагодити тісну взаємодію зі США в дусі стратегічного партнерства, особливо з питань підтримки регіональної стабільності та миру», а також сприятиме досягненню Україною критеріїв для набуття повноправного членства в НАТО.
Також два міністри обговорили зміцнення партнерства в Чорноморському регіоні, щоб протистояти діям РФ. Очільник Пентагона зазначив, що з 2014 року США виділили понад 2,5 млрд USD Збройним силам України для забезпечення територіальної цілісності країни і захисту її територіальних вод. Напередодні цього візиту Україна отримала понад 90 тонн боєприпасів зі США – другу партію додаткової допомоги сумою 60 млн USD, яку президент Джо Байден направив до України. «Ми надаємо допомогу в усіх регіонах на регулярній основі, і це наше зобов’язання перед нашими партнерами. І ви можете очікувати, що ми будемо продовжувати нашу підтримку», – наголосив Ллойд Остін.

Міністр і президент

Геополітичні питання обговорювали вже під час зустрічі міністра оборони США з президентом України Володимиром Зеленським. Сторони обговорили низку важливих питань, зокрема подальше поглиблення практичної взаємодії між Україною та Сполученими Штатами Америки у сфері безпеки та оборони відповідно до домовленостей, досягнутих під час візиту Володимира Зеленського до США, повідомила пресслужба Офісу президента України.
«Сполучені Штати залишаються для України головним партнером у сфері безпеки й оборони», – наголосив Володимир Зеленський і висловив подяку американській стороні за матеріально-технічну допомогу, яку надають США для посилення спроможностей Збройних сил України з метою протидії російській агресії. Володимир Зеленський зауважив, що Україна намагається активізувати роботу всіх переговорних форматів задля досягнення миру на сході та відновлення суверенітету й територіальної цілісності. Співрозмовники обговорили актуальні питання взаємодії України з НАТО та подальшої підтримки з боку США на шляху реалізації євроатлантичних прагнень нашої держави.

Експерти: не все так однозначно

Візит очільника Пентагону до України є символом того, що хоча США критикують «вкорінену корупцію» в країні, вони рішуче підтримують її суверенітет, незалежність та територіальну цілісність, заявив, коментуючи візит до України міністра оборони США, Вільям Кортні, колишній посол США до Казахстану, Грузії, який нині працює в аналітичній компанії RAND, інформує Голос Америки.
Водночас деякі оглядачі у США висловили занепокоєння щодо того, який вплив на стабільність у світі може мати позиція Вашингтона щодо «відкритих дверей до НАТО» для України та Грузії. Експерт аналітичного центру Quincy Institute for Responsible Statecraft Стівен Вертгайм написав у твіттері, що адміністрація Байдена стоїть перед вибором «взяти на себе зобов’язання воювати за Україну та Грузію, тим самим створивши серйозний ризик війни з Росією, або визнати, що розширення НАТО дійшло кінця, як це мало відбутись вже давно».
Скептично до можливості сигналу про відкритість НАТО для Києва та Тбілісі поставився і дослідник Cato Institute у Вашингтоні Джастін Логан. «Прийняття України та/або Грузії до НАТО додало би членів, частину території яких буквально окупує Росія. США або брешуть щодо «відкритих дверей», або сподіваються, що європейці й надалі нестимуть відповідальність за цей нонсенс. У будь-якому разі це викликає жаль», – написав експерт на своїй твіттер-сторінці.
Натомість в Україні звернули увагу на відсутність у військовій допомозі від США летального озброєння. Загалом цього року українська армія вже отримала від США допомоги сумою понад 275 млн USD, але йшлося лише про суто технічну номенклатуру: пластини для бронежилетів, запчастини до поставлених раніше «гаммерів», радіостанції, тактичні планшети, GPS-навігатори, прилади нічного бачення тощо.
«Чого, однак, цього року в Києві поки що не дочекалися, то це летального озброєння. Тобто того, за допомогою чого можна уражати сили противника. Додаткову допомогу на 60 мільйонів доларів на цей рік пообіцяли, коли Зеленський у серпні був у США. У межах неї мають бути протитанкові ракетні комплекси, але поки що відвантажень не було», – констатував у розмові з Німецькою хвилею Микола Бєлєсков, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень. Він сподівається, що ПТРК будуть у ще одній партії допомоги, яку обіцяють цього року.
Захищені системи зв’язку, засоби протиповітряної оборони, платформи для дії на морі, легка бронетехніка – список гострих потреб для підвищення обороноздатності України можна продовжувати довго, каже Микола Бєлєсков. «Навіть по тому, що США вже надавали раніше, є ще куди працювати. Бо 360 ракет і кілька десятків пускових ПТРК Javelin – це зовсім не той рівень, щоб гарантовано виставити відчутну ціну за агресію Росії», – зазначив експерт.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7740 / 1.61MB / SQL:{query_count}