Старість за мірками реформи

Парламент прийняв пенсійну реформу, проігнорувавши більшу частину зауважень депутатів та висновок профільного комітету

Парламент прийняв пенсійну реформу, проігнорувавши більшу частину зауважень депутатів та висновок профільного комітету

Змінивши кілька норм, Верховна Рада України затвердила всі принципові для кредиторів МВФ положення. На опрацювання документа нардепам знадобилося понад вісім годин – відхиляти зауваження (1096 поправок до законопроекту) своїх колег вони припинили о пів на другу ночі, підтримавши 248 голосами перетворення проекту в закон. При цьому від Партії регіонів голоси “за” віддали 188 депутатів, від НУ-НС – 11, від “Реформ заради майбутнього” – 18, а також 11 позафракційних і весь склад Народної партії (20 депутатів). Комуністи та БЮТ-Батьківщина не дали жодного голосу.

Старі ключові зміни

Як раніше писала “Пошта”, відповідно до закону, поступово підвищуватимуть пенсійний вік для жінок із 55 до 60 років: починаючи з першого вересня (тоді закон набуває чинності), протягом 10 років цей вік щороку підніматимуть на шість місяців. Збільшуватимуть і необхідний для отримання соціальної допомоги вік для жінок – із 58 до 63 років.
Якщо сьогодні мінімально необхідний стаж для одержання пенсії за віком встановлено на рівні 5 років, то, за новими правилами, 15 років. Для новопризначених пенсій нормативна тривалість страхового стажу, необхідна для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, збільшується для жінок із 20 до 30 років, а для чоловіків – із 25 до 35 років.
Підвищуватимуть пенсійний вік чоловіків-державних службовців – протягом чотирьох років його підтягуватимуть до 62-річної позначки (розпочнеться процес 2013 року). Також протягом 10 років військовослужбовцям збільшуватимуть вислугу для призначення пенсії – із 20 до 25 років.
Працівникам бюджетної сфери, як і обіцяли, під час виходу на пенсію виплачуватимуть одноразову допомогу розміром у 10 їхніх пенсій. Подібні норми прописано і для народних депутатів, яким під час виходу на пенсію виплачуватимуть 12 місячних окладів (які, звісно ж, не порівняти зі зарплатами медиків, освітян та інших працівників бюджетної сфери). Державним службовцям під час виходу на пенсію (за наявності необхідного стажу) протягом 10 років виплачуватиметься допомога розміром у 10 посадових окладів. Вочевидь, такими є компенсатори для цих категорій.
Для жінок також передбачили своєрідні компенсатори, але спрямовані вони на те, аби українкам вигідніше було довше працювати (щоправда, пов’язану з цим проблему браку місць для випускників вишів вирішувати поки наміру не мають): за кожні півроку зволікання з виходом на відпочинок жінка отримуватиме 2,5% пенсії, тобто за п’ять років можливо заробити на 25% більшу пенсію.

Можливі шляхи повернення

Розмір максимальної пенсії тепер, згідно зі законом, має бути обмежений 10 прожитковими мінімумами. Хоч цю норму можуть легко скасувати, звернувшись до Конституційного суду України. І навряд чи судді КСУ апелюватимуть до статей про рівність громадян, радше вони обґрунтовуватимуть своє рішення
22 статтею Основного закону, яка стверджує, що новоприйняті закони не можуть обмежувати існуючих прав і свобод. Таке рішення Суду було б дуже вигідним депутатам, які, за підрахунками спікера парламенту, отримуватимуть удвічі меншу пенсію.
Не дивно також, що самі нардепи відмовились установити розмір своєї пенсії на рівні пенсійного забезпечення звичайних, не обтяжених владними обов’язками громадян. Ще один спосіб удосконалити деякі норми законопроекту – воля президента, який володіє правом накласти вето, запропонувавши деякі поправки.
Хоч цілком можливо, що депутати зможуть зберегти чинні стандарти своїх надходжень, адже у законі є не до кінця зрозумілий пункт: “якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі”. До того ж цей пункт згадано у “Перехідних положеннях”, що стосуються усього комплексу змін, а отже, й депутатських пенсій.

Баланс потребує жертв

Як зазначається у законі, основним очікуваним результатом його прийняття є збалансування солідарної системи, яка дозволить запровадити другий рівень пенсійного забезпечення – накопичувальну систему. Її мають запровадити у рік бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду. За попередніми підрахунками, це має відбутися 2013 року. Цьогоріч очікуваний дефіцит бюджету Пенсійного фонду сягає 17,8 млрд грн.
Ще від початку представлення проекту пенсійної реформи експерти неодноразово акцентували на однобічності описаних норм. Реформа – це не лише підняття пенсійного віку. Дефіцит бюджету ПФ можна подолати й у інший спосіб, до того ж більш вигідний українцям – легалізувати зарплати. Ще до недавнього часу в Міністерстві соціальної політики запевняли, що візьмуться за цю проблему.
За оцінками Сергія Тігіпка, у тіні сьогодні перебуває не менше 40% зарплати, а це означає, що стільки ж відсотків своїх доходів не отримує Пенсійний фонд. Відтак цілком логічним кроком подолання дефіциту його бюджету є детінізація.
Поки парламент потів над поправками, Сергій Леонідович на телебаченні запевняв, що “прийняття законопроекту “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” лише започаткує кардинальні зрушення в пенсійному забезпеченні громадян нашої держави”. Після цього урядовці мають намір внести до парламенту ще кілька законопроектів, спрямованих на легалізацію зарплат. Проте ВР зможе їх розглянути не раніше осені, оскільки з наступного тижня і до кінця літа депутати відпочиватимуть від законодавчих буднів. А провести реформу комплексно за один захід, вочевидь, влада не має намірів.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8359 / 1.59MB / SQL:{query_count}