Голи від своїх

Можливо, це випадковість, яких так багато в нашому житті, але ті, хто уважно спостерігає не тільки за вітчизняним чемпіонатом, але й за тим, що діється у світовому футболі, могли помітити, як раптом стало багато автоголів. Справжня епідемія!

Можливо, це випадковість, яких так багато в нашому житті, але ті, хто уважно спостерігає не тільки за вітчизняним чемпіонатом, але й за тим, що діється у світовому футболі, могли помітити, як раптом стало багато автоголів. Справжня епідемія!

То відомий українським уболівальникам грузинський захисник "Мілана", капітан збірної Грузії Каха Каладзе упродовж десяти хвилин забиває у власні ворота два м'ячі, і Грузія поступається на своєму полі команді Італії - 0:2, то московський "Спартак" вже до 14ї хвилини програє "Крильям Совєтов" 0:2 завдяки своїм гравцям - захисникові Мартіну Штранцлю та воротареві Сослану Джанаєву (щоправда в офіційну статистику цей гол записали на гравця самарців) і фактично втрачає шанси на титул чемпіона Росії 2009 року, то лондонський "Арсенал" перемагає у черговому турі Прем'єр­ліги "Вулвергемптон" з великим рахунком - 4:1 завдяки тому, що перші два голи собі забивають захисники "Вулвер".

Показовим у цьому плані можна назвати третій тур цьогорічного розіграшу Ліги чемпіонів. Відразу сім гравців відзначилися у власних воротах. А в матчі між шотландським "Рейнджерсом" та румунською "Уніреєю", який завершився з рахунком 4:1 на користь румунів, з п'яти м'ячів три були автоголами (хоча фактично таких голів було чотири, але шотландцю Маккаллоху не зарахували своєрідний "дубль").

Якби можна було заспокоїти Каладзе, то тільки фактом, що не він перший забивав у свої ворота два голи в одному матчі. На чемпіонаті світу 1998 року у грі проти майбутніх чемпіонів­французів двічі у свої ворота поцілив захисник збірної Південної Африки П'єр Ісса, а на клубному рівні 2003 року подвійно відзначився захисник "Реал Сосьєдада" Ігор Хаурегі, а два роки тому список "дуплетистів" поповнив захисник німецького клубу "Майнц" македонець Нікольче Новескі. Він зробив свою справу надзвичайно швидко - за 132 секунди (3тя і 6та хвилини). Його випадок мав цікаве завершення: "Майнц" зумів цю гру врятувати, звівши поєдинок до нічиєї, а вирішальний гол у ворота суперника забив той же Новескі. Ще швидше - за дві хвилини зробив автодубль захисник "Сандерленду" Майкл Проктор, тож його команда поступилася "Чарльтону" - 1:3. В англійському чемпіонаті траплялися ще не такі випадки: у зустрічі 1976 року "Астон Вілла" - "Лестер" увесь матч шаленів на полі тільки капітан господарів Кріс Ніколл - він не робив різниці між своїми та чужими воротами, забиваючи у кожному таймі воротарям по голу, щоб зафіксувати підсумковий рахунок - 2:2.

Подібно відзначився недавно (25 жовтня цього року) гравець бельгійського клубу українських легіонерів Олега Ящука та Сергія Серебреникова "Серкль" захисник Портьє - спочатку на 53й хвилині він забив у ворота "Кортрейка", а через десять хвилин зрівняв рахунок, уже обманувши свого голкіпера.

Рекорд чемпіонатів СРСР за кількістю забитих за зустріч автоголів належав футболістам ташкентського "Пахтакора" - 1960 року вони "допомогли" ленінградському "Зєніту" здобути гостьову перемогу з великим рахунком - 5:0, забивши у власні ворота три голи. А особистий рекорд за сезон тримає захисник талліннського "Калева" Хельдур Каллис - того ж таки 1960 року він спромігся забити своєму воротареві чотири голи. Усі п'ять голів в одному матчі чемпіонату Бельгії 1995 - 1996 років "Андерлехт" - "Жерміналь" забили гравці гостей, причому захисник Стен ван ден Буйс забив... три голи у власні ворота. "Андерлехт" здобув нелегку перемогу - 3:2, не забивши жодного гола.

Та повернімось на українські стадіони. Суперникам київського "Динамо" "допомагали" підвищувати результативність центральний захисник післявоєнного періоду Абрам Лерман - три голи, стільки ж вдалося забити непосиді Йожефу Сабо. Є автоголи й на совісті капітана команди Василя Турянчика, атакувальних півзахисників Юрія Войнова та Володимира Веремєєва і навіть нападника Михайла Комана, який забив гол не в ті ворота.

Одним із найкращих в історії львівських "Карпат" є перший поєдинок зі столичним "Динамо" у сезоні 1971 року. На трибунах стадіону "Дружба" (так тоді називалася "Україна") майже 50 тисяч глядачів мали того дня справжнє свято: футболісти "Карпат" перемогли титулованого суперника - 3:1, забивши усі чотири м'ячі в цій зустрічі: Янош Габовда і двічі захисник Анатолій Рибак, а киянам допоміг рикошет від ноги захисника львів'ян Бориса Сороки. "Карпати" й надалі ще не раз сприяли чужим командам, забиваючи у свої ворота - чомусь переважно відзначалися футболісти, чиє прізвище розпочиналося на літеру "С". Після Сороки у список невдах потрапили Валерій Сиров, Михайло Сарабін, Юрій Суслопаров. Історію автоголів сьогоднішніх "Карпат" розпочав 1 листопада 1999 року Сергій Танасюк на 77й хвилині у матчі проти "Прикарпаття". Нині у "почесному" списку фігурують Павлюх, Грановський, Беньо (двічі), Шмаков, Пшеничних, Лащенков, Кобін.

Звичайно, що подібні випадки є футбольними трагедіями для гравців і команди, особливо, коли такий автогол є вирішальним. Але трапляються й випадки, коли по своїх воротах стріляють зумисне. В одному з матчів німецької оберліги у містечку Буксгайм арбітр призначив пенальті, але футболісти, що провинилися, ніяк не хотіли змиритися з таким рішенням. Після довгих умовлянь арбітра, коли зрозуміли, що вирок не скасують, захисник на знак протесту копнув м'яч, який і залетів у ворота. Суддя зарахував гол. Автогол з пенальті - це винятковий екземпляр гола.

1998 року у розіграші популярного Кубка Тигра, за який змагаються збірні азійських країн, зустрічалися Індонезія - Таїланд. Команди вже забезпечили собі вихід до півфіналу, але там переможця зустрічі сильний суперник, тому команди не поспішали перемагати. Нічия дозволяла посісти перше місце Індонезії, але за кілька хвилин до завершення поєдинку за рахунку - 2:3, щоб "закріпити" поразку захисник індонезійців скерував м'яч у сітку своїх воріт - за хвилину до кінця матчу стало - 2:4, що не дозволяло таїландцям вдатися до подібного маневру. Тож захисника­"самогубцю" дискваліфікували пожиттєво. Антологія автоголів налічує сотні смішних, трагічних, випадкових, зумисних голів і далі поповнюється. Футбол у багатьох випадках - гра незбагненна, за що її й полюбляють мільйони.

Історичні автоголи

1. Андрес Ескобар. 22.06.1994 р. Чемпіонат світу. Колумбія - США - 1:2

Найсумніший автогол в історії футболу, що став причиною смерті його автора. З огляду на напруженість у відносинах двох країн, ця гра була принциповою. За рахунку 0:0 на 35й хвилині Ескобар невдало перервав пас американця Джона Харкса, відправивши м'яч у власні ворота. Незабаром після повернення в рідний Медельїн 2 липня Ескобара убив психопат Умберто Муньос, що, за свідченням очевидців, щоразу натискаючи на курок, кричав "Гол! Гол! Гол!"... Убивцю засудили до 43х років в'язниці, однак він вийшов на волю, відсидівши лише чверть терміну.

2. Френк Сінклер. 02.03.2002 р. Чемпіонат Англії. "Мідлсбро" - "Лестер Ситі" - 1:0.

Найвідоміший "майстер" автоголів у новітній історії світового футболу - за кар'єру він засмучував своїх воротарів більше як 20 разів, а за деякими даними - усі 30! На його рахунку й два переможні (точніше, "програшні") голи на 90й хвилині у складі "Челсі", і гол між ноги своєму голкіперові й багато інших подібних речей. Однак цей гол - найкращий у колекції гравця збірної Ямайки. На третій хвилині матчу він, перебуваючи за 40 метрів від власних воріт, без усякого тиску з боку суперників віддав такий сильний пас назад, що голкіпер не зумів наздогнати м'яч, що залетів у сітку.

3. Кенні Сілі. 27.01.1994 р. Кубок Карибського
басейну. Барбадос - Гренада - 3:2.

Найдивовижніший випадок, коли автогол був потрібний команді, яка його пропустила! Збірній Барбадосу для виходу із групи потрібна була перемога над головним конкурентом з різницею у два м'ячі. Матч добігав кінця, а рахунок був 2:1 на користь барбадосців. Однак у регламенті турніру був дивний пункт, відповідно до якого матчі групового турніру грали з додатковим часом у випадку нічийного рахунку, а золотий гол рахувався за два! Барбадосець Сілі, зрозумівши, що в основний час потрібної різниці домогтися буде важко, на 85й хвилині помчав до власних воріт і вгатив м'яча в сітку. Гравці збірної Гренади зрозуміли, в чому справа, але барбадосці успішно захистили і свої, і, головне, чужі ворота! Розрахунок виправдався на всі сто - на четвертій хвилині овертайму бажаний "золотий" гол було забито!

4. Андоні Субісаррета. 13.06.1998 р. Чемпіонат світу. Нігерія - Іспанія - 3:2.

Славетний голкіпер, що вважається одним із найкращих у своєму амплуа, допустив фатальний промах у найбільш невідповідний момент. За рахунку 2:1 на користь іспанців він, здавалось, піймав м'яч після слабкого удару Лаваля, але зненацька упустив його за лінію. Субісаррета зламався, через шість хвилин пропустив ще один гол, а через два тижні оголосив про завершення кар'єри.

5. Джек Фроггатт і Стен Мілберн. 18.12. 1954 р. Чемпіонат Англії. "Челсі"- "Лестер" - 3:1.

Унікальний випадок трапився 18 грудня 1954 року. Лондонський "Челсі" мчався на всіх парах до першого чемпіонського титулу і вдома здолав "Лестер" з рахунком 3:1, продовживши безпрограшну серію до семи матчів. Один із голів у двобої трапився в той момент, коли захисники гостей Джек Фроггатт і Стен Мілберн, намагаючись урятувати власні ворота, одночасно вдарили по м'ячу й тим самим тільки нашкодили своїй команді. Після тривалого вивчення деталей, арбітрові нічого не залишалося, як записати у протоколі єдиний в історії випадок подвійного автогола!

6. Алексі Лалас. 04.09.1995 р. Чемпіонат
Італії. "Брешіа" - "Падова" - 1:3.

Мабуть, найефектніший рикошет в історії. Імпозантний американський захисник "Падови", намагаючись перешкодити навісу суперника зі штрафного удару, з лінії власного штрафного майданчика зрізав м'яч у далеку "дев'ятку". Втім потім він допоміг своїй команді здобути важливу перемогу, віддавши дві гольові передачі.

7. Яніс Крійска. 12.09.2009 р. Чемпіонат Естонії. "Куресаре" - "Левадія" - 0:8.

Центральний захисник "Куресаре" Яніс Крійска забив найшвидший гол в історії естонського футболу. На п'ятій секунді матчу він зрізав головою м'яч у власні ворота. Крім автогола, Крійска заробив у другому таймі ще й червону картку

8. Дельфі Хелі. 16.05.2001 р. Кубок УЄФА. Фінал. "Ліверпуль" - "Алавес" - 5:4.

На 117й хвилині після навісу Гарі Маккалістера захисник іспанців вистрибнув вище за всіх і переправив м'яч у верхній кут власних воріт. Це був перший і єдиний "золотий" автогол в історії єврокубків.

9. Пітер Енкельман. 16.09.2002 р. Чемпіонат Англії. "Бірмінгем Ситі" - "Астон Вілла" - 3:0.

Скандинавський автогол, що також не має аналогів. Швед Олоф Мелльберг викинув м'яч із ауту своєму воротареві - акуратно й точно. Однак фінський голкіпер, намагаючись вибити м'яч, тількино його торкнувся, як той закотився в сітку. Цікаво, що якби торкання не було, гол не був би зарахований - за правилами, треба було б призначити кутовий.

10. Герсем Кокс. 8.08.1888 р. Чемпіонат Англії.
"Вулвергемптон" - "Астон Вілла" - 1:1

Цей автогол можна вважати типовим, проте його важливість полягає в тому, що фактично він був першим офіційним автоголом. У найпершому турі англійського чемпіонату в дербі Мідленда між "Вулвергемптоном" і "Астон Віллою" на 20й хвилині "відзначився" захисник бірмінгемців Герсем Кокс. До перерви гості відігралися, і матч завершився з рахунком 1:1.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7564 / 1.69MB / SQL:{query_count}