«На дипломатичній службі зможу багато корисного зробити для Львівщини»

Маркіян Мальський, доктор юридичних наук, почесний консул Австрії у Львові, – про повернення в дипломатію та чому на державній службі один день як за п’ять

Він був наймолодшим керівником Львівщини, а тепер наймолодший почесний консул на теренах України. Маркіян Мальський, який торік був керівником Львівщини, став почесним консулом Республіки Австрія у Львові. Львів’янин повернувся на цю дипломатичну посаду, адже з осені 2016-го і до літа 2019-го вже працював почесним консулом цієї країни у нашому місті.
«Особливо приємно представляти таку країну, як Австрія, виконувати функцію почесного консула. Тішуся, що повертаюся до роботи, яка є близькою мені до душі», – каже «Львівській Пошті» Маркіян Мальський, почесний консул Республіки Австрія у Львові.
«Це непроста, а разом із тим неймовірно цікава, дипломатична робота, офіційний статус, роль та функції дипломатів цікавили мене ще з часів студентства, а здобуті тоді знання та навички знадобилися у подальшій міжнародній правозахисній роботі. Певен: подальша побудова міцних та партнерських взаємовідносин між нашими державами принесе великі плоди», – зазначає дипломат.
Консульський округ охоплює шість областей – Львівську, Волинську, Рівненську, Тернопільську, Івано-Франківську та Закарпатську
Із його слів, є багато планів австрійсько-української співпраці, захисту прав та інтересів австрійських громадян та юридичних осіб, поглиблення двосторонніх міждержавних відносин у багатьох сферах, виконання інших дипломатичних та представницьких функцій почесного консула. Він зазначає, що робитиме акцент на налагодженні якісної співпраці з інвесторами та розвитку культурних відносин між країнами. Серед пріоритетів – якомога більше поширювати комунікацію між Україною та Австрією. «Досить важливим є підтримка культурних зв’язків між Україною та Австрією. Хотілося, аби Львів перейняв досвід австрійських міст щодо інфраструктурних питань. Відомо, що в центрі Відня сміттєспалювальний завод, який працює, дотримуючись всіх екологічних норм. Доцільно було би перейняти їхні найкращі концепції та практики», – певен співрозмовник.
– На посаду очільника Львівщини у 2019 році ви прийшли з бізнесу. Були дипломатом – стали посадовцем. Тепер за плечима є досвід на державній посаді. Зараз ви повертаєтеся у вашу рідну стихію – дипломатію. Вдруге шлях у дипломатію, яку ви так шануєте і любите. Тепер ви наймолодший почесний консул на теренах України, а перед цим – наймолодший керівник Львівщини. Прошу сказати, яким був цей шлях – від державного службовця і до дипломата?
– Загалом у державній службі та дипломатії є багато подібного. Ті навички, які мав на дипломатичній роботі, однозначно стали мені в пригоді на державній службі.
Посада голови облдержадміністрації є однією з найскладніших в області, проблем невирішених є дуже багато і над ними всіма доводилося працювати одночасно. Один день на цій посаді як за п’ять. Я віддавався цій роботі на всі 100%. Жодного дня не жалкував, що прийняв це рішення. Наслідком перебування на посаді керівника Львівщини є тепер абсолютна стресостійкість до будь-яких життєвих ситуацій.
Важливо, аби австрійський інвестор у партнерах мав українців, які розкажуть про культуру і дух нашої нації
Загалом досвід роботи на посаді керівника Львівщини для мене був цікавим, корисним і дещо гірким. Отримавши такий багаж знань та навичок на цій державній посаді, впевнено крокую далі.
З одного боку, реалізовано багато добрих ідей та задумів. Мною і нашою командою багато зроблено задля налагодження певних процесів. Нам вдалося дати життя новим проєктам, радий, що зміг виконати ті бюджетні програми, які тоді, коли прийшов на посаду, були абсолютно провалені і не виконувалися, отже, наприкінці року області не довелося повертати кошти у бюджет. Ці гроші були освоєні в інтересах Львівщини. Пишаюся, що багато лікарень продовжили своє функціонування, бо зайняв радикальну позицію, зокрема це стосується і дитячої лікарні ОХМАТДИТ. І ми бачимо, як це важливо в час коронавірусу, що у нас залишився достатній ресурс лікарень, який може дуже стати у пригоді. Радий тому, що багатьом бійцям російсько-української війни вдалося допомогти розв’язати їхні питання.
З другого боку, залишився осад – багато не реалізовано з того, що хотілося б зробити. У день доводилося ухвалювати сотні рішень, і всі вони були складними та часто такими, які не мали єдиного правильного вирішення. Україна перебуває на тому етапі, коли з обмеженими ресурсами потрібно вирішити необмежене коло проблем. На жаль, сьогодні у влади досить вузькі інструментарії для подолання проблем, які існують десятки років. На жаль, перебуваючи на посаді голови Львівської ОДА, не вдалося розв’язати всі проблеми Львівщини, які накопичилися за попередні роки.
На додачу шалений темп роботи та критика недоброзичливців. Поза тим, тішуся, що завжди був собою і у всіх діях ставив інтереси людей та області як пріоритетні, часто агресивно відстоюючи їх. Казав і кажу: у житті треба бути сильним, але добрим.
Посада голови ОДА – це важливий багаж знань, навичок та контактів, які стануть у пригоді для поглиблення українсько-австрійської співпраці.
Повернення в дипломатію – це логічний крок, який я планував. Держава Австрія та посольство Австрії в Україні не заперечували, аби я у 2019 році попрацював на благо Львівщини, підтримували мене у цьому. Під час перебування на посаді голови Львівської ОДА мої консульські функції було призупинено. Дуже приємно, що зараз повернувся до тієї роботи, яка мені справді є до душі та в якій я відчуваю можливість досягнути результат. Певен: на дипломатичній службі також зможу багато чого корисного зробити для Львівщини.

Посол Австрії в Україні Гернот Пфандлер, директор Департаменту державного протоколу МЗС України Ольга Діброва, Почесний консул Австрії у Львові Маркіян Мальський

– Отож що є спільного та відмінного між державним службовцем та дипломатом?
– Багато коректив у будь-які плани у всьому світі, чи то на державній службі, чи то на дипломатичній, вніс коронавірус. На жаль, ті старі методи роботи, які були притаманні одній і другій службі, більше неактуальні. Дедалі більше речей нині в онлайн-форматі.
Щодо спільного – це багато роботи. Є такий жарт про дипломата (його можна накласти й щодо голови облдержадміністрації): що схоже між цими посадами та конем – і один, і другий їсть і п’є стоячи.
На обох службах є дуже багато складних рішень. У дипломатії є більш прогнозований перебіг справ, хоча є і надзвичайні ситуації, коли потрібна невідкладна консульська допомога, однак це радше рідкість. Як правило, це стосується окремого громадянина та певної життєвої події.
На посаді голови ОДА проблеми потребують вирішення щоденно, їх ніхто не зміг вирішити до тебе. Трагедія в Дрогобичі, запуск опалення у Новому Роздолі та Новояворівську для понад 60.000 населення, падіння літака під Львовом, ліквідація африканської чуми серед свиней – це був складний період, під час якого доводилося ухвалювати непрості швидкі та відповідальні рішення. Тоді відчував себе рятівником служби надзвичайних ситуацій. Доводилося брати участь у реформі децентралізації, зокрема утворення ОТГ, і хоч ця реформа дуже потрібна, як саме її реалізовувати – достеменно не відомо. Думаю, що на дипломатичній ниві, як і на державній службі, можна зробити багато корисного, і саме це мотивує професіоналів цих напрямів.
– Скажіть, будь ласка, що б ви хотіли зробити на дипломатичній ниві у найближчій перспективі?
– Почесне консульство Австрії у Львові як дипломатична установа, яка повноцінно наділена дипломатичним імунітетом, впродовж десятиліть відіграє важливу євроінтеграційну роль для нашого регіону, тому активно продовжимо цю працю й надалі. Також дуже радіємо тому, що відносини між нашими країнами складаються якнайкраще, а візит президента України до Австрії, як цьому підтвердження, відбувся зовсім нещодавно та був наповнений великою кількістю важливих зустрічей, нарад та успішною реалізацією ряду проєктів. Ми також з особливою радістю зустрічали у Львові та Києві президента Австрії з дружиною два роки тому, що відзначило особливе ставлення Австрії до Західної України. Вдячний Республіці Австрія, Послу Австрії в Україні Герноту Пфандлеру та МЗС України за висловлену довіру.
Серед пріоритетів – якомога більше поширювати комунікацію між Україною та Австрією
Є багато сфер, де Україна та Австрія тісно співпрацюють. Мені б найбільше хотілося бачити економічний розвиток між двома країнами. Це той напрямок, де є інвестиції, де люди отримують роботу, заробляють кошти та гідно утримують сім’ї. Зрозуміло, що без особистого спілкування, це буде дещо ускладнено. Втім, будемо планувати ділові візити. Можливо, це буде й онлайн-формат. У будь-якому разі зупинятися не будемо й працюватимемо в тих умовах, які є зараз.
Дуже успішний досвід упродовж кількох років консульство мало щодо проведення культурних заходів. Власне на культурні заходи до Львова з Австрії приїздило дуже багато бізнесменів, які закохувалися у Львів і Львівщину. Після таких візитів вони вирішували інвестувати кошти в Україну. Далеко не всі австрійці досі знають про спільний історичний спадок Львівщини та Австрії. Австрійці, відвідавши Львівщину, у захопленні від візиту у наші краї. Моя мета – якомога більше поширювати інформації про Україну в Австрії та про Австрію в Україні. Саме це дасть можливість побудувати ще кращі відносини між нашими країнами, які і так, дякувати богу, складаються досить гарно. Отож робитиму акцент на налагодження якісної співпраці з інвесторами та розвитку культурних відносин. Не останню роль відіграватимуть різні освітні проєкти та обмін досвідом в окремо взятих сферах.
– Кажуть, що українці та австрійці ментально досить подібні. Це так?
– Це дійсно так. Подібні у приязності та у гарному ставленні до людей. І українці, і австрійці люблять життя, вміють ним насолоджуватися та вміють бути дружніми. Це важливо і в культурній та освітніх сферах, і в діловій. Є багато прикладів спільних успішних бізнесів. Я це пов’язую з ментальною схожістю – ми з австрійцями один одного розуміємо з півслова. Через комунікацію та спілкування будуються успішні кейси. Це є один із напрямків моєї роботи – якомога більше поширювати комунікацію між Україною та Австрією.

Візит Президента Австрії до Львова, березень 2018 р. Посол Австрії в Україні Герміне Поппеллер (2015-2019), Почесний консул Австрії у Львові Маркіян Мальський з дружиною Андріаною, Федеральний Президент Австрії Александр ван Беллен з дружиною Доріс Шмідауер

– Свого часу, коли ми торік записували з вами інтерв’ю, ви зауважили, що важливо, аби іноземний інвестор перейнявся духом України, став цінувати Україну, а не лише ставився до нашої держави як до такої, де він має «філію». Цього меседжу дотримуєтеся й зараз?
– Цю концепцію підтримую й зараз. Важливо, аби австрійський інвестор у партнерах мав українців, які розкажуть про культуру і дух нашої нації. Отож інвестор буде більше цінувати країну, в яку він інвестував свої кошти, а не шукати лише дешевої робочої сили та найбільшої вигоди. Вважав і вважаю, що ця концепція є найкращою. Певен, що мене у цьому чутиме австрійський бізнес. Зрозуміло, що як визнаного урядом та президентом Австрії на виконання функцій почесного консула до мене ставитимуться з довірою та братимуть до уваги думки та досвід. Компанії розумітимуть, що тут, в Україні, консульство відстоює їхні інтереси. Ми добре розуміємо, в якому форматі потрібно будувати співпрацю і партнерство, аби бізнес розвивався в інтересах і австрійського, і українського партнера.
– І українці, і австрійці люблять мандрувати – досить зручними для громадян були авіаперельоти з «Австрійськими авіалініями». Під час епідемії коронавірусу багато авіарейсів зі Львова і до нашого міста скасовано. Чи буде у ваших планах, скажімо, поглиблення співпраці у сфері авіаперельотів, щоб було більше авіарейсів зі Львова до Відня?
– Серед наших успіхів як почесного консульства було запровадження авіасполучення Львів – Відень. Ми постійно працювали над тим, аби кількість рейсів збільшувалась. І нам це вдалося. Дискусійним питанням була вартість перельоту, бо вона була однією з найвищих. Неодноразово спілкувався з «Австрійськими авіалініями», аби ця вартість була нижчою, а рейсів було більше. І нам це вдалося. Однозначно, що цей рейс буде відновлено. Тим паче на цей рейс завжди був неабиякий попит. Знаю, що австрійські колеги були задоволені кількістю туристів, які користувалися рейсом Львів – Відень. Є велика любов львів’ян до Австрії. Є дуже багато охочих полетіти до Відня та до Львова відповідно. Тому всі чекають на авіаперельоти.
– Як сім’я та батьки відреагували на ваше повернення на дипломатичну ниву?
– Всі радіють та надихають на нові звершення. Ми є дуже згуртованою та дружньою родиною, де один за одного тішаться та один одного підтримують. Батько як дипломат за покликанням і фахом, як багаторічний декан факультету міжнародних відносин Франкового вишу, тішиться, що син продовжує дипломатичну лінію. Від батька отримую багато корисних порад та ідей, за що йому вдячний. Дружина, яка дуже активна у соціальній та медичній сферах, завжди підтримує мене у всіх починаннях, сама реалізує силу-силенну благодійних та медичних проєктів, є доцентом, викладає педіатрію іноземним студентам. Зрозуміло, що їй було особливо складно, коли я був керівником Львівської ОДА, адже це накладало відбиток на її життя. Та ми разом пройшли цей складний етап у житті. Вдячний дружині та сім’ї за підтримку та розуміння.
– Ваша історія – це історія успіху. Ви успішно вчилися, багато працювали та у своєму молодому віці досягли досить багато. Не кожному у 35 років пропонують очолити область. Яким є ваш, як успішної людини, меседж до молоді? Молоді, яка, можливо, планує їхати навчатися за кордон або там залишатися жити.
– Ніколи в собі не сумніватися та ніколи не здаватися. Молодість для того і є, аби досягати цілей та пізнавати нове і цікаве, навіть якщо усе йтиме не гладко. Постійно навчатися і вдосконалюватися. Щодня продовжую читати багато літератури. Для дипломатії дуже важливі іноземні мови та, можливо, іноземна освіта.
Втім, однозначно не планувати виїзд за кордон, аби там асимілюватися і там жити. Їхати за кордон потрібно, аби здобути досвід і повертатися та розбудовувати Україну. Я не вірю в ті історії, що українці можуть бути щасливими за кордоном. Вони можуть бути успішними за кордоном. Але щастя власне тут, в Україні.
А щодо молодості, то що ти молодший і що на вищій посаді ти є, то болючіші ті ґулі, які ти можеш набити. Але тим і цікавіше, адже це твій неоціненний життєвий досвід.
– У чому зараз Україна є слабка і навпаки сильна?
– Україна є слабка тим, що українці нею не пишаються. Українці звикли критикувати Україну і казати, що десь краще, ніж у нас вдома. Україна є далеко не найгірша країна, а добре там, де нас немає. Недоліком є те, що у нас не вистарчає внутрішнього патріотизму. Ми занадто скептично почали ставитися до власної країни, яка за роки незалежності досягнула багато чого доброго. Нам потрібно сконцентруватися на духовній внутрішній впевненості та гордості за те, що ми українці, вільна та прогресивна нація. Досі є брак патріотичного виховання у нашій освіті. Нам потрібно працювати над тим, щоб впевненість, прагматичність і наполегливість задля розвитку власної країни ми формували в Україні змалечку і з молодості.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8650 / 1.71MB / SQL:{query_count}