Апеннінський сюжет

За два роки Львів, як нині італійський Неаполь, потоне у власному смітті, а сусідні Грибовичі можуть перетворитися на узбережжя гудронових озер

За два роки Львів, як нині італійський Неаполь, потоне у власному смітті, а сусідні Грибовичі можуть перетворитися на узбережжя гудронових озер

buldozer.jpg

Постійний гул та шарудіння. Їдкий сморід сміття і сотні ча­йок замість очікуваних ворон. Величезні сміттєвози і хмари пилюки в теплі дні. А ще гудронові озера, біля яких важко дихати. Люди, що цілодобово порпаються у купах пластику, целофану, паперу та інших відходів. Рукотворний "пейзаж", за яким не видно обрію. Полігон, що його за всіма нормами екологічної безпеки мали закрити ще у 1970-х роках, працює і досі.

Краще не бачити...

Уже десятки років про проблему Грибовичів лише говорять. Полігон твердих побутових відходів створено ще 1959 ро­ку з максимальним терміном експлуатації у 20 років. Через відсутність альтернативи, на початку 1990-х років, після додаткових "наукових розрахунків", термін експлуатації подвоїли, дозволивши використовувати полігон аж до 2010 року.

Зараз там зберігається 10 млн 552 тис. тонн сміття, найглибший шар якого сягає 40 метрів (!). Лише торік, за словами Богдана Горбаля, директора ЛКП "Збиранка", яке проводить захоронення твердих побутових відходів на полі­гоні, туди завезли 308 тис. тонн. У 2010 році місця для нових захоронень просто не буде. Куди скидати сміття після години "Х", наразі не знає ніхто. Екологи та санепідемстанція кажуть, що полігон мали закрити давно. Керівництво ЛКП "Збиранка" переконане, що його можна експлуатувати до 2010 року, а міська влада, не зважаючи застереження експертів, здається, не бачить жодних обмежень у часі, збе­рігаючи подиву гідний спокій. До прикладу, Сергій Бабак, директор департаменту житлового господарства та інфраструктури, якому підпорядковане ЛКП "Збиранка", переконаний, що проблеми взагалі не існує. Посадовець не знає про жодні розрахунки переповнення звалища і впевнений, що його можна буде експлуатувати і після 2010 року.

- Екологи виходять з суто екологічних міркувань. Але у всьому мають бути розрахунки. Я не бачив аналізу жодної екологічної організації, за яким сміттєзвалище можна було б  експлуатувати до 2010 року, - сказав "Пошті" Сергій Бабак.

За прогнозами фахівців, знайти альтернативу Грибовицькому полігону, найімовірніше, не вдасться. Тому сміття сюди возитимуть і далі. Але тоді, очевидно, доведеться освоювати нові території біля чинного нині полігону.

Львівська ж міська влада щороку робить лише вигляд, що розв'язує проблему. Спершу посадовці провели два конкурси, які мали визначити інвестора на рекультивацію сміттєзвалища, однак жоден з них так і не довели до кінця.

Інвестор - не добродійник

Кілька місяців тому міський голова Львова привів в Грибовичі інвестора. Йдеться про ТзОВ "Гафса". Щоправда, Андрій Садовий зробив це лише після того, як підприємство відстояло своє право працювати на полігоні, вигравши низку судових процесів проти міської ради. Право провести дегазацію сміттєзвалища - позбавити полігон небезпечного газу і водночас непогано заробити на продажу кіотських квот - "Гафса" отримало ще 2004 року, уклавши із міською радою відповідний договір. Проте зобов'язань провести рекультивацію - тобто відновити порушені землі полігону - згідно з договором, підприємство не має.

- Договором передбачено, що "Гафса" використовуватиме біогаз. В усних розмовах керівництво компанії заявляло, що вони приведуть інвесторів для рекультивації і вже у квітні цього року почнуть роботи, - розповів пан Бабак. - Однак досі нічого не почали робити. Мені не зрозуміла позиція людей, які підписували договір у 2004 році і надали "Гафсі" монопольне право на використання біогазу, навіть не зобов'язавши при цьому провести рекультивацію. Адже саме видобування газу та продаж кіотських квот є єдиним джерелом прибутку з полігону. За умови монопольного права "Гафси" на біогаз, на полігон фактично неможливо привести іншого інвестора, бо він не матиме у цьому комерційного зацікавлення.

Керівництво ТзОВ запевняє, що вони добровільно проведуть часткову рекультивацію сміттєзвалища, використавши на це гроші іноземних інвесторів. Однак, якщо "Гафса" раптом передумає, зобов'язати їх ніхто не зможе.

- Нас попросили провести рекультивацію і ми погодились. Це займе кілька років. Ми проведемо часткову рекультивацію - перешаруємо сміття з глиною та землею, щоб не було загоряння газу. І вже цього року ми плануємо провести дегазацію полігону, - розповів "Пошті" Ярослав Кухар, директор ТзОВ "Гафса".

Життя біля вигрібної ями

Часткова рекультивація не розв'яже найбільшої проблеми полігону. Адже сьогодні головним забруднювачем є не побутове сміття та фільтрати, які з нього утворюються, а  п'ять кислотних гудронових озер, лише одне з яких формально розташоване на території полігону. Інші чотири  - за його межами. Найбільша небезпека - води з цих озер потрапляють в ґрунти та підземні води. Наслідки цього важко передбачити навіть екологам. За словами Олександра Бутіна, еколога ЛКП "Збиранка", кілька місяців тому стався великий витік забрудненої води - під землю "втекло" близько 20 тис. кубічних метрів. Поки що екологи не знають, куди саме поділась ця маса води і які наслідки це матиме. Через складність та фінансову затратність робіт за утилізацію озер ніхто не хоче братись.

Зі Львова кожної доби вивозять 3,5-4 тисячі кубічних метрів сміття.

Нині на Львівщині існує 51 легальне сміттєзвалище. Нелегальних - 521. Загальна площа, зайнята полігонами - 461 га, з них під стихійними - 300 га.

В Україні діє лише один сміттєспалювальний завод у Києві і немає жодного сміттєпереробного.

Згідно з інформацією Мі­ністерства охорони нав­­колишнього середовища, за приблизними оцінками, не сортуючи й не переробляючи відходи, Україна щорічно втрачає до 550 тисяч тонн текстилю, 660 тонн полімерів, 700 тисяч тонн скла.

Мешканці ж навколишніх сіл, здається, звикли до традиційних "ароматів" та інших принад сміттярки. Малехівська сільська рада виділяє землю в кількастах метрах від полігону для нової забудови. Можливо, люди просто сподіваються, що колись сміття заберуть з-під їхніх вікон. Після кожної чергової акції протесту селян, чиновники зі львівської Ратуші роздають сумнівні обіцянки і задобрюють людей розбудовою соціальної інфраструктури. Замість закрити полігон, мешканцям навколишніх сіл будують дороги, водопровід, школу та відправляють дітей на оздоровлення в Крим. Однак розбудова інфраструктури не знімає соціальної напруги, бо здоров'я для людей важливіше.

Поки міська рада не думає про закриття Грибовицького полігону, кількість сміття там щодня збільшується приблизно на чотири тисячі кубічних метрів. А посадовці лише мріють про будівництво сміттєспалювального заводу на території ТЕЦ-2. Однак хто це робитиме та за які гроші, знову ж таки не відомо. Ба більше, за словами Івана Зозулі, голови правління ВАТ "Гірхімпром", сміттєспалювальний завод - це технологія вчорашнього дня. Сьогодні екологи говорять про потребу сміттєпереробних заводів. Тим більше, коштують вони суттєво дешевше, а прибуток приносять більший. Однак цього варіанту посадовці, здається не розглядають. І, як свідчить попередній досвід, інвестора на цей ринок пускати не готові. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8524 / 1.62MB / SQL:{query_count}