Три гривні за проїзд!

Імовірно, з лютого 2013-го зросте вартість проїзду у львівських маршрутках. Перевізники мотивують своє рішення дорогим пальним 
та збільшенням мінімальної зарплати

Імовірно, з лютого 2013-го зросте вартість проїзду у львівських маршрутках. Перевізники мотивують своє рішення дорогим пальним та збільшенням мінімальної зарплати

Уже до кінця зими львів’ян може чекати не надто неприємна новина – проїзд у міських маршрутках подорожчає. Перевізники зараз активно збирають усі необхідні документи, аби обґрунтувати посадовцям міськради необхідність таких змін. З їхніх слів, основними причинами більшої вартості проїзду є  суттєве подорожчання пального та збільшення мінімальної зарплати.  Нагадаємо, що востаннє ріст цін на проїзд в автобусах Львова відбувся ще в 2011-му – з 1,75 грн підняли до 2 грн.

Одні хочуть 2,5 грн, інші – більше

“Майже сім місяців минуло відтоді, як львівські транспортні підприємства звернулися до міськради з питанням перегляду тарифу на проїзд. Передусім це було пов’язано з тим, що складові собівартості послуг перевезення пасажирів зросли, особливо це стосується дизельного пального і мінімальної заробітної плати. З моменту подорожчання дизпального на 60% минуло чимало часу, а до перегляду тарифів ніхто не повертався”,  – каже голова Асоціації львівських перевізників Іван Велійка.

КОМЕНТАР

Іван Гринда, голова постійної депутатської комісії інженерного господарства, транспорту та зв'язку Львівської міськради:

 - Я не підтримую рішення перевіз­ників Львова щодо підняття тарифу на проїзд. Тому, що на депутатську комісію транспорту та зв'язку пропозиції від перевізників про перегляд тарифу впродовж 2012-го не надходило. На ті наради, які десь і між кимось відбувались, виконавчі органи влади запрошені не були. Ба більше, обґрунтованими вимоги про підняття тарифу я не вважаю. Оскільки скарг на перевезення, які надходять до нас на комісію, збільшилось цього року приблизно на 40%. Тут і хамство водіїв, і неприбрані маршрутки, й куріння в автобусах. А старші люди, як телефонують,  скаржаться, що взагалі бояться заходити в маршрутку, бо на них там можуть накричати як на людей другого сорту. Чому керівники транспортних фірм не реагують на те, що після 21.00 вже немає маршруток? Спершу керівники підприємств повинні розібратись у своїх структурах, а тоді вже вимагати більших тарифів. Ба більше, тариф має право піднімати лише виконавчий комітет. Думаю, депутати жодним чином не погодяться на це. Але скажу вам більше, коли ми із заступником міського голови минулого року взялися за електротранспорт, то прибутки там виросли більше, ніж у два рази. Звісно, провели кадрові зміни, поміняли керівництво. Люди почали вчасно отримувати зарплату. Так само потрібно робити й з перевізниками. 

Транспортники Львова певні: збільшення тарифу не уникнути, але на скільки саме зросте вартість проїзду, ще достеменно не відомо.

“Сьогодні є обов’язковим повернення до питання перегляду тарифів. Зараз готуємо додаткові розрахунки і підтвердження видатків для управління економіки міськради. Наразі не можемо казати, яким буде новий тариф. Це буде спільне рішення перевізників Львова та міськради , яке приймемо не пізніше 20  грудня 2012-го. А ось процес погодження і впровадження в дію  нового тарифу, ймовірно, чекаємо на середину лютого наступного року”, – додає Іван Велійка.

Варто зазначити, що наразі одностайного рішення, яким має бути новий тариф на проїзд, немає навіть між п’ятьма міськими перевізниками. Зокрема сума в них різниться аж на гривню. Одні вимагають 2,5 грн, а іншим – це видається надто мало, тому кажуть про 3,5 грн.

“За всіма даними, які нам надали п’ять перевізників, вартість тарифу коливається від 2,45 – до 3,50 грн. Усі вони обслуговують приблизно однакові маршрути у Львові, тому така велика різниця між їхніми вимогами є незрозумілою”, – зазначає начальник міського управління транспорту Микола Жук.

Аргументи перевізників 

Загалом аргументи перевізників видаються виправданими, бо всі знаємо ситуацію зі збільшенням цін у країні, але чи справді стан справ є настільки кепським, як вони це описують? “Витрати, які формують вартість проїзду, значно виросли відтоді, як  прийняли тариф у дві гривні. Як мешканець Львова розумію, що підняття тарифу є не надто добрим кроком. Але, якщо про це не говорити зараз, то через кілька місяців нам доведеться припинити свою діяльність. Зокрема з 2009-го ціни на пальне підвищились  на понад 60%, автозапчастини – на 23%, а також збільшилась мінімальна заробітна плата. Для того, аби ми могли вижити, тариф повинен бути не менше, ніж 2,5 грн. А для розвитку і якогось оновлення тариф мав би бути близько трьох гривень”, – розтлумачує Микола Шкурган, директор фірми “Міра і К”.

Ще однією проблемою для перевізників – є пільговики, компенсацію за яких держава не поспішає їм повертати. А ось це спричинює, з їхніх слів, ріст боргів.

“Наше підприємство за десять місяців цього року має борг більше, ніж 1,5 млн грн. За цей же час наші автобуси перевезли понад мільйон пільговиків. За них органи місцевого самоврядування з міського та державного бюджетів мають ці кошти компенсувати. Наразі ми не отримали жодної копійки відшкодувань, хоча шість раз звертались до міської влади з цим питанням, – каже заступник директора фірми “Фіакр-Львів” Дмитро Кащук. – Від нас вимагають нових і великих автобусів, хоча їхнє курсування, принаймні на наших маршрутах є абсолютно збитковими. Тому, якщо хочемо GPS на автобусах, привітних водіїв у формі – посадовці і громада мають розуміти, що це збільшує витрати підприємства”.

У мерії проти підняття тарифу 

Поза тим міські чиновники не вважають обґрунтованими вимоги перевізників. Зі слів Миколи Жука, вони хочуть надавати послуги такої ж якості за три гривні, нічого при цьому не покращуючи.

“Треба розуміти, що підняття тарифу відчує кожен мешканець міста, що користується громадським транспортом. Варто нагадати, що під час минулорічного конкурсу кожен із перевізників прийняв його умови, зокрема й тариф у 2 грн. Разом із тим, упродовж року ціна на пальне практично не зросла, мінімальна зарплата збільшилася буквально на 10%. Натомість скарг на перевізників у мене не поменшало – невиконання ранкових та вечірніх рейсів, зовнішній вигляд водіїв і транспортних засобів. Перед тим, як розглядати підняття тарифу, будьте ласкаві, покажіть якісну роботу”, – опонує перевізникам головний транспортник Львова.

Микола Жук певен: жоден із міських перевізників не виконує свої зобов’язання до кінця, тому, на його думку, не може вимагати підняття тарифу. 

“Ми згідні говорити про ріст вартості проїзду, але ж перевізники в тариф включають мийку та прибирання автобуса, роботу водіїв, натомість належно цього не виконують. Покажіть мені бодай одного перевізника, який здійснює всі 100% рейсів, у якого всі водії вдягнуті у форму!”, – емоційно каже міський посадовець. 

Тимчасом незрозумілим для Миколи Жука є й те, чому й досі перевізники не хочуть надати коди доступу до GPS-контролю за рухом їхніх маршруток, адже це була б чудова реклама якості їхніх послуг.

А ось щодо обурення перевізників проїздом  пільговиків, то чиновник резюмує: всі відшкодування за пільговиків має здійснювати держава, а не міська влада. 

“Законодавство передбачає, що в режимі маршрутного таксі, пільгові перевезення здійснює перевізник, а компенсує надавач пільг – а це держава, а не місто, – додає Жук. – Разом із тим, ми не маємо системи обліку пільгових пасажирів. Жоден із перевізників зараз достеменно не назве кількість пасажирів, які він провіз учора. Для нього показник – виручка, яку здав йому водій”.

Далі їдеш – більше платиш 

Позитивним вирішенням цього питання чиновник вважає різноставковий тариф. “Давайте говорити про двоставковий тариф, чому людина, їдучи в центр міста, має платити стільки ж, як і та, що їде вдвічі далі – як-от, зі Сихова на вул. Грінченка? Адже тариф включає в себе і кілометраж. Давайте диференціюємо тарифи”, – пропонує Микола Жук. Натомість перевізники не вважають, що у Львові є можливим впровадити таку систему.

До слова: система різних тарифів вже кілька років позитивно діє у Києві. Добре і перевізникам, і киянам. Так, мінімальна вартість проїзду там 1,5 грн, а ось, якщо маршрутка курсує на великі відстані, то квиток коштує 3 грн. 

“Зайці” також винуваті...

З іншого боку львів’яни також не ідеальні пасажири. Чи не кожен день можна стати свідком ситуації, коли в час пік з десятка людей, що зайшли через  середні чи задні двері великих автобусів, заледве двоє-троє передали за проїзд. Тому частково до підвищення тарифів спричинюються недобросовісні львів’яни, адже через них перевізники недоотримують чималі гроші. 

Так, за інформацією “Пошти”, у автобусі з контролером, що сидить біля водія, прибуток щодня є більшим на сто гривень, ніж у такому ж автобусі без контролера. Уявімо собі, що в середньому в кожній маршрутці щодня безоплатно їздить близько п’ятдесяти “зайців”. 

Отож, як бачимо, на зимові свята львів’яни можуть бути спокійними, бо тариф так швидко змінити не вдасться. Микола Жук запевнив, що лише за умови підтвердження кожної статті витрат перевізників управління транспорту погодиться на підняття тарифу. І це ще не все. Збільшенню тарифу, зі слів чиновника, повинні передувати ще й громадські слухання. Наразі ще не відомо, коли такі відбудуться.  

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7200 / 1.66MB / SQL:{query_count}