28 місяців у концтаборі в центрі Донецька

У Видавництві Старого Лева побачить світ книга Станіслава Асєєва

За місяць у Видавництві Старого Лева вийде друком книга журналіста Станіслава Асєєва «Світлий Шлях»: історія одного концтабору». В ній автор розповідає про своє перебування у полоні проросійських сил в окупованому Донецьку, куди він потрапив за сфабрикованими обвинуваченнями у шпигунстві в травні 2017 року та був звільнений 29 грудня 2019 року в межах обміну полоненими. Книга розкриває неприховану правду про полон, який стирає межі між людськими почуттями, про життя, яке вирує на сусідній вулиці, про тортури, які стають буденністю, а також про людську жорстокість, яка не має меж. Історія, написана Станіславом Асєєвим, шокує не лише своїм змістом: події, описані автором, відбуваються зовсім поряд – в підвалах окупованого Донецька у наші дні. Книга буде двомовною: під однією обкладинкою читач знайде тексти українською (у перекладі Вікторії Стах) та мовою оригіналу – російською.
«Світлий Шлях: історія одного концтабору» розповідає про в’язницю, що насправді є концтабором, де застосовують моторошні тортури, яка діє в сучасній Україні. За тюремним парканом немає жодних законів, тут зовсім інше життя: у приниженні, страху й непевності, з ранами та слідами опіків на тілі, з болем від переламаних кісток і часто – від зламаної волі й свідомості. Тут головне завдання – вижити, коли жити вже не хочеться і від тебе майже нічого не залежить, зберегти здоровий глузд, коли вже близький до божевілля, залишитися людиною в нелюдських умовах, де віра, прощення, ненависть і навіть погляд між катом і жертвою набувають інших сенсів.
«Ця книжка – не про війну. Сучасний концтабір просто в центрі Донецька, про який мовиться у книзі, вмонтовано у війну – і все ж мова принципово про інше. Кількість страждань та жорстокості, які відбуваються у таємній тюрмі МГБ, ставить питання про те, чи існує межа, яку людина переступити не здатна», – розповідає автор. – Катування електричним струмом, пісні полонених при цьому, зґвалтування та гавкіт людей під нарами можуть здатися нічим на фоні звикання до цього. Останнє страшніше, коли особистість живе лише помстою, а в іншому не відрізняє себе від тварини. Але «Ізоляція» – таємна в’язниця катів – ще й інкубатор сенсів: у постійному шоку та стресі людина має визначитись, що для неї дорожче: крихке існування або тверда смерть».
Щоби вижити в пеклі концтабору, журналіст Станіслав Асєєв написав цю книжку – відверту, емоційну, глибоку, в якій питань більше, аніж відповідей, бо життя людей після звільнення з полону назавжди розділилося на «до» і «після». Частина матеріалів була написана ще у полоні та дивом вивезена за межі місця ув’язнення, інша була відтворена автором у пам’яті після звільнення.
На полицях магазинів книга з’явиться наприкінці листопада. Художнє оформлення виконав Іван Шкоропад.
«Ізоляція» – таємна в’язниця, розташована на підконтрольній Росії частині Донбасу і перетворена на концентраційний табір. Упродовж існування «Ізоляції» через неї пройшли сотні людей, більшість з яких зазнавали зґвалтувань, тортур електричним струмом, принижень людської гідності й тяжких примусових робіт. Відомі факти вбивств в’язнів «Ізоляції». Жодна правозахисна місія чи організація не мають доступу на територію в’язниці. На даний час вона й далі функціонує під контролем ФСБ РФ…

Станіслав Асєєв – журналіст і блогер, член Українського ПЕН-клубу. Понад два з половиною роки перебував у полоні російських гібридних сил в окупованому Донецьку.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7624 / 1.56MB / SQL:{query_count}