Правила в’їзду до Шенгенської зони знову змінилися

Євросоюз продовжує боротьбу з коронавірусом, а фармацевт із Польщі заявив, що його країна здатна самотужки виробляти вакцину від COVID-19

Кількість випадків інфікування COVID-19 у світі вже становить понад 103,8 млн, свідчать дані американського Університету Джонса Гопкінса. Померли понад 2,5 млн людей, понад 57,6 млн хворих одужали.
Коронавірус нікуди не подівся, й доки українці тішаться закінченням січневого локдауну, інші держави запроваджують дедалі жорсткіші обмеження. Так, у вівторок, 2 лютого, Рада Європейського Союзу затвердила нові рекомендації щодо обмежень на подорожі до Шенгенської зони, запроваджені через пандемію COVID-19. Зокрема, рекомендації передбачають нові умови для відкриття кордонів Євросоюзу з третьою країною для будь-яких поїздок, включно з туристичними.

Шенген: у «зеленому списку» - лише сім країн

Для цього цій країні треба виконати низку критеріїв. Зокрема, кількість нових випадків COVID-19 не повинна перевищувати 25 на 100 тис. населення протягом останніх 14 днів, повідомляє Німецька хвиля. При цьому кількість нових випадків захворювання за останні два тижні повинна скорочуватися або залишатися стабільною порівняно з попереднім 14-денним періодом.
Крім того, країна має проводити понад 300 тестів на 100 тис. населення протягом семи днів, а кількість позитивних тестів на коронавірус за останні сім днів не повинна перевищувати чотири відсотки. Також до уваги братиметься наявність чи відсутність різних мутацій коронавірусу.
Виходячи з цих критеріїв, Рада ЄС оновлюватиме список держав, для громадян яких кордони Шенгенської зони будуть відкритими. Востаннє перелік переглядали 28 січня. У ньому залишилися лише сім країн: Австралія, Нова Зеландія, Руанда, Сінгапур, Південна Корея, Таїланд і Китай.
Як і раніше, дозволеними залишаться так звані необхідні поїздки. Тобто на територію Шенгену пускатимуть громадян і резидентів країн ЄС, а також, наприклад, працівників транспорту чи дипломатів. Але відтепер для в’їзду вимагатимуть негативний ПЛР-тест, який було зроблено протягом 72-х годин до в’їзду на територію Шенгену. Не поширюватиметься це правило лише на працівників транспорту, зокрема, водіїв-далекобійників. Також країни можуть на свій розсуд застосовувати додаткові обмеження після приїзду - карантин, самоізоляцію чи додаткове тестування на коронавірус.
Рекомендації передбачають і можливість обмежити категорії людей, які мають право на необхідні поїздки. Це стосуватиметься передусім тих третіх країн, де епідеміологічна ситуація швидко погіршується, зокрема через поширення нових варіантів коронавірусу.
Ці обмеження ухвалені у вигляді рекомендацій, оскільки питання перетину кордону перебувають у компетенції держав ЄС. Саме національні уряди відповідальні за їхнє впровадження. Утім, оскільки держави Євросоюзу спільно ухвалили ці рекомендації, то очікується, що вони будуть ним слідувати. Рекомендації поширюються на всі країни Європейського Союзу, крім Ірландії, а також на Швейцарію, Норвегію, Ісландію та Ліхтенштейн. Данія має право самостійно вирішувати, виконувати їх чи ні.
Тим часом Європейське поліцейське управління (Європол) попереджає про сфальшовані довідки про негативні результати тестів на коронавірус. «Інформація, яка надходить із багатьох країн свідчить про те, що організовані злочинні групи та окремі шахраї використовують пандемію для власних цілей», - повідомило «Польське радіо». При цьому ціни на фальшивки в різних країнах суттєво різняться. Так, у Франції за підробку просять від 150 до 300 EUR, натомість в Іспанії один із затриманих шахраїв продавав незаконні довідки всього-на-всього за 40 EUR.

Чехія - під замком, Грузія - відкрита

Принаймні одна країна-член ЄС вже оголосила про запровадження власних, ще жорсткіших обмежень. Від 5 лютого у Чехії починають діяти нові правила, які стосуються в’їзду іноземців до країни.
До так званого «семафора» – країн, громадяни яких за умовами перетину чеського кордону розділені на червону, помаранчеву й зелену зони, додається ще темно-червона зона. До неї входять країни з високим ризиком інфікування коронавірусом, зокрема: Іспанія, Великобританія, Фінляндія, Греція, Норвегія, Ісландія, Угорщина, а також так звані «треті» країни, серед них - Україна, Грузія, Білорусь, Росія, Таджикистан, Об’єднані Арабські Емірати.
Громадяни з цих країн при перетині кордону будуть зобов’язані пред’явити негативний тест на COVID-19, зроблений не пізніше, ніж за 48 годин до цього, заповнити формуляр, а також пройти 10-денний карантин. Тривалість карантину можна скоротити, пройшовши повторний тест на COVID-19 з негативним результатом.
За офіційними даними, в Чехії (населення – 10,6 млн осіб) щодня виявляють 7-8 тис. нових випадків інфікування коронавірусом. Усього з початку пандемії в країні зафіксували більше 972 тис. інфікувань та понад 16 тис. смертельних випадків.
Тим часом влада Грузії, навпаки, відкриває кордони. Із 1 лютого влада країни відновила регулярне міжнародне авіасполучення. В першу чергу це спрямовано на залучення туристів з країн Європейського Союзу, Ізраїлю та Перської затоки. Пасажирам, які прибувають до країні з-за кордону, треба лише представити результат ПЛР-тесту, зробленого за останні 72 години. Причому це правило не стосується тих людей, які повністю вакциновані, тобто прищеплювалися від коронавірусу в два етапи.
«Тим, хто повністю зробив щеплення, пред’являти нічого не потрібно. Решта людей, які приїжджають до країни, обов’язково повинні будуть представити ПЛР-тест, зроблений впродовж останніх 72 годин», - пояснив керівник Національного центру з контролю захворювань і громадського здоров’я Аміран Гамкрелідзе, повідомляє Грузія-Online. За його словами, на даний момент вирішується, чи потрібно буде людям, які вже приїхали до Грузії робити повторний ПЛР-тест через кілька днів. Офіційна постанова буде відома найближчими днями. Станом на 3 лютого в Грузії (населення – 3,7 млн осіб) було зафіксовано 260 тис. випадків COVID-19 та понад 3,2 тис. смертей від коронавірусу.
Грузія призупинила регулярне авіасполучення в усіх напрямках в середині березня 2020 року через пандемію коронавірусу. З країни і назад здійснювались лише спецрейси, спрямовані на повернення громадян Грузії на батьківщину.
До слова, пасажиропотік аеропортів України у 2020 році становив лише 8,6 млн осіб, що на 64,4% менше, ніж у 2019 році. Як повідомила 1 лютого Державна авіаційна служба України, упродовж 2020-го українськими авіакомпаніями виконано 44,2 тис. комерційних рейсів (скорочення порівняно з попереднім роком – на 57,2%), у тому числі міжнародних – 34,6 тис. (скорочення – на 60,1%). Нагадаємо, що Україна в березні 2020 року в рамках карантинних заходів через пандемію тимчасово призупинила авіасполучення. Від 5 червня відновили внутрішні рейси, від 15 червня – частину міжнародних.

Польща: три мільйони вакцинованих за три місяці

Уряд найближчого сусіда України запевняє, що за перші три місяці 2021 року йому вдасться вакцинувати проти коронавірусу щонайменше 3 млн жителів. Станом на 1 лютого, в Польщі вже вакцинували понад 1,17 млн людей, з них майже 200 тис. отримали обидві дози вакцини, повідомило інформаційне агентство PAP.
За словами координатора Національної програми вакцинації, міністра Міхала Дворчика, з такими темпами можна буде дотриматися обіцянки про 3 млн щеплених у першому кварталі цього року. «Попри те, що були проблеми як із датою поставок вакцин, так і з їх кількістю, незважаючи на необхідність запровадження різних змін, наша політика реалізації Національної програми вакцинації дозволила дотриматися обіцянок – щеплення в середньому протягом місяця приблизно 1 млн осіб, і у результаті цього, ву першому кварталі – 3 млн поляків», - заявив Міхал Дворчик.

Варшава може виробляти власну вакцину

Тим часом доктор фармацевтичних наук Міхал Алєксєйчук із Медичного університету в Білостоці в інтерв’ю виданню Rzeczpospolita видав справжню сенсацію: Польща здатна самотужки виготовляти вакцину проти коронавірусу. «Якщо ми знаємо структуру окремої молекули, то можемо за допомогою молекулярної інженерії виробляти вакцини у великих масштабах», - заявив Міхал Алєксєйчук.
Він запевняє, що якби Польща отримала від котрогось з виробників вакцин ліцензію, то могла би виробляти в своїх лабораторіях такі вакцини без проблем. «Гадаю, що виробництво першої генерації вакцин ми би могли почати дуже швидко, - Міхал Алєксєйчук. - Ці вакцини містять ослаблені віруси, котрі модифіковано так, що вони вже не можуть викликати симптомів хвороби. Однак, неактивні молекули вірусу, які отримує організм, стають ціллю для нашої імунної системи, котра в правильних умовах «розпізнає» патогени і починає виробляти антитіла. Це вид вакцин, які ми знаємо вже віддавна, тому що більшістю з них нас щепили в дитинстві».
На запитання про вакцини третьої генерації - а такі виробляють фірми Pfizer та BioNTech - доктор Міхал Алєксєйчук пояснив, що такого типу вакцини базуються на генетичному коді. «У цьому випадку організм отримує частинки рибонуклеїнової кислоти (РНК) або ж дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК), у яких «закодована» інформація, що дозволяє організму самому виробляти поодинокі білки вірусу, від якого імунна система захищається», - розказав він.
Експерт наголосив, що вакцини третьої генерації мають низку переваг над попередніми технологіями, оскільки не викликають сильної алергічної реакції, як це трапляється з вакцинами попередніх генерацій. «Щоправда, Польща не виробляє вакцин третьої генерації, але ми можемо їх виробляти, - заявив доктор Міхал Алєксєйчук. - Наші лабораторії в змозі виробити ці вакцини, котрі є досить складними за свою структурою. Звісно, масштаб цього виробництва початково не буде дуже великим».

Незважаючи на глобальну пандемію та численні локдауни, які запроваджували практично всі країни світу, в 2020 році обсяг приватних грошових переказів в Україну з-за кордону склав 12,1 млрд USD, що на 200 млн більше, ніж роком раніше (11,9 млрд USD). Про це повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
За даними регулятора, через рахунки банків у 2020 році в Україну надійшло 4,7 млрд USD (у 2019-му - 3,8 млрд), через міжнародні платіжні системи - 2,7 млрд USD (у 2019-му - 2,2 млрд), через неформальні канали - 4,7 млрд USD (у 2019-му - 5,8 млрд).
«Приватні грошові перекази за методологією платіжного балансу є доходом домашніх господарств, що надходить від інших домогосподарств з-за кордону, і пов’язані з тимчасовою або постійною міграцією населення», – уточнили в НБУ.
При цьому жоден державний орган не володіє інформацією про точну кількість українців, які постійно чи тимчасово працюють в інших країнах. Експерти називають різні цифри: від 2,5 до 5 млн заробітчан. Також невідомо, скільки саме українців працюють в тих чи інших країнах та в яких саме галузях.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8428 / 1.65MB / SQL:{query_count}