Земельний “зашморг”

Львівські підприємці наголошують: міська влада повинна добитися адекватної ціни за оренду землі, якщо хоче мати у місті інвесторів і бізнесменів

Не допомагаєте, то хоч не заважайте – це одна з головних думок, яку висловлюють чи не всі підприємці Львова щодо дій влади. Для людей бізнесу посадовці не мали б створювати проблем своїми реформами, але... На жаль, спостерігається зовсім інша картина. 
Бізнесмени не втомлюються нарікати на тиск, хабарництво і вимоги, які перед ними ставить влада, в тому числі й місцева. Натомість у Львівській міськраді запевняють, що поважають бізнесменів та інвесторів і готові йти їм на поступки. Зокрема, це стосується і ціни за оренду землі у Львові, яка, за словами чиновників, нині зі знижкою 60% є найнижчою в Україні. 
Поза тим підприємці, як самі вони й зазначають, не хочуть бути на короткому повідку у чиновників, чекаючи на чергову знижку. Вони вимагають встановити адекватну ціну оренди і не перетворювати це питання на ще одну політичну баталію..

 ЛАЗ відмовляється платити

10% орендарів землі у Львові уникають сплати оренди, яка є однією з найнижчих в обласних центрах. За словами Андрія Павліва, директора департаменту містобудування Львівської міськради, найбільш недобросовісним землекористувачем є ЛАЗ, який орендує понад 60 га землі та не платить за неї. “У нас є серйозні ненадходження до бюджету. Щороку ми маємо 13–15% недоотриманих коштів. Кожен десятий підприємець у Львові не переуклав угоду за новою грошовою оцінкою. Відповідно, платить за старою оцінкою або так званий земельний податок. Є також певні підприємства, які взагалі відмовляються сплачувати оренду”, – розповів учора Андрій Павлів. За його словами, щорічно місто втрачає близько 20 млн грн від несплати, або сплати в неналежному обсязі за оренду землі підприємцями. “Не буду перераховувати всі підприємства, які відмовляються платити. Найбільшим неплатником є Львівський автобусний завод, який займає територію в понад 60 га і зухвало ставиться до міста, вважає, що його закон не стосується”, – певен Андрій Павлів. 
До речі, нова грошова оцінка землі у Львові була ухвалена в 2009-му, вона набрала чинності у 2011-му. Згідно з законом, така оцінка має встановлюватися кожні п’ять-сім років. Нині ж у Львові базова оцінка землі становить 470,29 гривень за квадратний метр. Проте для підприємців, які уклали угоду з міськрадою, діє знижка – 60%.

Підприємці заплутались

Львівські підприємці кажуть, що зі знижкою все зрозуміло, але їх турбує питання про те, за якою ціною з міською радою має розрахуватися бізнесмен до моменту укладання угоди. “Відповідно до діючої ухвали, йдеться про 100%! А це дуже багато!”, – вважає Ярослав Рущишин, член комітету підприємців Львівщини. Крім того, як він зазначив, підприємці до сьогодні плутаються, яка ухвала працює зі знижкою, яка є недіючою, хто буде відшкодувати за попередній період тощо. “Підприємці чекають, коли все стане чітко і ясно, бо хочуть давати гроші, які повернути згодом буде неможливо. Все має бути чітко: це працює так, платити треба стільки. А нині у Львові ніхто не впевнений у тому, що вартість землі завтра не збільшиться. Якщо уважно прочитати діючу ухвалу, то в ній не передбачено, що сплатити заборгованість можна зі знижкою”, – розповідає “Пошті” Ярослав Рущишин.

Ціна питання

У Львові висока норма­тив­но-грошова оцінка землі. З цим одноголосно погоджуються бізнесмени й депутати, проте розроблена вона згідно з чинним законодавством. І нема на то ради... Володимир Гірняк, член комісії землекористування Львівської міськради, пояснює “Пошті”: орендна плата – це базовий кофіцієнт, який нині становить 470 гривень за метр квадратний. “Крім нього є ще багато інших кофіцієнтів, які включають зону розташування, комунікації тощо. Наприклад, будівництво стадіону й аеропорту, що теж додатково накладається на підприємця. У результаті базовий розрахунок, із якого розраховується вартість оренди землі, дуже великий”, – каже депутат.
Проте він певен, що Львівська міськрада у цьому не винна, адже ці показники розраховували в Києві, враховуючи кошти, вкладені в Євро-2012. “Нині ці гроші лягли на плечі місцевих підприємців, тому міська рада змушена була запровадити пільгу – 60%, бо підприємці не могли сплачувати встановлену ціну. Зараз ситуація більш-менш врегульована, діє пільга 60% і, напевно, її ухвалять наступного року”, – прогнозує Володимир Гірняк.
Натомість Андрій Павлів певен: наступного року у Львівській міській раді вже готуватимуть нову грошову оцінку землі і вона однозначно буде вищою, ніж зараз. “Місто розвивається, розширюється інфраструктура, привабливість для ведення підприємницької діяльності збільшується. Тому оцінка землі буде вищою”, – каже чиновник. Він також не впевнений, чи збережеться пільга на землекористування в 60%. А ось люди бізнесу певні: міська рада має добитися адекватної ціни за оренду землі, якщо хоче, щоб в місті були інвестори і бізнесмени.
Зокрема, Ярослав Рущишин акцентує на тому, що підприємцям потрібна не знижка, а нормальна ціна! “Варто розуміти, що знижка – це політичний маневр. Хотіли – дали, а хотіли – не дали. Ситуація є нестабільною і незрозумілою. Наприклад, минулого року в першому кварталі знижка становила 70%, а в другому – 60%, до того – 30%. Це бардак!”, – обурюється Ярослав Рущишин. – Як владі заманеться, так вона й чинить, а підприємці терпляче чекають, коли буде стабільність. Якщо сьогодні говорити про вартість за оренду землі без знижки, то, на жаль, в таких умовах ми не можемо говорити про конкурентноспроможність львівського підприємця.” 
“У міськраді запевняють, що ціна зі знижкою є низькою, а нам не треба знижки, ми хочемо мати нормальну ціну за землю у Львові”, – каже Ярослав Рущишин. “Знижка – це короткий поводок для підприємця. Нині знижка така, а завтра – інша. Вони ухвалили грошову оцінку землі, підприємці почали кричати, що вона висока, і посадовці “вирішили проблему” 60-відсотковою знижкою”, – говорить далі співрозмовник. 
Він вважає, що треба робити нову грошову оцінку землі, і вона має приблизно відповідати тій, що є нині зі знижкою. “Зараз львівський підприємець не впевнений у майбутньому, тому не можна нормально, спокійно працювати, складати бізнес-план на майбутнє”, – резюмує Ярослав Рущишин. Поза тим розробка нормативно-грошової оцінки землі потребує часу і грошей. Володимир Гірняк каже, що тепер немає механізму, аби розробити і затвердити нову нормативно-грошову оцінку землі у Львові. “Для цього треба щонайменше півмільйона гривень і чекати півроку. Це проблема...”, – додає він

Зеновій Бермес, голова асоціації роботодавців Львівщини:
– Видається, що львівські чиновники хочуть витиснути якнайбільше грошей із львівських підприємців. Але біда в тому, що витиснути гроші у львівських бізнесменів неможливо. Нині місто відчуває розплату за свою політику щодо наповнення місцевого бюджету – у нас багато років ніхто не думав над тим, щоб сприяти розвиткові бізнесу. Також свій відбиток наклала економічна криза, яка спустошила кишені бізнесу і громадян. Якщо львівські чиновники спробують підвищити орендну плату за землю, то кількість підприємців у Львові зменшиться. Тому ставити питання про збільшення плати нині безперспективно! Маємо подбати про те, щоб бізнес, який нині працює, не помер. Ми не можемо вимагати від підприємців в нинішніх умовах підвищувати зарплату, більше платити за землю.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7615 / 1.62MB / SQL:{query_count}