Хто кому винен?

Львівська міськрада нарікає на роботу казначейства, а сама, як з’ясувала “Пошта”, заборгувала службі – 136,8 млн грн. Проте голова бюджетної комісії міськради каже, що це борг не мерії, а держави

 Львівська міськрада нарікає на роботу казначейства, а сама, як з’ясувала “Пошта”, заборгувала службі – 136,8 млн грн. Проте голова бюджетної комісії міськради каже, що це борг не мерії, а держави

Заплутану ситуацію зі за­блокованими рахунками Львівської міськради управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області “Пошта” далі відслідковує. В поперед­ньому номері газети йшлося про те, що бюджетники можуть залишитися без зар­плати через затримку коштів у казначействі. 
Оскільки керівництво цієї служби коментувати си­туацію нам не погодилось, то видання 25 квітня скерувало інформаційний запит до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області. До слова: запит розглянули оперативно і одразу 26 квітня надіслали відповідь. Вона прийшла за підписом Мирослава Зварича, в. о начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області.
На запитання “Пошти”, чому казначейство блокує рахунки Львівської міськради і не перераховує гроші на зарплати, ремонт доріг, освітлення, нам відповіли наступне: “Органи Державної казначейської служби України на належному рівні здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюд­жетних коштів та інших клієнтів державного та місцевого бюджетів. У регіони, зокрема, і в Львівську область, своєчасно направлено необхідний фінансовий ресурс для виплати зарплат, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат. Упродовж 2013-го органами казначейства України у Львівській області забезпечується своєчасне проведення усіх платежів розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів за захищеними напрямками видатків.
З початку цього року станом на 25.04.2013-го органами Державної казначейської служби у Львівській області проведено платежів розпорядників та одержувачів коштів міського бюджету на загальну суму 716,1  млн грн, у тому числі за незахищеними видатками – 137,9 млн грн, з яких лише впродовж квітня поточного року – 34,6 млн грн. Скеровано 1,8 млн грн (в повному обсязі від заявлених) вільних коштів бюджету Львова на депозитні рахунки в установах банків”.
У казначействі вважали за необхідне зазначити, що для забезпечення своєчасної виплати зарплати працівникам бюджетних установ та проведення інших захищених видатків у поточному році управлінням Державної казначейської служби за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку було надано міському бюджету 206,6 млн грн безвідсоткових позик на покриття тимчасових касових розривів. У тому числі впродовж квітня – 99 млн грн, з яких 55,2 млн грн досі не погашено. Також, цього року міський бюджет отримав середньострокові позики на загальну суму 27,1 млн грн, а загальна заборгованість за цим видом позик з урахуванням непогашених позик минулих років складає 
136,8 млн грн.

Яромир Самагальський, , голова комісії з питань фінансів та планування бюджету Львівської міськради:
– Згідно зі законом, місцеві громади мають брати короткострокові, середньострокові позики в казначействі для виплати зарплати бюджетникам. Тобто, освітянам, медикам, працівникам соціального захисту тощо. Зарплату їм платить держава, але через мерію. Невиплачені кошти – борг держави перед державними службовцями і відповідно перед місцевими радами. Але треба розуміти, що це борг не міських громад, а держави. Якщо вона вчасно не поповнює наші рахунки, то маємо право брати позики в казначействі. Кошти, які місцеві громади заробляють, можуть і мають право витрачати на потреби міста, згідно бюджету, прийнятого місцевою радою. В цьому випадку казначейство маніпулює. Воно дає нам позику для виплати зарплат бюджетникам, але це борг держави, який платить місцева рада. Натомість кошти місцевих громад, тобто, наші, які маємо тратити на ремонт доріг, дахів, каналізування та інше, їх затримують у казначействі. Очевидно, це пов’язано з тим, що державі не вистачає коштів для виплати зарплат працівникам бюджетної сфери. Можливо, ці гроші йдуть на купівлю газу чи погашення державних боргів. Проте найбільша проблема місцевих рад у тому, що в нашій країні є єдиний казначейський рахунок, на якому знаходяться державні кошти і гроші кожної місцевої громади. Всі вони в одному котлі! Держава бере із нього стільки, скільки їй треба, а органам місцевого самоврядування може й не залишитися, тоді вони місяцями не отримують проплати від казначейства. Найбільша проблема місцевих громад і казначейства в тому, що рахунки держави і органів місцевого самоврядування не розведені. Депутати Верховної Ради вже зареєстрували законопроект про зміни до бюджетного кодексу. Він передбачає кілька варіантів вирішення цієї проблеми: перший – місцеві громади повинні використовувати гроші не лише на казначейському рахунку; другий – якщо казначейство впродовж трьох днів не виконує доручення органів місцевого самоврядування по виплаті платежів, то казначейство повинно платити пеню. Третій – розведення казначейських рахунків. Державні гроші мають бути на окремому рахунку і кошти місцевих рад також. Нині ж держава використовує кошти на власний розсуд. Ті гроші, які місцеві громади боргують казначейству, це борг не міської ради, а держави. Адже вона не виплачує кошти бюджетникам.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7233 / 1.59MB / SQL:{query_count}