Коли болить душа…

“Пошта” запитала психоневролога і фармацевта про антидепресанти синтетичного походження – їх вплив на роботу мозку та побічні ефекти

фото: medweb.ru
Кажуть, ніхто не знає, що таке душа, але всі розуміють, як вона болить. Так і у випадку з депресією: маємо поганий настрій, відчуваємо млявість, апатію, невдоволення, тривогу, пригнічення. А заниження самооцінки іноді доводить до відчаю… Але в мозку в той час відбуваються певні процеси, як-от  зниження рівня серотоніну і ендорфінів (гормонів щастя), тож і лікування повинно бути відповідним. 
“Треба щось робити!” – закликає здоровий глузд. “Минеться!” – відповідають лінощі. І коли врешті-решт опановуємо себе, то починаємо займатися спортом, частіше спілкуємося з рідними і друзями, виходимо на свіже повітря, купуємо банани і шоколад, які, зі слів дієтологів, покращують настрій. Але якщо й це не допомагає – треба боротися з депресією іншими методами. Зазвичай віддаємо перевагу самостійно обраним антидепресантам, аби не звертатися до фахівця, який зможе подати психологічну чи психотерапевтичну допомогу, визначити причину захворювання.  
Придбати антидепресанти, особливо на рослинній основі, нині не проблема: їх можна купити в першій-ліпшій аптеці без рецепта. Але чим загрожує таке самовільне лікування нервових розладів? 
“Головний мозок працює в результаті взаємодії нер­вових клітин. Якщо людина страждає від депресії, то в її мозку порушений механізм передачі інформації від однієї клітини до іншої. За кожну з них відповідає конкретний хімічний посередник (медіатор). Завданням медикаментозних препаратів, що лікують такий стан, є регулювання концентрації медіаторів і біохімічного фону мозку”, – розповідає “Пошті” психоневролог Борис Гурвич. “Самостійно обирати такі ліки не варто, навіть ті, що продають без рецепта. Адже невідомо, які саме процеси в мозку порушені та які ліки дійсно допоможуть. Є випадки, коли варто застосовувати тонізувальні, а коли, навпаки, “гальмівні”. Понад те, в медзакладі вас скерують на обстеження, де визначать, як вплине на роботу інших органів той чи той препарат. Іноді ліки проти депресії неправильно поєднують з іншими медикаментами, харчовими продуктами, навіть упродовж курсу лікування вживають спиртне. Проте тільки лікар може пояснити, як правильно заживати антидепресанти, і визначити, чи це справді стан клінічної депресії”, – пояснює психоневролог. 

Зі слів фармацевта Тараса Монця, є три класичні групи антидепресантів:
Трициклічні (винайдені у 50-их роках минулого століття). Механізм їх дії спрямований на сповільнення та зменшення поглинання нейронами мозку медіаторів серотоніну та норадреналіну як наслідок підвищення їх концентрації в мозку. Трициклічні антидепресанти також використовують для лікування розладів сну, пом’якшення больових синдромів, профілактики мігреней, нетримання сечі. Курс лікування визначається лікарем залежно від конкретного випадку, а терапевтичний ефект досягається в різних випадках по-різному: від кількох днів до кількох тижнів (а то й місяців). Найчастіші побічні дії: сонливість, млявість, сухість у роті, тахікардія, диспептичні розлади, посилене потовиділення, зниження потенції, запаморочення, нудота. 
Інгібітори вибіркового (селективного) поглинання серотоніну  – одна з найсучасніших груп антидепресантів, які блокують зворотне поглинання серотоніну в синапсах (елементах нервової клітини, що проводять сигнали до інших клітин), внаслідок чого концентрація серотоніну збільшується. Ця група впливає виключно на серотонін, зменшуючи прояви побічних та небажаних ефектів, і є найбезпечнішою групою антидепресантів, тому найчастіше застосовується для лікування депресивних розладів. Деякі з препаратів цього типу можуть використовуватися для лікування тривожних розладів, розладів панічного типу, посттравматичних стресових розладів, соціофобії. Побічні дії в представників цієї групи інгібіторів, як правило, зникають упродовж тижня за умови правильно підібраного дозування препарату. А побічними ефектами є: нудота, біль голови, збудливість, порушення сну, зниження апетиту і порушення сексуальної функції.
Інгібітори моноаміно­ксидази, що сповільнюють дію специфічного фермента, який бере участь в руйнуванні нейромедіаторів, перешкоджаючи руйнуванню серотоніну і норадреналіну. Лікування ними починають, якщо не досягнутий належний ефект від лікування трициклічними антидепресантами. Побічні дії: біль голови, розлади сну, коливання артеріального тиску, збільшення ваги, зниження потенції, набряки пальців рук, тахікардія. Відомий і побічний ефект, що виникає при споживанні деяких видів сиру, м’ясних продуктів, червоних вин, які містять тирамін. Бо не завжди в нашому організмі є необхідні ферменти для перетравлювання, тому це може призвести до підвищення артеріального тиску.
“Але всі ці засоби використовуються під час комплексного лікування, яке включає психотерапію, і продаються виключно за рецептом лікаря!” – застерігає Тарас Монець. 

“Хибною є думка, що фітоантидепресанти безпечніші від синтетичних”

Борис Скачко, фітотерапевт, – про те, які рослини допомагають у боротьбі з депресією і чим загрожує безконтрольне заживання препаратів на рослинній основі

– Які рослини можна застосовувати як антидепресанти?
– Тонізувальну дію мають екстракти левзеї, женьшеня, елеутерококу (сибірський женьшень), лимонника китайського і родіоли рожевої. Це засоби збуджувальної дії, які здатні підвищувати функції різних відділів центральної нервової системи та рефлекторну активність. 
– А як щодо побічних ефектів?
– Женьшень та елеутерокок не бажано вживати хворим на нирки, бо ці рослини містять сапоніни – активні речовини, які подразнюють ниркові тканини і можуть викликати запальні процеси. Чебрець не рекомендується вагітним (його біологічно активні речовини мають тонізувальну та спазмолітичну дію, стимулюють скорочення м’язового шару матки, тому є загроза переривання вагітності).
– Які з цих рослин не шкодять роботі серцево-судинної системи? 
– Тонізувальні препарати рослинного походження посилюють частоту серцевих скорочень і підвищують артеріальний тиск. Тому людям з порушеннями роботи серця треба бути обережними! Левзея, елеутерокок, женьшень, лимонник, родіола рожева можуть призвести до гіпертонічного кризу. Не рекомендую їх і тим, у кого низький артеріальний тиск. Іноді хворі для його підвищення використовують ці рослини, але вони допомагають ненадовго, до того ж збільшують частоту серцевих скорочень.
– А чи можна лікувати рослинами, що мають антидепресивну дію, дітей?
– Тонізувальні препарати помічні лише в окремих випадках (на вказівку лікаря). Бо ті ж левзея, елеутерокок і женьшень пришвидшують статевий розвиток дітей. 
– Чим взагалі загрожує безконтрольне заживання фітопрепаратів? 
– Мене якось запитали, якою травою можна отруїтися. Я відповів: будь-якою, якщо не знати про її побічну дію. Неможливо, прочитавши у інтернеті інструкцію з керування літаком, сісти за штурвал і полетіти. Так само і з фітопрепаратами. Псевдомедичні статті у соцмережах дещо однобоко висвітлюють багато речей, тому не варто повністю довіряти такій інформації. Людина нечасто може самотужки оцінити свій стан здоров’я краще, аніж лікар. І якщо у синтетичних препаратів у інструкціях прописані всі показання, протипоказання, побічні дії, сумісність із іншими препаратами (бо цього вимагає закон), то щодо фітопрепаратів таких застережень немає. І тому інформація про лікувальні рослини подана однобоко: є показання, а протипоказання або відсутні або ж не всі враховані.
Коли людина перебуває в стані стресу, їй можуть допомогти фітопрепарати. А може, вистачить і масажу або лікувальної фізкультури… Хибною є думка про те, що  фітоантидепресанти безпечніші від синтетичних, бо мають як корисні, так і шкідливі властивості. 
Розмовляла Ірина Левицька
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8366 / 1.61MB / SQL:{query_count}