Хто-хто в хатніх капцях живе?

Лікар-дерматолог розповідає, чому треба ходити в гості зі своїми тапками та користуватися лише власним рушником

Лікар-дерматолог розповідає, чому треба ходити в гості зі своїми тапками та користуватися лише власним рушником

По деякі гриби ходимо до лісу, інші ж живуть поряд із нами: усі бачили цвіль на зіпсутому хлібі, зогнилому яблуці чи у вологому приміщенні. Є також гриби, які приносять людям користь, наприклад, дріжджі, грибам завдячуємо і винайденням першого антибіотика. Однак дуже часто згадуємо про них, коли гриби нас починають турбувати, адже вони можуть також жити і на іншому живому організмі (а отже, і на людині) або як паразити, або як сапрофіти. Є близько 100 видів грибків, які можуть завдати шкоди нашому здоров’ю. Як розповіла “Пошті” лікар-дерматолог Ірина Шаркань, є грибки умовно патогенні – тобто в певній кількості вони постійно живуть на шкірі або слизових, а за сприятливих умов можуть завдати чимало неприємностей, і патогенні – тобто завжди небезпечні для людини.

Проблема та її причини

“Грибкові хвороби шкіри і нігтів належать до класу інфекційних захворювань людини, їх називають мікозами. Вони можуть вражати шкіру і нігті – одні з найбільш поширених мікозів. Грибками можна інфікуватися або від людини до людини (так звані антропофільні мікози), або від тварин (зоофільні) – від великої рогатої худоби, кішок та інших свійських тварин. Ними можна заразитися як при прямому контакті, так і опосередковано – через заражені предмети”, – розповідає лікар.

Однак, далеко не завж­ди потрапляючи на шкіру, грибки здатні викликати захворювання. Сприйнятливість до грибкової флори у людей не однакова. Розвиток захворювання залежить не стільки від патогенності та здатності грибка приєднуватися і викликати хворобу, як від особистої гігієни кожного та від стану імунної резистентності (здатності чинити опір інфекції) організму людини.

За словами Ірини Шаркань, для розмноження і росту грибків оптимальним є вологе та тепле середовище. Підвищена пітливість, тепле і мокре взуття є сприятливими факторами для розвитку грибкових інфекцій. Багато хворих підхопили збудника в басейні, лазні та душовій, на вологій підлозі яких грибки мають комфортні умови для  існування.

“Одноразове потрапляння грибка на шкіру не завжди викличе приєднання інфекції на цій ділянці шкіри, має бути або постійний контакт, тобто щоб цей грибок постійно потрапляв на цю ділянку, або це може бути якась травма, тобто “вхідні ворота” для інфекції. Також це може бути з різних причин знижена імунна резистентність шкіри”, – розповідає лікар.

Серед таких причин вона називає насамперед вік, є певні види грибків, які частіше вражають дітей, аніж дорослих. І, навпаки, мікози стоп та нігтів частіше вражають дорослих,  ймовірність захворіти з віком зростає. Це пов’язано також із віковими змінами рН шкіри, товщини і структури рогового шару епідермісу.

Дуже велике значення для розвитку грибкового захворювання мають порушення обміну речовин, пов’язані з ожирінням, ендокринними розладами і насамперед із цукровим діабетом. Також такими факторами є захворювання судин і периферичної нервової системи, імунодефіцитні стани, причиною яких можуть бути стрес, перевтома, куріння, зловживання алкоголем, тривале застосування антибіотиків, недостатнє харчування, анемія, вагітність та післяпологовий період. Сонце, а точніше ультрафіолет, є також тим імуносупресивним фактором, який знижує імунну резистентність шкіри.

Дуже часто грибок нігтів починається саме з травми нігтьової пластинки тісним взуття, зі забитих місць, потертостей. Як розповідає Ірина Шаркань, низка грибків, які постійно живуть на нашій шкірі, є сапрофітами й умовно патогенними, а за сприятливих умов вони починають розмножуватися. Це, наприклад, кандіда, яка спричиняє молочницю, кандідоз складок, дуже часто спостерігається в повних людей, у жінок під молочними залозами, у пахових складках. З настанням тепла, коли людина інтенсивно потіє, кандіда починає проявлятися через свербіж, почервоніння, а згодом може перейти в появу на шкірі тріщин.

Для різнокольорового лишаю важливим фактором є рН шкіри. Збудник також є сапрофітом, тобто умовно патогенним грибком. Часто протікає без будь-яких суб’єктивних відчуттів, дуже рідко спостерігається свербіж, тому пацієнти часто не звертаються до лікаря. Проявляється він у вигляді блідих плям на грудях, спині і плечах улітку (на засмаглій шкірі) та темніших узимку. Ним можна заразитись, навіть примірявши в магазині білизну. Але чіпляється він не до кожної шкіри, а за деяких умов, наприклад, певного рН шкіри.

Табу на самолікування!

Часто влітку, а особливо після повернення зі села ді­ти заражаються зоофільними грибковими інфекціями. Вони зазвичай округлої форми, з’являються часто на волосистій частині голови або гладкій шкірі, супроводжуються випадінням чи ламкістю волосся на ураженій ділянці шкіри, запаленням, свербінням, лущенням.

“Помилку роблять батьки, коли лікують грибок волосистої частини голови шампунем або мазями, які діють поверхнево – грибок дуже часто знаходиться  всередині волоска. Лікуючи просто шампунем, якимись мазями чи зовнішніми препаратами, не до повного вилікування, неможливо позбутися проблеми повністю, через якісь періоди ці заліковані грибки проявляються знову. Лікувати ж треба системно”, – каже фахівець. Обов’язково потрібно звернутися до лікаря і бути готовим, що лікування буде стаціонарним, рідше – денний стаціонар. Такі діти обов’язково мають бути під наглядом, бо вони можуть бути джерелом інфекції у школі або дитячому садку.

Якщо виникли проблеми зі шкірою, у жодному разі не можна займатися самолікуванням! Навіть фахівцеві важко на око визначити, чи це грибок і який саме. До того ж, займаючись самолікуванням, пацієнт може розмити клінічну картину, утруднити встановлення правильного діагнозу, наприклад, після такого лікування лабораторний аналіз може не виявити наявності грибка і  пацієнта лікуватимуть від іншого захворювання, клінічно схожого на грибок, часто це екзема, псоріаз нігтів тощо.

Лікування грибка

Важливо своєчасно звернутися до лікаря – на ранніх стадіях лікування протікає легше і швидше. Сьогодні є багато різноманітних протигрибкових засобів. Вони відрізняються способами застосування, дозами та схемами, а результативність залежить не тільки від правильно підібраної схеми та доз, а й від часу звернення пацієнтів до лікаря, дотримання режиму лікування, іноді досить тривалого, і заходів безпеки після закінчення лікування.

Важливо також прослід­кувати, чи є вдома ще хтось, хто має таку проблему, оскільки 30% інфікування відбувається від родичів. Якщо так, то лікувати потрібно всіх заражених.

Часто пацієнти роблять ту помилку, що, пролікувавши грибок, особливо якщо йдеться про грибок нігтів, наприклад, на ногах, вони не обробляють відповідним чином своє взуття, і тоді відбувається реінфекція, грибок знову приєднується із зараженого взуття. Лікар зазначає, що спори грибка можуть тривалий час залишатися життєздатними, тому не можна використовувати необроблене взуття, необхідно обробити або позбутися всіх шкарпеток. Важливо продезінфікувати все, з чим контактував грибок: підлогу, стіни, інвентар ванної кімнати, а також особисті речі хворого – білизну, взуття та предмети догляду за шкірою та нігтями. Ванну кімнату можна обробити 5% розчином хлораміну. Взуття – розчинами формаліну 25% або оцтової кислоти 40%, протерши ними взуття та залишивши тампон змочений розчином у взутті  в поліетиленовому пакеті на 24 години. Манікюрні ножиці занурити у спирт та обпекти після того над полум’ям.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7420 / 1.62MB / SQL:{query_count}