Український наступ

Як ЗСУ відповіли на російську недоанексію наших чотирьох областей, що означає заявка України на пришвидшений вступ до НАТО та коли чекати на американський ленд-ліз?

Збройні сили України продовжують успішний наступ. І черговою важливою перемогою стало звільнення міста Лиман Донецької області 1 жовтня. Як пояснював речник Східного угрупування ЗСУ Сергій Череватий, Лиман – це «ворота для звільнення Донецької та Луганської областей». Далі відкривається напрямок на Сватове, Кремінну та Сєвєродонецьк. Варто розуміти, наскільки стратегічно важливим є Лиман. Це транспортний вузол, йдеться про контроль за ключовою дорогою через річку Сіверський Донець. Як зазначає Міноборони Великої Британії у своєму звіті, саме за цією річкою рашисти намагаються зміцнити свою оборону. 
«Звільнення Лиману дає змогу здійснювати вогневий контроль над важливими ділянками й шляхами на цьому напрямку, які, зокрема, ворог використовував для спроби наступу на Слов’янськ. Перед цим поблизу Лиману ЗСУ та Нацгвардія звільнили декілька населених пунктів, зокрема Ямпіль. Українські військові захопили як трофеї авто та бронетехніку противника, деякі види озброєння, набої та боєприпаси. Зараз у звільненому Лимані гвардійці залучені до проведення стабілізаційних дій та контрдиверсійних заходів. Спільно з правоохоронцями вони перевіряють інформацію про можливе місце розташування залишків окупаційних військ. Також там вже працює поліція, вживаються заходи для відновлення безпеки. Виявлення колаборантів, розмінування та документування злочинів – це ті дії, які проводяться разом з укріпленням лінії оборони», – про це 3 жовтня в ефірі телеканалу «Еспресо» розповів речник Нацгвардії України Руслан Музичук.
Достеменно невідомо, скільки саме російських військових було у Лимані. В інформпросторі «гуляла» цифра про близько п’ять тисяч ворожих солдатів та їхнє повне оточення. Та 3 жовтня вже згаданий Сергій Череватий повідомив, що частина російських військових у напрямку Лиману загинула, частину взяли в полон, а частина змогла колонами або малими групами вийти. Кількість він вже не став уточнювати. 
У будь-якому разі найважливішим залишається звільнення стратегічно важливого населеного пункту, а не передчасні коментарі та меми у соцмережах. До того ж пам’ятаймо, що лише за день до деокупації Лимана росія заявила про анексію чотирьох українських областей: Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької. Але ЗСУ продемонстрували найкращу відповідь на таку недоанексію. Не контролюючи повністю жодну зі згаданих наших областей, всі ці заяви російського диктатора путіна про якесь їхнє «приєднання» до рф виглядають вкрай жалюгідно. І це лише збільшує сором рашистських військ на полі бою. До речі, в найкращих традиціях «жестів доброї волі» міноборони рф заявило, що відбулося «відведення» їхніх військ із Лиману на «більш вигідні рубежі». Ось такою є паралельна російська реальність.

Без пауз

Російське командування просто боїться визнавати свої провали та поразки. А путін, який за повідомленнями західних аналітиків, в обхід свого військового командування, особисто забороняє рашистським військам в Україні відступати, лише збільшує проблеми для них усіх. Господар кремля підвищує ставки, але водночас заганяє у глухий кут себе та своїх солдатів, життями яких він показово нехтує. 
Та цим вже нехай переймаються самі рашисти. Кожна помилка окупантів грає на руку нашим військовим. І ЗСУ не зупиняється. Наші військові не взяли оперативної паузи після деокупації Лиману та продовжили наступ на цьому напрямку. А також активізувалися на Херсонському напрямку. Про це йдеться в матеріалі оглядача BBC Павла Аксьонова. «Ситуація у районі Лиману, який українські війська звільнили 1 жовтня, після взяття міста не заспокоїлася. Не знижуючи темпу, ЗСУ продовжили завдавати ударів, просуваючись одразу за декількома напрямками. Основна лінія оборони зараз проходить через міста Кремінна та Сватове. Пізно ввечері 3 жовтня ЗСУ підтвердили звільнення населених пунктів Борова і Шийківка на Харківщині, що ще більше укріпило позиції українських військ. Досі українська армія намагалася не брати міста одразу, навіть якщо оборону в них створювали поспіхом. Той же Лиман спочатку оточили і лише потім увійшли до нього. Штурмувати Кремінну з боку Лиману досить складно – дорога з Лимана до цього міста затиснута між лісами, наступати в яких із бронетехнікою важко. На південь від Кремінної лінія фронту згинається – ЗСУ утримує виступ, який входить в глибину оборони російської армії вздовж річки Сіверський Донець, у центрі якого розташоване селище Білогорівка. Цей виступ загрожує Кремінній з півдня, але там ЗСУ доведеться форсувати Сіверський Донець. З одного боку виступу, який впирається у російські позиції за Боровою, розташована Кремінна, а з іншого – Лисичанськ, який може у майбутньому стати новою метою українського наступу. І якщо збережеться рух у бік Рубіжного, то під загрозою опиняться й Лисичанськ із Сєвєродонецьком», – мовиться у цьому матеріалі. 
Щодо Херсонського напрямку, то останніми днями ЗСУ вдалося звільнити кілька населених пунктів. Офіційної інформації про перебіг української операції на півдні було небагато, але можна зробити висновок, що якщо ЗСУ вдасться вийти до Нової Каховки, тоді рашистські війська будуть розрубані на дві частини. 
«Окрім оперативно-тактичних цілей, у ЗСУ може бути ще й стратегічна. Річ у тім, що у Новій Каховці бере свій початок Північнокримський канал. Одним із результатів стрімкого наступу російської армії у лютому 2022 року стало захоплення Нової Каховки та пуск води до Криму. Цей канал перекрили після анексії півострова у 2014 році, й пуск води був важливою економічною та політичною подією для Росії. Якщо Україна зможе перекрити його повторно, то це буде ще однією важливою та знаковою подією у ході війни», – також мовиться в матеріалі оглядача BBC Павла Аксьонова.
Потрібно знати загальну ситуацію, але водночас розуміти, наскільки важкими є наступальні операції. Тому чекаємо на офіційні повідомлення нашого Генштабу. 

Заявка на пришвидшений вступ до НАТО

І повернімося ще раз до російської недоанексії чотирьох наших областей. Зрозуміло, що жодної правової сили дії кремля не мають. ЗСУ дали свою відповідь. Але також була відповідь і від нашого політичного керівництва. 30 вересня, коли кремль влаштував анексійний шабаш у москві, президент України Володимир Зеленський провів засідання Ради національної безпеки та оборони, на якому було, зокрема, ухвалене рішення про неможливість проведення перемовин із нинішнім президентом рф путіним та про подання заявки на пришвидшений вступ України до НАТО.
З першим все зрозуміло. Український глава держави наперед заявляв, що чергова спроба путіна анексувати українські території унеможливить перемовини. «Україна була й залишається лідером у переговорних зусиллях. Саме наша держава завжди пропонувала росії домовитися про співіснування на рівних, чесних, гідних і справедливих умовах. Очевидно, що з цим російським президентом це неможливо. Він не знає, що таке гідність і чесність. Тому ми готові до діалогу з росією, але вже з іншим президентом росії», – заявив Володимир Зеленський у відеозверненні після засідання РНБО 30 вересня.
4 жовтня український президент своїм указом увів у дію рішення РНБО від 30 вересня. І тепер поговоримо про ще один пункт цього рішення – подати заявку на пришвидшений вступ України до НАТО. 2 жовтня міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі загальнонаціонального телемарафону повідомила, що така заявка вже оформлена і найближчими днями надійде до штаб-квартири НАТО та до країн-союзників. Також 2 жовтня стало відомо, що президенти дев’яти країн Центральної та Східної Європи (Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії, Словаччини) підписали спільну заяву про підтримку членства України в НАТО. Також офіційну підтримку висловили в МЗС Канади.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг ще на екстреному брифінгу 30 вересня ухилився прямо сказати, що він думає про українську заяву. «Кожна демократія в Європі має право подати заявку на членство в НАТО, і союзники по НАТО поважають це право. І ми знову і знову заявляли, що двері НАТО залишаються відчиненими, ми продемонстрували це останніми роками. Рішення про членство, звісно, має бути ухвалене всіма 30 союзниками, і ми ухвалюємо ці рішення консенсусом», – заявив він.
Але тут потрібно розуміти й те, що особиста думка генсека НАТО насправді не має великого значення. Все вирішуватимуть голоси країн-членів Альянсу. Потрібно 30 голосів. 
І звичайно, величезну вагу матиме позиція Сполучених Штатів Америки. Різні представники адміністрації Байдена вже заявили про необхідність продовження підтримки України та усі також нагадали про необхідність голосів 30 союзників по НАТО. 
«Будь-яке рішення про членство в НАТО ухвалюється 30 союзниками, а також країнами, які виявили бажання приєднатися. Саме зараз, на наш погляд, найкращий спосіб для нас підтримати Україну полягає в практичній підтримці на місцях. Процес у Брюсселі варто розпочати в інший час» – таку заяву 30 вересня зробив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
Нам не відмовляють прямо, але ми розуміємо, про що йдеться. І подібні заяви про «відчинені двері» НАТО ми чуємо з 2008-го. Звичайно, порівнювати тодішню ситуацію і нинішню не потрібно. Але зараз також потрібно зняти рожеві окуляри і зрозуміти, що, по-перше, одна умовна Угорщина насправді може заблокувати вступ нашої держави до НАТО (от Угорщина за російський газ вже гальмує ратифікацію рішення щодо Швеції та Фінляндії). І зараз, очевидно, що не лише Угорщина може це зробити щодо нас. По-друге, країни Балтії та Польща, які нас підтримують у всьому – це одна історія, але загалом колективний Захід зі самого початку повномасштабного російського вторгнення в Україну постійно повторює мантру про те, що не хоче ставати стороною війни. Тому гарантії статті п’ятої договору НАТО до завершення війни нам навряд чи зважаться надати у «головних» столицях країн-членів Альянсу. Такою є ситуація принаймні поки що. Показово, що гарантії безпеки для України, Kyiv Security Compact, що просувають зараз в Офісі президента України, стосуються часу після завершення війни, бо зрозуміло, що зараз їх нам ніхто не надасть. Тож якщо вдасться домовитись про ці тимчасові гарантії, то вступ до НАТО стане набагато ближчим. Але знову ж таки, не під час активних бойових дій. По-третє, попри це все наші союзники продовжують допомагати зброєю та грошима, тому бездумна критика НАТО виглядатиме не зовсім доречною. Кожна країна має свій інтерес, але нас не кинули сам на сам проти росії. Маємо це розуміти і змінювати ситуацію на нашу користь.
Чому ця заявка на пришвидшений вступ України до НАТО з’явилася саме зараз? Західні ЗМІ повідомляють, що для наших західних союзників це стало справжнім сюрпризом. Але логіку дій української влади можна зрозуміти. От тільки ця логіка більше стосується впливу на українців, аніж на НАТО. «Цей крок вибив політичні козирі в опонентів Зеленського та змусив навіть найзапекліших його противників вдатися до компліментів на адресу чинного президента. Цей крок – попри його «символічність» – стане також стратегічним здобутком для Зеленського. Адже те, що одного дня Україна стане членом НАТО, сьогодні не ставить під сумнів ніхто. Навіть скептичні у минулому Німеччина та Франція втратили аргументи проти цього. І коли це станеться, то в історії лишиться те, що політичну «заявку про вступ» подав саме президент Зеленський, навіть якщо зорі складуться так, що сам вступ відбудеться вже за його наступника (так само як лишилося в історії те, що до Конституції норму про рух до НАТО внесли за Порошенка)», – зазначає у своїй статті редактор інтернет-видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко.
Важливо, що наша нинішня влада вже остаточно відмовилася від позиції «в НАТО нас ніхто не чекає, тому шукаємо якісь альтернативи», яких насправді немає. І ще важливіше, що зараз Україна наполягає на тому, що має стати членом НАТО за прикладом Швеції та Фінляндії, тобто без Плану дій щодо членства в НАТО. Зараз ще неможливо сказати, коли Україна зможе стати членом НАТО, але ПДЧ – це зайвий необов’язковий етап. Нехай вже зараз нічого не змінюється, але декларація таких намірів може в майбутньому стати основою перемовин із західними союзниками в оптимальному для нас варіанті. 
«Ми справді маємо наполягати, що Україна потребує вступу за фінсько-шведською моделлю або ж розробки нового формату, який би враховував наші особливості. В ідеалі принципове рішення про це (але не про сам вступ!) може бути ухвалене на Вільнюському саміті НАТО наступного року. Сподіваємося, що так і станеться, і що тоді Україна вже буде деокупована, а росія визнає свою поразку. Це зробить дискусію про новий формат нашого руху до НАТО предметнішою. От тільки не треба виходити на саміт з новими неочікуваними для союзників пропозиціями, які вони почують у телезверненні Зеленського. Повторення такої практики в Альянсі точно не оцінять», – на це також звертає увагу у своєму матеріалі Сергій Сидоренко. 
А от нинішньою заявкою Україна також може спонукати західних союзників збільшувати військову-технічну допомогу. До речі, пункт про те, що уряд має працювати щодо збільшення допомоги Україні, також є в рішенні РНБО від 30 вересня.

Додаткова зброя та ленд-ліз

Щодо останніх новин про допомогу для України від західних союзників, то минулого тижня США оголосили про новий пакет допомоги на 1,1 млрд доларів, до якого увійдуть 18 систем HIMARS. Але потрібно розуміти, що йдеться про довгострокову допомогу, зараз американський уряд уклав контракт з виробником на закупівлю цих систем. Але також продовжуватиметься і безпосереднє вилучення HIMARS з американських арсеналів для України. 
На момент підготовки цього матеріалу ще не було офіційної інформації, але агентство Reuters із посиланням на свої джерела повідомляло, що 4 жовтня США готувалися оголосити про пакет допомоги для України на 625 млн доларів, який включатиме чотири системи HIMARS, що мають одразу надійти до ЗСУ.
Також потрібно вчергове пояснити нашим читачам, коли ж запрацює американський ленд-ліз для України. Бо, багато користувачів соцмереж вже 1 жовтня раділи, що ленд-ліз розпочався автоматично з початком нового фінансового року у США. Тут потрібно розуміти, що зараз ми отримуємо зброю від США безплатно за програмами, на які американський Конгрес окремо виділяє кошти. А за ленд-лізом Україна отримуватиме зброю у кредит чи в оренду. Цього поки немає, але це може нам знадобитися у майбутньому.
«Ленд-ліз нам буде потрібен тоді, коли Конгрес не буде нам виділяти на президентські виділення кошти. За ленд-лізом ми зможемо отримувати від США те, що у них вже є у власності. Наприклад, коли у нас не буде коштів, а буде обладнання, яке ми хочемо отримувати, ми зможемо застосовувати ленд-ліз. Зараз ми активно обговорюємо саме механізм, як це може бути. Ленд-ліз – це фактично те саме виділення з власних наявностей, але його дають в оренду чи в лізинг, але вже не на безкоштовній основі. Тому поки у нас є безкоштовна можливість отримувати, звичайно, ми будемо її використовувати», – про це заявила пані посол України у США Оксана Маркарова в інтерв’ю «Європейській правді», опублікованому 30 вересня. 
А чому може виникнути така ситуація, коли Конгрес не буде виділяти нам кошти? «Львівська Пошта» в минулих номерах вже пояснювала, що 8 листопада у США відбудуться проміжні вибори, тому ще невідомо чи більшість у Конгресі та Сенаті залишиться за демократами (а президент Байден представляє демократичну партію), чи перейде до республіканців. Є багато причини говорити про можливість перемоги саме республіканців. А у 2024-ому у США відбуватимуться президентські вибори, на яких скандальний Дональд Трамп планує помститися Джо Байдену. Власне, якщо республіканців-трампістів буде багато серед сенаторів і конгресменів вже від листопада цього року, то помста може пришвидшитися. І, на жаль, українське питання може опинитися в епіцентрі внутрішньої американської політичної боротьби. Пам’ятаєте липневі заяви конгресвумен Вікторії Спартц? Це і була частина внутрішньополітичної боротьби у США, незважаючи на українське походження Спартц. І якщо подібні скандали повторюватимуться і ставатимуть масштабнішими, то невідомо як змінюватиметься ситуація щодо фінансування постачання американської зброї в Україну. Сподіватимемося, що кардинальних змін не буде, але у будь-якому разі ленд-ліз нам ще знадобиться.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8960 / 1.72MB / SQL:{query_count}