Майбутнє Криму: як відбуватиметься відновлення українського півострова після деокупації

Повномасштабне вторгнення росії фактично розв’язало руки Україні щодо деокупації Кримського півострова. Якщо раніше Київ розглядав винятково дипломатичний шлях, то після 24 лютого 2022 року дедалі частіше в українському інформаційному полі лунають заклики до повернення анексованих територій військовим шляхом. 
Українська влада не розглядає жодних компромісних варіантів врегулювання війни, який передбачав би територіальні поступки. Україна вже почала думати про відновлення Криму після його звільнення від окупантів і має відповідну стратегію. 

Законодавчий фундамент

Під час саміту «Кримської платформи» президент України Володимир Зеленський заявив, що зараз Україна разом із міжнародними партнерами створює законодавчий фундамент після деокупації. Крим буде інтегрований до Європи разом із усією Україною. На півострові розвиватимуть порти, сільське господарство, підприємництво, медицину, освіту, впровадять сучасну цифрову систему держпослуг.
Президент нагадав, що до окупації в Криму не було репресій з боку влади, а відновлення Україною контролю за півостровом стане «історичним антивоєнним кроком у Європі».
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час «Кримської платформи» зазначив, що деокупація Криму слугуватиме чітким сигналом для диктаторів з усього світу, що через порушення норм мирного співіснування на них чекає жорстка реакція всього світу і зрештою поразка, інформує Центр громадського моніторингу і контролю.
«Якби росія ніколи не окупувала Крим, ми змогли б уникнути великої кількості трагедій. Повернення Криму під контроль України залишається найбільш ефективним способом гарантування європейської безпеки. Деокупація Криму слугуватиме чітким сигналом для інших диктаторів з усього світу: не порушуйте норми мирного співіснування, адже у разі порушення на вас чекає об’єднана і жорстка реакція всього світу і зрештою ви зазнаєте поразки, тому що наслідки цього будуть безпрецедентними для вашої держави і для вашого народу», – сказав Кулеба.
Ще одне важливе юридичне питання – статус росіян, які приїхали на територію українського півострова незаконно. Ця цифра коливається в межах від 500 до 800 тисяч.
Таміла Ташева, постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим, під час брифінгу в Медіацентрі Україна заявила, що вже працює робоча група в межах економічного відновлення Криму. 
«В межах робочої групи ми напрацьовуємо правову рамку державного устрою на території півострова Крим. Чи це буде регіон України, чи це буде Республіка Крим – це буде визначатися. Наша думка, що Севастополь мав окремий статус через російський наратив. Ймовірно, це буде переглядатися. В цьому документі поки що не побачите питання про право власності чи націоналізації майна, яку здійснив агресор. Також поки не вирішені питання амністії, люстрації чи кадрового резерву, а також тієї шкоди, якої завдала росія Криму», – заявила вона.
Пізніше буде презентовано докладніший план економічного відновлення Криму.

Відновлення інфраструктури

Після деокупації Криму інфраструктура має виконати два завдання: реінтеграція півострова з іншими регіонами країни та з усім світом. Тому у фокусі уряду – дороги та швидке залізничне сполучення з півостровом. Про це розповіла Олександра Азархіна, заступниця міністра інфраструктури. 
Вона додала, що кримчанам доведеться багато чого надолужувати: діджиталізація, реформи підписання Угоди про Асоціацію з ЄС в Криму просто утрачені. 
«Ми також розглядаємо створення авіахабу в Криму. Бо від закритого простору над півостровом втрачає не лише Україна, а й низка авіаперевізників. Це питання не лише коштів, а й сполучення з усім світом», – наголосила вона. 
Олександра Азархіна сказала, що для вирішення інфраструктурного питання необхідно вже думати про демонтаж Кримського мосту: «Він не має права на існування. Ми хочемо використовувати Азовське море не як внутрішнє море, а як повноцінну морську артерію, від цього мосту постраждала наша флора і фауна».

Форпост безпеки

Переважна частина експертів переконана, що після деокупації Крим не може бути демілітаризований. Адже півострів – стратегічно вигідний плацдарм для контролю безпеки в Чорному морі. Таку думку озвучила Аліна Фролова, заступниця міністра оборони України (2019 – 2020 роки), заступниця голови правління Центру оборонних стратегій. 
Наразі у Криму розташовуються ракети такої дальності, що можуть досягнути будь-якої європейської столиці. Також експерти не виключають можливість розташування там ядерних снарядів – окупанти відновили відповідну інфраструктуру та забезпечили функціонування відповідних військових підрозділів. 
«У Криму мають розташовуватися ЗСУ та ВМС України. Ми не хочемо, щоб наш півострів розглядався лише як військова база. Ми переконані, що економіка в Криму від цього лише постраждає. Тому ми розглядаємо варіант поєднання форпосту безпеки і економічної стабільності. Ми будемо раді там вітати наших партнерів по НАТО та не лише по НАТО. Ми б хотіли бачити на території півострова мультинаціональну присутність», – наголосила Аліна Фролова.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8446 / 1.57MB / SQL:{query_count}