Гарячий український південь

Рашисти перекидають дедалі більше сил на південь України. Тим часом США продовжують посилювати ЗСУ

Українські військові продовжують звільнення Херсонщини. Нехай повільно, але наші захисники просуваються і створюють проблеми російським окупантам. Водночас ворог також продовжував перекидати на південь України дедалі більше сил з інших напрямків. Різні військові експерти зазначають, що з кінця липня росіяни збільшили кількість своїх військ на нашому півдні у два з половиною рази. 
Чи допоможе це їм втримати саме ці окуповані території? Важливим є не лише кількість батальйонно-тактичних груп (БТГр), а й можливості їхнього забезпечення. І щодо цього, то українські військові продовжують систематично знищувати логістичне забезпечення ворога. В ніч проти 8 серпня наші захисники знову вдарили по Антонівському, а також Каховському мостах на Херсонщині. І також знищили ще кілька російських складів із боєприпасами. «Ми маємо орієнтири, де саме накопичена жива сила та техніка ворога на тимчасово окупованих територіях. Ворог наразі деморалізований через позбавлення логістичного забезпечення та фізичну неможливість воювати», – заявила на брифінгу начальниця об’єднаного координаційного пресцентру сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
Водночас вона зауважила, що ще уточнювалося, які склади з боєприпасами знищили саме українські військові, а які – наші партизани на півдні. Наталія Гуменюк заявила, що рух спротиву на тимчасово окупованих територіях є досить потужним, це суттєво впливає на моральний стан російських військових та їхню боєздатність.
«Битва за південь» зараз стає ключовою фазою повномасштабної російсько-української війни. Рашисти і колаборанти у південних українських областях дуже хочуть показати, що вони готують референдуми для приєднання цих тимчасово окупованих територій до росії. А для нас дуже важливо зруйнувати всі ці ворожі плани та повернути усі захоплені ворогом території. У минулому номері «Львівська Пошта» писала про ситуацію на півдні України та перспективи українського контрнаступу там. Далі продовжимо розглядати важливі нюанси, які дають нам надію на звільнення українського півдня. А також проаналізуємо й інші важливі новини за тиждень, що минув.

Що готує ворог на півдні?

Одразу треба зазначити, що перекидаючи дедалі більше БТГр на південь України, рашисти самі себе позбавляють можливості продовжувати просуватися на Донбасі. Хоча це і так було для них величезною проблемою. Проте бої там тривають. В опублікованому вранці 9 серпня огляді Міноборони Великої Британії мовиться, що останніми днями, незважаючи на зміщення зусиль на південь України, росіяни продовжували атакувати українські позиції на Донеччині. Але загалом найуспішнішим напрямком російського наступу на Донеччині за останні 30 днів став бахмутський, проте навіть тут за цей час росіянам вдалося просунутися лише на 10 км. А на інших ділянках Донбасу, куди росія намагалася прорватися, її сили за 30 днів не просунулися більше ніж на 3 км. «Незважаючи на інтенсивне використання артилерії в цих районах, Росія не змогла створити боєздатну бойову піхоту в достатній кількості, щоб забезпечити більш суттєве просування вперед», – зазначено огляді Міноборони Великої Британії.
Тепер докладніше саме про перекидання ворожих сил на південь України. Зокрема, український військовий портал Defense Express пише, що якщо раніше найбільше БТГр росія мала на Донецькому (було 32 БТГр, станом на 5 серпня – до 15 БТГр) та Ізюмському напрямках (було 30 БТГр, тепер до 20 БТГр), то тепер основні російські сили розташовані саме на півдні України. Загалом ворог розташував там 66 своїх БТГр, найбільше – на Херсонському напрямку: на лівому березі – 27 БТГр (раніше було 4 БТГр), на правому березі кількість БТГр зросла з 13 до 22 БТГР. На Запорізькому напрямку кількість БТГр також збільшилася – з 11 до 17 БТГр.
І тепер питання: чи рашисти збираються лише зупинити український контрнаступ на півдні, чи збирають ударне угрупування для свого наступу тут? І залежності від зміни ситуації до яких небезпек треба готуватися українцям? 
«BBC-Україна» нагадує, що наприкінці липня одним із перших, хто писав про перекидання російських військ з-під Харкова та Донбасу на південь, був військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець. І він звертав увагу на те, що у Херсонську та Запорізьку області перекидалися підрозділи Східного військового округу рф, зокрема частини 35-ї загальновійськової армії, яка на початку війни проривалася до Києва (її 64-а мотострілецька бригада окупувала Бучу в березні та саме її звинувачують у причетності до воєнних злочинів там).
«Особисто для мене, наприклад, переміщення та застосування 35-ї загальновійськової армії Східного військового округу ЗС РФ у цьому сенсі є своєрідним маркером, показником того, куди саме прикута в цей момент увага їхнього генштабу», – зазначав Костянтин Машовець.
Також на південь України рашисти перекинули більшість своїх повітрянодесантних підрозділів, загальна чисельність яких становить близько 10 тис. бійців. Військові експерти зазначають, що це все підрозділи не для оборони. І насамперед йдеться про підготовку ворогом на півдні наступального угрупування. Можливі напрямки для ворожого наступу: Миколаївський, Криворізький та Запорізький.
«Судячи зі всього, противник приступив до активних дій на Херсонсько-Бериславському плацдармі... Впродовж останніх двох діб передові підрозділи противника на ділянці від Новогригорівки до Новопетрівки (західніше Снігурівки) намагаються атакувати позиції передових Сил оборони України. Як виявилось, тут зосереджена та достатньо активно діє тактична група військ противника, приблизно з 4-5 БТГр… Противник послідовно атакує з напрямку Новопетрівка на Партизанське, намагається просунутися з боку Новомиколаївки на Костянтинівку, а також з півдня прорватися на Первомайське. Очевидно, що найближче завдання цих підрозділів противника – вийти на дорогу Миколаїв – Снігурівка на відтинку між Первомайським та Партизанським, або західніше (бажано, очевидно, якомога ближче до Миколаєва). Враховуючи той факт, що тиждень тому противник ще однією групою у 2-3 БТГр намагався зайняти Новогригорівку на напрямку Любомирівка -– Шевченкове, цілком можливо, що ми маємо справу із своєрідною «підготовкою» противника до прориву на ближні підступи до Миколаєва» – про це Костянтин Машовець написав на своїй фейсбук-сторінці 8 серпня. 
Військовий оглядач зауважив, що активні дії ворога саме на цих ділянках фронту «північніше основної дирекції наступу ЗСУ на Херсон можуть бути покликані примусити наше військове командування займатися «обороною Миколаєва», а не готуватися до «деокупації Херсона». 
«Поки що важко казати, що це і є початком «того самого», очікуваного наступу противника у Південній операційній зоні, про яке всі говорять вже майже два тижні. Адже поки що склад тих сил та засобів, які залучені противником до цих дій, порівняно невеликий й носить винятково тактичний, локальний характер. Зі сторони це виглядає лише як прагнення «нівелювати загрозу Херсону». Але, з іншого боку... подальші перспективи для противника, в разі досягнення ним якогось більш-менш вагомого успіху на цих ділянках, також відкриваються, далеко не тільки тактичні», – додав Костянтин Машовець.

Звільнити Херсон

Можна зрозуміти, якою приблизно зараз є ситуація на півдні. Адже повної інформації про ситуацію на фронті ми не можемо мати. Але наші військові повинні бути готові до будь-яких дій ворога. 
До того ж ЗСУ довгий час саме на півдні зосереджували свої сили, тому тут явно є чим зустріти росіян, мовиться у матеріалі «BBC-Україна». Знищення російських складів з боєприпасами і вогневий контроль над мостами, про що ми вже писали, – це все на користь наших захисників. І хоч у росіян все ще перевага в артилерії, наші військові дуже ефективно використовують своє озброєння, зокрема те, що отримали від західних союзників. 
«Угруповання на правому березі Дніпра є надзвичайно важливим і вразливим, через те, що ми можемо знищувати противника за рахунок систем артилерії і систем перерізання логістичних сполучень, які з’єднують береги Дніпра. Ми бачимо, що ЗСУ спокійно і ощадливо використовують варіант перекривання «кранику» забезпечення військ рф. Можемо говорити про те, що контрнаступ на Півдні відбувається з використанням асиметричного підходу з головним наголосом на знищенні командних пунктів, баз зберігання і контрольованих можливостей впливу на армію рф на правому березі Дніпра. Наступальні дії щодо звільнення Херсона з використанням піхоти дійсно відбудуться достатньо швидко саме в літній період кампанії», – зазначає директор Defense Express Сергій Згурець у колонці на сайті espreso.tv.
Він також зауважує, що потенціал військ, які росіяни перекинули на південь, може бути використаний і для наступу на Миколаїв, і для просування на Запоріжжя по обох берегах Дніпра, але це теоретичні посили, тому що ті ворожі угруповання, які зараз накопичені, неспроможні здійснювати тривалі наступальні операції.
«Ситуація на півдні для нас вкрай важлива, з огляду на низку чинників, які говорять, що перемога там та проведення контрнаступальної операції вкрай необхідні. По-перше, звільнення Херсонщини – це покращена безпека Миколаєва та Одеси, Крим буде тоді перебувати під вогневим ураженням високоточних засобів. Це також важливий психологічний момент і для України, і для Заходу – ми зробимо значний крок для перемоги над ворогом. Це наша концепція бойових дій на літо і на осінь, яка, я думаю, буде реалізована. Своїм чином, противник намагається діяти по-інакшому і реалізувати концепцію зимової кампанії. Вона потрібна рф, щоб розхитати антипутінську коаліцію через те, що Європі начебто буде складно пережити цю зиму. Думаю, що це зайві побоювання і ситуація на полі бою буде складатися на нашу користь», – таку думку висловлює Сергій Згурець.

Новий пакет допомоги від США

Уважно слідкуватимемо за тим, як розвиватиметься ситуація на півдні України. А тим часом знову маємо хороші новини з-за океану. 8 серпня США оголосили про виділення Україні чергового пакету військової допомоги. Цього разу на 1 мільярд доларів. Це вже вісімнадцятий пакет допомоги від США та один із найбільших за вартістю.
До цього пакету американської допомоги увійшли додаткові високоточні ракети GMLRS для HIMARS; 75 тисяч 155-мм артилерійських боєприпасів; зенітні ракети до комплексу NASAMS; 1000 ПТРК Javelin та сотні протитанкових гранатометів AT4; 50 медичних евакуаційних машин (M113) та медичне приладдя; 20 одиниць 120-мм мінометних систем та 20 тисяч мін до них; протипіхотні міни Claymore, вибухівка та інші підривні боєприпаси.
Звернімо увагу на кілька важливих моментів. Це фактично «пакет допомоги боєприпасами». В ньому немає нових пускових установок HIMARS, лише боєприпаси до них. Так само і з боєприпасами до зенітних ракетних комплексів NASAMS. Щодо самих NASAMS, то про їхню передачу Україні США оголосили ще 1 липня, та ми досі очікуємо на два таких ЗРК. Річ у тім, що ще триває виробництво цих комплексів для України, тому чекати доведеться ще кілька місяців.
«Ми думаємо, що NASAMS, які перебувають у стадії розробки, ймовірно, надійдуть у найближчі кілька місяців. Ракети AMRAAM, які використовуються у цій системі, мають пройти технічний огляд для того, щоб впевнитись у їхньому стані, після чого вони будуть передані, якраз до прибуття NASAMS», – заявив 8 серпня заступник міністра оборони США з політичних питань Колін Каль. 
Треба нагадати, що NASAMS розшифровується як Norwegian Advanced Surface to Air Missile System – Норвезька вдосконалена система типу «поверхня – повітря». Комплекс є спільною американсько-норвезькою розробкою компаній Raytheon і Kongsberg. До складу комплексу входять пускова установка на базі шасі автомобіля підвищеної прохідності Scania P113, ракети AMRAAM (AIM-120A) класу «повітря – повітря», розміщені в шести транспортно-пускових контейнерах, та багатофункціональна станція радіолокації AN/MPQ-64. NASAMS може розширити можливості нашої ППО, адже ефективний не лише проти літаків, а й проти крилатих ракет. Два таких комплекси – це звичайно мало, але можна сподіватися, що в майбутньому отримаємо їх більше. Хоча спершу ще треба дочекатися перших двох.
А повертаючись до нового пакету американської військової допомоги, треба зазначити, що додаткові боєприпаси для ЗСУ – це вкрай важливо. Адже військові експерти постійно повторюють, що не матиме ніякого значення, якщо у нас буде більше пускових установок, але не буде чим із них стріляти.
«Оцінка насправді така, що українці непогано справляються з вже переданою кількістю HIMARS та M270, і насправді пріоритетом є забезпечення постійного потоку ракет GMLRS. Те саме стосується і гаубиць M777, де ми дійсно надали дуже велику кількість систем. Так само є союзники та партнери, і зараз пріоритетом є досягнення впевненості, що українці мають боєприпаси, щоб використовувати їх у бою», – так рішення США щодо вісімнадцятого пакета допомоги Україні пояснив Колін Каль.
Тут треба нагадати, що лише тиждень у попередньому пакеті допомоги від США Україні було виділено ракети GMLRS та 155-мм снаряди на 550 млн доларів. «Якщо кожна з пускових здійснюватиме лише один залп на добу, то місячна потреба у GMLRS складає понад 5000 ракет», – зазначає портал Defense Express. Зараз українські військові мають вже 22 одиниці РСЗВ HIMARS/M270 – сумарний залп цих високоточних систем становить 168 ракет.

Коли запрацює ленд-ліз?

Насправді потрібно пояснити ще один важливий момент. Уся допомога, яку Україна зараз отримує від США, – це ще не ленд-ліз. У травні Конгрес США проголосував виділення для України 40 млрд доларів, і власне зараз американська влада використовує ці кошти. Їх треба використати до кінця фіскального року у США, тобто до кінця вересня. Україні не потрібно буде віддавати ці гроші, це безоплатна допомога від США. Йдеться про такі програми як Ініціатива сприяння безпеці в Україні (USAI) та програма президентських повноважень. Саме через них ми вже отримали системи HIMARS і продовжуємо отримувати боєприпаси. А вже зброю по ленд-лізу Україна отримувати в борг чи лізинг за спрощеною процедурою, без виділення коштів на ці потреби Конгресом США. І представники Білого дому неодноразово наголошували, що зараз для США пріоритетною є безоплатна допомога Україні. А програма ленд-лізу розпочнеться пізніше, коли будуть використані усі, кошти, що Конгрес США виділив для безпекової допомоги України у травні. Та треба також зазначити, що не варто боятися боргів через ленд-ліз. Ще у травні, через тиждень після підписання Джо Байденом закону про ленд-ліз для України, Крістіна Квін, яка тоді була тимчасово повіреною у справах США в Україні, пояснювала нашим журналістам це питання. «Ленд-ліз – це механізм, який дозволяє президентові постачати зброю швидко. Усупереч його назві, ми не говоримо про те, що Україна має повернути все, що отримає за цим механізмом. Ідея ленд-лізу в іншому. Коли США продають або передають зброю іншій державі, уряд має проходити експортну процедуру, має отримувати погодження і відповідати певним обмеженням. І саме для того, щоби не стикатися з цими обмеженнями, пропонується передавати зброю за ленд-лізом. Скажу відверто, це просто процедура прискорення постачання зброї. Тому, звичайно ж, ленд-ліз не призведе до появи в України якогось шаленого боргу після війни», – зазначала тоді Крістіна Квін.
А повертаючись до сьогодення зазначимо, що з 40 млрд доларів, виділених Конгресом США для України, власне на військові потреби було передбачено 13 млрд. Із них нам вже виділили військової допомоги на 9,8 млрд доларів, тобто залишається ще трохи більше ніж 3 млрд. «Оці три мільярди ми отримаємо впродовж двох місяців – серпня і вересня. Далі починається ленд-ліз, який започатковує інший формат надходження допомоги, але її темп буде достатньо високим», – зазначає вже згаданий Сергій Згурець у колонці на сайті espreso.tv.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8044 / 1.71MB / SQL:{query_count}