Перемогти рашистів

Президент США Джо Байден підписав ленд-ліз для України. Що це означає і яке озброєння може отримати наша армія?

Українські захисники продовжують героїчно знищувати російських окупантів на нашій землі. За повідомленням Генштабу ЗСУ, станом на ранок 10 травня бойові втрати ворога склали вже понад 26 тисяч осіб. Не менш потужними є звіти й про знищену ворожу військову техніку. Зокрема, як відзвітували у Генштабі ЗСУ, лише за один день, 9 травня, на Луганщині та Донеччині «захисниками та захисницями України успішно відбито 15 атак ворога, знищено один зенітний ракетний комплекс, дев’ять танків, три артилерійські системи, 25 одиниць бойової броньованої техніки, три одиниці спеціальної інженерної техніки та три автомобілі ворога». 
І якщо вже згадувати про 9 травня, то усі ми розуміємо, наскільки важливим для росіян є цей фейковий «день побєди». Однак до цієї «дати» ворог не зміг похизуватися якимись своїми великими здобутками. Хіба що кремлівський диктатор путін на параді у москві непереконливо пробубонів пропагандистські заяви, в які можуть повірити лише абсолютно зазомбовані споживачі російського телебачення.

Врятувати захисників Маріуполя

І хоч ситуація для нас є непростою, українці вірять у свою армію. «Бої за Донбас» тривають. «Противник проводить наступальні дії на сході нашої держави з метою встановлення повного контролю над територією Донецької та Луганської областей та утримання сухопутного коридору між зазначеними територіями та окупованим Кримом. Основні зусилля авіаційного угруповання противник зосереджує на підтримці дій підрозділів у східній операційній зоні: на Слобожанському, Донецькому напрямках та в районі заводу «Азовсталь». Триває застосування артилерії майже уздовж усієї лінії зіткнення. Зберігається висока ймовірність завдання ракетних ударів по об’єктах цивільної та військової інфраструктури на всій території України. Не виключається ймовірність проведення диверсій на об’єктах хімічної промисловості України з подальшим звинуваченням у цьому підрозділів Збройних сил України», – повідомили у Генштабі ЗСУ 10 травня.
Звичайно, зараз не маємо права забувати чи ігнорувати критичну ситуацію для захисників Маріуполя. 10 травня на фейсбук-сторінці Національної гвардії України з’явилося повідомлення зі запевненням, що президент України особисто та все керівництво держави докладають зусиль для пошуку можливостей для евакуації цивільних з «Азовсталі» і продовжують працювати над застосуванням процедури «екстракшн» щодо поранених бійців, медиків та військових, зокрема зі залученням допомоги світової спільноти.
«Увесь цей час військовослужбовці продовжують виконувати поставлені завдання з оборони міста та стратегічного об’єкта. ОЗСП «Азов», 12-та бригада Національної гвардії України, 36-та окрема бригада морської піхоти, прикордонники, поліцейські, добровольці, Тероборона Маріуполя – увесь військовий гарнізон оборонців! Усі вони герої. Усі вони мають бути врятовані – і це одне із головних завдань, яке має бути вирішене, і не лише на полі бою, а й на міжнародному рівні! Ми повідомляємо про ті кроки, коли вдалося вивести хоча б частину людей та евакуювати їх до інших міст. Сама евакуація – це вкрай складний процес, починаючи від встановлення режиму тиші та до необхідності розбирати завали. Водночас більше інформації про дії та плани розголошувати немає змоги. Ми не можемо надавати жодної важливої інформації про поточні операції. І за умов воєнного стану інакше не можна. Окрім того, що це розкриття планів для ворога, ще й з’являються різні фейки та дезінформація, що зводить нанівець цю роботу. В умовах активних бойових дій ми не маємо права розкривати деталі воєнних та гуманітарних операцій. Водночас будемо продовжувати пошук рішень та робити все можливе для збереження життя військових і цивільних, для стримування ворога й належного виконання конституційного обов’язку із захисту держави», – мовиться у заяві командування Національної гвардії Україні.

Ленд-ліз: чи отримаємо американські літаки?

Українцям не залишається нічого іншого, окрім як продовжувати всіма силами допомагати своїй армії та вірити у нашу перемогу. Щоб зберегти свою державу, щоб забезпечити майбутнє своїх дітей, щоб жертовність наших героїв не була марною, щоб помститися за відібрані та скалічені життя наших цивільних громадян, щоб кожен російський військовий злочинець отримав заслужену кару. 
На щастя, цивілізований світ дедалі більше переконується у тому, що зараз триває не лише російсько-українська війна, а що кремль кидає виклик усім вільним демократичним державам. І що українська перемога у цій війні потрібна не лише нам, українцям, але й усьому цивілізованому світу. Поступова західна допомога Україні збільшується. Звичайно, є різні спірні моменти та деякі європейські лідери продовжують свою політику лицемірства. Та далі про все за порядком.
І почнемо з найважливішого та найпозитивнішого. Президент США Джо Байден уже підписав закон про ленд-ліз для України. Цікаво, що він це зробив символічно 9 травня. Такий тролінг кремля найвищого рівня. За останні дні усі вже або згадали, або дізналися, наскільки важливим був американський ленд-ліз для союзників по антигітлерівській коаліції під час Другої світової війни. І таким самим важливим він стане й зараз для нас. Зауважимо, що «Акт про ленд-ліз для захисту української демократії від 2022 року» посилається на інший закон про ленд-ліз від 1941-го.
Потрібно нагадати найважливіші моменти, які передбачає ленд-ліз для України. Ще до остаточного ухвалення США рішення про ленд-ліз редактор Європейської правди Сергій Сидоренко та колишній посол України у США Валерій Чалий у спільній статті пояснювали, наскільки важливим це рішення буде для України. І зараз, вже після голосувань у Конгресі та Сенаті США і після підпису глави Білого дому, можна сміливо говорити про те, що постачання американської зброї до України стане ще швидшим та масштабнішим.
«По-перше, запроваджується особливий режим (винятки зі звичайного експортного законодавства США) щодо постачання озброєнь та обладнання. Тобто вирішили, що треба поставити систему Х – і вона поїхала в Україну. Без додаткових узгоджень регуляторними органами. Причому винятковий режим хочуть запровадити не лише для України, яка постраждала від вторгнення Російської Федерації, а й для країн Східної Європи, яким загрожує потенційне російське вторгнення, щоб допомогти зміцнити їхню обороноздатність та спроможність захистити цивільне населення. По-друге, йдеться про особливі умови постачання. Озброєння, військову техніку чи обладнання не треба буде купувати з оплатою «вже зараз». Йдеться про її надання або з відстроченою оплатою у вигляді позики, або про оренду, з поверненням. Що так, що так – йдеться про вигідні умови. По-третє, на відміну від попередніх постачань, нинішнє рішення не фіксує конкретні типи і види озброєння. Натомість законопроєкт визначає рамкові умови постачання, які будуть застосовані до дуже широкого переліку техніки. Попри зроблений в законопроєкті акцент щодо цілей захисту насамперед цивільного населення, обмежень щодо постачання суто оборонних озброєнь немає. По суті, під новий механізм підпадатиме майже вся неядерна зброя. По-четверте, і це ключове. Останнє слово щодо кожного постачання залишається за Байденом. Президент США має впровадити прискорені процедури для забезпечення своєчасного доставлення зброї та техніки, які надаються відповідно до цього закону, визначивши їх не пізніше як через 60 днів з дня набрання чинності цим законом. Президент встановлює прискорені процедури передачі зброї та техніки або обладнання, які надаються у вигляді позики або оренди Україні за відповідною угодою. На практиці це працюватиме приблизно так: Україна відчуває потребу в певній зброї – передає інформацію про це у Вашингтон – і якщо Білий дім на це згідний, зброя їде до Європи», – йшлося у статті Сергія Сидоренка та Валерія Чалого.
Як бачимо, бюрократичні процедури у США на постачання зброї українській армії усуваються. Конкретніше щодо того, якою саме буде ця зброя, зараз справді говорити важко. Але сподівань дуже багато, якщо фактично немає обмежень на усе неядерне американське озброєння. «Якщо наші військові скажуть, що їм треба дати «Абрамси» та американські літаки, то вони будуть надані в межах цього закону. Україні тепер більше не потрібно постійно випрошувати ту чи іншу зброю. Вона автоматично надходитиме нам в тій кількості, яка потрібна. Це також перевага цього закону, бо вона суттєво спрощує отримання нами всього необхідного для нарощування наших збройних потужностей під час війни. Серед іншого в тілі закону передбачено постійні контакти американських зброярів із українською стороною для обміну запитами щодо необхідного нам військового обладнання», – про це в інтерв’ю «24 каналу» голова громадської ліги «Україна – НАТО» Сергій Джердж.
То чи справді можна сподіватися на постачання американських літаків в Україну в недалекому майбутньому? (Нагадаємо, що ленд-ліз для України діятиме впродовж 2022 – 2023 років). Зараз цього ніхто не скаже. Поки лише говоримо про те, що теоретично можна отримати майже вже. 
Deutsche Welle, із посиланням на військового експерта берлінського Фонду «Наука і політика» (SWP), полковника Бундесверу у відставці Вольфганга Ріхтера, пише таке: «Чи отримає Київ такі складні, високотехнологічні західні системи озброєнь, як бойовий танк «Абрамс» або бойова машина піхоти «Бредлі», поки що незрозуміло, хоча Ріхтер не виключає, що в майбутньому це ймовiрно. У такому разі необхідно буде налагодити логістичні ланцюжки, за якими Україна отримувала б запчастини та боєприпаси, та навчити українських військових користуватися цими видами озброєнь.
У будь-якому разі обсяг військової підтримки з боку США значно збільшиться. Завдяки цьому, а також постачанням озброєнь з арсеналів інших західних союзників, Україна отримає можливість успішніше протистояти російським атакам, і за сприятливого сценарію відвоювати частину захоплених територій. Крім озброєнь, Україна отримає додаткову фінансову допомогу у значно більшому обсязі, ніж це було досі. Президент Байден вже запросив у Конгресу 33 мільярди доларів на додаткову підтримку Україні. 20 мільярдів з них нададуть країні у вигляді військової допомоги, решту грошей буде виділено на економічну та гуманітарну підтримку».
Тут зауважимо, що голосування у Конгресі США за виділення Україні цієї грошової допомоги мало відбутися у вівторок, 10 травня. Водночас агентство Reuters повідомляло, що Конгрес голосуватиме за допомогу Україні на суму 40 млрд доларів, адже нова пропозиція включає додаткові 3,4 млрд доларів на військову допомогу та 3,4 млрд доларів на гуманітарну допомогу. На момент підготовки цього матеріалу голосування у Конгресі ще не відбулося.
І ще одне: українців за сприятливих умов вже навряд чи задовольнить сценарій «відвоювання частини захоплених територій». «Картина перемоги – це концепція, що розвивається. У перші місяці війни перемога для нас виглядала як відведення російських військ на позиції, які вони займали до 24 лютого, і розплата за завдані збитки. Тепер, якщо ми будемо досить сильні на військовому фронті і виграємо битву за Донбас, що буде вирішальним для подальшої динаміки війни, то, безумовно, перемога для нас у цій війні буде звільненням решти наших територій», – заявив інтерв’ю Financial Times міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Терниста дорога до ЄС

Ще одне важливе питання для майбутнього України – це можливість членства нашої держави у Європейському Союзі. Поки що відомо, що Україна уже передала главі представництва ЄС в Україні Матті Маасікасу другу частину заповненої анкети-опитувальника для отримання нашою країною статусу кандидата на членство у Європейському Союзі.
«Я вважаю, що ці відповіді – це також невелика перемога нашої команди. Чекаємо на розгляд і висновки Єврокомісії. Хотілося б, щоб ці висновки були позитивні і щоб завдяки вам надання висновків було пришвидшено», – про це заявив український президент Володимир Зеленський 9 травня під час відеоконференції з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
Українська влада очікує, що статус кандидата на членство в ЄС наша держава отримає уже в червні на засіданні Європейської ради. І також було багато заяв про сподівання на пришвидшену процедуру набуття Україною статусу вже повноправного члена Євросоюзу. 
Та не все так просто. 9 травня на закритті Конференції про майбутнє Європи в Європейському парламенті у Страсбурзі президент Франції Еммануель Макрон заявив, що навіть якщо дуже швидко надати Україні статус кандидата на членство, цей процес займе кілька років, а може й десятиліття, «якщо ми не вирішимо знизити стандарти цього членства і, отже, повністю переосмислити єдність Європи, а іноді й принципи, в ім’я яких ми вимогливі до деяких з наших членів».
З одного боку, зрозуміло, що вступ до ЄС не може бути простим процесом. З другого боку, а про які принципи говорив Макрон? Про страх перед росією? Про небажання відчиняти двері перед країною, яка зараз воює за всю Європу проти російського авторитарного режиму і зупиняє подальшу російську експансію на європейському континенті? Це такими є принципи Євросоюзу?
Макрон водночас заявив, що Україна вже є членом європейської сім’ї та запропонував створити нову «європейську політичну спільноту», щоб вітати Україну, зокрема, паралельно з процедурою вступу до ЄС, яка може тривати десятки років.
«Ця нова європейська організація дозволила б демократичним європейським націям, які дотримуються наших основних цінностей, знайти новий простір для політичної співпраці, безпеки, співпраці в енергетиці, транспорті, інвестиціях в інфраструктуру, переміщенні людей, зокрема нашої молоді», – також сказав Макрон.
І вже навіть нікого не здивувало, що канцлер Німеччини Олаф Шольц одразу назвав дуже цікавою ідею Макрона щодо створення «європейської політичної спільноти» поза межами ЄС. Такі європейські лідери як Макрон і Шольц дуже раді, що до подібного «клубу країн» зможуть долучитися Україна та Велика Британія. Пропозиція цікава, й історія з «Брекзітом» є окремим питанням, але не потрібно подібними новими ідеями підмінювати процедуру вступу України в ЄС. Ми точно заслужили права стати повноправною частиною Євросоюзу. Нам не потрібні лише підбадьорливі заяви про європейську сім’ю. Хіба історія нічого не навчила таких європейських лідерів, як Макрон і Шольц? Хіба страх їхніх попередників, коли Франція і Німеччина виступали за відкладення на безвік вступу України до НАТО також не стали причинами подальшої агресії росії? Хіба так приємно ставати на одні й ті ж граблі? Що ж, уважно спостерігатимемо за подальшими реверансами європейських політиків. Можливо, вони згадають про справжні європейські цінності, якими так люблять хвалитися.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8160 / 1.7MB / SQL:{query_count}