Кожен героїчний день наближає нас до перемоги у війні з Росією. І нам уже допомагають добровольці з різних країн світу


Другий тиждень Україна стримує російські війська. І не просто стримує, бо за інформацією від Генштабу ЗСУ, українські воїни перманентно проводять успішні контратаки на ворога, масово знищують чи захоплюють російську військову техніку та живу силу ворога. 
Станом на ранок 8 березня Генштаб ЗСУ повідомляв про те, що ворожі втрати вже складали понад 12 тисяч осіб. Окрім цього, російські війська в Україні, починаючи із 24 лютого, втратили 303 танки, 48 літаків, 80 гелікоптерів, 1036 бойових броньованих машин, 120 артилерійських систем, 56 реактивних систем залпового вогню, 27 засобів ППО, 474 одиниць автотехніки, 3 кораблі, 60 цистерн з пальним, 7 безпілотників. Дані постійно уточнюються і змінюються щодня. Підрахунок ускладнювався високою інтенсивністю бойових дій.
У нинішній російсько-українській війні вже здобули справжню славу наші Збройні сили, бригади Територіальної оборони, правоохоронні органи, волонтери та усі громадяни, котрі так чи інакше допомагають в обороні країни. Щодо російських військ та російської влади, то для них не залишається нічого окрім ганьби. 
Можливо це звучить дуже пафосно. Але за останні два тижні весь цивілізований світ переконався, що це правда. Можливо, не усі у нас вірили у перші дні війни, але тепер вже ми, українці, маємо повне моральне право вимагати від світу усіх можливих і не можливих дій, щоб вже ми повірили у силу цивілізованої частини світу.
Упродовж перших десяти днів після повномасштабного воєнного вторгнення Росія стала об'єктом 2778 нових міжнародних санкцій, довівши їх загальне число до понад 5530. І тепер ця держава-терорист стала найбільшим ізгоєм у світі, «перевершивши» за кількістю накладених на неї санкцій навіть Іран та КНДР. Про це повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на глобальну базу даних для відстеження санкцій Castellum.ai.
«Це фінансова ядерна війна і найбільша подія в історії санкцій. Росія менш ніж за два тижні перетворилася з частини глобальної економіки до найбільшої мети глобальних санкцій і фінансового вигнанця», – зазначав колишній співробітник міністерства фінансів в адміністраціях Обами і Трампа Пітер П'ятецький, який був співзасновником Castellum.ai.

Чому НАТО не закриває небо над Україною?

Чи цього достатньо? Поки ні. Не лише антиросійські санкції, але насамперед закриття неба над Україною – це залишається головною вимогою українців до світу. Йдеться про вимогу, чи можна це назвати проханням, до НАТО, щоб Альянс забезпечив безпольотну зону над територією нашої держави, щоб взяв на себе зобов'язання збивати усі повітряні судна, які з'являються у зоні закритого неба. Тоді російська авіація не змогла б атакувати наші міста. Та в країн-членів НАТО своє виправдання: мовляв, якщо літаки НАТО будуть обстрілювати російські літаки, це означатиме пряму участь НАТО у нинішній війні. Міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок в ефірі німецького телеканалу ARD 7 березня заявила, що у них є відповідальність за захист власного населення. І у адміністрації США також вже неодноразово заперечували можливість прямої участі НАТО у нинішніх воєнних діях. 
Українці цього зрозуміти не можуть. І мають повне право не розуміти. Але зараз також треба звернути увагу на вкрай важливий момент: навіть при такій нерішучості країн НАТО, нашим громадянам не потрібно масово поширювати в інформпросторі тези про якусь «зраду» з боку колективного Заходу. Це лише зіграє на руку ворогу. На критику НАТО ми маємо право, але водночас не потрібно плачі про зраду розводити. 
Також зауважимо, що опитування Reuters/Ipsos, проведене 3-4 березня показало, що близько 74% американців вважають, що Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО повинні закрити небо над Україною. Громадські настрої у державах-членах НАТО можуть впливати на рішення їхніх урядів, але чи вплинуть?
Полковник запасу, учасник миротворчих операцій, військовий експерт Сергій Грабський у коментарі Суспільному зазначав, що він не здивований відмовою НАТО закрити небо. «У дипломатичному мистецтві завжди надається можливість дати простір для маневру або простір для відступу, і наші натовські союзники намагаються дотриматися цього правила. Але вони не розуміють, з ким мають справу, оскільки розуміємо це ми. І тому вони грають у свою традиційну гру – дозвольмо злодію вийти з гри не втративши обличчя», – сказав Сергій Грабський 5 березня. 
Також військовий експерт зауважив, що в України з жодною країною Європи немає договорів, які надають військову підтримку у разі вторгнення. Теоретично можливо, щоб такий договір із якоюсь країною з’явився зараз, але потрібно бути реалістами і розуміти, що це важкий і довготривалий процес. Та знову ж таки, є інший важливий момент. «Жодна країна НАТО не виступила проти участі своїх добровольців у нашій війні. Жодна країна НАТО не відмовила нам у поставці зброї, за виключення таких країн, як Угорщина», – зазначив військовий експерт Сергій Грабський, інформує Суспільне.

Інтернаціональний легіон

Ще 27 лютого український президент Володимир Зеленський оголосив про формування нового підрозділу – Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. Це підрозділ для іноземців-добровольців. 
«Україна щоденно отримує зброю від наших партнерів, від справжніх друзів. Щоденно дедалі більше і більше потужної зброї. Україна вже зустрічає іноземних добровольців, які їдуть в наші державу. Перші з 16 тисяч, вони їдуть захищати свободу, захищати життя – для нас, для всіх, і це буде успішно, я в цьому впевнений», – заявив президент Володимир Зеленський у відеозверненні 3 березня.
Наше МЗС запустило сайт для громадян інших країн, котрі хочуть долучитися до захисту України від російських окупаційних військ. 
«На платформі fightforua.org іноземці можуть ознайомитися з алгоритмом, як стати частиною легіону оборони, а також знайти необхідні контакти закордонних представництв України в усіх країнах, де формуються іноземні добровольчі підрозділи. Згідно з Положенням про проходження військової служби у Збройних силах іноземцями та особами без громадянства, затвердженим указом президента України від 10 червня 2016 року №248, іноземці мають право вступити до ЗСУ на військову службу за контрактом у добровільному порядку, зокрема й до лав Сил територіальної оборони ЗСУ», – мовилося у повідомленні пресслужби МЗС України від 5 березня.
Також 5 березня на сайті «Голосу Америки» заявилося повідомлення про американських добровольців-ветеранів, котрі зголосилися захищати Україну. «3000 американських добровольців відповіли на заклик України приєднуватися до служби у міжнародному батальйоні, який допоможе протистояти силам вторгнення Росії. Виявили бажання і в інших країнах», – мовилося у цьому повідомленні. Серед американських добровольців – ветерани із 20-річним стажем. Найбільша кількість добровольців – це люди з пострадянських держав, таких як Грузія та Білорусь.
«Зі мною в Іраку був солдат родом з України. Він став американським громадянином, пішов в Армію США і розповів мені про свій дім. Він розповів мені про свою родину та про те, як вони пишаються. Пам’ятаю, як він розповідав мені про свою молодшу сестричку. Тепер… хочеться думати, що, їдучи в Україну, я, можливо, захищаю його матір, або його молодшу сестричку, чи його дім. Можливо, таким чином я трохи віддячу йому за його службу», – заявив Метью Паркер, американський ветеран, який 22 роки прослужив у Сухопутних військах ЗС США і воював у Боснії та в Іраку, передає українська служба «Голосу Америки».
7 березня на Facebook-сторінці Сухопутних військ ЗСУ з’явилося фото і повідомлення про іноземних добровольців, котрі вже захищають Київ. «Перші добровольці Інтернаціонального легіону Територіальної оборони України вже на позиціях на околицях Києва. 
Добровольці з США, Великої Британії, Швеції, Литви, Мексики, і навіть Індії. Далі буде», – мовилося у цьому повідомленні.
Також нагадаємо, що ще 28 лютого Центр протидії дезінформації при РНБО України підтверджував інформацію про те, що Французький іноземний легіон, який складається з висококваліфікованих піхотинців, відпускає повній бойовій екіпіровці українців, котрі хочуть захищати свою батьківщину. 
Тут зауважимо, що 7 березня американське видання The Wall Street Journal з посиланням на співрозмовників в американській владі повідомило про те, Росія тим часом вербує бойовиків із Сирії для війни в Україні та обіцяє їм «від 200 до 300 доларів, щоб поїхати в Україну та працювати охоронцями впродовж шести місяців». Речник Пентагону Джон Кірбі 7 березня підтвердив, що є «ознаки, які підтверджують цю історію, що російська сторона насправді намагається завербувати та найняти іноземних бойовиків».
Але зауважимо, що якщо такі повідомлення, зрештою, справді підтвердяться в Україні, то це нас не залякає. Чітко видно, як добровольці у світі зголошуються захищати Україну і як методи та кого може використовувати кривавий кремлівський режим.

Воєнна дипломатія і російська брехня

Також зауважимо, що 7 березня у Біловезькій Пущі в Білорусі відбувся вже третій раунд перемовин між українською та російською делегаціями. 
«Ми отримали деякі позитивні результати з точки зору логістики гуманітарних коридорів. У них будуть внесені зміни, і отримаємо більш ефективну допомогу людям, які сьогодні потерпають від агресії Російської Федерації», – заявив радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк після цих перемовин. 
Попередніх домовленостей росіяни взагалі не дотримувалися. Ворог навпаки спеціально обстрілював територію, по якій мала відбуватися евакуація цивільних із Маріуполя. Так, 6 березня голова Донецької ОВА Павло Кириленко у фейсбуці повідомляв, що евакуаційна колона з місцевим населенням так і не змогла того дня виїхати за межі Маріуполя.
8 лютого полк «Азов» у телеграмі знову повідомляв, що росіяни розпочали атаку на Маріуполь, не випускаючи людей з міста. «Спеціально для евакуації мирних мешканців Маріуполя по єдиному маршруту, оборонцями міста було вжито ряд заходів: розчищення дороги від мін, знято інженерні загородження та інше. Просто зараз, не випускаючи маріупольців з міста, ворог розпочав атаку на Маріуполь саме в цьому напрямку», – таке повідомлення від полку «Азов» з’явилося 8 березня о 11.28.
Водночас зранку 8 березня заступник керівника Офісу президента України Кирило Тимошенко у телеграмі та Суспільне Суми повідомили про початок першого етапу евакуації із Сум. Гуманітарний коридор в цей день мав працювати із 10-ї до 21-ї години. На момент підготовки цього матеріалу була власне інформація лише про початок евакуації із Сум.
Повертаючись до третього раунду перемовин між українською та російськими делегаціями Михайло Подоляк також зазначав, що ще будуть продовженні інтенсивні консультації щодо базового, політичного блоку врегулювання, зокрема стосовно припинення вогню та забезпечення гарантій безпеки. «Результатів, які суттєво покращують ситуацію, поки що немає. Однак іще раз підкреслюю – консультації будуть продовжені, і ми отримаємо результат», – заявляв представник Офісу президента України. 
Загалом можна лише уявити наскільки важко домовлятися про щось із росіянами. Адже кремлівські вимоги щодо «денацифікації» України взагалі виглядають абсолютним абсурдом. Чого таким чином хоче добитися вбивця Путін? Знищити усіх громадян України, які проти «русского міра» в нашій державі? Тоді це стосується майже усіх. Вільне трактування історія й ігри із поняттям «нацизм», які використовує Путін, не мають нічого спільного із реальність. Головним нацистом у нинішньому світі є саме Путін. І саме цей диктатор – головна небезпека для безпеки у світі. Він це постійно доводить, погрожуючи усім ядерною зброєю.
Уже увесь світ мав би зрозуміти, що усі недолугі вимоги Путіна до України, усі дурнуваті виправдання початку війни (до речі, представники російської влади вже кілька разів змінювали формулювання таких виправдань) є просто жалюгідним прикриттям для російських вбивць, котрі хочуть знищити Україну як державу. 
В інтерв’ю ABC News український президент Володимир Зеленський заявив, що у майбутньому Україна повинна мати колективний договір безпеки зі всіма своїми сусідами та за участю провідних держав світу – США, Франції, Німеччини, а також Туреччини, з якою наша країна межує через Чорне море. «Це будуть гарантії не лише для України. Це будуть гарантії і Росії, про які вона постійно говорить. Хоча я не знаю, від кого вона захищається. Бо Україна ніколи ні на кого не нападала, а лише вела оборонні дії. Тому що захищає останнє, що в нас є, – сім’ю і землю», – сказав глава держави.
А щодо таких російських вимог як, зокрема, визнання незалежності окупованих територій Донецької та Луганської областей чи російської приналежності Криму, то Володимир Зеленський заявив наступне: «Для мене важливо, як житимуть там люди, які хочуть бути у складі України. Мені цікаво, що думають ті, хто бачать себе громадянами Російської Федерації. Однак ми повинні це питання обговорювати. Так само як компроміси в питанні Криму. Ми не можемо визнати, що Крим – це територія Росії. Думаю, РФ буде складно визнати, що це територія України. Гадаю, ми достатньо розумні, щоб рішення щодо цих двох питань не викликало будь-яких революцій усередині суспільств, щоб цим рішенням були задоволені люди: і ті, хто живуть на тих територіях, і ті, хто живуть в Україні… Народ, який мене обрав, не готовий до капітуляції, ми не готові до ультиматумів. Але ми можемо дискутувати з Росією щодо майбутнього Криму та Донбасу». 
Декому в Україні можуть такі слова не сподобатися. Але ще раз повторимося: ми вже два тижні воюємо і зараз не час шукати «зраду» на кожному куті. Зараз час лише для того, щоб кожному захищати свою державу. Кожному на своєму місці, кожному у міру своїх можливостей чи навіть за їхньою межею. Перемовини потрібні, бо кожен наступний раунд після кожного успішного для нас дня оборони дає перевагу саме нам, українцям. 
І зазначимо, що 10 березня в межах Анатолійського дипломатичного форуму має відбутися зустріч глави МЗС України Дмитра Кулеби та Росії Сергія Лаврова. Також у цих перемовинах візьме участь глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу. Саме турецькій стороні вдалося домовитися про цю зустріч Лаврова із Кулебою. Дмитро Кулеба заявив у фейсбуці, що якщо 10 березня Лавров прилетить в Анталію, то він прилетить також. 
Чи щось із цього вийде? Невідомо. Та поки нам усім потрібно думати про оборону нашої країни незалежно від будь-яких перемовин. «Усі ми воюємо. Усі ми робимо внесок у нашу перемогу. Яка обов’язково буде. Силою зброї та нашої армії. Силою слова і нашої дипломатії. І силою духу – яку мають і перша, і друга, і кожен з нас.
Погляньте сьогодні на нашу країну.
Чаплинка, Мелітополь, Токмак, Новотроїцьке і Херсон. Старобільськ. Всюди люди захищали себе, хоч у них і немає там зброї. Але це наші люди, і тому зброя в них є.
У них є хоробрість. Гідність. А отже, і здатність вийти і сказати: я тут, це моє, і я не віддам це. Своє місто. Свою громаду. Свою Україну.
Кожен українець і кожна українка, які вчора, сьогодні і завтра протестуватимуть проти окупантів, – герої.
Ми кричимо на окупантів разом з вами. Ми стоїмо на площах і на вулицях разом з вами. Ми не боїмося разом з вами, коли окупанти відкривають вогонь та намагаються всіх розігнати. Ви не відступаєте.
Ми не відступаємо. А той, хто повторював: «Мы один народ», – точно не розраховував на таку потужну реакцію.
На півдні нашої країни розгорнувся такий національний рух, такий потужний прояв українськості, який там на вулицях і площах ми ніколи ще не бачили. І який для Росії – як страшний сон.
Вони забули, що ми не боїмося автозаків і кийків. Не боїмося танків, кулеметів. Коли на нашому боці головне – правда. Як зараз.
Маріуполь і Харків, Чернігів і Суми. Одеса і Київ. Миколаїв. Житомир і Коростень. Овруч. І багато інших міст.
Ми знаємо – ненависть, яку ворог приніс з обстрілами і бомбами у наші міста, не залишиться там. Не буде жодного сліду від неї. Ненависть – це не про нас. Тому від ворога не буде жодного сліду. Ми все відбудуємо. Ми зробимо наші міста, які окупант руйнував, кращими, ніж будь-яке місто в Росії.
Енергодар. Чорнобиль. Та інші місця, де варвари просто не розуміють, ЩО вони хочуть захопити. ЩО вони хочуть контролювати. Ваша робота, сумлінна робота на критичних об’єктах, – це справжній подвиг. І ми його бачимо. Ми за нього щиро вдячні.
Українська армія тримає позиції. Молодці! Завдає противнику надзвичайно болісних втрат. Захищає. Контратакує. Якщо треба – може помститись. Обов’язково. За кожне зло. За кожну ракету і бомбу. За кожен зруйнований цивільний об’єкт…
Маємо усвідомлювати, що кожен день боротьби, кожен день спротиву, створюють для нас кращі умови. Сильну позицію. Щоб гарантувати наше майбутнє. У мирі. Після цієї війни», – заявив 7 березня президент України Володимир Зеленський. 
Україна змінилася після 24 лютого 2022-го ще більше, аніж після російського вторгнення у 2014-му. В будь-який інший час ми могли і ще зможемо критикувати і прискіпуватися до заяв і дій влади. Могли і ще зможемо, бо це ознака демократичного суспільства, яка відрізняє нас від темної середньовічної Росії. Та зараз кожен українець має думати не про політичні вподобання, а про оборону нашої країни. 
Ми боремося і ніколи не здамося! В цьому наша найбільша сила! Слава Україні!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7578 / 1.72MB / SQL:{query_count}