Між двох світів

Американський і російський президенти матимуть перемовини 16 червня у Женеві. Чого чекати Україні?

Якщо порівнювати ситуацію, що склалася на Донбасі й на наших східних кордонах кілька тижнів тому і зараз, то можна говорити лише про відносне зменшення напруженості. Відведення російських військ від кордонів було лише частковим: Кремль так просто не перестане тиснути на нашу державу. І не варто забувати, що власне на окупованій росіянами частині українського Донбасу вже сім років залишаються кремлівські війська…
«У той час, як Росія відвела деякі свої війська, десятки тисяч солдатів залишаються в Україні і навколо неї, а також залишається значна кількість озброєння», – заявив 25 травня на спільній пресконференції з прем’єркою Естонії Каєю Каллас Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Кожне збільшення інтенсивності воєнних дій Путін використовував і надалі використовуватиме для того, щоби досягти політичних поступок від української влади, а також для торгів із Заходом. Це всі розуміють. І для нас підтримка західних держав є вкрай важливою у неоголошеній війні з Росією. Ми можемо сміятися з формулювань західних політиків, які «вічно стурбовані» через російську загрозу, можемо недооцінювати антиросійські санкції, але ми не можемо собі дозволити залишитися сам на сам у боротьбі з Росією! І в цьому контексті ключовим союзником для України залишаються Сполучені Штати Америки. На тлі нещодавнього загострення ситуації на Донбасі відбулися багато контактів між американськими та українськими посадовцями різних рівнів. Зрештою, ми пам’ятаємо про першу телефонну розмову між президентом США Джо Байденом та українським президентом Володимиром Зеленським. Так само пам’ятаємо про телефонну розмову Байдена з Путіним на тлі загострення ситуації на Донбасі. Тоді, у квітні, глава Білого дому запропонував господареві Кремля провести зустріч у третій країні, щоб обговорити актуальні питання. І от, нарешті, цього тижня стало відомо, що американсько-російський саміт на найвищому рівні відбудеться 16 червня у швейцарській Женеві.

Шлях до Женеви

Першими дату і місце цих перемовин оголосили в Кремлі 25 травня. У повідомленні пресслужби президента РФ зазначили, що лідери двох країн «обговорять стан і перспективи подальшого розвитку російсько-американських відносин, проблематику стратегічної стабільності, а також актуальні питання міжнародного порядку денного, включаючи взаємодію у боротьбі з пандемією коронавірусу та врегулювання регіональних конфліктів».
Також 25 травня зустріч підтвердили в Білому домі. «Президент Байден зустрінеться з президентом Путіним у Женеві, в Швейцарії, 16 червня 2021 року. Лідери обговорять увесь спектр нагальних питань, оскільки ми прагнемо відновити передбачуваність і стабільність у відносинах між США та Росією», – мовилося у заяві Білого дому.
Звісно, і Байден, і Путін мають багато тем для обговорення, але немає сумнівів у тому, що українське питання буде включене до порядку денного цього американсько-російського саміту. «Ми очікуємо, що вони приділять багато часу стратегічній стабільності. Президент США також порушить тему України, відзначивши підтримку США суверенітету й територіальної цілісності України, він також планує обговорити Білорусь і висловити наше сильне занепокоєння подіями там», – зазначила речниця Білого дому Джен Псакі на брифінгу 25 травня.
І якщо при коментуванні можливої зустрічі з Зеленським Путін ставить свої умови, каже про необхідність перемовин офіційного Києва з бойовиками, то на зустрічі з Байденом він змушений буде говорити про ситуацію на Донбасі. Цікаво також те, що минулого тижня прессекретар Путіна Пєсков підтвердив продовження перемовин щодо проведення зустрічі російського та українського президентів. «Дійсно, контакти ведуться. З нашого боку мій колега, заступник керівника адміністрації президента РФ Дмитро Козак бере в них участь. Дійсно, є певні начерки можливих тем для обговорення», – сказав Пєсков, заявляючи про те, що ще зарано говорити про якісь часові терміни для зустрічі Путіна і Зеленського.
Відбудеться зустріч Зеленського з Путіним чи ні, залежатиме від результатів перемовин останнього з Байденом. Тим часом для України украй важливим є продовження контактів з американською стороною. Ідеальним варіантом були б перемовини Зеленського з Байденом до 16 червня. Телефонні перемовини чи особиста зустріч? Чи можливо підготувати особисту зустріч Зеленського і Байдена швидко?.. Тут потрібно зазначити, що у червні відбудеться європейське турне Байдена. Спочатку він має намір відвідати Британію, де відбудеться зустріч глав «Великої сімки», після цього глава Білого дому має взяти участь у саміті НАТО та саміті ЄС – США, які пройдуть у Брюсселі. А вже після перемовин з усіма стратегічними партнерами він зустрінеться з Путіним у Швейцарії 16 червня. Також стало відомо про наміри Байдена здійснити візит до Словаччини. 15 – 17 червня у Братиславі відбудеться конференція GLOBSEC. І, як повідомляє російська служба Радіо Свобода, в Братиславі американський президент зустрінеться з керівниками країн Східної Європи, зокрема України. В офісі президента України вже заявляли про можливу зустріч Зеленського і Байдена в межах європейського турне глави Білого дому. Для нас украй важливо, щоби про Україну говорили лише за погодженням України, тому такими значущими є американсько-українські контакти на найвищому рівні перед перемовинами Байдена та Путіна. Однак треба розуміти й те, що нинішня українська влада поводиться дуже дивно і непередбачувано щодо західних союзників. Пригадати хоча б, як на пресконференції 20 травня президент Зеленський застерігав США від зняття санкцій щодо «Північного потоку – 2». «Наразі я вважаю, що великий ризик, що вони можуть натиснути на Сполучені Штати або у них будуть якісь домовленості, і зняти санкції з «Північного потоку». Там майже 95 відсотків побудовані, і п’ять відсотків лише залишилося. Вважаю, що це буде програш Сполучених Штатів Америки, вважаю, що це буде програш, особистий, президента Байдена. Це я говорю відверто, це буде серйозна геополітична перемога Російської Федерації і новий перерозподіл сил та впливу», – заявив Зеленський.
Добудова «Північного потоку – 2» становить величезну небезпеку для України. Але говорити про особисту поразку Байдена – це точно не найкраще тло перед американсько-російським самітом, а також під час підготовки ймовірної зустрічі Зеленського та Байдена. Якщо вона не відбудеться, то Зеленському потрібно буде звинувачувати лише самого себе…

Війна і газ

Теми будівництва «Північного потоку – 2» і Донбасу – це те, що, на думку багатьох експертів, стосуватиметься України під час перемовин Байдена із Путіним. І ми вже знаємо, що Адміністрація Байдена відмовилася від санкцій проти компанії-оператора «Північного потоку – 2» Nord Stream 2 AG та її керуючого директора Матіаса Варніга. Держдеп наклав санкції на чотири російські кораблі, які будують «Північний потік – 2», але це не дуже й перешкоджає продовженню будівництва газопроводу.
«Проєкт був майже повністю завершений до часу, коли я прийшов на посаду. І питання не стоїть так, що я можу дозволити або не дозволити Німеччині робити щось… Застосувати санкції зараз, на мою думку, буде контрпродуктивно для наших європейських відносин», – пояснив Байден своє рішення щодо відмови від санкцій.
Опоненти в США через це критикують його, тим часом низка експертів припускають, що таке рішення було ухвалене спеціально перед зустріччю з Путіним. Чи це прояв слабкості? Звісно, українці мали б саме так це оцінювати. Однак потрібно розуміти й те, що політика – річ цинічна: глави держав дбають про інтереси насамперед своїх держав. «Білий дім розуміє, що головний стратегічний виклик – це не «Північний потік – 2», а відбудова трансатлантичних відносин. А ще – узгодження політики щодо Китаю, який невдовзі матиме найпотужнішу економіку в світі. Так, Росія теж є стратегічним викликом, але газопровід не є його основою», – мовиться в матеріалі експертів Європейської ради міжнародних відносин (переклад зробила Європейська правда).
Зараз Росія може вважати себе переможницею, але так само було б і при збережені американських санкцій щодо німецьких компаній. Бо останній варіант забив би ще більший клин у євроатлантичну єдність. Це те, чого прагне Кремль, і це те, що також зіграло б проти України. Так, Байден відмовився від санкцій, але й далі виступає проти російського газопроводу. Він зберіг шляхи компромісів з Німеччиною, і ще не відомо, яким насправді буде зміст і результати перемовин із Путіним. Главі Білого дому важливо стримати Росію, але при цьому не відвернути від себе ЄС.
Отже, не завжди все буде на нашу користь, і ми всі це маємо розуміти. Це має розуміти й наша влада, а не видавати «дитячі» ображені заяви…
Зрештою, абсолютно дикою щодо процедури є нещодавня заміна голови НАК «Нафтогаз», яку здійснила наша влада, зігравши проти України в питанні протистояння добудові «Північного потоку – 2». Наша влада показала, що чхати вона хотіла на правила цивілізованого світу, і після цього наш президент бідкається, що США нас не захищають?..
Для того, щоб зберегти масштабну підтримку Заходу, зокрема США, наша влада має проводити реформи, а не вибудовувати дику авторитарну систему, як у Росії.
Чи може зустріч Байдена і Путіна зупинити війну на Донбасі? Звичайно, що ні. Але, як зауважив відомий український журналіст, політичний оглядач Віталій Портников на своєму ютуб-каналі, для нас важливо, щоби Байден озвучив таку «ціну» господареві Кремля, через яку той не наважиться на нові захоплення українських територій, нове масштабне військове вторгнення в Україну.
Зустріч Байдена і Путіна може мати величезне значення для України. Але якщо наша влада лише вимагатиме захисту і не виконуватиме своїх обіцянок, не проводитиме реформ, то підтримка України цивілізованим світом послаблюватиметься.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.3620 / 4.07MB / SQL:{query_count}