Антикорупціонерів заганяють в кут

Адміністрація Зеленського поставила перед НАБУ і САП нереальні завдання

фото: znaj.ua
Потік гучних заяв від Володимира Зеленського не вщухає. Причому новообраний президент традиційно не озвучує їх особисто, доручаючи це представникам своєї команди. Так було з ініціативою “не стріляти у відповідь” та “зняти економічну блокаду” з ОРДЛО, яку оприлюднив експрезидент Леонід Кучма, котрого Зеленський знову призначив офіційним представником України в Мінській тристоронній контактній групі по Донбасу. Після того, які ці пропозиції отримали вкрай негативну реакцію в українському суспільстві, Кучма почав “уточнювати” озвучені ним ідеї, а сам глава держави залишився нібито в тіні.
Минулого тижня “президентським мікрофоном” став заступник глави Адміністрації президента (АП) Руслан Рябошапка, який в ефірі одного з українських телеканалів заявив, що глава держави подасть до Верховної Ради України (ВРУ) законопроект про “перезавантаження” Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), якщо ці органи “протягом трьох місяців не доведуть свою здатність ефективно працювати”.

Строк – три місяці

Зі слів заступника глави АП, президент під час зустрічі з керівниками НАБУ та САП 31 травня вимагав від них результатів роботи, які б “задовольнили запит людей на справедливість”. “Ми чули протягом останнього часу про серйозні корупційні скандали: “Укроборонпром”, “Центренерго”, декілька інших кримінальних проваджень”, – зауважив Руслан Рябошапка. На його переконання, все українське суспільство зацікавлене, щоб винуваті у скоєнні цих правопорушень були притягнуті до відповідальності. “Тому ми чекаємо від цих антикорупційних органів відповідних процесуальних рішень – це може бути пред’явлення підозр певним особам або передача справ уже до суду, і на це все у нас є декілька місяців”, – додав він.
“Президент визначив, що має бути три місяці, протягом яких вони повинні довести, що можуть ефективно працювати, якщо їм це не вдасться, тоді президент буде змушений реагувати шляхом внесення законодавчої ініціативи до парламенту, і парламент прийматиме рішення щодо можливого “перезавантаження” чи одного, чи двох антикорупційних органів, в залежності від того, хто не з них не справився із своєю задачею”, – заявив Руслан Рябошапка.
На перший погляд, ця заява нібито виглядає логічним продовженням передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. Але якщо розібратися, то фактично керівників НАБУ Артема Ситника і САП Назара Холодницького загнали в глухий кут, адже “дати результат” через три місяці вони просто не зможуть.
Нагадаємо, що 26 лютого ц. р. Конституційний суд (КС) визнав неконституційною ст. 368-2 Кримінального процесуального кодексу України, що передбачає покарання для держслужбовців за незаконне збагачення. Як заявив тоді Артем Ситник, у результаті НАБУ довелося закрити 65 кримінальних справ за цією статтею, які розслідувало його відомство.
Наступний важливий момент. Вищий антикорупційний суд України (ВАСУ), який і мав би розглядати розслідувані НАБУ та САП кримінальні справи, реально запрацює не раніше вересня. До речі, той-таки Руслан Рябошапка після перемоги Володимира Зеленського в другому турі президентських виборів визначив значно більший строк, потрібний, на його думку, антикорупційним органам для демонстрації своєї ефективності – до кінця поточного року.
“Вищий антикорупційний суд до кінця року вже повинен розглянути перші такі справи, що, зокрема, є одним із зобов’язань України перед міжнародними партнерами. Якщо такого результату не буде і ефективної співпраці не буде, то треба буде, щоб керівники антикорупційних органів давали відповідь всьому суспільству, людям, у тому числі 73%, які підтримали нового президента, чому немає результатів роботи НАБУ і САП”, – заявив тоді Руслан Рябошапка.

У перспективі – новий міжнародний скандал?

Також постає питання: що означає термін “перезавантаження”? Єдина поки що спроба “реформування” НАБУ закінчилася гучним міжнародним скандалом. 8 грудня 2017 року на сайті ВРУ з’явився законопроект із доволі заплутаною назвою “Про внесення змін до законів щодо забезпечення парламентського контролю”. Документ короткий, але він міг кардинально змінити вплив парламенту на систему протидії корупції.
Законопроект передбачав, що народні депутати отримують право без жодних обґрунтувань звільнити директора НАБУ, керівника САП, будь-якого члена Нацагентства із запобігання корупції (НАЗК) або ж директора Державного бюро розслідувань (ДБР). Жодного аудиту, жодних судових висновків не потрібно. Більшість голосів у ВРУ за недовіру – і будь-хто з керівників антикорупційних органів автоматично йде з посади. Водночас чинне законодавство передбачає, що, зокрема, директор НАБУ може бути звільнений або за власним бажання, або за наявності висновку комісії з проведення незалежної оцінки (аудиту) про неефективність діяльності НАБУ та неналежне виконання обов’язків його директором.
На Заході появу законопроекту сприйняли як згортання боротьби з корупцією. “Немає сенсу боротися за тіло України на Донбасі, якщо її душа буде втрачена в корупції. Антикорупційні інституції потребують підтримки, фінансування і захисту”, – заявив тодішній держсекретар США Рекс Тіллерсон. “Відображаючи волю народу України, США закликають усі гілки української влади діяти разом для того, щоб знищити корупцію у всіх державних сферах. Знищення корупції – це ключ до досягнення стабільності, безпеки, процвітання для українців”, – наголосили в Держдепі.
Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард в окремій заяві наголосила тоді, що вона “глибоко занепокоєна останніми подіями в Україні, які здатні відмотати назад прогрес, досягнутий раніше у створенні незалежних органів з протидії корупції високого рівня”. Очільниця МВФ наголосила, що антикорупційні індикатори є ключовими зобов’язаннями уряду України за програмою співпраці з МВФ і є критичними умовами зростання економіки. “Ми наполегливо закликаємо українську владу та парламент захистити незалежність НАБУ та САП”, – йшлося в заяві.
Вкрай різко відреагували й інші західні союзники України. На Київ це справило неабияке враження і скандальний законопроект швиденько відкликали. Тому наміри Володимира Зеленського через три місяці в якийсь спосіб “перезавантажити” НАБУ і САП, чесно кажучи, викликають серйозні питання. В який спосіб це буде зроблено і чи взагалі це потрібно?

Конституційний суд продовжує наступ

Тим часом наступ на НАБУ триває й з іншого боку. КС минулого тижня визнав неконституційним положення закону “Про Національне антикорупційне бюро України”, що давало право НАБУ звертатися до суду з цивільними позовами щодо визнання недійсними угод фігурантів кримінальних розслідувань у топ-корупції на час, поки триває розслідування у справі та ще не винесені остаточні вироки. А найцікавіше, що відповідне провадження КС відкрив у жовтні 2018 року за скаргою акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” – підприємства, що контролюється групою “Приват” Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.
“Рішення КС є черговим кроком назад в антикорупційній реформі. Це своєрідний дозвіл організаторам корупційних схем красти бюджетні гроші далі”, – відреагував директор НАБУ Артем Ситник на сторінці бюро у Facebook. За його словами, за чотири роки за позовами НАБУ суд анулював 97 угод на загальну суму понад 6 млрд грн. Рішення щодо них набули законної сили. Це ті угоди, на підставі яких державні компанії здійснили закупівлі за завищеними цінами, тобто переплатили чималі кошти з бюджету. “Завдяки роботі НАБУ з’явився реальний шанс повернути вкрадене. Деякі держпідприємства це вже зробили, деякі – ще в процесі”, – наголосив Артем Ситник. Після рішення КС левова частка цих угод може бути поновлена у судовому порядку.
Крім того, заявляють у НАБУ, рішення судів про незаконність угод та їхнє анулювання є елементами доказової бази у кримінальних провадженнях щодо корупції на державних підприємствах, яку розслідують детективи бюро. Через рішення КС ці докази можуть бути визнані недопустимими у кримінальному процесі. “За своїми наслідками рішення КС суттєво посилює позиції організаторів корупційних схем і фактично позбавляє державні підприємства можливості повернути вкрадені в них ресурси. Про справедливе покарання за корупцію за таких умов годі й казати”, – йдеться у заяві.
P. S. 31 травня під час особистої зустрічі з Артемом Ситником та Назаром Холодницьким президент Володимир Зеленський наголосив, що “гарантуватиме незалежність антикорупційних інституцій і захист від втручання у їхню діяльність”. Через два тижні представник його команди пообіцяв НАБУ і САП якесь “перезавантаження”. Що змінилося? Відповіді наразі немає.

Народний депутат Борислав Розенблат заявив, що суд визнав незаконними дії правоохоронців щодо нього, а також він вимагатиме від НАБУ 100 млн грн компенсації завданих йому збитків. “12 червня 2019 року шостий апеляційний адміністративний суд м. Києва виніс рішення по так званій бурштиновій справі. Ним було визнано всі дії правоохоронних органів по відношенню до мене незаконними. Все це було прямим переслідуванням за мою політичну діяльність”, – пояснив нардеп. За його словами, якщо суд прийме “законне рішення”, то 100 млн грн він перекаже на управління капітального будівництва Житомирської міської ради “для ремонту доріг” (Розенблат обирався до ВРУ від Житомирщини).
Нагадаємо, що в червні 2017 року детективи НАБУ затримали низку осіб, причетних до вимагання та одержання неправомірної вигоди у сумі понад 300 тис. USD за сприяння іноземній компанії в здійсненні видобутку бурштину в Україні. За даними слідства, злочин скоєно за участю народних депутатів Борислава Розенблата і Максима Полякова. 11 липня 2017-го ВРУ задовольнила відповідні подання ГПУ та дала згоду на притягнення їх до карної відповідальності. Розенблата навіть на деякий час затримали при спробі залишити межі України. Слідство встановило, що кошти отримано підозрюваними для забезпечення підготовки законопроектів, незаконного впливу на посадових осіб Держгеокадастру, Держлісагентства, Держгеонадр України, органів місцевого самоврядування з метою безперешкодного ухвалення рішень на користь іноземної компанії.
У жовтні 2018 року прокурори САП скерували обвинувальний акт у цій справі до Голосіївського райсуду м. Києва. В результаті “перекидання” справи з одного суду в інший та низки апеляцій “бурштинова справа” фактично розвалилася.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8250 / 1.64MB / SQL:{query_count}