Медична реформа: що варто знати
Яких змін чекати пацієнтам та лікарям із 2018-го, які медичні послуги фінансуватимуться з держбюджету України та чому пріоритет буде за сімейним лікарем?
Після довготривалих дискусій Верховна Рада затвердила у другому читанні та в цілому урядовий законопроект про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і ліків, в якому закладено принципи медичної реформи в Україні. Розгляд цього документа, який підтримали 240 із 343 зареєстрованих у сесійній залі депутатів, супроводжувався значним спротивом з боку профільного парламентського комітету та галузевих профспілок.
Медичні послуги на страховій основі
Між першим і другим читаннями парламентарі запропонували 893 поправки, які розглянули цього тижня. Тимчасово виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун навіть висловлювала побоювання, що пропозиції народних обранців знівелюють суть реформи. Однак більшість із них нардепи не ухвалили. Водночас експерт із реформи системи охорони здоров’я Реанімаційного Пакета Реформ Олександр Ябчанка у блозі на сайті Української правди зазначив, що ухвалені зміни не гальмують початок реформи, зберігаючи її основні принципи.
Фактично перед голосуванням ВРУ повернула закон до того вигляду, в якому його пропонував ухвалити профільний парламентський комітет. З документу, зокрема, виключені положення про визнання лікування за міжнародними медичними протоколами і можливість фінансування первинної ланки медицини через механізм субвенцій, а також поняття спільної оплати держави й пацієнта за медичні послуги.
Прибічники медичної реформи не стримують емоцій. Зокрема, Уляна Супрун зазначила на своїй Facebook-сторінці: “Медицина, яка є сьогодні, не подобається нікому – ані лікарям, ані пацієнтам. Бо є невігласи, що її не розуміють і шкодять. А є негідники, які розуміють, але шкодять іще більше. Нам важко, але ми не зупинимося. Вже з наступного року українська медицина почне змінюватися. Ми нарешті зможемо повернути гідність лікарям та пацієнтам у системі охорони здоров’я. Це лише перший, але вирішальний крок у великих системних перетвореннях. Ми разом стояли на Майдані за зміни, тепер продовжуємо їх упроваджувати завдяки реальним реформам. Це наше з вами продовження Революції Гідності в українській медицині”.
Згідно із запропонованими змінами, медичні послуги формально надаватимуть на страховій основі, але жодних додаткових відрахувань через це українці не робитимуть. Закон передбачає програму, що визначає перелік й обсяг медичних послуг пов’язаних із наданням екстреної, паліативної медичної допомоги, медичної реабілітації, медичної допомоги дітям до 16 років та у зв’язку з вагітністю і пологами (з 1 січня 2018-го – на первинному рівні, з початку 2020-го – й на інших рівнях). Їх оплата гарантуватиметься державою за кошти державного бюджету за єдиними тарифами.
Цю програму розроблятиме Міністерство охорони здоров’я за погодженням із Міністерством фінансів України. Затверджуватиме програму парламент у складі закону про держбюджет на наступний рік. Згідно з документом, на фінансування медичних держгарантій до головного кошторису країни закладено щонайменше 5% ВВП, а видатки на медицину є захищеними статтями держбюджету.
Завдяки медичній реформі буде створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ), що фактично виконуватиме роль страховика. На нього, зокрема, покладаються функції проведення моніторингу, аналізу і прогнозування потреб українців у медичних послугах та лікарських засобах; виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій; розроблення проекту програми медичних гарантій.
Окрім цього, НСЗУ забезпечуватиме функціонування електронної системи охорони здоров’я (е-Health). У перспективі вона має дозволити легко оперувати та швидко отримувати українцям медичну інформацію, а лікарям – правильно ставити діагноз із урахуванням цілісної картини здоров’я, адже система об’єднуватиме всю медичну історію пацієнта. Таким чином відпаде потреба в паперових медичних картах і друкованих довідках, що часто губляться і забуваються. Лікарі виписуватимуть електронні рецепти, які не можна буде ні загубити, ні підробити.
Єдиний реєстр міститиме всі документи, процеси в галузі охорони здоров’я і насамперед має звільнити працівників медичних установ від обтяжливого ведення паперової документації. Крім цього, програма гарантує прозорість у використанні фінансів і дасть можливість стежити за якістю наданих медичних послуг, оскільки все буде як на долоні. E-Health дозволить українцям отримувати належне лікування в будь-якому місті без особистої медичної картки.
Новий принцип фінансування медицини
Ще з радянських часів третина видатків на українську медицину втрачається через утримання непотрібних приміщень, неефективне використання, корупцію, тому лікуватися українці змушені власним коштом. Згідно з результатами дослідження GfK Ukraine, 18 мільйонів наших громадян ходять до лікарні щорічно, 93% із них платять за лікування з власної кишені. За оцінками Світового банку, витрати на медицину в Україні наразі складають 3,5% ВВП, а тривалість життя, що є визначальним показником рівня охорони здоров’я, одна з найнижчих у Європі – 104 місце серед 183 країн. При цьому, як свідчать результати нещодавнього соціологічного опитування Фонду “Демократичні ініціативи ім. І. Кучеріва”, близько 72% українців вважають, що Україні потрібна медична реформа.
Щоб вивести українську медицину з коматозного стану, запропоновано застосувати новий принцип фінансування медицини – “гроші ходять за пацієнтом”. Раніше сума коштів, що виділялися на конкретний заклад, залежала не від кількості хворих та їхніх потреб, а від розмірів лікарні, яку треба утримувати, кількості працівників та ліжко-місць. Тепер держава виділятиме кошти на кожного пацієнта. Це підсилюватиме конкуренцію серед лікарів і відповідно змушуватиме їх підвищувати кваліфікацію. Чим більше пацієнтів буде в лікаря, тим більшою буде його заробіток.
Передбачається, що середня ставка сімейного лікаря за пацієнта 2018-го складе 370 гривень, також лікар первинної ланки матиме окремий бюджет на аналізи пацієнтів. За людей похилого віку додатково доплачуватимуть, скільки саме, поки що невідомо. Під час короткого перехідного періоду лікарі, котрі надаватимуть первинну медичну допомогу, отримуватимуть певний рівень “базового фінансування” незалежно від кількості укладених декларацій.
 |
| джерело: kmu.gov.ua |
Вибір нового лікаря автоматично анулює декларацію про обрання попереднього. Така процедура стане можливою внаслідок використання е-Health. Якщо пацієнт не матиме підписаного договору, в медичній допомозі йому не відмовлять. Однак підписання декларації не слід відкладати, аби отримати фінансування на медичну допомогу в майбутньому. Якщо ж людина свідомо відмовиться підписувати декларацію, їй доведеться з власної кишені оплачувати лікування в сімейного лікаря.
Підґрунтям реалізації медичної реформи є відповідні зміни до Бюджетного кодексу, які ВРУ прийняла в першому читанні. Відповідний законопроект створює можливості для органів місцевого самоврядування здійснювати видатки на формування місцевих програм і розвиток закладів охорони здоров’я, що перебувають у їхній власності, навіть якщо поточні видатки на реалізацію заходів здійснюються з держбюджету. Зміни дозволять залучити до надання медичних послуг за рахунок бюджетних коштів заклади охорони здоров’я недержавної форми власності та фізичних осіб-підприємців, що має позитивно відобразитися на якості медичних послуг.
Медицина в селі: крок перший
Народні обранці також ухвалили в першому читанні як невідкладний президентський законопроект про підвищення якості і доступності медичного обслуговування сільського населення. Зі слів представника Петра Порошенка в парламенті Ірини Луценко, відповідно до цього документа, сільським медикам підвищать зарплату і дадуть службові автомобілі. Разом із цим уже розроблено проекти надання їм службового і приватного житла, а Міносвіти розробило мотиваційні заходи, аби студенти-медики мали можливість і додаткову мотивацію їхати працювати в сільську місцевість.
Також затверджені стандарти наповнення амбулаторій та ФАПів новим обладнанням, – зазначила Луценко. Зокрема, передбачається впровадження та розвиток у сільській місцевості електронної системи охорони здоров’я, застосування телемедицини (дистанційної діагностики) і виписування електронних рецептів і забезпечення відповідним обладнанням.
джерело: kmu.gov.ua
Ірина Сисоєнко, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я:
– Медична реформа назріла в нашій країні ще двадцять років тому. Лише через 26 років Незалежності ми змогли прийняти закони, за якими Європа працює десятиліттями. Це надзвичайно важливо, адже ми відправили на смітник історії радянське законодавство, яке не дозволяло реально змінити систему фінансування медицини. Якщо держава гарантує громадянам якісне і доступне лікування, то мусить за це платити і контролювати цей процес. Політикам, котрі критикують медичну реформу, вигідно нічого не змінювати, не покращувати, адже у своїх передвиборчих програмах вони часто обіцяють створити європейські стандарти в медицині, перемагаючи таким чином на виборах. Коли ці принципи почнуть реалізовуватися насправді, зникне коник, на якому можна заїхати в парламент чи на посадові місця. Заважати іншим щось змінювати – деструктивна позиція і цілковита безвідповідальність щодо людей. Медицина має бути поза політикою.
Нарешті в основу державного фінансування поставлено пацієнта, а не утримання інфраструктури чи ліжко-місць, як це відбувалося до цього за системою Семашка (Микола Семашко – нарком охорони здоров’я СРСР, який створив централізовану медичну систему – “Львівська Пошта”). Кошти держбюджету надходитимуть на конкретно надані медичні послуги, а не розпорошуватимуться різними рівнями бюджету і використовуватимуться за призначенням. Законом передбачено п’ять способів оплати лікування на основі укладених договорів із Національною службою здоров’я. Уряд із парламентом зобов’язані щороку виділяти щонайменше 5% ВВП на реалізацію державної програми медичних гарантій, фінансувати її в необхідному обсязі, щоб люди відчули позитивні зміни. Урядовці також мають сформувати на рівні підзаконних актів механізм закладення коштів, затвердити методику розрахування вартості медичних послуг, клінічні протоколи.
Вимагатимемо від Міністерства охорони здоров’я сформувати обов’язкову мінімальну ставку оплати праці для кожного медика, які далі самостійно нарощуватимуть власну дохідну частину з урахуванням кількості пацієнтів. Плюс парламентарі зобов’язали органи місцевого самоврядування створювати умови для залучення нових медпрацівників.
Гнат Герич, лікар-хірург лікарні швидкої меддопомоги м. Львова, асистент кафедри загальної хірургії Львівського національного медуніверситету ім. Данила Галицького:
– Медична реформа в Україні назріла давно. Медики (здебільшого в державних установах) незадоволені рівнем оплати праці, її умовами, пацієнт – якістю медичних послуг, тому всі зацікавлені в позитивних змінах. Конституцією передбачено, що медицина в нашій країні безкоштовна, однак держава з перших днів свого існування не могла це забезпечити у повному обсязі та не належному рівні. Зараз парламентарі прийняли закон, який передбачає визначення переліку певної категорії гарантованих безкоштовних медичних послуг. Це важливо, адже таким чином гарантується невідкладна медична допомога та первинна ланка. Принцип “гроші ходять за пацієнтом” цілком позитивний. Він функціонує в усіх розвинених країнах з адекватною системою охорони здоров’я. Держава фінансуватиме факт конкретно наданих медичних послуг, а не наявність медичної інфраструктури, яка часто простоює. Такий крок стимулюватиме лікарів до саморозвитку, вдосконалення, покращення теоретичних і практичних навичок.
У свою чергу це можливо призведе до покращення якості медичних послуг. Недопрацювань є чимало, тому що це надскладна ланка, яку не можна зупинити на період реформування. Найлегше зробити реформу, збудувавши щось абсолютно нове або тимчасово зупинити і кардинально змінити механізм. Позитив, що вона нарешті розпочалася. А недоліки можна ліквідувати в процесі її реалізації, внести необхідні корективи. Виникає чимало питань, які ще не прописані в законі. В документі, наприклад, не враховані молоді працівники, котрі, як і в будь-якій іншій галузі, не мають значного практичного досвіду і напрацьованого імені (а в медичному середовищі це відіграє важливу роль), щойно закінчили виш і ще не створили своєї бази пацієнтів. Як їм бути в цій ситуації? Їх дотуватиме держава чи будуть створені університетські клініки, де вони надаватимуть безоплатне лікування під наглядом старших лікарів? – наразі невідомо. Нічого нового придумувати не потрібно, адже є досвід країн, які успішно реформували свої системи охорони здоров’я. Потрібно вибрати з нього визначальні речі й адаптувати до наших умов.
Ростислав Ступницький, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України:
– Відмовляючись від системи Семашка, ми повинні перейти до нових стандартів у медицині. Система охорони здоров’я України в занепаді, тому терміново необхідні зміни. Необхідно дати лікарям можливість більше заробляти. Не варто очікувати, що медична реформа дасть швидкі позитивні результати. На це необхідний час. Лише покращивши матеріально-технічну базу лікарень, нічого не зміниться. Важливо зберегти кваліфікованих фахівців, котрі лікують людей. Принцип “гроші ходять за пацієнтом” правильний, якщо його розглядати системно, коли є єдина електронна база пацієнтів. Але вона наразі ще не створена. Медицина – це довготривалий період. Лікарю не достатньо отримати диплом і йти у вільне плавання. Йому необхідно постійно вдосконалюватися, вчитися, підвищувати кваліфікацію, щоб надавати пацієнту фахову допомогу. Шляху назад немає, треба рухатися вперед. Це якраз і передбачає медична реформа. А як ми її втілимо в життя – це вже зовсім інше питання.
Юрій Бугай, керівник проектного офісу е-Health:
– У Законі України “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і ліків” передбачено визначення електронної системи охорони здоров’я, зокрема, в частині фінансування, чого раніше не було на законодавчому рівні. З 1 серпня наступного року вона стане обов’язковою на первинній ланці медицини. Національна служба охорони здоров’я України, створення якої прописане в документі, на основі інформації е-Health здійснюватиме виплати лікарям або медичним установам відповідно до кількості пацієнтів, котрим вони надаватимуть послуги.
Ключова роль електронної системи охорони здоров’я – прозорість процесу витрачання коштів на первинній ланці медицини. Затверджений парламентарями закон змінює логіку відносин лікаря і пацієнта, дає першому ширші можливості. Загалом пацієнт перебуватиме в центрі всієї системи. Ми продовжуємо розробку е-Health. Зараз вона працює в тестовому режимі, відбувається її поетапна підготовка під нову медичну реформу. В червні 2017-го ми запустили реєстрацію медустанов, у вересні – додатковий функціонал для створення реєстру лікарів і пацієнтів. Електронна система охорони здоров’я – своєрідна підказка, куди звертатися, щоб обрати собі сімейного лікаря. Завдяки їй українці зможуть бачити лікувальні заклади і лікарів, які надаватимуть передбачений державою безкоштовний гарантований пакет медичних послуг.
E-Health – корені дерева, невидима частина, що дозволить зробити наступні кроки на шляху реформування медичної галузі. Наприклад, у листопаді-грудні цього року ми плануємо в тестовому режимі запустити підтримку програми реімбурсації – відшкодування вартості ліків. Також із часом хочемо створити електронні медичні картки. Саме для цього необхідна реєстрація пацієнтів.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
