63% опитаних жителів об’єднаних територіальних громад (ОТГ) досі не відчули змін умов життя. Частка респондентів, які побачили зміни на краще, і тих, хто побачив погіршення, однакова – по 16%. Порівняно з 2016-им відсоток других зріс удвічі, тоді як кількість людей, які помітили позитив, не змінилася.

64% опитаних відзначили позитивні зміни в покращенні якості доріг. Але на думку 38%, які відчули зміни в гірший бік, якість дорожнього покриття погіршилася. Третина наголосила на покращенні благоустрою, чверть – умов для проведення дозвілля, 23% – роботи житлово-комунального господарства, 20% – транспорту.

Загалом опитані передбачають як позитивні, так і негативні наслідки від децентралізації. Чверть респондентів вважає, що вона дасть громадянам нові можливості впливу на владу, на думку 18%, завдяки цій реформі покращиться якість послуг. Натоміть 28% побоюються, що децентралізація призведе до появи місцевих “князьків”, 16% – до спустошення сіл і селищ. Здебільшого українці не задоволені тим, наскільки вони можуть упливати на рішення місцевої влади – таких налічується 63%. При цьому тільки 37% задекларували бажання взяти участь в управлінні своїм населеним пунктом у випадку розширення повноважень місцевої влади. Водночас половина опитаних зізналися, що не готова до цього. Результати опитування засвідчують: загалом громадяни України схвалюють реформу децентралізації і чекають від української влади подальших кроків щодо її реалізації. Загалом із 9 по 13 червня опитано 2018 респондентів віком до 18 років у всіх регіонах України, крім окупованих Криму та частини Донбасу.

До речі, згідно з даними оприлюдненого цього тижня соціологічного дослідження Експертного центру “АСК Реформ” за участю Асоціації об’єднаних територіальних громад, голови ОТГ відзначають правильність напрямку розвитку своїх громад (92%) і у процесах децентралізації (87%). Про те, що внаслідок об’єднання громада здобула “позитивні” і “швидше позитивні” результати, повідомили відповідно 54% і 32% опитаних. 9% голів ОТГ не відчули змін, близько 4% оцінюють результати об’єднання негативно.

Серед позитивних результатів об’єднання 47% відзначають зростання фінансових ресурсів громади, 39% – можливість вирішувати проблеми місцевого розвитку. Негативними явищами 95% керівників ОТГ називають неможливість розпоряджатися землями за межами населених пунктів, 15,4% – додаткове навантаження на місцевий бюджет через передачу на місця освіти і медицини. При цьому лише 2% голів громад задоволені кількістю наданих їм повноважень.

Найбільше коштів після об’єднання очільники ОТГ спрямували на ремонт доріг і тротуарів (52%), покращення роботи шкіл і дитячих садків (32%), житлово-комунального господарства (27%) й освітлення вулиць (26%). Загалом опитано 254 голів сільських, селищних та міських об’єднаних громад з усіх куточків України.

Основою децентралізації є створення об’єднаних територіальних громад, яким держава передає значну частину повноважень і фінансових ресурсів у вигляді субвенцій для їх реалізації. Передбачається, що таким чином органи місцевого самоврядування, які є ближчими до людей, зможуть успішніше вирішувати власні проблеми. Концепцію відповідної реформи, а також Державну стратегію регіонального розвитку до 2020-го уряд схвалив на початку квітня 2014-го. Того ж року парламентарі прийняли Закон “Про співробітництво територіальних громад”, а 2015-го – Закон “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, що дало старт утворенню ОТГ відповідно до затвердженого облдержадміністрацією і схваленого урядом Перспективного плану спроможних територіальних громад області (в разі його відсутності згідно з розробленою Кабміном Методикою об’єднання).

Загалом в Україні вже створено 413 об’єднаних громад, які формують бездотаційні бюджети і виходять на прямі відносини з державним бюджетом. В Україні значна кількість ОТГ із малою кількістю населення, лідерами за їх кількістю є Тернопільщина і Дніпропетровщина (відповідно 36 і 34 об’єднані громади), водночас найменш спроможні об’єднані громади – у Львівській і Тернопільських областях, повідомляють у Міністерстві регіонального розвитку. За інформацією віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, сьогодні 146 новоутворених об’єднаних територіальних громад іще чекають, коли ЦВК призначить у них перші місцеві вибори, які орієнтовно мають відбутися в жовтні 2017-го. Чергові місцеві вибори в Україні заплановано на жовтень 2020-го.

Найближчим до людей представником інтересів кожного населеного пункту, що входить до складу ОТГ (старостинського округу), є староста. Він обирається жителями свого округу на п’ять років, сприяє їм у підготовці документів, отриманні послуг на місцях, має гарантоване право виступу на засіданнях ради об’єднаної громади та її постійних комісій, бере участь у підготовці проекту місцевого бюджету. При цьому функції старости не обмежуються і можуть розширюватися, зокрема рішенням ради громади.

У лютому цього року парламент розширив можливості добровільного об’єднання територіальних громад, прийнявши відповідний законопроект, який дозволяє громадам за спрощеною процедурою приєднуватися до вже створених. Згідно з прописаними в документі параметрами, добровільно приєднатися до спроможної об’єднаної громади мають право суміжні сільські та селищні територіальні громади.

Цей закон передбачає, що голову ОТГ у ході приєднання не переобирають, а вибори депутатів проводяться лише на приєднаній території. Приєднана громада стає старостинським округом ОТГ. При цьому голова приєднаної громади гарантовано отримує повноваження старости і стає членом виконкому об’єднаної територіальної громади.

Наразі реформа місцевого самоврядування і територіальної організації влади (децентралізації) триває. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час форуму “Децентралізація – основа формування ефективної системи управління та місцевого розвитку” на Тернопільщині минулого тижня зазначив, що рівень доходів місцевих бюджетів у період проведення цієї реформи зріс на 100 мільярдів гривень.

Водночас глава уряду повідомив: наступними кроками на шляху децентралізації є завершення об’єднання громад, проведення секторальних реформ, зокрема у сферах освіти й охорони здоров’я, місцевий економічний розвиток і залучення громадян до ухвалення рішень. Окремою складовою є розвиток земельних відносин і цільова підтримка малого та середнього бізнесу в селі.

У цьому контексті уряд, зі слів Володимира Гройсмана, закладе в проект держбюджету на наступний рік щонайменше мільярд гривень на фінансування програми підтримки фермерства, інформує Урядовий портал. Він також розповів, що Кабмін ініціює розробку окремого законопроекту, який дозволить передавати землі за межами населених пунктів в управління об’єднаних територіальних громад і таким чином ліквідує спекуляції в цьому сегменті земельних відносин.

“Ми виходимо на новий етап децентралізації. Найголовніша мотивація об’єднання територіальних громад – отримання адміністративних повноважень й акумуляція фінансових ресурсів для вирішення власних проблем і реалізації проектів місцевого значення. Важливо, щоби створена громада була самодостатньою – і за територією, і за кількісним складом населення. Тоді вони матимуть достатньо коштів, повноважень для гарантування якісних послуг в освіті, охороні здоров’я, зможуть сформувати якісну інфраструктуру, зробити інвестиції в культуру, місцевий економічний розвиток. Процес об’єднання має пришвидшитися, але тільки шляхом діалогу, роз’яснення, дискусій і переконань. Добровільне об’єднання не знищує самобутність села, натомість дозволяє забезпечити зростання бюджетів. У нас є належні людський капітал і ресурси. Якщо ми правильно почнемо їх використовувати, то в середньостроковій перспективі, на мою думку, в межах 10 років, будемо економічно сильною і соціально справедливою державою”, – наголосив Володимир Гройсман.