Зупиніться, перестаньте вже брати!

Щоденні повідомлення силовиків про викриття хабарників абсолютно не співвідносні з кількістю судових вироків

Незважаючи на гучні заяви українських політиків про активну протидію корупції, масштаби хабарництва в Україні аж ніяк не зменшилися. Навпаки! Чи не щодня суспільство інформують про затримання корупціонерів і хабарників, які пачками гребуть валюту. І що?! Кого засудили на тривалий термін?! Де логічне завершення резонансних справ?! Парадокс: чим вища сума неправомірної вигоди, тим більше шансів уникнути відповідальності.
Суддя-хабарник Микола Чаус продемонстрував, як законсервувати в банку тисячі доларів і втекти з країни, не маючи навіть закордонного паспорта… На судові засідання і допити він так і не з’явився, від відповідальності його захистила суддівська недоторканність. Парламентар Олександр Онищенко, який заподіяв державі збитків на суму щонайменше 3 мільярди гривень, за три тижні, впродовж яких колеги намагалися позбавити його недоторканності, встиг утекти до Великобританії.
Найчастіше на хабарах ловлять чиновників, суддів, митників, податківців, працівників військкоматів. Як інформує Генеральна прокуратура, лише за останній місяць задокументовано факти вимагання та отримання неправомірної вигоди в розмірі від 470 євро на митному посту “Тиса” Закарпатської митниці і до 20 тисяч доларів, які вимагав керівник регіонального відділення Фонду держмайна в Івано-Франківську… 
Антикорупційна організація Transparency International шляхом аналізу близько тисячі справ за статтею 368 Кримінального кодексу (“вимагання/отримання неправомірної вигоди”) у період з березня 2014-го по лютий 2016 року за підтримки Посольства США в Україні дослідила явище хабарництва в нашій державі, інформує “Дзеркало тижня”. Згідно з даними цього дослідження, середній розмір хабара торік становив близько 40 тисяч гривень, тоді як у 2014 році – 30 тисяч гривень. За офіційними даними, загальна сума неправомірної вигоди в 2015 році склала 19 мільйонів гривень.
Лише п’ята частина чиновників, яких судили за вимагання чи отримання неправомірної вигоди, опинилася за ґратами. Середній термін ув’язнення склав 4 роки 7 місяців. Максимального покарання, передбаченого законом за таке порушення, – 12 років тюрми – за останні два роки не отримав жоден хабарник. 9% засуджених виправдали, 38% отримали випробувальний термін, 34% злочинців оштрафували (середня сума штрафу становила трохи більше 20 тисяч гривень). У в’язницю потрапили чиновники, які в середньому отримали 85 тисяч гривень. Із п’ятірки найбільших хабарників, чиї апетити перевищили 2 мільйони гривень, суди відправили за ґрати лише одного, інші були виправдані або отримали випробувальний термін.

Найбільше за хабарництво в Україні було засуджено працівників правоохоронної сфери – 14% усіх справ. Закриття кримінальної справи – розповсюджений вид отримання неправомірної вигоди в цій сфері. Другою за рівнем корупційності є земельна сфера – 10%. Найчастіше чиновники отримували хабарі за виділення земельних ділянок або сприяння цьому. 8% справ пов’язані з медичною сферою, 7% – з освітньою галуззю, справами, що стосуються нерухомості, 6% кримінальних проваджень – із податковою сферою. Справ проти суддів виявилося лише 1%. Причиною цього є не низький рівень корупції в судовій сфері, а те, що розслідування корупції в судочинстві рідко доходять до самих судів, вважають експерти.
Зокрема, вони дійшли висновку, що в сучасних судах відсутня узагальнена практика покарання хабарників. Наприклад, штрафом у 17 тисяч гривень судді карали як тих, хто отримав хабар у розмірі менше тисячі гривень, так і тих, хто отримував більше 20 тисяч. Торік середній розмір штрафу виявився навіть нижчим, аніж середній розмір неправомірної вигоди. Популярним механізмом пом’якшення покарання для хабарників стала перекваліфікація статті 368 (“отримання неправомірної вигоди”) на менш суворі статті 190 (“шахрайство”) або 364 (“зловживання владою”). Завдяки цьому у суддів було більше аргументів, щоб замінити тюремне ув’язнення випробувальним терміном.
За даними Transparency International, близько 40% українців упродовж минулого року принаймні раз давали хабар, оскільки не бачили іншої можливості вплинути на вирішення проблеми. Ситуація з цим в Україні одна з найгірших у Європі. Для порівняння: у Грузії впродовж останнього року таким чином діяли 5%, у Данії, Фінляндії, Німеччині – щонайбільше 1% опитаних. Тотальне поширення хабарництва в нашій державі, його безкарність змушують ще з дитинства схилятися до думки, що воно є нормою життя, кажуть експерти.
Дані дослідження соціологічної групи “Рейтинг”, проведеного всередині січня 2016 року, свідчать: кожному п’ятому українцю торік доводилося особисто давати хабар або робити подарунок для вирішення проблемного питання. Соціологи зазначали, що за останні три роки цей показник зменшився з 27% до 18%. 54% опитаних вважають хабарництво хворобою, яка заважає розвитку суспільства, 40% – механізмом, без якого українське суспільство вже не може існувати. За три останні роки ці показники не змінилися. У 2013 році понад третину громадян виправдовували хабар, якщо мова йшла про рішення важливого особистого питання. На початку цього року таких стало втричі менше (13%). 
Хабарництво – одна з найнебезпечніших форм корисливого зловживання владою чи службовим становищем. Воно підриває демократичні інститути держави, їх авторитет, дезорганізує нормальну роботу органів влади і управління, загрожує реформуванню економіки. 
Очільник українського уряду Володимир Гройсман вважає корупцію і хабарництво першочерговими ворогами України, які несуть загрозу українській державності, повідомляє Урядовий портал. Прем’єр наголошує на збільшенні антикорупційного тиску. 
“Корупція і популізм – те, що може нас знищити зсередини. Наше завдання – гідно відповісти на ці процеси, зокрема й щодо провадження реформи судової системи”, – зазначив Володимир Гройсман. Боротися з хабарництвом можна. Вимагати чи не вимагати, давати чи не давати “на руку” – вибір кожного. Головне знати свої права і не боятися звертатись до суду.
Олександр Лємєнов, менеджер антикорупційної групи Реанімаційного пакета реформ:
– Боротьба з хабарництвом дасть результати, якщо зменшити рівень корупції на всіх рівнях. Корупціонери спрацьовані, їм важко протистояти. Свідченням цього є так званий ефект відкату антикорупційних реформ. Для прикладу, цього року було зафіксовано дев’ять різноманітних спроб дискредитувати систему електронного декларування, метою якої є вивести доходи та витрати посадовців із тіні. Суспільство досі не отримало від Генпрокуратури, яка відповідальна за розслідування низки злочинів Януковича та його оточення, жодних відповідей на болючі питання, слідчі повністю провалили розслідування найдраматичніших злочинів новітньої України. Близько року тому парламент прийняв закон, який передбачає порядок створення в нашій державі Державного бюро розслідувань (ДБР). Новий правоохоронний орган повинен вивчати злочини посадовців найвищого рівня – Президента, всього складу уряду, перших керівників відомств, правоохоронців та суддів. До компетенції ДБР належатиме розслідування корупційних злочинів керівника Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, переважної більшості керівного та особового складу правоохоронних органів, податківців, митників, військових. ДБР має стати серйозною загрозою для топ-посадовців. Наразі триває конкурс на визначення керівника цього незалежного правоохоронного органа і його заступників. Однак навряд чи це дасть позитивні результати, адже представники конкурсної комісії представляють інтереси влади, а не суспільства. Важливо, щоб ДБР повноцінно запрацював уже з початку наступного року, оскільки Генпрокурор України Юрій Луценко й надалі намагатиметься повернути собі слідчі повноваження, що знищить основну причину створення цього органа. Крім цього, має бути вироблений чіткий механізм роботи Антикорупційного суду, який приймав би незаангажовані рішення.
Вадим Карасьов, політолог, директор Інституту глобальних стратегій:
– Хабарництво в нашій державі набуло масового характеру, вірусом корупції вражений кожен член суспільства. Без так званих подарунків на знак подяки важко обійтися в школах, вишах, лікувальних закладах. Причина цього – низькі зарплати українців при стрімкому зростанні вартості життя, нелегітимний перерозподіл доходу держави, затінення більшої частини ВВП, несумлінність державних службовців. Боротися з корупціонерами, зокрема з хабарниками, треба системно, акцентуючи насамперед на економічній складовій корупційних схем, виводячи вітчизняну економіку з тіні і легалізуючи доходи держбюджету. Українські правоохоронні органи зосереджуються на каральній функції, відкриваючи кримінальні провадження і збираючи необхідні докази для усунення з посад людей, які “заважають”. Натомість “своїх” хабарників впливові структури прикривають і залишають на волі.
Олексій Антипович, директор соціологічної групи “Рейтинг”:
– В Україні хабарництво поступово стає нормою. Складні життєві обставини роблять хабар каталізатором вирішення проблемних питань. Це негативне явище перебуває в антагоністичному протиріччі з соціальними цінностями суспільства. Як показують соціологічні дослідження, після Революції Гідності внаслідок емоційної налаштованості на чесне життя рівень корупційності в нашій державі дещо знизився, але згодом усе повернулося назад. За даними опитування соціологічної групи “Рейтинг”, проведеного в червні цього року, 10% українців зізналися, що останнім часом особисто давали хабарі, 22% повідомили: хабарі давали їх родичі та знайомі. Найчастіше наші громадяни стикалися з корупцією під час звернення в медичні заклади (30% довелося дати хабар), освітні установи (25%). Кожен четвертий з опитаних відповів, що давав хабар, коли мав справу з поліцією, в тому числі державтоінспекцією, судами, прокуратурою і митницею. Суспільство усвідомлює антисоціальність хабарництва, але без “подяки” лікарю чи вчителю практично неможливо обійтися. Зрозуміло: чим більшу неправомірну вигоду отримав хабарник, тим більше в нього шансів відкупитися від покарання. Тому “великі риби” часто “зриваються з гачка” антикорупційних органів.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.2475 / 4.09MB / SQL:{query_count}