– На День матері діти мені завжди готують подарунки. Вони ще маленькі, малюють вітальні листівки, роблять аплікації. Уже третій тиждень донька вишиває бісером і ховає свій виріб від мене, щоб я не побачила до неділі. Вранці мене привітають, поцілують. А ми з чоловіком вітаємо наших матерів, діти приєднуються до привітань бабусь. Проте свята як такого не відзначаємо і більше у сім’ї культивуємо потребу працювати, а не святкувати. Основне, щоб діти нас любили, зараз ми цю любов відчуваємо, але стараємось виховувати їх так, щоб, коли виростуть, не вважали, що батьків треба раз на рік вітати і забувати про них. Матеріальні подарунки можна купити, а добрі стосунки у сім’ї, позитивні емоції не купиш – можна лише виховати. Не варто за формою забувати про справжній зміст Свята матері! Зайве роздумувати, що вдягнути чи куди піти, а шанувати своїх батьків постійно і вчити такого ж ставлення до себе дітей. Адже набагато легше раз на рік купити подарунок і таким чином показати свою любов, складніше виявляти її щодня у добрих словах і справах.

– У нашій сім’ї завжди відзначають День матері. Це свято, яке нам нагадує, що маємо більше говорити про таку безцінну радість у нашому житті, коли живі та здорові батьки, особливо мама як жінка, котру ніким неможливо замінити. Коли завжди можна до неї звернутися і почути слушну пораду, теплі слова в будь-якій життєвій ситуації. Це людина, яка зможе щиро розділити з тобою і радість, і смуток. Для кожного з нас це свято дає можливість додатково підкреслити, наскільки важливими є матері у нашому житті. Наголосити на потребі знаходити можливість їх відвідати, допомогти, бо коли багато працюємо, коли далеко живемо, не завжди нам це виходить. Це свято є приводом замислитись, чи достатньо підтримуємо своїх батьків і дбаємо про них. Найкращі подарунки для мене – щирі слова моїх дітей, їхня підтримка та розуміння.

– Четверта заповідь Божа є єдиною з десяти, де закладена обіцянка, що буде тобі добре і що ти довго проживеш на Землі, якщо шануватимеш батька і матір. Наша сім’я теж відзначає це свято. Діти вітають маму, я, як батько чотирьох дітей, теж вважаю, що мати виконала дуже важливу місію. А батько має бути лідером у сім’ї, дбати про емоційну безпеку в ній, матеріальне становище і духовний розвиток. І напевне брати на себе більше обов’язків, аніж дружина. Щодо подарунків, то є така приповідка: якщо хочеш щось добре зробити для жінки – зроби добро для її дитини. То напевне для мами найважливіше, щоб її діти були щасливими та здоровими, і це вже є найкращим подарунком. А коли діти ще й намагаються здивувати матір подарунком, який зробили власноруч чи купили на заощадження, то їй теж буде приємно. Коли мене питають, чи обов’язковим є звернення до матері на “ви”, чи то вияв поваги, відповідаю, що це дуже гарно і поважно звучить, але в наші часи допустиме звернення до матері й до батька на “ти”. Головне, щоб у будь-якому зверненні до батьків не було вияву зневаги, щоби їх справді шанували.

– Прямого біблійного підтексту існування Cвята матері немає, але у травні в Католицькій церкві західного обряду є особливий спосіб вшанування Матері Божої і богослужіння на її честь, але відзначаємо День матері не безпосередньо з цієї причини. Часто плутаємо значення четвертої заповіді Божої, яка гласить “шануй батька і матір”, з тим, що маємо бути їм у всьому послушними. Але є два випадки, при яких людина не мусить бути їм послушною: перший, коли мати чи батько намовляють на відступ від віри, тоді варто більше шанувати Небесного Отця; другий – коли людина досягає віку, коли може оженитися або вийти заміж чи піти в монастир. При виборі якогось стану життя, який остаточно закріплює за людиною повну відповідальність за вчинені нею дії, вимір послуху дещо інший, бо обітниця в монастирі чи вибір шлюбу є вільним. Але поки ти не відокремився від батьків, маєш шанувати батька й матір, до певної міри виявляючи послух. Шанобливе ставлення до батьків означає дослухатися до порад старших, які мають більше життєвого досвіду і, як правило, люблять своїх дітей і бажають їм добра. Христос казав: “Якщо дитина попросить хліба, хіба дасте камінь, якщо попросить риби, хіба дасте гадюку?”. Йдеться про те, якщо ви, будучи злими, все одно робите дітям добро, тоді Бог про вас теж буде дбати. Інша річ, коли батьки, бажаючи добра, роблять зло, але це хіба помилково. Водночас найкраще для батьків – коли дитина сама вирішує правильно. Якщо маєте свою думку, то її, звісно, можна висловити, можливо, батьки візьмуть її до уваги і будуть частіше з вами радитись. Щодо дитячих обов’язків, то діти мають батькам допомагати, бути їхнім продовженням у тих добрих справах, які вони роблять для суспільства. Коли ви своїми подарунками на свята можете випередити певні мамині потреби, то це добре, але важливо, щоб ваша ненька постійно відчувала вашу любов та опіку.