Два роки анексії

Річницю незаконної окупації Криму українці та кримські татари зустріли протестами, світова спільнота – осудом, а росіяни – святом

фото: crimean-atat
Два роки тому, 18 березня 2014-го, після незаконного референдуму (що відбувся на два дні раніше) Володимир Путін підписав договір про приєднання Автономної Республіки Крим до складу Російської Федерації. 
У зв’язку з цими подіями в Києві 16 березня 2016-го кілька десятків людей зібралися на мовчазний пікет. Учасники тримали в руках паперові різнокольорові фігурки з іменами кримчан, які залишилися на території окупованого півострова і не мали змоги прийти на подібну акцію, інформує “1+1”. 
Із закликом до Росії звільнити політичних в’язнів 19 березня кримськотатарська громада організувала марш у Празі. В чеській столиці активісти разом із головою Меджлісу Рефатом Чубаровим пройшли Кримською вулицею, тримаючи портрети Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка.
У цей час у Росії святкували. З нагоди другої річниці анексії українського півострова в містах федерації влаштували святкові демонстрації. Так в Москві зібралися тисячі людей. Щоправда, медіа інформували про випадки примусового утримування осіб на центральній площі столиці. Російський журналіст Євген Фельдман на своїй сторінці у Twitter написав, що дехто навіть силоміць проривав кордон, щоб вийти з території мітингу. У самому Криму також святкували, наприклад, у Сімферополі, Севастополі, Алушті, тут кілька сотень жителів взяли участь у маршах і концертах. У Керчі відбувся автопробіг. 
Сьогодні в Криму практично неможливo проводити масові заходи, щоб висловити свої погляди
Напередодні, 17 березня, Всеросійський центр вивчення суспільної думки (ВЦВСД) опублікував результати дослідження того, як росіяни зараз оцінюють приєднання Криму до складу Росії. Дані засвідчують, що ставлення до нових суб’єктів Федерації (Республіки Крим та міста Севастополь) здебільшого позитивне (79%). 
“Оцінка приєднання цих суб’єктів до складу Росії майже абсолютна – 95% підтримують це рішення. Два роки тому Крим вважали частиною Росії 89% (згідно з даними опитування, яке здійснили до референдуму в Криму), сьогодні це – 96% росіян”, – йдеться в дослідженні, опублікованому на офіційному сайті Центру. 
“Усередині цього показника (95% тих, хто визнав Крим російським) – майже вся країна. І велика частина ліберальних кіл, і консервативних, і націоналістів, й імперців. Решта 5%, які не визнають зміну прапорів, – маргінальні в рамках російського консенсусу. По суті, це означає, що Крим перестає бути елементом російського внутрішнього порядку денного: немає про що сперечатися”, – висловив свою думку Павло Казарін, оглядач “Крим.Реалії”.

Порушені права

Отже, за два роки росіяни “зріднилися” з Кримом. Проте, згідно з даними Human Rights Watch (HRW), міжнародної неурядової організації, що захищає права людини у понад 70 країнах світу, на півострові відбуваються масові порушення особистих свобод. “Російська влада створила атмосферу страху і репресій в анексованому Криму”, – цитує Українська правда звіт правозахисної організації, оприлюднений 18 березня.
“З початку окупації Криму російськими військами, тобто з 2014 року, простір свободи слова, свободи об’єднань і ЗМІ в Криму кардинально зменшився. За два роки чиновники не змогли змістовно розслідувати дії збройних угрупувань, зокрема катування, позасудові страти, зникнення людей, напади і побиття кримських татар, українських активістів і журналістів”, – йдеться у звіті HRW.
Місцева влада оголосила Мустафу Джемілєва та Рефата Чубарова, лідерів кримськотатарського народу, персонами нон грата, здійснювала незаконні обшуки, арешти кримських татар, залякувала їх, закривала кримськотатарські видання і забороняла мирні акції, зокрема з приводу річниці депортації корінних жителів півострова.
“Для кримських татар ці два роки – постійне, безупинне відчуття серйозної небезпеки, навислої над ними… Це постійний стрес – відчуття не лише великої несправедливості, але й того, що в сучасному житті трапляються такі ситуації, коли практично ніхто тобі не може допомогти”, – сказав Рефат Чубаров в інтерв’ю “Голосу Америки”, яке опублікували “Крим.Реалії”.
Зараз у так званому Верховному суді Криму розглядають позов “прокурора” Наталії Поклонської щодо заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу як такого, що нібито розпалює міжнаціональну ворожнечу на території окупованого півострова. 
Зі слів Чубарова, з 33 членів Меджлісу приблизно четверо працюють на сучасну владу в Криму, але переважна більшість – відмовилася це робити. “Влада спробувала зібрати Курултай, 248 делегатів. Якби вона їх зібрала, якби змогла їх змусити, то могла б своїм рішенням обрати інший склад Меджлісу, переобрати всіх, аж до голови. Але вона не змогла зібрати цих делегатів, змогла лише якось повпливати на приблизно 50 делегатів із 248. Тому тепер у них (кримської влади – “Пошта”) залишився один, на їхній погляд, прийнятний варіант – це оголосити діяльність Меджлісу екстремістською, і на цій підставі заборонити Меджліс у Криму”, – сказав Рeфат Чубаров.

фото: AFP
Ще одним прикладом порушення прав місцевого населення в Human Rights Watch (HRW) назвали справу українського режисера з Криму Олега Сенцова, якого російський суд всупереч законові засудив до 20 років ув’язнення. “Росія несе відповідальність за те, що кількість випадків порушення прав людини в Криму зростає. Міжнародні партнери Росії повинні посилити тиск на державу”, – йдеться у звіті HRW.
Рeфат Чубаров нагадав, що, всупереч декларації ООН про права корінних народів, 11 кримських татар на території півострова перебувають у тривалому ув’язненні без винесення їм вироку, з-поміж них Ахтем Чийгоз, Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, яких судять у “справі 26 лютого” (коли кримські татари вийшли на мітинг на знак підтримки територіальної цілісності України). Ще 8 осіб звинувачують в екстремістській діяльності у складі “Хізб ут-Тахрір” (міжнародної ісламської політичної партії, визнаної терористичною організацією в Росії і Казахстані).
За словами Чубарова, сьогодні в Криму практично неможливо проводити масові заходи, щоб висловити свої погляди. “Для Криму це явище за останні 25 років дуже незвичне, бо в роки українського суверенітету цим правом – правом вільно висловлювати свою позицію особливо у формі колективної поведінки, масових заходів – користувалися всі, у тому числі й ті, хто ці масові заходи прикрашав російським трикольором. Сьогодні в Криму це неможливо, Росія цього домоглася”, – заявив Чубаров.

Економічні проблеми

У понеділок, 21 березня, у ГПУ порахували збитки від анексії Криму. Згідно зі словами головного військового прокурора Анатолія Матіоса, вони становлять один трильйон гривень. 
“Це виключно вартість нерухомості та інфраструктури держпідприємств, без урахування територіальних втрат і приватної власності на території півострова”, – цитує Матіоса Українська правда.
Проте збитків зазнає і сам півострів. Зокрема постійно відбуваються перебої в електропостачанні. Зараз Крим живе за рахунок енергії, генерованої власними силами, генераторних установок з Росії та енергомосту з Кубані. Енергоміст не витримує навантажень, часто ламається.
З України до Криму електрика більше не надходить. Це пов’язано з тим, що закінчився термін дії контракту про постачання електрики на півострів. Наступний підпишуть лише в тому випадку, якщо Кримський півострів у ньому фігуруватиме як українська територія.
З вересня 2015-го кримськотатарські активісти організовували блокади півострова, зокрема транспортну, продовольчу та енергетичну
“Перебої в енергопостачанні Криму і Севастополя в останні місяці можна назвати подією федерального масштабу, – йдеться в звіті Всеросійського центру вивчення суспільної думки (ВЦВСД). – Про це чули 82% наших співгромадян. При цьому росіяни (89%) вважають неприйнятним підписання з Україною контракту на поставку електроенергії, якщо в ньому Крим і Севастополь назвуть українськими. За укладення договору на українських умовах виступають тільки 6% опитаних”. 
Наразі через проблеми з електропостачанням у Севастополі на маршрути випускають менше тролейбусів. “Для компенсації дефіциту потужності електроенергії задіяні всі резервні джерела живлення, зменшено кількість електротранспорту”, – повідомила 20 березня прес-служба підконтрольного Росії уряду Севастополя. Також у місті запроваджують графіки відключення світла.
З вересня 2015 року кримськотатарські активісти організовували блокади півострова, зокрема транспортну, продовольчу та енергетичну, що були суперечливими з правового погляду. Тепер формат акцій змінили. Представники громадського формування “Аскер” готові спільно з прикордонниками нести службу на межі з півостровом. Для цього активісти пройшли спеціальний курс підготовки з українськими службовцями, склали іспити, після чого отримали відповідні посвідчення та пов’язки. Держприкордонслужбі України вже передали графіки чергувань, цитують “Крим.Реалії” активістку Евеліну Арифову.
Секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев на виїзній нараді в Ялті 21 березня заявив, що загроза з материкової України, яка прагне дестабілізувати суспільно-політичну ситуації в Криму, зберігається.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8234 / 1.62MB / SQL:{query_count}