Чи боїться Крим темряви?

Енергетична блокада півострова розпочалася. Та не з офіційного рішення української влади, а з вибуху на лініях електропередачі

фото: facebook.com/Ілля Ківа
Уже два місяці громадські активісти не дозволяють вантажівкам перетинати адміністративний кордон між материковою частиною України та Кримом. Продовольчу блокаду ініціювали представники кримськотатарського народу. Уже тоді вони казали, що наступним кроком стане енергетична ізоляція півострова. Задум такий: привернути увагу до окупованого Криму, про який не можна забувати, домогтися звільнення політичних в’язнів і продемонструвати, що відсутність електроенергії на півострові змусить Кремль витрачати більше грошей на його утримання, а великі витрати призведуть до краху режиму президента Росії Володимира Путіна. Але чи матиме енергетична блокада той ефект, на який так сподіваються лідери кримськотатарського народу, поки неясно.

Події загострюються

Постачання електроенергії до Криму відбувалося через чотири лінії електропередачі (ЛЕП): Мелітополь – Джанкой, Каховська – Титан, від яких відходять лінії Каховська – Островська та Каховська – Джанкой.
20 листопада на адміністративному кордоні з Кримом невідомі спробували знищити дві опори ліній електропередачі. Ймовірно, для цього використали протитанкову міну. Вона зруйнувала дві залізобетонні опори та ще дві пошкодила. 
В результаті лінія Мелітополь – Джанкой узагалі припинила постачання електрики, а Каховська – Титан знизила його до третини своїх можливостей.
Наступного дня, 21 листопада, на місці аварії у селі Чаплинка Херсонської області чергували активісти, щоби не дозволити полагодити пошкоджені ЛЕП. Коли прибули правоохоронці та працівники Укренерго, пікетувальники зустріли їх агресивно. Між учасниками блокади та правоохоронцями почалася сутичка, під час якої побили журналістку кримського каналу ATR Гульсум Халілову, а правоохоронець отримав ножове поранення, – повідомив голова департаменту Нацполіції протидії наркозлочинності Ілля Ківа, який 21 листопада був на місці конфлікту. За дорученням міністра МВС Арсена Авакова він із червня виконує обов’язки заступника начальника міліції в Херсонській області. 
На знак незгоди з діями силовиків представники кримськотатарського народу зібралися в Києві: вони організували пікет біля Адміністрації Президента у столиці, участь у якому взяло близько 200 осіб. Пікетувальники вимагали від влади не розганяти акцію на кордоні з Кримом, відвести силовиків і підтримати енергетичну блокаду Криму.
Там був і лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. “Те, що сталося між учасниками блокади і правоохоронцями, можна назвати непорозумінням, – заявив він після того, як зустрівся з Президентом. – Активісти подумали, що це спроба відновити електропостачання. Насправді ж, якщо за такої дощової погоди стовпи впадуть, а заземлення не здійснять, можуть постраждати люди. Ми з цим цілком згодні. Зв’яжемося з нашими людьми там і попросимо, аби вони дозволили спеціалістам виконати свою роботу”, – цитує Джемілєва Громадське.tv.
Так і сталося: заземлення здійснили. Але на цьому нічого не закінчилося. В ніч на 22 листопада (близько 23.30) у районі Чаплинки прогриміли вибухи. У штабі громадянської акції з блокування Криму повідомили, що “лінія електропередачі, яка постачає Крим, впала і не підлягає відновленню”. Активісти не дають змоги її відремонтувати.

Наслідки для Криму

Так, у неділю без електропостачання залишалися 1,641 млн кримчан. Світла не було в 300 соціально значимих об'єктах, зокрема 150 школах, 100 дитячих садках і 40 котельнях, повідомило Міненерго Росії. 
Самопроголошений глава Криму Сергій Аксьонов оголосив на окупованому півострові режим надзвичайної ситуації, а понеділок 23 листопада став вихідним.
У понеділок світло у Криму поступово з'являлося. Хоча місцева влада вже розробила графік віялових (почергових) відключень, у Керчі ситуація найскладніша. У Севастополі оголосили, що енергію постачатимуть за принципом “два на чотири”, тобто дві години світло є, чотири немає. На решті території Криму працюють генератори. “На скільки їх вистачить, важко сказати. Зі слів Сергія Аксьонова, на 29 днів, професіоналів – найімовірніше, на 29 годин”, – цитує кримського громадського діяча та блогера Єлизавету Богуцьку Радіо Свобода.
Проблеми з електроенергією спровокували перебої у водопостачанні, неполадки каналізації, мобільного покриття та системи опалювання, на автозаправках – черги, банкомати також здебільшого не працюють.
 “Нас рятує те, що на вулиці дуже тепло. У Криму температура зараз плюс 20. Якби було так, як зазвичай у листопаді (плюс сім-вісім чи близько нуля), думаю, народ би більше “висловлювався”. Де обіцяний “енергоміст”, який так і не добудували за два роки? По телевізору кричати всі можемо!” – цитує Радіо Свобода жителя Сімферополя Владислава.
Обіцяють, що перші лінії енергомосту через Керченську протоку запрацюють уже 22 грудня, оприлюднив РИА Крым заяву Аксьонова. 

В Україні думки розділилися

Населення України енергетичну блокаду Криму підтримує. “Пошта” вже писала, що з-поміж петицій на президентському сайті, які набрали необхідну кількість голосів, але поки що не розглянули в Адміністрації Президента, – петиція про припинення електропостачання Криму. Під нею підписалося майже 28 тисяч українців. 
Але в уряді настрої неоднозначні. Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин заявив, що українські енергетики докладають усіх зусиль, аби відновити безпечну роботу вітчизняної енергосистеми, що опинилася в небезпечному стані через пошкодження ліній електропередачі. На сайті МЕВП повідомили, що через аварію енергосистема України вимушено припинила постачати електрику до двох районів Херсонської області, АР Крим, а також виникла небезпека для 40% споживачів Херсонської та Миколаївської областей.

Договори між Україною та Росією

Допустивши вибух поблизу Чаплинки, Україна порушила умови договорів про постачання електроенергії до Криму. Їх вона підписала з Росією ще наприкінці грудня 2014 року. Згідно з одним із них, компанія “Укрінтеренерго” закуповує електрику в російського підприємства “Інтер РАО”. Росія ж постачає нам енергію, якщо Україна гарантує безперебійне енергопостачання Криму, а також території Донбасу, підконтрольної сепаратистам.
Другий енергетичний контракт стосується безпосередньо Криму. Він зобов’язує Укрінтеренерго безперебійно постачати електрику на півострів. У разі припинення постачання українська сторона зобов'язується виплатити штраф.
Експерти в галузі енергетики неодноразово критикували керівництво Міненерго за ці “кримські” контракти. На їх думку, вони збиткові для України, бо до підписання цих договорів Київ заробляв значно більше від продажу струму на півострів.
У січні 2015 року прем'єр Арсеній Яценюк зініціював перевірку того, наскільки укладені договори відповідають інтересам України. Її результати засвідчили, що при підписанні контрактів керівництво Мін­енерго Росії порушило українське законодавство, бо Крим у їх документації фігурує як “Кримський федеральний округ”. Теоретично міністр енергетики Володимир Демчишин мав би піти у відставку, але дотепер нікого не покарали. Про це повідомляв журналіст Іван Путілов на сайті УкрРудПром. У понеділок, 23 листопада, Яценюк раптом згадав про минулорічну перевірку, апелюючи до Генпрокуратури: “Не зволікайте з розслідуванням!”

Реакція Заходу

Країни Європи енергетичної блокади Криму не схвалюють. “Так, Крим – це Україна! Але відрізати мільйони українців від електроенергії – божевілля, що лише підживлює агресивну риторику Кремля. Лише Верховна Рада могла б ухвалити рішення відрізати Крим від електроенергії. Усе інше – тероризм. Повторюю: лише Рада може прийняти таке рішення, а не якісь екстремісти. Люди, які виправдовують подібне, легітимізують своєю позицією недемократичні дії Росії”, – цитує Радіо Свобода Джуліана Ропке, редактора німецького видання Bild.
“Це змушує замислитися, де межі громадянської непокори”, – каже Балаш Ярабік, експерт аналітичного центру Carnegie Endowment for International Peace.
А колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт іронізує: “Протестувальники намагаються підірвати лінії електропередачі, які постачають електроенергію до Криму. Цікаво, чи воду теж відріжуть?”
“Тепер українці дуже непокояться, якою буде відповідь Росії...” – Едвард Волкер, професор політології Університету Берклі у Каліфорнії.

Відповідь Росії

А Російська Федерація вже відповіла. “У зв'язку з припиненням електропостачання Росія зупинила постачання антрациту, а це паралізує роботу семи електростанцій України”, – цитує Джемілєва Лівий берег.
Зазначимо, що половина теплоцентралей і теплостанцій України працює на газових марках вугілля, решта — на антрацитних. Сам антрацит видобувають на тих територіях Донбасу, що зараз Україна не контролює, тому держава змушена імпортувати його з Росії. 

Кому вибухи на руку?

Після повторного вибуху на двох лініях електропередачі українські та кримські правоохоронні органи завели кримінальні справи. Їх можуть кваліфікувати як теракти, але наразі українські правоохоронні органи розслідують умисне заподіяння шкоди об'єкту електроенергетики (приблизна вартість збитків – 2 млн грн), а кримські – збитки у зв’язку з зупиненням роботи підприємств через зменшення поставок електроенергії.
Forbs зазначає: за день-два до події пролунало кілька гучних заяв. По-перше, українсько-російський олігарх Костянтин Григоришин заявив, що він би лобіював підписання контрактів про постачання електроенергії з Росії в Україну і з України у Крим. По-друге, найбільший власник українських ТЕС і виробник електроенергії – компанія ДТЕК – заявила, що готова забезпечувати усі вітчизняні станції своїм антрацитом із окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Обоє могли бути зацікавлені у припиненні поставок електроенергії до Криму. По-перше, Григоришин таким чином міг довести, що він – незамінний, бо досі Укренерго не вирішило, як функціонуватиме об'єднана енергосистема України в автономному режимі, ставши частиною об'єднаної системи Європи.
По-друге, ДТЕК хотіла б отримати змогу продемонструвати, що реально зможе забезпечити потреби України в антрациті.
Але є ще третій теоретично зацікавлений, зауважує Forbs. Мова про міністра палива та енергетики Росії Олександра Новака, який напередодні заявив, що Росія готова запустити енергоміст Кубань – Крим раніше 1 січня 2016 року. 
Із російського берега до Керчі вже проклали чотири кабелі. Та є кілька “але”. По-перше, вони підозрілого виробництва. По-друге, їх так і не змогли ізолювати від довкілля. Біля берега Керчі кабелів не вдалося “затопити” на три мет­ри – не вистачило дна, тобто вони можуть зіскочити будь-коли. По-третє, досі неясно, чи зможуть кабелі транспортувати необхідну потужність. Вихід єдиний: підключити їх і подивитися, констатує Forbs.
Кримськотатарські активісти й усі українці, що прагнуть повернути Крим під юрисдикцію нашої держави, підтримують усілякі намагання послабити вплив Росії на окупованому півострові. Але підірвати лінії енергопостачання за місяць до того, як закінчується термін дії договору, – крок імпульсивний. Зараз влада мусить дійти згоди стосовно того, як має діяти, бо дотепер узгодженої її реакції не було. Демчишин і Яценюк обіцяють ліквідувати наслідки аварії впродовж кількох днів. Аваков же закликав розірвати “сумнівні контракти” на рівні РНБО. Наразі згоди досягли стосовно одного – торгівлю з Кримом Україна тимчасово припиняє. 
Олександр Ганущин, голова Львівської облради
– Пошкодження опор “ПЛ-330 кВ Мелітополь – Джанкой” і “ПЛ-220 кВ Каховка – Титан” Львівщині, починаючи (географічно) на південь із лінії орієнтовно Ходорів – Дрогобич, не загрожує нічим, бо це Бурштинський енергоострів. Стосовно решти – усе залежить від запасів антрациту на ТЕС і зв’язку з енергосистемами Росії під час “піків”. Сьогодні підстав жителям Львівщини для хвилювань нема. Дякую спеціалістам, які допомогли розібратися! (facebook.com)
Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій
– У нас контракт. Ми повинні виконувати свої зобов’язання, бо Росія також може відмовитися сприяти поставкам імпортної електроенергії, якщо це нам буде необхідно. Підрив електроопор і припинення електропостачання у Крим – це для кримськотатарських активістів. Але це може мати більш негативний вплив на відносини України та Криму. На півострові Росія вже забезпечила виробництво 30% електроенергії. До 25 грудня 2015 року мають запрацювати кабелі через Керченську протоку потужністю 300 МВт. Російська Федерація може сказати: “Дивіться, Україна нам перешкоджає! Нумо прискорювати процес диверсифікації поставок із Росії!” Тобто ми зіграємо собі на шкоду. Принаймні втратимо той ресурс, який надавав нам перевагу у боротьбі за Крим. Якщо припиняємо постачати електроенергію у Крим, потрібно переглянути систему поставок у трикутнику Херсонська – Запорізька – Миколаївська область. Мене дуже здивувало, що СБУ та МВС, знаючи, що існує конфлікт Україна – Росія – Крим, не чергували там 24 години на добу. Це їхній промах. (Канал “24”)
Максим Еріставі, журналіст, співзасновник Hromadske International
– Кожна хвилина енергетичної блокади Криму підточує довіру до України на міжнародній арені та її підтримку. Не думаю, що автори диверсій добре усе продумали. (Радіо Свобода)
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.3902 / 4.13MB / SQL:{query_count}