Хочеш миру – готуйся до війни

Україна прийняла нову воєнну доктрину, де офіційно назвала Росію противником

фото: president.gov.ua
Цього тижня Рада національної безпеки і оборони на своєму засіданні схвалила і скерувала на затвердження Президенту нову воєнну доктрину. Основні положення нового документa – це визнання Росії потенційним противником і модернізація української армії за стандартами НАТО до 2020 року. Нагадаємо, Кабінет Mіністрів України ще торік 17 вересня доручив розробити нову версію цього стратегічного документa. Доктрина мала бути підготовлена до грудня 2015-го, тож її затвердження відбулось навіть швидше.
Нова воєнна доктрина – це не документ, який спрямований на визнання агресії Російської Федерації. Верховна Рада раніше визнала нашого північного сусіда агресором і схвалила рішення щодо протидії йому. Натомість воєнна доктрина  є стратегічним багаторічним геополітичним дороговказом: як повинна розвиватись українська армія, до чого вона має бути готовою, яким чином вона має бути оснащенa і що повинно бути метою українського війська. Документ розрахований на багато років вперед і закріплює стратегічні напрямки роботи. 
Впродовж yсього періоду української незалежності наша держава не мала сучасної воєнної доктрини, як і не було визначено потенційного противника, тобто тієї держави чи групи держав, які можуть нести загрозу суверенітету і безпеці України. Однак події останніх двох років розставили все на свої місця. Нова доктрина дозволить сформувати комплексне бачення розвитку оборонної стратегії України, а не займатись ручним регулюванням. Отож, по пунктах.

Росія – противник

Це означає, що українська армія повинна бути готовою до протистояння з Росією в будь який момент. Це не відміняє оборонного характеру воєнної доктрини і не означає, що українська армія буде готуватись до наступальних дій на території РФ. 
Основна мета українського війська – підготовка до можливої повномасштабної агресії північно-східного сусіда. Це питання є комплексним. Воно включає в себе моніторинг за російськими збройними силами, відслідковування маневрів і дислокації російських військ, спрямування основних зусиль військової розвідки на Росію тощо. 
Однак ключовим є два аспекти. По-перше, це перспективна зміна територіальних командувань і місця дислокацій військових частин і з’єднань. До сих пір Україна керувалась пост­радянськими воєнними доктринами, і робота командувань, а також розміщення військових частин в основному зосереджувались неподалік західного кордону. В Радянському Союзі це було потрібно для атаки чи захисту від НАТО. Сьогодні ситуація змінилась. Проблемним став північно-східний кордон, відповідно основні оборонні потужності будуть зосереджені саме на ньому.
По-друге, лейтмотив більшості майбутніх військових навчань має бути один: підготовка української армії до протистояння з Росією. Це означає, що українці вивчатимуть методи, які застосовує армія країни-агресора, навчатимуться як протистояти озброєнню російської армії, а український ВПК повинен працювати над військовою технікою, яка найкраще пристосована проти боротьби з російськими танками, бронетранспортерами, артилерією і авіацією.

Стандарти НАТО

У доктрині закріплено офіційну відмову від позаблоковості і відновлення роботи на зближення й інтеграції з НАТО, аж до повноправного членства в блоці. Пріоритет роботи українських військових відомств – до 2020-го перейти на стандарти Північно-Атлантичного альянсу. Однак це не означає, що Україна буде змушена закуповувати великі обсяги бронетехніки і озброєння в США, Великобританії, Франції чи в інших світових виробників зброї. Нормативи НАТО доволі гнучкі. 
І основна модернізація має проводитись у кількох аспектах – екіпірування і оснащення самих бійців: бронежилети, каски, аптечки, далекоміри, тепловізори тощо. Іншими словами – український солдат повинен бути ситим, одягненим, озброєним і захищеним за повною програмою. 
Відповідну модернізацію повинна пройти і військова техніка – в основному це стосується захищеності екіпажів. Багато навіть сучасної української військової техніки виготовляється ще за радянськими мірками – де пріоритетами виступають вогнева міць і кількість одиниць, але не життя і захищеність солдатів. Перехід на такі стандарти може дозволити українському ВПК стати більш конкурентоздатним на міжнародному ринку озброєнь за рахунок нижчої вартості військової техніки через дешевшу робочу силу і вартість комплектуючих. 

фото: na.mil.gov.ua
Однак, скоріш за все, українські “оборонці” не будуть кардинально міняти проектування і виробництво військової техніки, оскільки основними покупцями нашої зброї є азійські й африканські країни, що розвиваються, і яким не по кишені дорога американська, британська, французька чи ізраїльська техніка. Однак приведення роботи українського ВПК до стандартів НАТО критично необхідно у зв’язку з розривом військової кооперації з Росією. Існує значний перелік комплектуючих, які наша країна просто не в змозі виробляти самостійно, тож необхідно налагодити спільне виробництво окремих видів озброєнь з країнами НАТО.

Нові виклики

Окремим елементом у новій воєнній доктрині України передбачено готовність протистояти так званим новим методам ведення військових конфліктів. Сюди входить не тільки неконвенційна (гібридна) війна, яку Росія веде на Донбасі, але й протидія інформаційним та дезінформаційним кампаніям, економічним війнам, психологічним кампаніям тощо. У сучасному глобалізованому світі ці речі можуть бути навіть важливішими, ніж пряме військове втручання.
Нагадаємо, що в Російській Федерації давно розроблялися методи ведення гібридної, змішаної або ж неконвенційної війни. Їхня суть – розмивання меж і правил військового конфлікту з використанням терористичних актів, залучення приватних військових компаній, ведення бойових дій солдатами і найманцями без знаків розрізнення, підтримка агресії риторикою інформаційних ресурсів тощо. Усі теоретичні напрацювання були використані при анексії Криму і при веденні військових дій на Донбасі, тому Україна вже давно мала би готувати захисні механізми для нейтралізації агресії Росії.

Кремль не оцінив

На нову українську військову доктрину вже встигли відреагувати в Москві. “У Києві знову прозвучали войовничі заяви та приймають рішення, спрямовані на ескалацію конфлікту”, – заявила офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова, інформує “Українська правда”. 
Нагадаємо, що Російська Федерація 26 грудня торік прийняла нову воєнну доктрину, де назвала НАТО головним противником і затвердила готовність використовувати ядерну зброю для відбиття агресії. Іншою загрозою Росія бачить “підрив духовних скріп”, а саме внутрішньою загрозою для нашого сусіда є “інформаційний вплив на населення, в першу чергу на молодих громадян країни, яка має на меті підрив історичних, духовних і патріотичних традицій у сфері захисту Вітчизни”.
Отож, нова військова доктрина України резюмує наступне – Росія ще довго буде основною загрозою для цілісності і безпеки нашої країни, тому єдиний шанс протистояти їй – зміцнювати власну армію, боротись з інформаційними і психологічними провокаціями і зближуватись з НАТО.

Впродовж року Україна значно наростила кількість військової техніки, а також бійців, які знаходяться в зоні АТО. Про це свідчить інфографіка, яку опублікувала прес-служба Генштабу Міноборони у соціальній мережі Facebook. У порівнянні зi серпнем минулого року більш ніж вдвічі зросла кількість солдат в АТО, майже втричі кількість РСЗВ. Також українська армія суттєво наростила кількість танків, бронетранспортерів, бойових літаків та артсистем.
фото:  facebook.com/GeneralStaff.ua

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7656 / 1.61MB / SQL:{query_count}