Чи “подадуть кисень” бізнесу?

Міністерство фінансів хоче зменшити податковий тиск на підприємців. А для того, щоб не різати бюджет, шукає альтернативні надходження

фото: vse.rv.ua
Міністерство фінансів планує знизити розмір єдиного соціального внеску, середнє значення якого на сьогодні становить 41%. Раніше МВФ запропонував знизити ставку за ЄСВ до 28%, але Мінфін може знизити його ще більше, якщо будуть знайдені компенсатори. Про це повідомила заступник міністра фінансів Олена Макеєва в інтерв’ю “Телеканалу 24”.
Для того, щоб забезпечити ріст української економіки – українська влада повинна зняти з нього податковий зашморг. Якщо податки будуть меншими, їх адміністрування легким, а правила ведення підприємницької діяльності кардинально не мінятимуться протягом коротких термінів – економіка ростиме, що забезпечуватиме покращення загального добробуту населення. 
Саме по розвитку бізнесу й економіки доцільно визначати успіх чи невдачу тих чи інших економічних реформ. Однак зменшення податкового тиску на бізнес – в короткостроковій перспективі призводить до суттєвого падіння рівня надходжень до бюджету. Тому перед зміною податкових правил владі необхідно придумати, як можна відновити втрачені надходження в бюджет за рахунок інших джерел, хоча б частково.
Бізнес завжди займає очікувальну позицію і готовий вийти з тіні тільки за тих умов, якщо правила будуть стабільними і не будуть кардинально змінюватись у короткостроковій перспективі
Згідно з розрахунками Міністерства фінансів – зменшення ЄСВ на 1% призводить до зменшення надходжень до держбюджету на 5 мільярдів гривень. Відповідно, зменшення ЄСВ на 13% – це 65 мільярдів “втрачених” коштів держбюджету.
Зменшення ставки єдиного соціального внеску і загалом податкового тиску в перспективі може спричинити вихiд бізнесу з тіні. Експерти Міністерства економіки оцінюють обсяги тіньової економіки в 40-50% від загального, тому вивід навіть половини її “на світло” дозволить нівелювати падіння бюджетних надходжень.
Однак, як зазначає Олена Макеєва – в перший рік очікувати на виведення підприємництва з тіні не доводиться. Бізнес завжди займає очікувальну позицію і готовий вийти з тіні тільки за тих умов, якщо правила будуть стабільними і не будуть кардинально змінюватись у короткостроковій перспективі. 
Зменшити перехідний період і запевнити бізнес у незмінності реформи можна шляхом запровадження кількарічного мораторію на зміни до Податкового кодексу після ухвалення пакету реформ. Альтернативою раптовому зменшенню податкового тиску є поступове зменшення ставки, наприклад, протягом згаданих трьох років. Однак – це потрібно чітко зафіксувати у законодавстві і виконувати його, оскільки в інакшому випадку “детінізація” не відбуватиметься через відсутність недовіри до влади.
На першому етапі міністерствам потрібно шукати альтернативні способи надходжень до бюджету. Перший з найбільш очевидних: хоча б часткова легалізація грального бізнесу. 
Як писала “Пошта”, у травні 2009 р. Верховна Рада України ухвалила закон про заборону грального бізнесу в Україні. Передбачалося, що він діятиме лише три місяці. За цей час Кабмін мав би розробити законопроект, який визначав би принципи роботи гральних закладів і спеціально відведені гральні зони. Експерти ще тоді прогнозували, що цей популістський крок ВРУ нібито на захист моральності насправді переведе бізнес у тінь, а також залишить без роботи понад 200 тисяч осіб. В Українській асоціації діячів грального бізнесу наголошують: ухвалений шість років тому закон передбачав, що  уряд запропонує нові правила для цієї галузі. Але не так сталося, як гадалося…
“Як тільки обійняла посаду міністра, запропонувала та подала законопроект, який би вирішив питання легалізації грального бізнесу. На жаль, тоді парламентарі не прийняли цього закону. Ми зараз знову працюємо над документом – зустрічаємося з усіма зацікавленими сторонами, щоби подати нові законопроекти, які були б ефективними. Думаю, гральний бізнес легалізуємо з 1 січня 2016 року. Зараз формуємо робочу групу, яку вестиме заступник міністра Олена Макєєва, – зазначала “Пошті” у червні 2015-го Наталія Яресько, міністр фінансів України. – Братимемо до уваги всі можливі міжнародні стандарти і практику. Легалізація цього бізнесу – пріоритетне завдання. Плануємо легалізувати лотереї, казино і букмекерську діяльність. Оскільки цей бізнес у тіні, жодних прогнозів, скільки грошей у державну скарбницю від грального бізнесу отримаємо, сказати не можу”.
Ще одна новація, яку пропонує Міністерство фінансів, – не оподатковувати всю мінімальну зарплату
“Ми працюємо над легалізацією грального бізнесу, але за умови, якщо він буде працювати як у цивілізованих країнах. Тому ми зараз намагаємося будувати в цій області правильне законодавство”, – заявила Макеєва. За легалізацію цього виду бізнесу виступає також прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і очільник Одеської ОДА Михеїл Саакашвілі.
Ще один спосіб попов­нити нестачу бюджету – скасування спеціального режиму за податком на додану вартість для сільгоспвиробників. Це дасть змогу нівелювати зменшення надходжень майже на 20%. У гривнях – уряд планує залучити майже 11 мільярдів гривень. Наразі незрозуміло, чи є перспективи прийняття такого рішення, оскільки в Україні присутнє потужне аграрне лобі як в парламенті, так і за його межами. Однак, якщо ставка ЄСВ буде переглядатись, можливо сільгоспвиробники погодяться з відміною спецрежиму для того, щоб користуватись зниженим навантаженням на фонд заробітної плати.
Інші шляхи поповнення бюджету – більш традиційні і впираються в сучасні українські проблеми: контрабанду і податкові ями. В разі вдосконалення законодавства і реальних кроків виконавчої влади щодо боротьби з цими явищами – падіння надходжень до бюджету від зменшення податків можна повністю нівелювати.
Ще одна новація, яку пропонує Міністерство фінансів – не оподатковувати всю мінімальну зарплату. Зараз не підлягає оподаткуванню лише половина від мінімального окладу. Іншими словами – це дозволить дещо підвищити офіційні зарплати і трохи вивести їх з тіні. 
Однак дане новаторство працюватиме лише в комплексі з іншими, тому будь-які серйозні зміни податкової системи мають бути послідовними і такими, які гарантуватимуть стабільність правил після завершення реформаторського процесу. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7952 / 1.59MB / SQL:{query_count}