Гуртом і батька легше бити

Європа планує створити спільні збройні сили на противагу США та Китаю

Європа планує створити спільні збройні сили на противагу США та Китаю

На саміті Європейського Союзу, що починається у четвер, 19 листопада, Італія офіційно виступить з пропозицією створення єдиної європейської армії. Про це в інтерв'ю часопису "The Times" повідомив міністр закордонних справ країни Франко Фраттіні.

На думку італійського міністра, зважаючи на прийняття Лісабонського договору, об'єднання збройних сил всіх країн Євросоюзу під спільним командуванням було б цілком логічним. Посилення європейської інтеграції, початок якій було покладено скасуванням митних бар'єрів і створенням єдиної валютної зони, за словами Франко Фраттіні, також відкриває можливість для формування загальної оборонної політики країн­членів ЄС.

Міністр закордонних справ Італії особливо відзначив, що ризик "залишитися не при справах" у Євросоюзу зараз великий, як ніколи. Якщо Сполучені Штати й Китай створять "велику двійку" - стратегічний союз, що замінить Атлантичний альянс Тихоокеанським, то об'єднаній Європі доведеться консолідувати всі свої ресурси, зокрема й оборонні, щоб з нею рахувалися як з одним з головних геополітичних гравців.

На думку італійського міністра, досвід воєнної кампанії НАТО в Афганістані на практиці продемонстрував, що, якби в Євросоюзу була єдина армія, то багато проблем вирішувати було б набагато легше. Зокрема, кожній країні не довелося б скеровувати до Афганістану власну бойову техніку та системи озброєння - замість цього обов'язки щодо постачання дислокованого в Афганістані контингенту були б розподілені між усіма членами Євросоюзу.

Крім того, існування єдиної армії могло б спростити ЄС вирішення організаційних питань зі Сполученими Штатами. Скажімо, питання про відправку в зону конфлікту додаткових військ або амуніції вирішувалося б простіше й швидше, тому що американцям не доводилося б звертатися до кожної країни Євросоюзу окремо. За задумом Італії, у результаті інтеграції збройних сил в об'єднаній Європі мали б бути насамперед сформовані спільні військово­морський флот і військово­повітряні сили.

Зрештою, на сухопутному театрі воєнних дій об'єднаній Європі ніхто не загрожує. Тим більше, що в сучасній війні значно важливішу роль відіграє не класичні піхота та бронетанкові війська, а підрозділи швидкого реагування та аеромобільні підрозділи. А вони в Євросоюзу вже є.

Ще в листопаді 2004 року міністри оборони країн Євросоюзу підписали угоду про формування європейських сил швидкого реагування в складі 10 з'єднань - так званих "бойових груп" - кожне чисельністю близько 1500 військовослужбовців. Першими країнами, які скерували своїх солдатів до спільних "бойових груп", стали Британія та Франція. Крім того, наприкінці того ж року миротворча операція в Боснії перейшла з підпорядкування натовського штабу SFOR під командування європейського контингенту EUFOR. До складу контингенту ввійшов справжній інтернаціонал: британські, голландські, французькі, іспанські, німецькі, італійські, фінські, турецькі й польські солдати. Крім того, улітку 2006 року Європейська комісія погодилася на організацію прикордонної служби швидкого реагування Frontex для боротьби з напливом нелегальних іммігрантів. Першою операцією спільного європейського прикордонного спецназу стала депортація з Канарських островів понад 10 тисяч нелегалів з Північної Африки.

А 20 лютого 2009 року Європейський парламент проголосував за створення Сил швидкого реагування ЄС (SAFE). Вони підпорядковуються винятково Євросоюзу (а не НАТО) й діють за власним статутом. Ще тоді створення Сил швидкого реагування ЄС було сприйнято багатьма європейськими країнами як прояв незалежності від НАТО, як блоку, де занадто велику вагу мають Сполучені Штати.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8198 / 1.56MB / SQL:{query_count}