Крейда... замість пігулки

Богдан Николайчук, начальник Державної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів у Львівській області, про фальшиві ліки, порожні аптеки та способи розпізнати підробки

Богдан Николайчук, начальник Державної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів у Львівській області, про фальшиві ліки, порожні аптеки та способи розпізнати підробки

З приходом епідемії грипу ліки стали обов'язковою покупкою, мабуть, у кожній сім'ї. Люди почали скуповувати все, що можна, сподіваючись уберегтися від захворювання. Та вирушаючи до аптеки й нерідко залишивши там останні гроші, ви не можете бути певні, що придбали справді засіб для боротьби з хворобою, а не крейду чи інший порошок у дорогій упаковці. То як розпізнати підробки? На що варто звертати увагу, купуючи ліки? Який відсоток фальшивих ліків продають у львівських аптеках? На ці та інші запитання "Пошта" попросила відповісти начальника Державної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів у Львівській області Богдана Николайчука.

- Богдане Яремовичу, питання фальшивих лікарських засобів сьогодні на вустах у багатьох. Яка ситуація на Львівщині?

- Якщо говорити про кількість фальсифікованих ліків у межах Львівщини, то для нас це не проблема. Коли ж говорити загалом, то для України це є проблемою. І це є головним питанням власне роботи контрольних структур у галузі фармації, оскільки ця галузь, незважаючи на економічні, політичні ситуації, упродовж кількох останніх десятиліть підтверджує свою життєздатність. Фармація динамічно розвивається у всьому світі. А якщо галузь розвивається, є ймовірність, що будуть спокуси знайти шлях для наживи.

- Який відсоток від загальної кількості медпрепаратів становить фальсифікат?

- Відсоток невеликий. За 11 місяців цього року в області виявлено п'ять назв лікарських засобів, які були фальсифіковані. Це "Ротокан" (з маркуванням виробника ВАТ "Лубнифарм", Україна), "Омез" (з маркуванням виробника "Др Редді'с Лабораторіз Лтд", Індія), "Кетанов" (з маркуванням виробника "Ранбаксі Лабораторіз Лімітед", Індія), "Кларитин" (з маркуванням виробника "ШерінгПлау Лабо Н. В.", Бельгія, власна філія "ШерінгПлау Корпорейшн", США) та "Енап" (з маркуванням виробника "КРКА, д.д., Ново место", Словенія).

- А які порушення виявили у цих лікарських засобах?

- Наприклад, на ліках "Ротокан" були порушення у маркуванні, зокрема, колір та малюнок упаковки не відповідав оригінальній упаковці, не було дотримано розміру шрифта. Схожі порушення були і на ліках "Кетанов". У препараті "Омез" виявили, що середня маса вмісту капсули завищена. А на препараті "Енап" було зазначено, що "зберігати при температурі вище 25 градусів", а в оригіналі - "не вище 25 градусів". Окрім того, не було зазначено, що відпускати тільки за рецептом лікаря. Окрім того, виявляємо близько 200 найменувань неякісних ліків.

- А між фальсифікованими і неякісними ліками є різниця?

- Звичайно. Фальсифіковані ліки свідомо виготовляють, не дотримуючись вимог виробника ні за зовнішніми ознаками, ні за вмістом. Неякісний лікарський засіб - це засіб, який виготовлено у нормальних умовах, у правдивого виробника. Але на якомусь етапі були порушені певні вимоги. Наприклад, маса таблеток стала завищеною чи заниженою. Або були порушені вимоги до транспортування, внаслідок чого препарат чи подробився, чи намок. Якість препарату могла погіршитися і через недотримання умов зберігання. Та щоб визначити, що за засіб на вітрині аптеки, інспектор повинен провести і зовнішній огляд медпрепаратів, і перевірити їх у лабораторії.

І український, і закордонний виробник подає на реєстрацію пакет документів у Державний фармакологічний центр. У документах зазначає всі ознаки лікарського засобу, за якими потім його і перевіряють. Спочатку йде візуальний контроль, оскільки тут, як свідчать перевірки, є багато відхилень, а потім робимо аналіз лабораторних характеристик - маса, вміст, розчинність. Якщо виявляємо порушення, подаємо інформацію в центральний офіс, який видає припис для всіх аптек. Тобто, якщо в будьякій аптеці виявили порушення у препараті конкретної серії, то всі засоби, які є в аптеках України, беруть на карантин, тобто тимчасово забороняють його продавати. Якщо встановлять, що засіб фальсифікований, то його вилучать і знищать.

Виявивши певні невідповідності, подаємо запит і до виробника ліків. Після того, як виробник повідомить, що, наприклад, колір упаковки не відповідає зареєстрованому, оскільки у них був збій з фарбою під час виробництва, а всі інші вимоги дотримані, то такий засіб дозволяють продавати.

- Розрізнити якісні та фальсифіковані засоби за такими ознаками зможуть тільки спеціалісти. А як пересічному споживачеві захиститися від підробок?

- Є кілька простих, але дієвих порад. По­перше, лікарські засоби потрібно купувати тільки в аптеках, а не на ринку, не варто брати у лікаря чи медсестер, адже більшість фальсифікованих і субстандартних ліків розповсюджують саме таким шляхом. Ймовірність того, що в аптеці ліки будуть неякісними, є нижчою, адже там і перевірки проводять, і відповідні спеціалісти є. Якщо вдома виявите, що ліки неякісні, то будете знати, куди йти і на кого нарікати. І обов'язково треба брати чек і перевірити прямо в аптеці, чи той засіб, який купив, вказано в чеку. Саме чек буде основним доказом для перевірки аптеки. Коли ж купите на ринку чи з рук, то шукай тоді вітру в полі. Ще однією ознакою підробки може бути підозріло низька ціна. Наприклад, якщо ви купували медпрепарат за однією ціною, а за якийсь час він значно подешевшав, це має насторожити. Якщо помітили, що ліки мають інший колір, розмір, смак, запах, упаковку, ніж раніше, це може бути сигналом про підробку. Про фальсифікат чи невідповідну якість може свідчити і відсутність ефекту чи незначний ефект після прийому препарату.

З наступного року плануємо запустити сайт, де буде вся інформація про лікарські засоби. І споживачі самі зможуть перевірити, чи часом засіб не є в карантині чи заборонений. Зараз напрацьовуємо базу максимального інформування населення про ті чи інші можливі речі.

- Якщо у покупця виник­ли якісь підозри до якос­ті ліків, куди йому звернутися?

- У такому випадку споживач може звернутися до територіальних державних інспекцій з контролю за якістю лікарських засобів або повідомити за номером: 2340213. Можна надіслати лист на нашу адресу - м. Львів, вул. Кульпарківська, 131.

- А чи часто в інспекцію надходять такі скарги?

- Цього року було десять звернень щодо якості ліків. Загалом є більше звернень, але вони стосуються цінової політики.

- Які ліки найчастіше фальсифікують: дорогі чи дешеві, й під яких виробників - вітчизняних чи закордонних - підлаштовуються зловмисники?

- Ціна не має значення. Буває фальсифікат і дорогих ліків, і дешевих. Часто фальсифікують лікарські засоби індійського виробника, відомі марки. Одне з найбільших джерел, звідки можуть надходити неякісні чи фальшиві ліки, - це Інтернет та пошта.

- Тобто, Ви не рекомендуєте купувати ліки через Інтернет?

- Звичайно. Бо у такому випадку не йдеться про гарантію якості ні у 60%, ні у 80%. Гарантія якості становить нуль відсотків.

- Якщо порівнювати попередні роки, кількість фальшивих ліків зростає чи зменшується?

- Упродовж останніх років ситуація стабільна. Кількість фальсифікованих ліків є на рівні 1 - 2% від серії. Ще одним свідченням того, що підробки не масові, є останні події, пов'язані з епідемією. Упродовж півтора тижня аптеки були порожніми. Про що це свідчить? Що майже у всіх є чисті схеми отримання лікарських засобів. Якби вони мали чорні схеми, то не чекали б поповнення, а заповнили фальсифікатом.

- За останні два тижні аптечні засоби перевіряють майже всі структури й ваша інспекція також. Що показала перевірка?

- Нашим завданням було моніторити ціни на групу медикаментів, визначену урядом, і наявний обов'язковий перелік ліків. Ми перевірили понад 150 суб'єктів господарювання. У перший тиждень листопада виявляли відхилення в ціні у межах одного відсотка. Такі порушення були у 20% перевірених об'єктів. Складніша ситуація з переліком обов'язкових засобів. Минулого тижня жодна аптека 100% повного переліку не мала, бо ніде було взяти лікарські засоби - загальнонаціональні гуртовики нічого не пропонували.

- Потрібні ліки і нині важко купити. Чому вони зникли?

- 20 жовтня Верховна Рада прийняла Закон "Про мораторій на ціни на лікарські засоби", перший розділ якого говорить, що ціни на лікарські засоби треба повернути до цін на 1 липня 2008 року. Зважаючи на таку ситуацію, гуртовики мінімізували свої запаси, щоб до введення закону в дію на складах мати мінімум ліків. Бо якщо закон набуде чинності, то ліки на складах треба буде переоцінити на 50%. Тому гуртівні не укладали нових контрактів .

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7675 / 1.63MB / SQL:{query_count}