«Ми об’єднані та сміливі. Нація вистоїть, ми переможемо!»

«Львівська Пошта» запитала відомих львів’ян, чого світ мав би навчитися в українців

З часу повномасштабного вторгнення Україна вдень і вночі шість місяців, мужньо та безстрашно тримає оборону. Та пам’ятаймо, що війна триває вже дев’ятий рік поспіль…
Повномасштабне вторгнення росії як ніколи об’єднало та згуртувало націю. Тепер у кожного українця свій фронт і своя місія. Захисники і захисниці сміливо і мужньо боронять Україну від агресора. У лікарів, які працюють 24/7, свій відповідальний медичний фронт. Волонтери, як ті бджілки, шукають, знаходять і везуть все найнеобхідніше, бо є надійною опорою військових і медиків. Люди культури також долучаються до фінансової допомоги, проводячи благодійні аукціони та виставки.

Ба навіть, маленькі та юні українці щиро допомагають армії. Малеча створює своєрідні блокпости, збираючи гроші на армію. Діти співають українських пісень, малюють, майструють, хлопчики і дівчатка грають у шахи й також збирають кошти для військових Збройних сил України. Чого лишень вартує історія, як восьмирічний хлопчик Сергійко наспівав для ЗСУ 64 тисяч гривень – тепер ці кошти скерують на ремонт трофейного російського танка, який нищитиме окупантів.
Львівські школярі продавали лимонад і передали 11 тисяч для ЗСУ у Благодійний фонд Сергія Притули. 11-річний хлопець Максим грав на гітарі біля метро і назбирав 6 тисяч гривень. Хлопець Микита продавав генд-мейд браслетики і заробив 11 600 гривень, які також передав для бійців. І таких історій дуже багато.
Сміливість і мужність, сила духу і волі, згуртованість, витривалість і психологічна стійкість, людяність та щирість – все це про українців, якими захоплюється і яких підтримує світ. «Львівська Пошта» запитала відомих львів’ян, чого світ мав би навчитися в українців.
автор: Нікіта Тітов
Гнат Герич,
завідувач Першого хірургічного відділення Першого медичного об’єднання Львова, депутат Львівської міської ради:
– Світ насамперед мав би навчитися в українців унікальній стійкості людей та безстрашності. Певен: слово «безстрашність» сьогодні 100% асоціюється з українцями. І це так дійсно є! 
Важливим є об’єднання нації у боротьбі проти агресора і заради перемоги України. Як бачимо, об’єдналися люди різних професій, віку, різних політичних поглядів. Власне цього об’єднання вартує повчитися у нас світу. 
Витривалості, силі духу й волі українських бійців мав би навчитися цілий світ! Завдяки бійцям Україна тримається і обов’язково переможе!
Шана і подяка українцям бійцям за безстрашність, силу волі й духу, за небажання здаватися, а мужньо щодня обороняти Україну до перемоги!
У всьому світі з 2020 року коронавірус досить сильно виснажив лікарів, зокрема й українських. Поза тим, нам вдалося впоратися з цією пандемією – ми вистояли. З лютого 2022 року, з початку повномасштабного вторгнення росії, медики України 24/7 гідно виконують свою роботу, рятуючи поранених українців. Є непросто, але це прямий обов’язок лікарів – допомагати і військовим, і цивільних пораненим. 
Я б акцентував на психологічній стійкості українських медиків. Кожну травму, кожну трагедію, кожну індивідуальну
 
 автор: Нікіта Тітов
історію непросто психологічно переживати, але всі лікарі України гідно тримаються і якісно виконують свій професійний обов’язок. 
Особлива шана і повага медикам з тих регіонів, де тривають обстріли, де хірурги працюють у підвалах. Ми у тилу, на Заході Україні, тримаємо медичний фронт і надаємо висококваліфіковану допомогу пацієнтам. Це наша медична передова і наш мінімальний внесок у перемогу Україну.
Колись ми з татом (відомий львівський хірург Ігор Герич, який помер у червні 2014 року.«Львівська Пошта»), а він був медиком в Афганістані свого часу, говорили про російсько-українську війну. Тато абсолютно впевнено говорив, що війна цілком об’єднає українську націю, і росія програє, бо буде тотальний опір українців.

Марія Петришин,
волонтерка, керівниця Першого жіночого ветеранського простору Re:Hub, мама бійця:
– В українців є чому світу повчитися. Українці об’єднуються з людьми, які спільні по духу, мають спільні цінності, розуміють один одного з пів слова. Тішуся, що саме такою у нас є команда Першого жіночого ветеранського простору Re:Hub. Тішуся, що у нас команда однодумців. Я б навіть сказала, що світ може нам позаздрити, як ми, українці, вміємо об’єднуватися і гуртуватися.
Різні іноземні експерти розповідали, що Україну швидко захоплять. Вони помилися, бо українці мужні, сміливі та сильні! Сильні волею і духом! Українці вмотивовані та вірять у перемогу України, бо це наша земля! 
Для мене війна триває вже дев’ять років, а не з 24 лютого 2022 року. Вірю, що наша нація вистоїть, ми переможемо! У мене немає зневіри, маю щиру віру у перемогу України. Так, складно. Так, розумію, що швидко все не завершиться. Та мужність і сміливість українців дає віру. 
Також світ може повчитися у нас, українців, людяності! Мій син зараз на передовій боронить Україну. Зокрема, і там на фронті наші бійці встигають прихистили і котиків, і собак. Це говорить про людяність наших бійців, які хочуть вберегти тварин.
Світ 100% може повчитися в українців й стресостійкості.

Олександр Поронюк,
полковник запасу:
– Наші захисники та захисниці поламали всі теорії та прогнози іноземних експертів, що Україна за лічені дні програє. Певен: одна людина може змінити світ. Один солдат, який сидів в окопі та не пустив ворожі танки, зупинив навалу окупантів. Один боєць ціною свого життя підірвав міст, але ворог не пройшов. Українські бійці зірвали стратегічні задуми окупантів захопити нашу державу за лічені дні. Наші бійці вгризаються в землю і захищають свою державу. 
Українці поламали прогнози експертів, що наша армія та економіка не встоїть проти навали. Встояли! Волонтерські та громадські організації, пересічні українці, які є надійним плечем для своїх синів та чоловіків на фронті, зуміли втримати ситуацію та підтримати всім чим можуть Збройні сили України. 
Об’єднання українців дає змогу тримати фронти у сьогоднішній складній ситуації. Кажу про згуртованість нації та самопожертву. І мовиться не лише про українців, які тут мешкають, але й про тих, що виїхали за межі нашої держави. Подяка всім небайдужим за допомогу Збройним силам України!
Світ мав би навчитися самопожертви українських медиків, які під час щоденного меганавантаження не втрачають людяності. Операційні бригади працюють у шалених ритмах 24/7. Шана і подяка медикам України за працю і професійність!
Волонтерський рух в Україні сильно модернізувався і вийшов на новий рівень розв’язання завдань. Тепер всі завдання вирішують у рази швидше, ніж це було, скажімо, у 2014 році. Тепер навантаження на волонтерів в рази більше, та вони гідно справляються. Респект волонтерам за витривалість.
А які сміливі українці – цього б також мав повчитися світ в українців! 
Світ побачив, що ефективно та дієво українські бійці застосовують зброю. Були, щоправда, застереження, що українці не зможуть освоїти сучасну зброю. Це виявилося міфом, адже українці – це нація математиків та артилеристів. Нагадаю, що колись у нас було чотири вищі артилерійські училища, була Академія, була розвинена космічна галузь і в нас готували фахівців вищого ґатунку. Українці, як світ побачив, швидко освоїли надану техніку і ефективно її застосовують на полі бою.

Марія Малачинська,
керівниця Львівського обласного клінічного перинатального центру:
– У нас, лікарів, своя передова – свій медичний фронт. Насамперед мегавідповідальність у тих медиків, які у зоні бойових дій. Їхня робота дуже стресова, але вони гідно і професійно працюють, надають медичну допомогу. У Львові робота медиків дещо спокійніша, але через повітряні тривоги маємо бути, і так є, психологічно стійкими. Кажу про стресостійкість.
Світ побачив, якими українці є згуртованими, об’єднаними та витривалими – саме цьому світ може в нас повчитися. Ми відстоюємо своє, українське! Так було, є і буде. Ми вистоїмо і віримо, що Україна переможе агресора. Певна: після перемоги до нас приїздитимуть колеги з інших держав і вчитимуться у нас, зокрема, стресостійкості й витривалості.
Ми, медики, у час війни особливо ще є психологами для пацієнтів. І кожен лікар, незалежно від професії, чи ти акушер-гінеколог, чи неонатолог, ти маєш ще й бути психологом. Зараз маємо психологічно підтримувати пацієнтів, яким надаємо медичну допомогу. Особливо, коли це стосується вагітних, породіль. Особливо, коли це стосується жінок, які приїхали народжувати у Львівський обласний перинатальний центр з областей, де тривають активні бойові дії. Наші медики гідно впоралися і продовжують це професійно робити. 
Навесні наш центр спільно з мисткинею Христиною Береговською організував фотовиставку «З вогню до життя» – мовиться про 11 матусь, які приїхали з епіцентрів бойових дій і які народжували діточок у Перинатальному центрі. 
Спершу 11 героїнь фотопроєкту побачили у львівському парку «На Валах», а згодом ці роботи поїхали до США. Це жінки, які вберегли життя під ракетними обстрілами Харкова, Києва, Сєвєродонецька, Чернігова. Ці жінки продовжують український рід – життя переможе, Україна переможе!
Українці вміють співпереживати, є людяними – цього також може у нас повчитися світ. Бажання допомогти один одному, підтримати – це таке наше, українське. 

Ксенія Клим,
журналістка, волонтерка, мама бійця:
– В Україні вже дев’ятий рік триває війна. Певна: світ може у нас, українців, повчитися єдності, людяності та щирості. Прикро, звісно, що у такий тяжкий момент ми стаємо один за одним щитом і об’єднуємося. Думаю, що це випробування, яке випало на нас зараз, вже більше нас українців не роз’єднає після перемоги. Українці єдині як ніколи! Сподіваюся, що ми єдині вже будемо назавжди. Українці отримали шанс, щоправда, такою страшною ціною, ту єдність втримати. Ми не маємо права роз’єднатися. Ця війна торкнулася кожного, і українці у різний спосіб долучаються, аби боротися та перемагати окупанта. 
Світ мав би в українців повчитися сміливості та стійкості! А з якою завзятістю українські діточки збирають кошти для Збройних сил України на так званих блокпостах! З такою нацією Україну ворогу не перемогти! Ніколи! Подяка батькам за виховання дітей, за наше майбутнє!
Мій 23-річний Марко у 2020 році закінчив Академію сухопутних військ, одразу поїхав на схід, був на ротації, зараз на передовій захищає Україну. Знаю, що українські бійці витривалі та безстрашні у боях, вмотивовані, готові йти до перемоги України.

Ірина Плахтій,
голова правління благодійного фонду «Із янголом на плечі», волонтерка:
– Світ може у нас навчитися, як люди мають цінувати свою націю, свою мову, свою національну культуру. Важливим є об’єднання нації у боротьбі проти агресора й заради перемоги України. Війна об’єднала та згуртувала українців.
Україна вчить весь світ культури волонтерства! Які маємо зараз потужні та сильні волонтерські організації, які допомагають військовим, медикам, внутрішньо переміщеним особам. Українське волонтерство – це феномен!
Ще світ може у нас навчитися, як це – організувати жіночий тил. Мовиться про те, як
 
  автор: Нікіта Тітов
українки є надійним тилом для чоловіків, які зараз на передовій. Власне, бійці бачать цю потужну підтримку, і це є велика мотивація для них. Хтось збирає амуніцію, хтось шукає і привозить турнікети, інші плетуть сітки, ще хтось готує страви чи шиє. 
А яке прекрасне наше молоде покоління! З якою завзятістю українські діточки збирають кошти для бійців на фронті на так званих блокпостах. Діти співають і грають в шахи – зібрані кошти передають на Збройні сили України. З такою нацією Україну ворогу не перемогти! Шана і подяка батькам за виховання дітей! 
Світ ми можемо навчити нашої віри і сили духу! Певна: ми обов’язково вистоїмо і переможемо! Молімося за бійців, за перемогу України, бо потужною є сила молитви.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8259 / 1.68MB / SQL:{query_count}