ЗНО-2021: перші результати

Максимальні 200 балів уже здобули понад пів сотні випускників Львівщини. Наразі це другий результат по Україні після столиці, і це лише за підсумками тестувань із чотирьох предметів

От і завершилася основна сесія Зовнішнього незалежного оцінювання, залишилося дочекатися результатів усіх тестувань. Наразі їх оголосили з чотирьох предметів: хімії, фізики, математики та іноземних мов. Решта результатів стануть відомі до кінця місяця. Кожен із зареєстрованих учасників може дізнатися їх у своєму електронному кабінеті, хоча, окрім творчих завдань, випускники вже приблизно знають, як упоралися із завданнями, де зробили помилки і чому.

Високі результати

Звичайно, останній рік у школі завжди непростий і дуже відповідальний, особливо для тих, що воліють здобувати вищу освіту. Додалися й карантинні умови, «дистанційка». Хтось вбачає у цьому причину гіршого результату, аніж очікували, а хтось, навпаки, завдячує кращим, адже була нагода організувати свій час, більше зосередитися на підготовці до ЗНО.
Як уже мовилося, наразі учасники отримали свої результати лише з чотирьох предметів, до кінця тижня будуть відомі результати з української мови і літератури, з історії України та біології і аж 30 червня – з географії.
Найкраще знання іноземної мови показали випускники Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському нацуніверситеті ім. І. Франка
Що стосується загального аналізу результатів цьогорічного ЗНО, то, зі слів директорки Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариси Середяк, його можна буде зробити лише в серпні. «Наразі маємо тільки дані про максимальні результати, за якими бачимо, що учасники з Львівщини показали дуже добрі знання. Після оголошення результатів із чотирьох предметів Львівщина друга після Києва по Україні. Маємо два максимальні результати з хімії і три з фізики, з англійської – 31 (їх здобули четверо випускників минулих років і 27 цьогорічних), із математики – 20. Тож загалом наразі по області 56 максимальних результатів, а по Україні таких 395. Отже, кожні четверті 200 балів здобули учасники ЗНО з Львівщини. Серед тих, що отримали максимальний результат, двоє тих, що зробили це двічі. Це випускники фізико-математичного ліцею. Один хлопчина показав найвищий результат із математики та фізики, другий – із математики та англійської. Але я певна, що це ще не всі 400-бальники», – каже співрозмовниця.
Найкраще знання іноземної мови показали випускники Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському нацуніверситеті ім. І. Франка – п’ятеро учнів цього закладу отримали по 200 балів. Максимальний бал отримали також троє учнів Львівської академічної гімназії при Національному університеті «Львівська політехніка» та по двоє із Класичної гімназії при Львівському національному університеті ім. І. Франка, Ліцею №75 ім. Лесі Українки та ліцею «Гроно». Ще 13-ть 200-бальників – випускники львівських шкіл, шестеро – учні шкіл області. Важливо, що високі результати показали і випускники невеликих міст та сіл: с. Миртюки Стрийського р-ну, с. Зимна Вода Пустомитівського р-ну, м. Великі Мости Сокальського р-ну, міст Золочів, Новий Розділ і Червоноград.
Максимальний бал із математики, окрім 12 учнів фізико-математичного ліцею, отримали двоє учнів гімназії «Престиж» (м. Львів), решта – випускники шкіл міста та області, зокрема з Городка та Жидачева.
Важливо, що високі результати показали і випускники невеликих міст та сіл Львівщини: с. Миртюки Стрийського р-ну, с. Зимна Вода Пустомитівського р-ну, м. Великі Мости Сокальського р-ну, міст Золочів, Новий Розділ і Червоноград
Для порівняння: торік 45 випускників із Львівщини отримали найвищий бал з однієї навчальної дисципліни, восьмеро випускників області – із двох дисциплін. Найкращий результат абітурієнти показали на ЗНО з математики – по 200 балів здобули 16 осіб, 12 – із фізики, 9 – з історії України, 8 – з біології, 6 – з хімії, 5 – з англійської мови, 3 – з української мови та літератури.
Нагадаємо, щороку мерія Львова відзначає випускників закладів загальної середньої освіти міста, які отримують найвищі результати на ЗНО. Отже, за 200 балів із зовнішнього незалежного оцінювання з базової дисципліни абітурієнти отримують грошову винагороду в розмірі 5 тисяч гривень, за 400 балів – 10 тисяч гривень. Ті, що наберуть 600 балів із трьох предметів, відповідно, отримають міську премію у розмірі 20 000 гривень. Грошові премії дають у межах Програми підтримки обдарованої молоді м. Львова. Торік випускники, які здобули максимальні бали на ЗНО, отримали також премію від ЛОДА – 7 тисяч гривень за 200 балів і по 14 тисяч гривень за 400 балів.

Низька явка

Загалом на Львівщині для участі в ЗНО зареєструвалися 27 212 осіб, для яких були організовані 114 пунктів тестування. Проте через скасування в квітні Державної підсумкової атестації для тих, котрі закінчували здобуття середньої освіти, участь у тестуванні взяли набагато менше школярів, аніж очікувалося.
Як розповіла «Львівській Пошті» Лариса Середяк, особливо вразила ситуація з математикою рівня стандарт. На це тестування на Львівщині прийшло лише 14 відсотків зареєстрованих учасників, а загалом по Україні ще менше – 11,9 відсотка.
«За 15 років не було такого, щоб у підготовлену для тестування аудиторію не з’явився жоден учасник. На Рівненщині залишився порожнім цілий пункт тестування. У попередні роки явка була на рівні 90-98 відсотків, натомість цього року у Львівському центрі ми мали лише на англійській мові 91 відсоток учасників, на інших предметах – 80-60 відсотків: фізика – 73, історія України – 65, на тестуванні з біології, яка нині не так часто потрібна для вступу, явка становила 62 відсотки, українській мові та літературі – 89, а на українській мові – 47, на математиці для вступу – 83 відсотки (рівень стандарт – лише 14), тому порожніх аудиторій було чимало і в Дрогобичі, і в Стрию, і у Львові, і в Червонограді – скрізь. Це дуже прикро, бо великі гроші витрачені на друкування зошитів, на їх доставку, на те, щоб в аудиторіях були люди, які забезпечують проведення тестування. Цього року їх непросто було набрати, і нам прикро, що довелося заплатити їм лише за роботу до 11-ої години та подякувати за готовність, адже люди добиралися, витратили свій день… Сподіваюся, що комусь «нагорі» вистачить розуму не робити цього втретє. Бо якщо торік таке рішення було зрозуміле, то цього року в квітні скасовувати ДПА, коли в березні закінчилася реєстрація, зовсім не виважене, непродумане. Можна було завчасу спрогнозувати ситуацію і скасувати ДПА раніше, тоді реєструвалися би тільки ті, кому ЗНО потрібне для вступу, бо вже у січні починають друкувати зошити. А так змарновані чималі гроші й зусилля», – каже співрозмовниця.

Лиш одна перевірка

Саме через брак коштів цього року відмовилися від подвійної перевірки робіт учасників, як у попередні роки, що обурило значну кількість батьків випускників. Раніше два екзаменатори по черзі перевіряли відповіді у завданнях відкритої форми з математики, української мови та літератури, іноземних мов. Кожен із них ставив свою оцінку. Якщо бали були різні, роботу віддавали на перевірку старшому екзаменатору.
Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта» і «Батьківський контроль», вважає, що цього можна було б уникнути, якби рішення про скасування ДПА у формі ЗНО ухвалили наприкінці минулого року.
«Це, звісно, дуже благородно, що Український центр оцінювання якості освіти взяв усю відповідальність на себе за те, що цього року тестові роботи учасників ЗНО проходять одну перевірку, а не дві. Але правда полягає в тому, що це вимушений крок «по бідності», точніше через недбалість МОН, уряду і народних депутатів. Бо з моменту ухвалення бюджету-2021 було відомо: в держбюджет закладено недостатньо коштів на проведення ЗНО-2021», – написала вона у фейсбуці. З її слів, УЦОЯО ще в грудні запропонував законопроєкт про звільнення випускників 2021 року від ДПА.
Проте в УЦОЯО запевнили, що для побоювань немає підстав, адже ризики, пов’язані з одинарною перевіркою, вони мінімізували: посилили підготовку екзаменаторів; розширили коло регіональних фахівців, яких залучили до розробки схем оцінювання завдань ЗНО, завдяки чому ті стали більш деталізованими та чіткими; переформатували роботу старших екзаменаторів, які зобов’язані не тільки допомагати екзаменаторам перевіряти неоднозначні роботи, а й системно перевіряти по декілька робіт за кожним екзаменатором у групі; створили при центрі консультативну групу, яка мала оперативно давати консультації та рекомендації щодо оцінювання «проблемних» робіт. Якщо ж учасник ЗНО не згоден із результатами, він має право подати апеляційну заяву впродовж п’яти днів від часу їх оголошення. Тоді роботу повторно перевіряють два незалежні фахівці, а потім розглядає апеляційна комісія в складі 10 осіб.

Що не так із математикою?

Тривожним «дзвіночком» мали б стати для посадовців-освітян результати ЗНО з математики. Попри те, що багато учасників, які зареєструвалися (а оскільки математика цього року мала бути обов’язковою, реєструвалися на неї всі випускники), скористалися своїм правом не складати ДПА у формі ЗНО і не прийшли на тестування, майже третина тих, що взяли участь (а це понад 31 відсоток), не змогли подолати поріг «склав/не склав», який становив 10 тестових балів. Максимальна кількість тестових балів за всі виконані 34 завдання – 67.
Водночас в УЦОЯО наголосили, що ЗНО не є мірилом якості освіти, адже в кожному конкретному оцінюванні беруть участь не всі здобувачі повної загальної середньої освіти, а лише ті, що вибрали той чи той навчальний предмет для вступу. А для вивчення стану освіти використовують спеціальні моніторингові дослідження, а також дані загальнодержавних підсумкових оцінювань. Також у повідомленні зазначили, що пороговий бал із математики 2021 року (хоч і на бал вищий, аніж торік) адекватний і дає змогу відсікти найменш підготовлених вступників, які не будуть в змозі навчатися у закладах вищої освіти, де математика є визначальною. У 2021 році збільшився не тільки пороговий бал, а й максимальна кількість балів – із 62 до 67. Окрім цього, в зошитах із тестовими завданнями були розміщені довідкові матеріали (зокрема формули), на які під час виконання завдань могли спиратися учасники, а експерти зазначають, що завдання були цілком посильними для виконання.
І про це говорять не тільки математики, а й гуманітарії. Серед них освітній омбудсмен Сергій Горбачов, філолог за фахом, якого зацікавило, що ж там таке в тих тестах ЗНО, що пороговий бал встановлений 10 із 67, а його не подолали майже третина учасників тестування.
У Львові за 200 балів із ЗНО з базової дисципліни абітурієнти отримують грошову винагороду в розмірі 5 тисяч гривень, за 400 балів – 10 тисяч гривень. Ті, що наберуть 600 балів із трьох предметів, відповідно, отримають міську премію у розмірі 20 000 гривень
У дописі на своїй сторінці у фейсбуці він поділився враженнями від проходження тесту: «Хоча, звісно, постійно доводиться робити купу різноманітних розрахунків, але вони не вимагають глибоких знань саме з математики, та й довідники напохваті (хоча ними також треба вміти користуватися). Треба враховувати такий момент моєї біографії: до завершення 8-го (нинішнього 9-го) класу я мав із математики тверду «4+» (за 5-бальною шкалою, звісно), наразі це було б, мабуть, 9 або, може, й 10 балів. Потім я перейшов до іншої школи, де математику викладали, м’яко кажучи, ніяк. Тому тригонометрія (яка тоді починалася з 9 класу) для мене не те що залишилася великою таємницею, але щоб згадати, чим синус відрізняється від тангенса, треба зазирнути до довідника. Тому сьогодні всі завдання, де були усілякі косинуси та логарифми, я пропускав: відповіді не знав, дивитися довідники не можна за умовою, а вгадувати не хотів», – пише він.
Через більш ніж сорок років по завершенні школи, без підготовки, з другої спроби (у першій кілька помилок через неуважність) за менш ніж третину відведеного часу йому вдалося набрати 48 із 67 тестових балів і 178 рейтингових. Його висновок – тест дуже простий. Якщо мати елементарні навички логічного мислення і мінімальну просторову уяву – взагалі нічого складного для достатнього результату!
До речі, я теж пройшла цей тест без підготовки (майже 30 років після школи) за 45 хвилин, використовуючи лиш усний рахунок і готуючи при цьому вечерю для родини. Мої результати значно скромніші – три помилки через неуважність, 20 тестових балів і 140 рейтингових. Тож я переконана: аби провалити тест із математики, потрібно або зробити це зумисне, або справді нічого не знати.
«Але маємо те, що маємо: з математикою у нас – біда-біда, – підсумовує Сергій Горбачов. – І найстрашніше не те, що ми ось зараз отримали такий результат. Жахає те, що нам взагалі достеменно не відомо, де саме починається оцей системний гаплик. Бо освітні оцінювання в Україні ще на початковому етапі: грошей на це в бюджеті немає. Ну і двічі поспіль скасування ДПА у формі ЗНО, яка одна могла би показати дійсний стан справ, взагалі закидає нас у якісь абсолютно міфологічні дискусії, де немає фактів, а лише припущення різного змісту: від суцільної «зради» до переможних реляцій освітянських чиновників».
На його думку, передусім конче необхідні регулярні та якісні освітні оцінювання, щоби щороку бачити, де ми є зараз, які в нас проблеми і які треба ставити орієнтири для їх подолання. Окрім того, потрібно кардинально переробити програму з математики, сконцентруватися на практичному застосуванні математичних знань та навичок всюди, де тільки можна.
«Саме реальні життєві завдання, а не відірване від життя абстрагування мають стати основою роботи на уроках математики», – переконаний Сергій Горбачов.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4312 / 4.12MB / SQL:{query_count}