Підготовка до ЗНО: здобути знання чи пройти тести?

Які можливі варіанти проведення ЗНО-2021, чи потрібно його реформувати та чи варто хвилюватися дев’ятикласникам

Натішившись на завершення канікул снігом, тобто справжньою зимою, із понеділка, 25 січня, учні повернулися за парти. Проте для випускників шкіл канікули – поняття відносне, адже на відпочинок часу обмаль: потрібно готуватися до ЗНО. Чимало з них інтенсивно займаються з репетиторами, ходять на курси. 19 січня закінчилася реєстрація на пробне ЗНО, яке відбудеться 10 квітня. А вже з 1 лютого до 5 березня потрібно зареєструватися на основну сесію, яка, якщо не буде змін через карантин, триватиме з 21 травня по 15 червня.

ЗНО відбудеться, але… можливі варіанти

«Торік мій син готувався цілий рік і таки вступив у обраний виш , хоча за підготовку довелося викласти чимало. Цього року готується донька, тож довелося нам із чоловіком шукати додатковий заробіток. Займається з репетиторами, до ночі сидить за завданнями. Торік, коли син проходив ЗНО, я щоразу так переживала, що аж температура підвищувалася. Цього року теж переживаю. Хочеться, щоби мрія доньки стала реальністю. Добре, що все залежить від того, як підготується. Тому треба докласти максимум зусиль. Головне, аби нічого під прикриттям карантину не змінили в умовах вступу», – каже львів’янка Вікторія.
Пам’ятаємо, що чимало побоювань щодо проведення ЗНО було й торік. Проте все вирішилося. Щодо цьогорічного ЗНО, то міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет запевнив: хвилюватися не варто – ЗНО буде проведене за визначеними нормами. Проте через пандемію коронавірусу МОН розглядає три варіанти проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
«Розроблені декілька варіантів його проведення: або в повноформатному режимі, або як державна підсумкова атестація у вигляді ЗНО, або як ДПА в закладах освіти (на вибір здобувача освіти). Це варіанти, які можуть бути схвалені з урахуванням епідемічної ситуації в Україні. Доцільність імплементації одного з них буде розглядатися в березні на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій», – зазначив очільник МОН.

ЗНО: недоліки та переваги

Сьогодні ніхто не сумнівається у перевагах ЗНО. Шанси вступити до вишу вже не залежать від блату і хабарів. І це велике досягнення! Кожен своєю працею може вибороти місце в омріяному виші, хоча й не без стресу.
Проте чимало батьків, учителів і викладачів ВНЗ певні, що настав час його удосконалити, зберігши принцип, але якісно змінивши наповнення. Серед головних недоліків – звуження зацікавлень учня до обраних предметів та визначеної програми.
Це, зокрема, засвідчила й дискусія щодо можливості проходження ЗНО тільки з української мови (без літератури). Мовляв, якщо цього не буде на ЗНО, діти не прочитають. Отож учні 10 і 11 класів вчать лише те, що потрібно для зовнішнього незалежного оцінювання. І це спричиняє девальвацію шкільної освіти як такої.
Ще одна проблема – діти тренуються проходити тести, тобто обирати з готових відповідей. Їм важко сформулювати власне судження, аналізувати. Зрештою, «натягати» на тестах – одне із завдань репетитора.
Учні випускних класів не вчаться, тобто не вміють шукати матеріал, не прагнуть творчо виконати завдання, а заучують визначений обсяг, часто не вміючи застосувати його на практиці, не розуміючи, до чого це їм може придатися надалі. ЗНО з української мови проходять усі випускники шкіл, проте правильно визначити в реченні підмет і присудок не здатна значна частина навіть тих, що стали студентами, бо вони справді не розуміють, навіщо це потрібно. Тож нині викладачі часто нарікають, мовляв, багато студентів не вміють виокремити головне, знайти взаємозв’язки, аналізувати…
Тому, готуючись чи готуючи до складання цього відповідального іспиту, і випускникам, і їхнім учителям варто не тільки ставити мету – вступити до вишу (бажано на «бюджет»), а й застановитися над тим, чи достатньо знань, потрібних для ЗНО, для того, щоби бути успішним у житті та почуватися впевнено перед будь-якими життєвими випробуваннями.

Тест на здатність навчатися

Міністерство освіти і науки вже має напрацювання щодо трансформації зовнішнього незалежного оцінювання щодо вступу до вишів контрактників і тих, що вже працюють. Про повідомив міністр освіти Сергій Шкарлет, однак не зазначив, коли саме планують запровадити таку новацію.
Зовнішнє незалежне оцінювання залишиться обов’язковим для випускників шкіл і тих, що бажають навчатися коштом бюджету. Абітурієнти, які вступають до вишів, уже маючи страховий стаж, або ж ті, що хочуть навчатися за контрактом, зможуть проходити тест на здатність до навчання. Він, до речі, може мати вигляд тесту на рівень IQ.
«Я закінчила училище 20 років тому, вийшла заміж, народила дітей. Пропрацювала на різних роботах: і продавцем у книгарні, і на ринку, і прибиральницею. Мої діти вже студенти. Два роки працюю в бібліотеці, роботою дуже задоволена, однак хоча й добре знаю свою справу, почуваюся невпевнено: чи, бува, не скоротять… Уже думала про виш, але не наважувалася. Якщо запровадять такий тест, обов’язково спробую його пройти», – розповідає пані Мар’яна.
Гадаю, така новація дала б тим випускникам, які ще не визначилися, чим хочуть займатися в житті, спробувати себе, попрацювати фізично, здобути досвід. Адже чимало з них вступають до вишів не за покликанням, а під тиском батьків – мовляв, усе забудеш. Зрештою, є й такі, що попри здібності й таланти з різних причин занедбали навчання, не пройшли тести так успішно, як сподівалися, і згодом захотіли щось змінити в житті.
До речі, шість років тому до Верховної Ради вже вносили законопроєкт про заміну незалежного оцінювання тестом загальних навчальних компетенцій. Його автори мотивували своє рішення тим, що люди, які працюють, у будь-якому віці можуть захотіти здобути вищу освіту. Звісно, вони не так добре пам’ятають шкільну програму, але можуть бути готові до набуття знань у теперішніх вишах.
Але, як це не дивно, такий тест, на взірець американського SAT в Україні, був розроблений ще 13 років тому – в 2008-ому. Тоді ж його випробували на пілотній групі першокурсників. І з’ясували, що пройти його не легше, аніж ЗНО. Тест цей не перевіряє «знання» і «навички», а досліджує здатність мислити логічно в умовах обмеженого часу, зіставлення різнорідної (текстової, числової та графічної) інформації. Це загалом – перевірка не здібностей людини, а її здатності вдосконалювати свою систему знань. Відтак тест доопрацьовували і згодом зупинили через брак фінансування. Проте чи мовиться саме про цей тест, а чи про якийсь інший, новий міністр не уточнив.
Важливо, однак, аби такі новації не стали для вишів лише способом заробляння грошей і не зменшили шансів на здобуття вищої освіти тими, що дійсно цього варті.

Дев’ятикласники можуть не переживати

Державна підсумкова атестація у форматі ЗНО для дев’ятикласників не може бути впроваджена ані цього, ані наступного року. Про це повідомила заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, повідомляє сайт Нової української школи. Такий формат передбачений, однак може бути впроваджений лише з 2027 року.
МОН може ухвалити рішення про дочасний перехід до цієї норми, але програми ЗНО необхідно оприлюднити та узгодити за 18 місяців до впровадження. Тобто ні в 2021 ні у 2022 роках таких новацій очікувати годі.
До речі, УЦОЯО вже розробив стратегію розвитку освітніх оцінювань до 2030 року, у якій пропонують запровадити ДПА спершу для випускників 4-их, а потім уже й для 9-их класів. Для дев’ятикласників воліють впроваджувати такий формат атестації не одразу з усіх предметів, а поступово, з певних галузей: перший рік – із мовно-літературної галузі, другий рік – із суспільно-гуманітарної.
До слова, цього року планували провести пілотне тестування для четвертокласників, проте через епідемію коронавірусу відклали.
Отже, чиновниця зазначає, що ця атестація буде лише з певними елементами ЗНО. Учні проходитимуть її в своїй школі зі своїми вчителями, які завантажуватимуть розроблені центром (УЦОЯО) завдання. А от що стосується випускників 9-их класів, то, на її думку, до 2024 року неможливі навіть пілотні тестування.
Також не варто хвилюватися дев’ятикласникам та їхнім батькам через «вступ» до 10-го класу. Міністерство освіти і науки України дало роз’яснення з цього приводу, в якому стверджує, що жоден випускник 9-го класу не буде позбавлений права на продовження здобуття повної загальної середньої освіти!
Зарахування до 10-их класів у закладах загальної середньої освіти цього року, як і торік, відбуватиметься після видання наказу про переведення до нього учнів 9-их класів цього ж закладу освіти, які не мають наміру припиняти навчання в ньому і не були відраховані або переведені до іншого закладу освіти відповідно до затвердженого Порядку.

«Школа має навчити учня вчитися, а не проходити тести»

Пауль Пшенічка, учитель фізики та астрономії Чернівецького ліцею №1, переможець Національної премії Global Teacher Prize Ukraine – 2017, – про переваги і недоліки ЗНО та можливості його вдосконалення

– Як ви оцінюєте ЗНО, які його плюси і мінуси?
– Першою метою ЗНО було припинити хабарництво при вступі у виші. Припинили. Друга – дозволити молодим людям вибирати з певної кількості вишів той, який їм до вподоби. Це непогано, це трохи ускладнило деяким вишам прийом студентів, але й із цим впоралися. Чого не вистачає ЗНО? Треба більш професійно складати тести. Наприклад, на Заході, в країнах, де прийняте таке тестування, цілі інститути розробляють відповідні завдання. Маємо вирішити, що ми хочемо перевірити – знання чи те, як людина запам’ятовує матеріал, чи здатна аналізувати, критично мислити. Маємо знайти «золоту середину». Якщо візьмемо американські чи британські тести, то вони налаштовані на мислення. Мені, для прикладу, дуже не подобається, як проводять тест із української мови та літератури. І добре, що цього року є вибір. Від випускників вимагають знання певної кількості творів, вони витрачають на це значну частину часу, але це не дає нічого ні для мислення, ні для ерудиції, ні для грамотності. Завчили, здали забули, бо все задля ЗНО. Як це робиться в Америці: дають уривок з тексту і низку запитань, щоби побачити, як людина розуміє те, що прочитала. Здається, цього було б достатньо. Бо зі ЗНО зробили собі забавку і розвинули цілий бізнес. Ну що це за запитання: якого кольору шнурівки героя такого-то твору? Яка порода собаки в тому-то творі? Дурня... замість того, щоби поставити справді значущі питання. І якщо людина справді багато читає, то вона відповість на ці питання. Немає значення, що саме вона читала. Чому саме ці твори? Виникає враження, що вибирають тих авторів і ті твори, які молода людина сама не захоче прочитати. Це відбиває охоту до літератури і до читання. Це недобре.
Те саме з фізики. Навіщо питати, в яких одиницях вимірюється сила струму? Запам’ятав, що в амперах. І що з того? Навчився думати? Та ні. Як не розумів, так і не розуміє. Є в програмі практичні роботи в школі, але кому вони потрібні, якщо вони не для ЗНО?
Те саме стосується історії, де потрібно завчити безліч фактів, а загального розуміння процесу, причин і наслідків немає.
Однак найстрашніша річ те, що дітям треба вивчити тільки три, а то й два предмети, які потрібні для вступу. Те, що для ДПА, не рахується, бажано добре скласти. Але оцінка – тільки в атестат. А атестат у нас не цінується, кожен його отримає, які б оцінки в ньому не були, на вступ він не дуже впливає.
Учора я мав розмову з одним чоловіком із Києва зі сфери ІТ. В них величезна кількість вакансій, а людей відповідних нема. А звідки вони візьмуться? Математику хоч уже й зробили обов’язковою, діти її як не знали, так і не знають. Фізику занедбали, наче її взагалі не треба. А в нас ще є галузі, де вона потрібна, де кадрів бракує, а скоро взагалі не буде. Математика, фізика, астрономія – це предмети, які вчать логічно мислити. Зрештою, фізика і астрономія – це майданчик, де діти можуть зрозуміти, навіщо потрібна математика. Найстрашніша річ, що й учителі, переживаючи за те, щоб діти добре склали ЗНО (їх почали теж оцінювати і нагороджувати за результатами ЗНО, чиновники зробили собі з того іграшку), потурають учням у цьому звуженні інтересів, налаштовують на зубріння, а не на навчання. А коли такі випускники приходять у виш, викладачі змушені мучитися з ними, бо думати вони так і не навчилися, а те, що завчили, вже забули. Тобто недоліків дуже багато.
– Як, на вашу думку, можна виправити ситуацію уже найближчим часом?
– Треба, щоб тести були більше на логіку, щоб визначали, вміє людина думати чи ні. Треба повикидати оті прості завдання, які там є. Дати можливість випускникам висловитися, показати себе. Таке враження, що наше міністерство боїться перевірити, який рівень знань насправді мають випускники. Багато з них узагалі нічого не знають, навичок математики не мають.
– Як така «заточеність» на тести позначилася на роботі вчителя?
– Учитель перетворюється на автомат або на заробітчанина, якщо він вміє пристосуватися і предмет у нього відповідний. Бо дітям треба скласти ті три предмети, якщо вони хочуть вступити до вишу, і десь вони мусять навчитися це робити. Щоправда, частина дітей, і то найсильніші, йдуть вчитися на Захід. І там не треба ЗНО. Я бачив польську рекламу: «Приїжджайте в Польщу! Вступайте без ЗНО, без ГМО і без хабарів». Така прикольна реклама, то й запам’яталася. І кращі учні йдуть туди, і не тільки в Польщу. Там менше проблем зі вступом, хоч таки потрібні і знання, і здібності. Якщо вступаєш до медичного закладу, то по фізиці тебе так «прокрутять» – задачі рівня олімпіад! Це я точно знаю, бо готував до вступу. На Заході фізика завжди була вступним іспитом до медичного вишу, і зараз є. Хочуть мати добрих лікарів – мусять набрати добрих студентів. Зрештою, без математичної бази у фізиці далеко не заїдеш. А в нас при вступі у медичні заклади достатньо математики.
– Як ви оцінюєте пропозицію нового міністра освіти запровадити альтернативний тест «на здатність до навчання» на кшталт тесту IQ для тих, що вступають на контракт, мають страховий стаж?
– З одного боку, це розумно: можна перевірити IQ, а з другого боку – яке саме IQ, бо це може бути інтелектуальне, художнє чи емоційне IQ. До цього треба підійти зважено і також врахувати багато чинників. На Заході престижні заклади попри загальнонаціональні тести дають ще свій, доволі простий – написати есе на певну тему, і по тому визначають, талановитий абітурієнт чи ні. Гадаю, цього достатньо.
Є ще одна річ. Дехто у вишах, особливо керівництво, яке відійшло від навчального процесу, думає, якщо набере здібних студентів, які нічого не знають, то їх можна буде навчити. Не вдасться! Бо втрачений час. У декого – весь шкільний час. А це 60-70 відсотків випускників. Вони добре провели час, знайшли друзів, навчилися спілкуватися, курити, матюкатися, дехто – навіть складати тести. Але вони не навчилися вчитися! Бо передусім школа має навчити цього, а не проходити тести. Бо в нас усе дуже ліберально – хочеш вчися, хочеш ні, атестат отримаєш, ще й показники псувати не можна. А от у Франції, закінчуючи ліцей (так у них називаються три останні роки), треба скласти 10 іспитів за п’ять днів. А для цього треба знати багато чого. І за атестатом беруть до вишу, і оцінок ніхто не купує. У нас ЗНО необхідне, бо оцінку можна випросити, купити, а знань не мати, але оце «звуження» мені нагадує коней, яким одягли шори, щоб не лякалися.
– А чи є глобальне розв’язання цієї проблеми, щоб і оцінювання справедливе, і знання належні?
– Звичайно, треба подивитися, як це роблять у інших країнах. Наприклад, на Естонію, яка зробила великий ривок в освіті. Там зберегли радянську систему, яку нині модно критикувати, хоч тоді діти вчилися, але позбулися того, що тягнуло назад. Треба, щоб діти складали всі предмети, які вчать, причому незалежним чином, як ЗНО, бо інакше вернемося до хабарництва. В Іспанії перед учнями високих вимог не ставлять, але те, що вчать, дитина повинна знати! У них двічі, а там, де в школах триместри, тричі на рік діти складають іспити, щороку. І якщо за підсумком року є нескладені – залишають на другий рік, і без варіантів. Всі до цього звикли, немає скандалів. Це нормальна практика. В Швейцарії теж так, у Німеччині. Не виконав програму за рік – проходь повторно. А в нас школу кинули напризволяще і бавляться в ЗНО.

Марія Гнатів, учителька української мови і літератури в ліцеї «Сихівський»:
– Система зовнішнього незалежного оцінювання однозначно є ефективною для вступу до вишів. Насамперед це великий шанс для мудрої дитини і водночас об’єктивність при визначенні знань учня. Навіть якщо дитину спеціально готують до тестів, добре підготувати можна лише ту, яка добре вчилася в школі. Дива не станеться. Якщо дитина має слабку базу, високих результатів вона не досягне. Що покращити в ЗНО? Мені радше імпонує думка про те, щоб не зашкодити ЗНО. Бо всі ті зміни, які вносять, доволі сумні, як-от винесення в дужки літератури. Дітей і так важко залучити до читання, тож вони здобули шанс навіть не читати в 11 класі. А читання покращує ерудицію, розширює світогляд. Як на мене, дітей заманили в пастку. Це не покращення, не спрощення, тим паче що твору не забрали, а літературу забрали. Вважаю, що до реформ ЗНО мають долучатися люди, які добре на тому знаються. Часом закрадається думка, що це далеко не так… Щодо альтернативного тесту для тих, що давніше закінчили школу, то, можливо, в такій ситуації варто було б щось скоригувати, але так, аби все одно був акцент на освіченого абітурієнта, а не тільки спрощувати, бо ми й так пожинаємо результати роботи «спрощених» спеціалістів. Якщо ти прагнеш здобути освіту, то підготовка має бути! Боюся спрощень, бо спрощення тягне за собою невігластво. Я за те, щоб читали українську літературу, щоб учили мову. Зрештою, якщо сьогодні такі вимоги до знання української мови, то нехай та мова буде на належному рівні у тих, що хочуть здобути вищу освіту. Можливо, варто скоротити математику, фізику, хімію, але мова і література мають бути на належному рівні! З цього починається державна політика у вихованні громадян.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7942 / 4.18MB / SQL:{query_count}