Схуднути до літа легко!

Чому ми переїдаємо та як із цим боротися

Щоразу, прагнучи позбутися кількох зайвих кілограмів, ми рішуче налаштовані на зміни. Щоправда, спершу мусимо з’їсти останній пампух, останній шматок шоколаду, випити останню склянку газованої води, бо з понеділка обіцяємо собі харчуватися виключно овочами, фруктами, злаками і бобовими, щоранку бігати і обов’язково записатися в спортзал. Але приходить понеділок, і… все починається спочатку.
Постійні обіцянки схуднути до Дня народження, до Нового року, до Великодня зазвичай закінчуються поразкою, яку ми безуспішно намагаємось “заїсти”. Чому люди страждають від харчової залежності? Які психологічні причини переїдання? На ці запитання відповіла Наталія Гродзь, психолог, арт-терапевт, під час тренінгу “Психологія схуднення”, який нещодавно відбувся у львівському центрі практичної психології “Ладаниця”.


Чому виникає залежність від їжі?

Залежними від їжі нас роблять не смакові рецептори, а наш мозок, зокрема центр задоволення, у який виділяється дофамін (нейромедіатор, біологічно активна хімічна речовина, яка передає емоційну реакцію в мозку людини і дозволяє відчувати задоволення і не відчувати біль. – “Львівська Пошта”), пояснює Наталія Гродзь.
“Дофамін виділяється, коли людина отримує задоволення від своїх досягнень, успіхів, результатів творчості, а також при споживанні їжі, зокрема солодощів. І щораз прагне отримати більше дофаміну, який дає їй приємне відчуття задоволення. Зокрема, коли ми їмо щось смачне, відбувається дофаміновий викид, який, власне, й робить нас залежними від їжі. Ми ж не можемо щодень робити певні досягнення, отримувати подарунки або чути лише позитивні думки нашого оточення. Тому коли в житті стаються певні негаразди, ми починаємо “заїдати” їх. Проблема полягає у тому, що коли з’їдаєш, до прикладу, один пампух, хочеться другого, третього. Тобто таке збільшення кількості призводить до того, що ми стаємо залежними від того, що споживаємо!” – наголошує психолог.
З її слів, задоволення важливо знаходити не в їжі, а в інших речах – творчості, значущих стосунках, заняттях спортом тощо.


Переїдання є наслідком стресу, сірих буднів, невирішених проблем

Наприкінці 70-их років минулого століття канадський учений Брюс Александер провів низку досліджень, відомих під назвою “Парк пацюків”. Цей експеримент мав на меті визначити, як саме формується наркотична залежність, каже Наталія Гродзь.
“Учений взяв дві групи пацюків. Одних помістив у маленьку клітку, а для другої влаштував цілий парк, де були створені всі умови проживання. Для кожної групи встановили по дві поїлки, в одній з яких була звичайна вода, а в другій – вода, підсолоджена морфіном (один із головних алкалоїдів опію, міститься в маку снодійному. – “Львівська Пошта”). Цікаво, що ті пацюки, котрі жили в комфортних умовах, не пили воду з морфіном, а ті, котрі перебували в несприятливих умовах, “підсіли” на неї, щоб отримати дозу задоволення”, – веде далі психолог.
На її переконання, цей експеримент показав, що не такий класний наркотик, як часом погане життя.
“Далі учений поміняв місцями ці дві групи пацюків. Цікаво, що ті з них, які потрапили зі сприятливих умов у погані, “підсіли” на наркотик, а більшість тих, які з несприятливих умов потрапили в добрі, або зменшили споживання води з наркотиком, або взагалі відмовились від неї. Тобто умови їхнього проживання впливали на їхню наркотичну залежність. Харчова залежність працює за тим же принципом: інколи сірі будні, стрес, невирішені проблеми так тиснуть на людину, що вона прагне розрядки, яку легко отримати саме з їжі”, – пояснює Наталія Гродзь.
Коли людина перебуває в стресовому стані – їй потрібно терміново написати реферат, курсову, захистити диплом, виконати якусь важку роботу, коли в неї економічні або соціальні труднощі, тоді в її кров виділяється кортизол (природний глюкокортикоїдний гормон, що виробляється корою наднирників. – “Львівська Пошта”), зауважує психолог. “Наш мозок не любить кортизолу, бо хронічно підвищений кортизол у крові напружує роботу центральної нервової системи і виснажує організм. Тому коли у кров виділяється кортизол, мозок потребує дофаміну. А найлегший шлях отримати його – з’їсти щось смачненьке. Саме жирна їжа та солодощі дають викид цієї речовини. Водночас перенасичення жирною їжею призводить до того, що рівень дофаміну різко знижується, і як наслідок зменшується мотивація до фізичної активності. Тому коли людина напружена, пригнічена, то у таких випадках рекомендують збільшити рухову активність, прогулятися на свіжому повітрі, зробити пробіжку, а також практикувати різні техніки дихальних вправ”, – каже вона.


Види голоду

Загалом існує вісім видів голоду. “Перший – фізіологічний. Коли людина відчуває слабкість, вона справді голодна і потребує їжі. Другий вид голоду – клітинний. Він неусвідомлений і неконтрольований розумом. Насправді цей вид голоду – прихована спрага. Оскільки наш організм функціонує завдяки воді, ми потребуємо рясного пиття. Але люди часто плутають нестачу води в організмі з відчуттям фізіологічного голоду. Тож варто не бігти по смаколики, а випити склянку води. Третій вид голоду – за смаковими відчуттями. Тобто наші рецептори потребують різноманіття, – розповідає Наталія Гродзь. – Четвертий вид голоду – емоційний. Тобто людина постійно потребує нових емоційних вражень. П’ятий вид голоду – інформаційний. Людина постійно потребує нової інформації. Часто замість того, щоб купити нову книжку або піти на цікаву лекцію, “заїдає” інформаційний голод. Шостий вид голоду – тактильний. Людина потребує дотиків, обіймів. Так, наприклад, психологи стверджують, що дитину потрібно обіймати вісім-десять разів на день. Дорослих людей це також стосується. Сьомий вид голоду – сексуальний. Люди потребують стосунків, любові. Восьмий вид голоду – духовний. Цей вид спостерігається у людей, які перебувають в пошуку свого призначення, сенсу життя”.
Отже, людина повинна зрозуміти, які види голоду відчуває, та розробити своєрідну стратегію, як втамувати їх без “походу” до холодильника.
Читайте продовження про емоційні стани, які провокують переїдання, а також про принципи, які допомагають дотримуватись здорового харчування у наступних номерах “Львівської Пошти”.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8217 / 1.59MB / SQL:{query_count}