Ольстер на Північному Кавказі

Інгушетія випередила Чечню за терористичною активністю

Інгушетія випередила Чечню за терористичною активністю

vertushka.jpg 

У середу в Інгушетії висадили в повітря міліцейський УАЗ, троє правоохоронців отримали серйозні поранення. А 12 лютого в столиці республіки - місті Назрань спалахнув справжній бій - спецпідрозділи МВС та ФЧБ заблокували в приватному будинку чоти­рьох бойовиків. Після запеклої стрі­лянини ті підірвали будинок, загинули і бойовики, і четверо бійців ОМОНу з Мур­­манська. ФСБ стверджує, що в зруйнованому будинку діяла підпільна лабораторія з виготовлення вибухових пристроїв - під завалами знайшли майже тонну вибухівки, виготовленої із суміші аміачної селітри, алюмінієвої пудри й тротилу.

Обидва випадки, можна сказати, є цілком звичними для Інгушетії.

Кількість нападів із застосуванням вогнепальної зброї, скоєних упродовж січня цього року, в порівнянні з відповідним періодом минулого, збільшилась на 25 відсотків (зі 160 до198). Зростає не лише терористична активність ісла­містів - у республіці все віль­ніше почуваються й звичайні кримінальники: кількість особливо тяжких злочинів зросла на 58 відсотків, тяжких - утричі, на 27 відсотків побільшало злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, у шість з половиною разів зросла кількість навмисних убивств. Головний прокурор Інгушетії Юрій Туригін стверджує, що загалом у 2008 році внаслідок нападів бойовиків, перестрілок і вибухів загинуло щонайменше 226 співробітників правоохоронних органів, ще 420 поранено. Туригін також переконаний, що в правоохоронній системі працює чимало спіль­ників бойовиків. Водночас президент Інгушетії Юнус-Бек Євкуров стверджує, що за чинними в республіці бойовиками стоять араби, а за тими - західні спецслужби. Се­ред основних причин зростання екстремізму й злочинності в Інгушетії він виокремив корупцію в органах влади, безробіття та недовіру до системи влади.

Після того, як федерали практично приборкали опір у Чечні (за активного сприяння підрозділів Рамзана Кадирова), Інгушетія перетворилася на головну "гарячу точку" в Росії. Ще у липні 2007 року тут розпочалася спеціальна комплексна профілактична операція (СКПО) - під такою закумуфльованою назвою приховали повномасштабну контртерористичну акцію із застосуванням армійських частин, бронетех­ніки та підрозділів спеціального призначення. Однак СКПО ситуацію в Інгушетії не покращила. Менше, ніж через місяць з початку операції невідомі з автоматичної зброї та гранатометів обстріляли будинок адміністрації президента республіки й управління ФСБ.

Експерти Андрій Солдатов та Ірина Бороган (Дослідницький центр Agentura.Ru) стверджують, що розвиток подій на Північному Кавказі дуже нагадує хронологію кризи в Пів­нічній Ірландії в 1970-х. Це побічно підтвердили навіть генерали російських спецслужб, відповідальні за Кавказ, коли в жовтні 2005 року для обміну досвідом відвідали Ольстер (північна частина Ірландії, окупована Британією). В 70-х роках британцям знадобилося сім років після початку так званих "Troubles" - масових заворушень, щоб прийти до режиму, через 30 років відтвореного на Північному Кавказі: війська, блоковані на базах, і які охороняють самі себе, утримання під вартою підозрюваних без пред'явлення обвинувачень і, нарешті, використання спецгруп незрозумілої належності для ліквідації сепаратистів.

Експерти звертають увагу на те, що вже через рік після появи в Ольстері 22 полку британського спецназу SAS, який боровся з Ірландською республіканською армією (ІРА) ар­мій­ськими методами, ІРА провела внутрішню реорганізацію, після чого стала чи не найефективнішою терористичною орга­нізацією в світі.

Бойовики на Північному Кавказі теж пройшли через період реформ, реорганізувавши структуру командування й змінивши мету діяльності. Зокрема, з ініціативи покійного Шаміля Басаєва були створені спеціальні оперативні групи (СОГ), до котрих, на від­мі­ну від так званих фронтів, входило лише по кілька осіб. По-перше, СОГ були значно мо­біль­ніші за великі підрозділи, по-друге, федералам стало значно складніше вести агентурну розробку, адже члени СОГ були, як правило, родичами або близькими друзями. Крім того, бойовикам також вдалося створити гнучку систему керування, в якій окремі підрозділи мають максимальну самостійність у питаннях оперативного планування.

Натомість тактика федералів (так само, як і британських силовиків в Ольстері) виявилася менш ефективною. У 2006 році з центрального апарату МВС перестали засилати до Інгушетії так звані тимчасові спеціалізовані оперативні групи (ТСОГ), крім того, різко знизилась активність зведених спеціальних груп (ЗСГ), до яких входять оперативники ФСБ і бійці спецназу внутріш­ніх військ. У результаті численних витоків інформації федерали просто перестали виходити на завдання, побоюючись за своє життя.

Нині ситуація в Інгушетії є чи не головною проблемою Кремля. Формально республіка залишається в складі федерації, однак насправді тут керують окремі родинні тейпи, а всіх, хто декларує відданість Москві, можуть знищити в будь-який момент.

Довідка

Лідером бойовиків в Інгушетії вважають "Магаса". Під таким радіопозивним операціями ісламістів керує колишній сержант позавідомчої охорони ГУВС Назрані Алі Тазієв, який має друге ім'я Магомед і прізвище Євлоєв по матері. За даними правоохоронних органів Інгушетії, він перейшов на сторону бойовиків ще в 1998 році. До літа 2004 року піднявся до рангу військового еміра, ставши згодом лідером інгуських бойовиків. "Магас" сповідує тактику фізичного усунення конкретних представників місцевої влади, які "працюють на Москву". Зокрема, як вважає слідство, бойовики "Магаса" причетні до вбивств виконувача обов'язків глави МВС Інгушетії Джабраїла Костоєва й командира республіканського ОМОНу Іси Нальгієва, вони ж організували викрадення тестя президента й прокурора Інгушетії Магомеда Чахкієва, а також десятки інших терактів і гучних злочинів і в самій Інгушетії, і в інших регіонах Північного Кавказу. ФСБ стверджує, що серед спільників "Магаса" багато його колишніх колег-міліціонерів.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9057 / 1.59MB / SQL:{query_count}