Три Спаси

У серпні віряни святкують медовий, яблучний та горіховий Спаси. У серпні відзначаємо три Спаси – три свята на честь Ісуса Христа. “Спас” – скорочена назва від слова “Спаситель”, яким Церква вважає Сина Божого. Святкують їх 14, 19 та 29 серпня. Вони неоднакові за своєю значимістю, проте у всіх трьох Спасів привід для торжества пов’язаний зі Спасителем.

У серпні відзначаємо три Спаси – три свята на честь Ісуса Христа. “Спас” – скорочена назва від слова “Спаситель”, яким Церква вважає Сина Божого. Святкують їх 14, 19 та 29 серпня. Вони неоднакові за своєю значимістю, проте у всіх трьох Спасів привід для торжества пов’язаний зі Спасителем.
Медовий спас
Перший Спас називається “Похід із древом чесного і животворящого Хреста Господнього”. Це торжество відзначаємо 14 серпня. У царській скарбниці в Константинополі в храмі Святої Софії зберігалася реліквія – частки деревини хреста, на якому розіп’яли Христа. Ці частинки мали чудотворну силу зцілювати і зупиняти епідемії у Візантії. У найспекотнішу пору священнослужителі виносили з храму ці частки і проходили з ними вулицями міста, прямуючи до водойм, де проводилося освячення води.
У цей день починається Успенський піст, який у народі називають Спасівкою. Він триває з 14 до 27 серпня. Перший Спас ще називають “медовим”: соти заповнені медом, бджолам час влаштовуватися на зимівлю. Має він ще одну назву – Маковей: у цей час на півдні Русі достигав мак, а в цей же день відзначається пам’ять сімох святих Старого Завіту – мучеників Маковеїв.
Другий Спас – Преображення Господнє
Преображення Господнє – це одне з дванадцяти найбільших свят у християнстві, встановлене на честь об’явлення божественної сили Христа Спасителя своїм учням. Християни, які живуть за юліанським календарем, святкують його 19 серпня. Святі отці називали це свято другим Богоявленням. Цю подію описують одразу три євангелісти – Матей, Марко та Лука.
Преображення Господнє, згідно з Євангелієм, відбулось перед голгофськими стражданнями Ісуса Христа. Ісус узяв зі собою трьох своїх учнів – Петра, Якова та Івана – і вирушив з ними на гору. Традиційно Преображення пов’язують з горою Тавор. Однак у євангеліях немає жодної згадки про назву гори, де відбулося Преображення.
Поки Христос молився, втомлені учні заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Ісус Христос преобразився: лице Його сяяло, мов сонце, а одяг Його став білим, як сніг, і блискучим, як світло. Поруч з’явились пророки Мойсей та Ілля й почали розмовляти з Ісусом. Згодом велика біла хмара накрила їх, і пролунав голос Бога Отця: “Це Син мій улюблений, що його Я вподобав. Його слухайтеся” (Мт. 17: 5). У момент преображення Господь дав можливість апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської.
Святкування цього празника сягає ще IV ст., коли св. Єлена побудувала храм на горі Тавор на честь Господнього Преображення. Від VI ст. це свято поширюється в усій Східній Церкві під назвою “Господнє Преображення”.
У народі це свято ще називають яблучним Спасом, бо в цей день традиційно освячують перші плоди, серед яких – яблука, груші, мед. Цей звичай перейняла християнська Церква від Старого Завіту, який приписував приносити перші плоди до Господнього храму (традиція юдейського свята Шавуот – свято Кущів).
Звичай благословляти в церкві перші плоди вже прописують Апостольські правила з кінця III ст. Апостольські постанови (IV ст.) мають молитву на освячення плодів. До Спаса не прийнято було їсти яблука та іншу садовину. Християни чекали на благословення нового врожаю, а після освячення тішилися самі і ділилися свяченим з іншими.
Також із нагоди свята готували низку традиційних для певного регіону страв та ласощів – яблука з медом, струцлі, паляниці з маком, ябчанку тощо. 
У народній традиції 19 серпня також поминали померлих. Тому в цей день готували задушні (поминальні) страви: кутю з нового врожаю, коржики (паляниці) з медом, коливо та інші.
Горіховий Спас
Ще його називають “дожинки”, тому що закінчується збирання хлібів, або хлібний. А оскільки до цього часу достигають горіхи, цей Спас має ще й назву горіховий. Церква ж називає це свято “Перенесення Нерукотворного образу Господнього”. Правитель Едеси Авгар захворів на проказу. Він лікувався досить довго, але безуспішно, поки не почув про чудотворця з Палестини. Це був Ісус Христос. Правитель послав до нього гінця. Христос після вмивання витер обличчя рушником (обрусом), на якому закарбувалось зображення Його обличчя. Гонець відвіз цей рушник Авгару, і дотик до нього полегшив страждання правителя, а згодом і зцілив. Рушник (обрус) Христа став прапором на брамній вежі Едеси, а звідси пішов звичай захищати брамні вежі християнських міст зображеннями Христа, іконами Спасителя (Спаса). Звідси ще одна назва свята – Спас на полотні.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7871 / 1.58MB / SQL:{query_count}