Український вибір

Андрій Шевченко оголосив остаточний склад на Євро-2020

Буквально в останній день дедлайну від УЄФА головний тренер збірної України Андрій Шевченко назвав остаточну заявку команди на Євро-2020. Сама заявка рекордна за кількома показниками. По-перше, в ній представлено найбільшу кількість клубів – десять, тоді як у Олега Блохіна у 2012 році було дев'ять, а у Михайла Фоменка (2016) – 8. По-друге, в команді Шевченко є представники семи іноземних колективів, у 2012 році їх було всього два, в 2016 – чотири. Щоправда, в попередні роки українська географія була ширше. Якщо зараз з УПЛ в збірну потрапили тільки гравці «Динамо», «Шахтаря» і Артем Довбик з «Дніпра-1», то на нашому першому Євро були футболісти з двох грандів, «Металіста», «Дніпра», «Ворскли», «Іллічівця» і навіть «Таврії».
Найбільше гравців у збірну делегувало «Динамо». Це майже стартовий склад – 10 футболістів. Ще після фіналу Кубка України головний тренер киян Мірча Луческу говорив, що хоче бачити на Євро якомога більше своїх підопічних. Власне, чимало з них своїм прогресом і місцем у збірній якраз і зобов’язані Містеру. «Шахтар» представлений на Євро сімома гравцями.
Варто відзначити і той факт, що лише троє присутні в заявках до континентального форуму 2012, 2016 та 2020. І усіх їх звуть Андрій. Це два футболісти голкіпер Пятов та півзахисник Ярмоленко, а також наставник команди. Що цікаво, на Євро-2012 Андрій Шевченко був футболістом, на Євро-2016 – помічником головного тренера, і нині – вже головний наставник команди. А тепер конкретніше по самій заявці.

Воротарі

Георгій Бущан ("Динамо" Київ), Андрій П'ятов ("Шахтар"), Анатолій Трубін ("Шахтар")
Чотири воротаря - це багато навіть для розширеної до 26 футболістів заявки. Тому з неї було необхідно прибрати одного. Бущан – основний голкіпер команди Андрія Шевченка. Трубін хоч і засмутив матчем проти Бахрейну, але їде на Євро, таке відчуття, другим номером. Залишався вибір між П'ятовим і Луніним. Пятов перестав бути основним в «Шахтарі» і за весь сезон провів всього сім матчів у всіх турнірах. Але у Луніна ситуація ще гірше – одна зустріч за «Реал». І ту згадувати не хочеться. Матч проти Польщі за збірну – теж не найкращі спогади.
У підсумку, на Євро поїде набагато досвідченіший Пятов, капітан команди, який отримав можливість красиво попрощатися з національною збірною. Зі збірною, в якій не знайшлося місця гравцеві «Реала», що вже стало приводом для жартів, адже лише в збірних Іспанії та України не знайшлося місця для гравців „королівського клубу”. Парадокс, але все виглядає справедливо.

Захисники

Едуард Соболь ("Брюгге"), Ілля Забарний ("Динамо" Київ), Сергій Кривцов ("Шахтар"), Денис Попов ("Динамо" Київ), Олександр Тимчик ("Динамо" Київ), Віталій Миколенко ("Динамо" Київ ), Олександр Караваєв ("Динамо" Київ), Микола Матвієнко ("Шахтар")
У захисті був очевидний перевантаження на лівому фланзі. У попередній заявці було чотири номінальних лівих фулбека, а також Матвієнко, Караваєв і Макаренко, які цю позицію при необхідності можуть закрити.
Миколенко – перший вибір, його місце в заявці не обговорювалося. Корнієнко яскраво заявив про себе на старті сезону, але через травму не встиг закріпитися на рівні збірної, і, до того ж, захворів на ангіну прямо перед Євро – мінус один. І ось залишився вибір між Соболем і Михайличенко. Наприкінці сезону вони обидва були основними в «Брюгге» і «Андерлехті» відповідно. Але, в цілому, у Едуарда на десять матчів і п'ять результативних дій більше. Шевченко вибрав саме його, чемпіона Бельгії. З цим можна погодитися, хоча було б навпаки – теж без питань.
У центрі захисту було п'ять гравців на дві позиції. І становище Сироти спочатку виглядало найменш переконливо. Поки що він програє конкуренцію Попову і Забарна в «Динамо», а тому було б дивно, якби виграв у збірної. Справа спочатку було тільки два гравці: Караваєв і Тимчик. Хто буде основним, а хто запасним, – ясно.
Щодо варіантів на поле. То по флангах захисту питань немає: якщо не трапиться екстраординарного, праворуч буде грати Караваєв, а зліва Миколенко. А ось в центрі складно щось прогнозувати. Довгий час основною вважалася пара з "Шахтаря" Кривцов - Матвієнко. Але потім в збірну стрімко увірвався 18-річний Забарний, і його зв'язка з Матвієнко виглядає більш збалансованою і перспективною.
Цілком можливо, що Шевченко, який любить по максимуму використовувати клубні блоки, взагалі вирішить продублювати в збірній основну динамівську лінію захисту: Караваєв, Забарний, Попов, Миколенко. Особливо якщо в воротах буде грати їх одноклубник Бущан. А якщо Шевченко вирішить зіграти за схемою 3-5-2, то тріо в центрі бачиться таким: Забарний, Кривцов, Матвієнко.

Півзахисники

Сергій Сидорчук ("Динамо" Київ), Руслан Малиновський ("Аталанта"), Микола Шапаренко ("Динамо" Київ), Марлос ("Шахтар"), Євген Макаренко ("Кортрейк"), Олександр Зінченко ("Манчестер Сіті"), Віктор Циганков ("Динамо" Київ), Тарас Степаненко ("Шахтар"), Андрій Ярмоленко ("Вест Хем"), Олександр Зубков ("Ференцварош"), Георгій Судаков ("Шахтар"), Роман Безус ("Гент")
Загалом в півзахисті у нас був дуже великий вибір. Втім, пошкодження його трохи урізали. Андрієвський і Шепелєв навіть не приїхали на збір до Харкова, Буяльський вже там зрозумів, що травма не дозволить йому зіграти на Євро, Коваленко і Коноплянка сподівалися, що все ж зможуть поборотися за місце в заявці, але змушені були скласти зброю.
Щоправда, травми все одно не залишили Шевченко без головного болю – потрібно було прибрати ще двох півзахисників. Найбільш хитким, здавалося, було положення Леднева, Бондаренко, Судакова і Макаренко. У підсумку, тренерський штаб вирішив відмовитися від перших двох. І підставив цим під шквал критики 18-річного Судакова, який дебютував за збірну у матчі проти Бахрейну, коли відіграв 44 хвилини. І половину з цього часу коментатор називав його Геннадієм.
18-річний футболіст є уродженцем міста Брянка Луганської області. Кар'єру на дитячо-юнацькому рівні Судаков починав в місцевому клубі "Сокіл". З 2014-го по 2016-й рік грав в ДЮСШ за "Металіст", а в 2017-му потрапив в систему "Шахтаря". Хавбек виступав за збірні України U-15, U-16 і U-17. У 2020 році викликався Русланом Ротанем в національну команду U-21, але зіграти за неї зміг через виниклі проблем зі здоров'ям.
Що стосується ігрової практики Судакова на клубному рівні, то в Прем'єр-лізі він зіграв за "Шахтар" всього в 10-ти матчах. Двічі виходив у старті гірників і ще 8 разів на заміну.
У чемпіонаті на рахунку Судакова лише один повний поєдинок, а на поле він в цілому провів 288 хвилин. Також у Судакова один матч в Кубку України, один в Лізі чемпіонів і два в Лізі Європи. У них українець виходив на заміну на незначний час.
Додамо, що свій перший виклик до збірної України Судаков отримав 20 квітня 2021 року на товариські матчі проти Бахрейну, Північної Ірландії та Кіпру. Дебютував за "жовто-синіх" проти Бахрейну, вийшовши на заміну на 46-й хвилині.
Цікаво, що на відміну від представника "Шахтаря" з мізерною ігровою практикою, тренерський штаб збірної України не став включати в заявку того ж Івана Петряка з "Фехервара", який з 12-ю голами фінішував на 4-му місці в списку кращих бомбардирів чемпіонату Угорщини.
Але можна згадати перший приїзд Зінченка в національну команду тоді теж багато хто був, м'яко кажучи, здивований. Судаков отримав величезний аванс і тепер від нього залежить те, наскільки їм вдасться скористатися. Ну а наявність в команді талановитого молодого гравця – хіба це погано? Якби були здоровий Коваленко, то про ніякого Судакова ми б зараз не говорили. Наші суперники по групі теж взяли на Євро по кількох дебютантів та молодих гравців. Цьому серед іншого сприяє і збільшена квота від УЄФА – 26 гравців замість 23.
Стосовно розташування то центр півзахисту, мабуть, це єдина лінія, практично не зазнала змін за рік вимушеної відстрочки фінальної стадії. Якщо всі будуть здорові, трійка Степаненко, Зінченко і Малиновський повинна бути основною. У резерві у Шевченка досить різноманітних і талановитих гравців, таких як Шапаренко, Сидорчук, Макаренко або Марлос, щоб підсилити гру по ходу або скорегувати тактичний план в центрі поля. З флангами вгадати трохи важче - багато чого буде залежати від форми Ярмоленко, Циганкова і Марлоса. Протягом сезону вони натерпілися від травм і інших проблем зі здоров'ям. До того ж збірна втратила свого єдиного класичного інвертованого лівого вінгера в особі Коноплянки. Знову ж таки, якщо всі будуть в нормальній формі, Ярмоленко і Циганков виглядають головними кандидатами на статус основних вінгерів, хоча у Марлоса і Зубкова теж непогані шанси на "старт".

Нападники

Роман Яремчук ("Гент"), Артем Бесєдін ("Динамо" Київ), Артем Довбік ("Дніпро-1")
Тут все стабільно. До Євро готувалася трійця Яремчук – Бєсєдін – Довбик – вони і поїдуть на турнір. Турбує інше – в останніх матчах збірна наче забула, як забивати. Стабільні 1:1 із суперниками різної кваліфікації вже стали мемом.
Залишається ще два товариські матчі, щоб провести генеральну репетицію перед чемпіонатом і підтягнути реалізацію. Але головне зараз – уникнути травм і в оптимальній формі підійти до матчів Євро.
При Шевченко Яремчук завжди був основним центральним нападаючим. Навряд чи на Євро щось зміниться, якщо не позначаться наслідки невеликого пошкодження, через яке форвард "Гента» не дограв заключний матч чемпіонату Бельгії.
Якщо раптом Яремчук не встигне відновитися, наступним вибором Шевченко з урахуванням втрати Мораеса стане Бесєдін. Плюс не варто забувати, що в деяких матчах збірна України грала з Марлосом в ролі "хибної дев'ятки".


Наймолодші: Ілля Забарний, Георгій Судаков (обом на момент старту ЄВРО буде 18 років і 282 дні)
Найстарший: Андрій П'ятов (на момент старту ЄВРО буде 36 років і 347 днів)
Найбільша кількість матчів: Андрій П'ятов (96)
Найбільше голів: Андрій Ярмоленко (38)
Найменше матчів: Георгій Судаков, Денис Попов (1)
Головні втрати: Євген Коноплянка (стегно), Віктор Коваленко (стегно)
Найбільше представництво: "Динамо" Київ (10 гравців)

Збірна поза Євро

З різних причин на Євро не змогли потрапити ряд українських футболістів, з яких оглядач можна зібрати ще одну збірну. І ці гравці під синьо-жовтим прапором на полях чемпіонату Європи теж би боролися, як мінімум, за вихід з групи.
Голкіпер: Андрій Лунін («Реал», Іспанія)
Навіть якщо ти тричі талановитий, але за широкої, а точніше довгою спиною Куртуа ти все одно будеш змушений животіти, в кращому випадку потрапляючи в стартовий протокол. Голкіпер мадридського «Реала» Лунін в минулому сезоні пішов на підвищення: став другим кіпером «королівського клубу». Однак на ігровій практиці Андрія це «підвищення» ніяк не позначилося. Точніше, стало ще гірше. У Ла Лізі український воротар не провела за свою команду жодного матчу. У минулому сезоні, коли він виступав у другому за силою іспанському дивізіоні, в «Ов'єдо», він мав постійну ігрову практику. І, як наслідок, постійно викликався до табору головної команди країни.
Повернувшись в «Мадрид», 22-річний страж воріт прогнозовано - чого вже там - позбувся ігрової практики. І, природно, втратив статус другого воротаря збірної України. А тепер - і третього. Дуже прикро. Хочеться сподіватися, що в майбутньому талановитий футболіст ще зіграє за збірну на великому міжнародному турнірі.

Захист

Денис Фаворов («Зоря»)
Так вийшло, що не тільки в підсумковому, але і в розширеному списку Андрія Шевченка не виявилося жодного футболіста «Зорі». Напевно, даремно, адже вже другий сезон поспіль луганська команда демонструє яскравий і результативний футбол. Одним з тих, хто міг би, на наш погляд, претендувати на місце в національній збірній країни з колективу Віктора Скрипника, є захисник Денис Фаворов. Досвідчений оборонець з'явився в складі луганської команди в минулому сезоні, а до цього небезуспішно захищав кольори «Десни». У команді Рябоконя Фаворов був і капітаном, і душею команди, часто відрізнявся і забитими м'ячами. Не дарма отримав прізвисько «український Рамос». З переходом в «Зорю» Денис став менше забивати (в його активі «лише» два м'ячі), але надійність на фланзі і раніше залишається його фішкою.
Богдан Михайличенко («Андерлехт», Бельгія)
Основний лівофланговий захисник збірної України – Віталій Миколенко. А ось вибрати йому дублера - справа непроста. Між Соболем і Михайличенко наш тренерський штаб зробив вибір на користь новоспеченого чемпіона Бельгії – Соболя. В принципі, в такому рішенні Шевченко є логіка: у Едуарда зараз хороший період в клубній кар'єрі, він має достатньо ігрової практики, універсальний. Тому і залишився в підсумковій заявці. А ось його бельгійський колега Михайличенко туди не потрапив. Вбачається, що за своїм потенціалом лівий крайній «Андерлехта» як мінімум не поступається Соболю. А по «фізиці» і силі удару і перевершує Едуарда. Але так виходить, що Богдан зараз не на перших ролях в своєму клубі, тому і не потрапив до збірної.
Валерій Бондар («Шахтар»)
Чемпіон світу серед 20-річних все наполегливіше стукає в основу і «Шахтаря», і збірної України. Оптимальна пара центрбеків донецької команди в минулому сезоні - Матвієнко - Бондар. Луїш Каштру, вже колишній наставник «гірників», саме на цю пару робив ставку. Але разом гравці зіграли мало – то травми, то хвороби. Всього на рахунку Валерія – 11 матчів в минулому сезоні УПЛ і шість - в Лізі чемпіонів. Бондар розглядався як кандидат до збірної України на поїздку на чемпіонат Європи, але важка травма перекреслила всі надії 22-річного футболіста. У матчі проти «Олександрії» Бондар отримав розрив бічної зв'язки коліна і вибув з гри на кілька місяців. В цей термін як раз і буде проходити Євро ...
Віталій Вернидуб («Зоря»)
За стилем гри, антропометрії та статусу капітан «Зорі», на наш погляд, підходить для збірної України. Однак виклику до головної команди країни Віталій Вернидуб вже давно не отримує. Може, справа в віці? Центрбеку вже 33 роки. Але він захисник! А старший його на рік нападник Мораес викликався Шевченко в березні на відбіркові матчі на чемпіонат світу. Загалом, справа, напевно, в смаку. Нинішньому тренерському штабу нинішній капітан «Зорі» не підходить. Хоча практично по всіх ігрових параметрам Віталій – один з кращих захисників УПЛ. У нього і зі швидкістю все в порядку, і з першим пасом, а в єдиноборствах, особливо на «другому поверсі», він і зовсім кращий. Загалом, його місце в нашій збірній цілком заслужене і закономірне.

Півзахист

Іван Петряк («Фехервар», Угорщина)
Раніше Петряк отримував запрошення до табору національної збірної, але останнім часом наш тренерський штаб ігнорує цього футболіста. Ще під час свого перебування футболістом «Шахтаря» Іван наочно довів, що може зіграти практично на будь-якій позиції як в захисті, так і в середині поля. Дуже працездатний, витривалий, в міру технічний - до цих своїми характеристиками по чемпіонату України Іван додав і непогану результативність в чемпіонаті Угорщини. У минулому сезоні Петряк забив аж 12 м'ячів за свій «Фехервар». З огляду на, що хлопець грає не в нападі, це дуже непоганий показник. Але, схоже, не для головного тренера нашої збірної.
Євген Коноплянка («Шахтар»)
Не так давно без Коноплянки складно було уявити головну команду країни. Євген безальтернативно займав позицію на лівому крилі півзахисту. Здавалося, що так буде тривати довго. У всякому разі, Євген і на Євро-2020 зіграє. Тим більше, що у відбірковій кампанії на чемпіонат континенту він брав безпосередню участь.
Однак минулий сезон у Коноплянки явно не задався. Спочатку він просто перестав потрапляти в основу «Шахтаря», потім травмувався. Під час зимової паузи, на зборах, здавалося, що відновився. Але знову травма. Проте, Андрій Шевченко включив в заявку півзахисника, сподіваючись, що він встигне відновитися. Не встиг...
Віктор Коваленко («Аталанта», Італія)
Незамінним цього білявого хлопця ні в «Шахтарі», ні в збірній України начебто не можна назвати. Можливо, тому, що Коваленко виконував не завжди видиму, чорнову роботу. Проте, коли в останній зимове міжсезоння Віктор вирішив змінити «Шахтар» на «Аталанту», раптом стало очевидно, як донецькій команді дуже не вистачає універсалізму, працездатності і чіпкості цього гравця. Однак поки що кар'єра в «Аталанті» у 25-річного футболіста йде явно «не в той» бік: він, в кращому випадку, лише гріє лавку для запасних. Проте, Коваленко регулярно отримував виклик до збірної України. Отримав його і на цей раз. І напевно виявився б в підсумковому списку, але через травму дивитиметься Євро по телевізору.
Віталій Буяльський («Динамо»)
«Я дуже поважаю цього футболіста, але під модель збірної він не підходить», - приблизно так відповів Андрій Шевченко на запитання, чому одного з кращих гравців УПЛ останніх сезонів Віталія Буяльського не виявилося в списку запрошених на матчі відбору на ЧС-2022. А тим часом Віталій продовжив геройствовать в чемпіонаті України: і забивав регулярно, і асистував. У складі «Динамо» він виграв в минулому сезоні на внутрішній арені абсолютно все. На додаток до всього саме Буяльського можна назвати найкращим футболістом «біло-синіх» в сезоні 2020/2021.
Загалом, півзахисник був настільки переконливим, що ігнорувати його і далі Шевченко не міг. І відправив Віталію запрошення в розширений список кандидатів для поїздки на Євро. На наш погляд, в результаті Віталій поїхав би на Євро. Навіть незважаючи на те, що «не підходить під формулу». Як показує практика, для хороших акторів немає поганих ролей. Тим більше, що форму хлопець набрав вражаючу. Однак втілитися мрії в життя все одно не вдалося. У фіналі Кубка України Буяльський травмувався, і цей чемпіонат Європи пройде без нього.

Напад

Жуніор Мораес («Шахтар»)
Нещодавно завершився сезон для «Шахтаря» вийшов невиразним не в останню чергу тому, що у головного форварда команди - Жуніора Мораеса - збився приціл. Як пізніше розповів сам натуралізований бразилець, на те були свої причини. Як би там не було, сезон 2020/2021 Мораес не може занести собі в актив: на його рахунку лише шість голів в УПЛ (роком раніше було цілих 20-ть). Однак ближче до фінішу сезону ветеран «гірників» почав «оживати». Отримав виклик 34-річний нападник і в збірну України - на три матчі відбіркового циклу до ЧС-2022. У матчі проти збірної Фінляндії Мораес забив єдиний м'яч у складі нашої команди, який став для нього прем'єрним в синьо-жовтій футболці.
Швидше за все, Мораес поїхав би і на чемпіонат Європи, адже, незважаючи на солідний вік, має всі необхідні характеристики для класного форварда. До того ж, вмілі гравці цього амплуа у нас зараз майже на вагу золота. Але поїхати на чемпіонат Європи - напевно перший і останній в його кар'єрі - Мораес не вдасться. На тренувальному занятті перед матчем з «Олександрією» футболіст отримав серйозне пошкодження - розрив хрестоподібної зв'язки коліна - і опинився поза грою мінімум на півроку.
Владислав Кулач («Ворскла»)
Взимку минулого року форвард «Ворскли» Кулач не втрачав надій потрапити в головну команду країни, відзначаючи, що, мовляв, все залежить від мене. Все залежне від нього Влад зробив. За підсумками минулого сезону 28-річний нападник полтавської команди став кращим бомбардиром УПЛ. В його активі - 15 результативних ударів. Показник не дуже який, але ж його колеги, які отримали виклик до збірної, забивали на порядок менше.
Крім відкрилися бомбардирських здібностей (досі Кулач в чемпіонатах країни забивав приблизно в два рази менше), і сама гра полтавського нападника змінилася в кращу сторону. Він став краще працювати з м'ячем, грати один в один, корисний в загальнокомандних діях. Але Андрій Шевченко зробив свій вибір на користь інших. Це його право. Хоча, здається, що Кулач був би не зайвим на Євро, враховуючи гострий дефіцит в головній команді країни з нападниками ...
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.3919 / 4.2MB / SQL:{query_count}