Свято не на наших вулицях

Зимова Олімпіада наближається до екватора

фото: getty images
Якось непомітно на Олімпійських іграх в Сочі завершився перший тиждень змагань. Вже більше 20 країн мають своїх медалістів. 
І хоча деякі з цих країн мають лише по одній нагороді, і не завжди найвищого ґатунку, для них ці медалі є історичними. В шостий і сьомий день Олімпіади свої нагороди отримали спортсмени Латвії та Австралії. А Словенія відтепер має першого олімпійського чемпіона в зимових видах спорту в історії країни.   

День шостий. Тісний п’єдестал

У ранковій сесії шостого дня Олімпійських ігор сталася дуже рідкісна подія. В змаганнях з гірськолижного спорту, де жінки боролися за медалі у швидкісному спуску, абсолютно однаковий час показали швейцарка Домінік Гізін і словенка Тіна Мазе. 
Треба сказати, що швейцарки взагалі дуже успішно виступили в цьому виді. Вже перший номер Фаб’єн Сутер поставила високу планку, показавши результат 1:41.94. Потім 8-й номер Домінік Гізін підняла її до 1:41.57.27 сотих секунди їй поступилася італійка Даніела Мерігетті. Потім ще одна швейцарка Лара Гут всього на 0,10 секунди відстала від Гізін.
Лідер Кубку світу в швидкісному спуску Марія Гофль-Ріш з Німеччини, яка у Сочі-2014 вже виграла “золото” у суперкомбінації, відстала від Гізін більш ніж на секунду, а одна з фавориток, Тіна Вайратер з Австрії, знялася зі змагань через невелику травму. А потім була спроба словенки Тіни Мазе, яка показала ідентичний з Гізін результат. Отже, “золото” дісталося відразу двом спортсменкам – Гізін і Мазе. “Бронза” – у швейцарки Гут.
Цікаво, що в гірськолижному спорті це вже третій випадок, коли на одну сходинку п’єдесталу пошани піднімаються два учасники змагань, щоправда раніше (на зимових Олімпіадах 1992 і 1998 років) спортсмени ділили другу сходинку. У Альбервілі американка Діан Роффе і австрійка Аніта Вахтер взяли “срібло” в слаломі, а в Нагано в супергіганті друге місце розділили австрієць Ганк Кнаусс і швейцарець Дідьє Куше.  
Щодо переможниць сочинської Олімпіади, то вони насправді унікальні спортсменки. Домінік Гізін, хоч і  лідер своєї команди і загалом вважається стабільною спортсменкою, проте їй катастрофічно не щастило на великих турнірах. Єдиний її старт у Ванкувері-2010 в швидкісному спуску закінчився сходом, а на чемпіонатах світу 2007 року в Ері і 2009 року в Валь д’Ізер вона опинялася лише за кілька кроків від п’єдесталу пошани.
Цікаво, що у швейцарки вже є досвід ділити перше місце. Дебютна перемога Гізін на етапах Кубку світу була здобута в січні 2009-го в австрійському Альтенмаркт-Цаухензее, де вона показала ідентичний час із шведкою Анею Перссон. 

фото: getty images
Щодо Тіни Мазе, то словенка вписала своє ім’я золотими літерами в історію спорту Словенії як перша зимова олімпійська чемпіонка. Хоча, враховуючи її результати, в цьому нічого дивного немає. Минулий сезон став для Тіни Мазе найкращим у кар’єрі. Вона не тільки з величезним відривом виграла загальний залік Кубку світу, а й перемогла у трьох дисциплінах з п’яти, а на чемпіонаті світу в Шладмінґу Мазе виграла “золото” в супергіганті, доповнивши його срібними медалями в супергіганті і в гігантському слаломі. Фантастична форма Тіни приводила в шок її конкурентів, які попросту не знали, чи можливо взагалі здолати словенку, чи знаходиться це в межах людських можливостей.
Всі успіхи Мазе, однак, залишилися в минулому році, а в новому сезоні життя в гірських лижах почалoся з чистого аркуша. Це стосувалося і самої Тіни, яка була змушена змінити тренера. Її колишній наставник італієць Лівіо Магонов, що привів Мазе до успіхів, став батьком і прийняв рішення приділяти більше часу своїй сім’ї. Словенці довелося шукати нового тренера, що було не надто добре перед новим сезоном.
На посаду нового наставника Мазе був призначений Вальтер Ронконі. Але спів­праця Тіни з Ронконі була провальною, результати діючої переможниці Кубку світу гіршали і гіршали. За перші 22 старти в рамках Кубку світу Тіна 12 раз навіть не потрапила до десятки найсильніших. У сезоні 2012/13 Мазе не пробилася в топ-10 тільки два рази.
Ще одна зміна тренера відбулася дуже швидко. 9 січня, під час тренування перед етапом Кубку світу в австрійському Цаухензее, словенку супроводжував Вальтер Ронконі, а вже ввечері того ж дня Мазе повідомила не тільки про розпрощання з наставником, а й про початок співпраці з швейцарцем Мауро Піні. Цікаво, що Піні свого часу тренував і Домінік Гізін, тож можна сказати, що цей тренер безпосередньо причетний до двох нагород. 
А одним із перших привітав Мазе президент Словенії Борут Пахор. “Шановна Тіна Мазе! Ми всі довго чекали і нарешті дочекалися моменту, коли у ваших руках на п’єдесталі пошани знову майорить словенська прапор. Успіх приходить до справжніх бійців, таких як ви. Ваша дорога до сьогоднішньої медалі стала шляхом сміливості, рішучості, напруженої праці, зречення, важких випробувань і завзятості. Наша країна пишається вами”, – зауважив президент у своєму “твіттері”.
Щодо інших змагань, які відбулися в середу, то тут не можна пройти повз німецьке домінування. Представники Німеччини виграли відразу чотири нагороди, дві з яких золоті. Спершу німецький двоє­борець Ерік Френцель виграв особисті змагання, причому він був першим вже після стрибків. На дистанції 10 км Ерік утримав свою перевагу. Майже весь час він ішов попереду разом з японцем Акіто Ватабе, який після стрибків був другим і у результаті завоював срібну медаль, відставши від Френцеля на 4.2 секунди. Бронзова медаль – у норвежця Магнуса Крога (відставання – 8.1 секунди), який після стрибків був лише 20-им.
Українець Віктор Пасічник зробив дуже непоганий стрибок і був на 27-му місці, але в лижній гонці студентові Львівського державного університету фізичної культури елементарно забракло сил і, як наслідок, він втратив аж 15 позицій, фінішувавши 42-им. А згодом два Тобіаси – Вендль і Арльт  – принесли Німеччині ще одну, вже третю золоту медаль у санному спорті. “Срібло” дісталося австрійській парі – братам Андреасу і Вольфгангу Лінгерам, які відстали від переможців на 0.522 секунди.
Представники Австрії повинні були бути і на третьому місці. Але Петер Пенц і Георг Фішлер допустили грубу помилку у другій спробі, що дозволило завоювати бронзову медаль латвійському екіпажу у складі братів Андріса і Юріса Сіксів. Зазначимо, що це перша нагорода Латвії на сочинській Олімпіаді-2014. Українська пара саночників, яку склали студенти Львівського державного університету фізичної культури Олександр Оболончик і Роман Захарків, після першого заїзду займала останнє місце, але завдяки значно кращому другому спуску, зуміла за підсумками двох спроб випередити корейців, а також австрійців, які припустилися у фінальному заїзді грубої помилки і зайняли 17-е місце.
Цікаво, що через домінування німецьких саночників на Олімпіаді в Сочі цілком можливо в регламент змагань можуть внести зміни. Збірні Латвії та Австрії ініціювали розгляд з питання гегемонії німців у цьому виді спорту і провідні спортсмени світу готуються підписати звернення до керівництва Міжнародної федерації санного спорту. У ньому вони зажадають розробити новий регламент, згідно з яким, полоззя для санок розроблятимуться за єдиним стандартом, щоб усі спортсмени опинилися в рівних умовах. Зараз же кожна збірна, і навіть окремі її члени, готують санки під себе, і німці мають явну перевагу в техніці.
В інших змаганнях особливих сюрпризів не відбулося. Чергове “золото” вибороли нідерландські ковзанярi. Стефан Гротхьойс показав кращий час на дистанції 1000 м і став олімпійським чемпіоном.  Чотири сотих програв йому канадець Денні Моррісон і у нього срібна медаль. Бронзова нагорода у ще одного представника Країни тюльпанів Міхела Мюлдера. Цілком очікувану золоту нагороду здобули американці в змаганнях зі сноубордингу. Американка Кайтлін Фаррингтон, отримавши оцінку 91,75, завоювала “золото”. Австралійка Тора Брайт стала срібною призеркою з результатом 91,50 бала. Інша американка, легендарна Келлі Кларк, незважаючи на складність своєї програми, залишилася з бронзовою медаллю (90,75).
Ну а ввечері друге “золото” для Росії завоювала спортивна пара Тетяна Волосожар/Максим Траньков. Як відомо, Волосожар, яка народилася і виросла у Дніпропетровську, раніше виступала за Україну. Уродженкою Києва, а точніше Обухова, що на Київщині, є і Альона Савченко, яка завоювала “бронзу” разом зі своїм партнером Робіном Шолкови. Німецька пара відстала на три бали від ще однієї російської пари – Ксенії Столбової та Федора Клімова.
Зазначимо, що Волосожар з Траньковим стали дворазовими чемпіонами Сочі-2014 – раніше вони виграли у складі збірної Росії командний турнір. Відзначимо, що українська пара Юлія Лаврентьєва/Юрій Рудик завершили коротку програму на 20-му, останньому місці і не отримали права виступати у довільній програмі.

День сьомий. “Золото” крізь біль


фото: reuters
Четвергову програму Олімпійських ігор відкрили спортсмени, які змагалися у фристайльному слоупсталі. В цьому виді не було рівних американцям.  Джосс Крістенсен упевнено взяв “золото”, а його партнери, Гас Кенворт і Ніколас Геппер, доповнили олімпійський п’єдестал.
Перший в історії фінал чоловічого слоупстайлу у фристайлі вийшов украй захоплюючим. Джосс Крістенсен упевнено виграв кваліфікацію і вже в першій спробі показав абсолютно недосяжні 95,80 бала – чемпіонський результат, який залишився таким і після закінчення змагань.
Основна боротьба розгорнулася за місце в трійці сильніших, за яке боролися американці, норвежець Андреас Готвейт і британець Джеймс Вудс. Останній вибув із боротьби першим, не показавши результату в 90 балів. Сенсаційно у другій спробі вистрілив Гас Кенворт: американець був п’ятим після кваліфікації, 11-им після першої спроби, проте найчистіший прокат другої спроби, що включав обов’язковий (для отримання медалі) трюк – трипл-корк, відразу зробив Кенворта призером.
По суті, Готвейту в останній спробі потрібно було ризикувати, однак норвежець чомусь цього не зробив, обмежившись красивим подвійним піруетом, замість трипл-корка. Ще більше здивували судді, які поставили йому більше 90 балів – утім, навіть подібна щедрість не вивела скандинава в трійку кращих. Місця в ній вже розібрали американці, а переможний райд Крістенсена тільки зміцнив думку про те, що саме Джосс сьогодні більше за всіх заслужив “золота”.
А на лижній трасі польська лижниця Юстина Ковальчик виграла гонку на 10 кілометрів класичним стилем. Шведка Шарлотта Калла поступилася переможниці 18 секунд, “бронза” у норвежки Терези Йогауґ.  Для Ковальчик це вже друге олімпійське “золото”. У Ванкувері представниця Польщі була кращою в 30-кілометровому марафоні все тією ж “класикою”. Але сочинська перемога для Юстини скоріш за все має набагато більшу цінність. Адже зовсім нещодавно, наприкінці січня, вона отримала травму лівої стопи. Вже в Сочі після дуатлону, де спортсменка посіла шосте місце, Ковальчик провела рентгенівське обстеження і виявилося, що у неї багаторівневий перелом кістки стопи. Незважаючи на настільки серйозний діагноз, спортсменка прийняла рішення виступити на “десятці”. Нехай на знеболюючих ін’єкціях.
Така пожертва своїм здоров’ям виявилася не марною. Ковальчик чудово провела гонку і була кращою на всіх контрольних позначках. Юстина стартувала під 43-им номером, її звичні суперниці норвежки Маріт Бйорґен і Тереза Йогауґ пішли на дистанцію пізніше, тренери підказували їм час лідера, але вони нічого не могли зробити. Надто вже гарний був хід Ковальчик у цей теплий день. Взагалі погода – це окрема тема для розмови. В Сочі розпочалася весна, і стовпчик термометра піднявся до 17 градусів тепла. Трохи вище в горах, де змагалися лижниці, було +12 градусів, а сніг нульової температури. Було дивно бачити спортсменок, які бігли дистанцію з повністю оголеними руками. Але це специфіка субтропіків, і честь і хвала організаторам, які в таких умовах спромоглися зберегти сніг.
Щодо інших фаворитів, то чемпіонка Сочі в дуатлоні Бйорґен посіла лише п’яте місце, програвши польці півхвилини. Втім, Маріт після дуатлону обмовилася, що завдання-мінімум на Олімпіаду вже виконала і можна трохи розслабитися. Схоже, Маріт дійсно втратила частину мотивації.
А серед українських лижниць кращий результат показала ветеран нашої команди Валентина Шевченко, яка фінішувала на 24-ій позиції. Її відставання від лідера склало +2:15.2 хвилини. Тетяна Антипенко стала 30-ою (+2:49.1), Катерина Григоренко посіла 49-те місце (+3:45.7), а Марина Лісогор фінішувала 58-ою (+5:17.6) серед 75 лижниць. Варто відзначити, що в цій дисципліні виступило багато дівчат з екзотичних країн. Щоб не заважали лідерам на лижні, їх відправили стартувати в останній групі. Тут теж була своя боротьба. І  не можна було пройти повз  дебют африканського Того на зимових Олімпіадах. 19-річна представниця цієї африканської країни Матильда Аміві Петітжан (вона проживає у Франції) випередила сімох суперниць. На жаль, так і не вийшла на старт 48-річна громадянка карибської острівної держави Домініка Анжеліка Морроне ді Сильвестра. 
Цікаво розвивалися події і на біатлонній трасі, де дворазовим чемпіоном сочинської Олімпіади став француз Мартен Фуркад. Слідом за перемогою в персьюті лідер Кубку світу тріумфував і в індивідуальній гонці. Та вже перша половина гонки поставила медальні шанси француза під сумнів: він допустив промах на першому рубежі і втратив проміжне місце на подіумі. Після третього рубежу ситуація не покращилася: Фуркад хоч і не промахнувся, але суперники теж не помилялися. Більше того – по чистому ходу Мартена посунув ще й австрієць Симон Едер, а на п’яти наступав перший стартовий номер – росіянин Євген Гаранічев.
А трійка лідерів після трьох рубежів виглядала більш ніж несподівано. Лідирував француз Жан-Гійом Беатрікс, другим перебував литовець Томас Каукенас, а замикав трійку німець Ерік Лессер. Але напруга гонки далася взнаки на вирішальному рубежі. Каукенас трьома штрафними хвилинами звів усі свої попередні старання нанівець. Слідом Едер відстрілявся без штрафу і вийшов з рубежу першим у десяти секундах попереду Гаранічева. Слідом – штрафна хвилина Беатрікса позбавляє його шансів завоювати другу медаль Олімпіади. І нарешті кульмінація – прихід на рубіж Мартена Фуркада. Француз, розуміючи ціну цих п’яти пострілів, провів їх розмірено, але максимально надійно і очолив перегони.  Але лише на п’ять хвилин, поки Лессер учетверте не відстрілявся чисто.  Німець став одним з трьох біатлоністів, хто влучно виконав усі 20 пострілів. На виході зі стадіону Лессер мав майже 10 секунд переваги над Фуркадом. Але сили покинули німця і він у підсумку програв Фуркаду 12 секунд. 
Не менш напружена боротьба розгорнулася за “бронзу”. У заочному суперництві Гаранічева і Едера сильнішим став росіянин, який цього дня святкував день народження. Українських уболівальників потішив лише Сергій Семенов. Наш спортсмен рік тому завоював у Сочі свій перший у кар’єрі подіум, і сьогодні був у числі претендентів на високі місця. Прикрий промах на першому рубежі не дозволив українцю піднятися вище дев’ятого місця.
На жаль, подібним досягненням не може похвалитися Андрій Дериземля: 46-те місце не дозволило нашому спортсмену претендувати на провідну тридцятку за підсумками чемпіонату і взяти участь у мас-старті. Дмитро Підручний дебютував на Олімпіаді з 55-им результатом, а Артему Примі гонка відверто не вдалася насамперед на вогневих рубежах, де він заробив сім штрафних хвилин. Доволі драматично завершився фінальний забіг жінок на спринтерській дистанції 500 метрів у шорт-треку. Троє спортсменок, які йшли попереду, настільки захопилися боротьбою, що скосили одна одну, розчистивши шлях до золотої медалі китаянці Цзяжоу Лі, яка скромно йшла на четвертому місці.

фото: reuters
Після того, як троє невдах звелися на ноги, вони розіграли між собою місця з другого по четверте. Гонку за “срібло” виграла Еліс Крісті (Велика Британія), але по завершенні змагань рішенням суддівської колегії спортсменку було дискваліфіковано – саме її помилка призвела до завалу у фіналі. Тож у підсумку “срібло” дісталося Аріанні Фонтані з Італії, а “бронзою” нагородили Сьюнг-Хі-Парк з Кореї. Несподівано з китайським акцентом також завершилися змагання з ковзанярського спорту на дистанції 1000 метрів у жінок. Зазвичай спортсменів на цій дистанції ділять на дві умовні групи. Спершу на лід виходять ті, кого важко віднести до фаворитів, а згодом вже найсильніші. І, як правило, дуже мало спортсменів у першій частині змагань претендують на нагороди. 
Однак саме на дистанції 1000 метрів вже в сьомому заїзді був показаний кращий результат дня. Китаянка Хон Чжан мабуть надихнулася тим, що в забігу їй належало протистояти чинній чемпіонці Олімпійських ігор у Ванкувері Крістін Несбітт, і продемонструвала фантастичний час – 1 хвилина 14 секунд і дві соті. З цього моменту у багатьох закрався сумнів щодо того, чи зможе хтось  посунути китаянку з першого місця.
З кожним наступним забігом ставало очевидно, що Чжан проїхала дистанцію краще за всіх і свою перемогу вже нікому не віддасть. Решті спортсменкам довелося лише сперечатися за два місця на п’єдесталі пошани. Очікувалося, що одне з них відхопить чинна чемпіонка світу росіянка Ольга Фаткуліна, але в підсумку вона у своїй улюбленій дисципліні виявилася лише четвертою. 
У результаті, Нідерланди поповнили свою “скарбничку” ще двома медалями: олімпійська чемпіонка Сочі на 3000 метрів Ірен Вюст стала другою, а Марґот Бур здобула свою другу “бронзу” на Олімпіаді після п’єдесталу пошани на 500-метрівці. А ось у санному спорті в останньому на цій Олімпіаді виді змагань – естафеті, несподіванки так і не трапилося. Абсолютним фаворитом тут була збірна Німеччини. Тренер Норберт Лох виставив склад виключно з трьох олімпійських чемпіонів: Наталі Ґайзенберґер, Фелікса Лоха і дуету Тобіас Вендль/Тобіас Арльт.
І справді, рівних німцям сьогодні не було. Збірна Німеччини привезла найближчим конкурентам з Росії більше секунди, підкресливши свою абсолютну домінацію в санному спорті. Чотири “золота” в чотирьох стартах. Крім Німеччини та Росії на подіумі зручно розташувалася збірна Латвії.
Збірна України у складі львів’ян Олени Шхумової, Андрія Кіся та дуету Олександр Оболончик/Роман Захарків фінішували на передостанньому місці, обійшовши лише команду Південної Кореї.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7799 / 1.74MB / SQL:{query_count}