Спорт вчить досягати мети!

Денис Силантьєв, плавець, срібний призер Олімпіади–2000 в Сиднеї, – про те, з якого віку дитину варто вчити плавати та як розпізнати в ній задатки майбутнього чемпіона

Денис Силантьєв, плавець, срібний призер Олімпіади–2000 в Сиднеї, – про те, з якого віку дитину варто вчити плавати та як розпізнати в ній задатки майбутнього чемпіона

У дитинстві він часто хворів, тому лікар порадив батькам, аби ті віддали його на плавання. Спочатку, в шість років, хлопець страшенно боявся води – кожна хвиля в басейні, здійнята іншими дітьми під час плавання, доводила його до істерики. Кілька місяців він не міг відпливти від бортиків. І лише наполегливість батьків та робота професійних тренерів допомогли хлопчикові подолати цей страх. Справжня любов до плавання прийшла лише після завершення навчання у школі… Все це про срібного призера Олімпіади–2000 в Сиднеї, чемпіона світу (1998 рік),чотириразового володаря Кубку світу, плавця Дениса Силантьєва. 

За плечима Містера Батерфляй, як його ще називають, 37 рекордів України! Нині він активно займається громадською діяльністю, очолив Фонд підтримки молодіжного та олімпійського плавання, а у Львові відкрив однойменну Школу плавання. 

Днями спортсмен завітав до міста Лева і розповів “Пошті”, з якого віку дитину варто вчити плавати та як розпізнати в ній задатки майбутнього чемпіона.

Розповідати про користь плавання можна довго. Плавання – це не лише чудовий відпочинок, а й тренування всього тіла. А для дітей цей вид спорту має ще більше значення: це і життєво необхідний навик, і засіб всебічного фізичного розвитку. Медики стверджують, що плавання зміцнює дитячий імунітет, добре впливає на серцево-судинну систему, розвиває органи дихання, усуває недоліки постави.

Про потребу шкільних басейнів 

– Прошу сказати, наскільки важливо займатися спортом юному поколінню?

– Окрім того що спорт потрібен для здоров’я, він вчить досягати мети, виховує терпіння, характер – те, чого так часто не вистачає нашим дітям. Спорт показує, на що здатна людина, тому що обдурити Фортуну, купити перемогу неможливо.

– Як ви оцінюєте стан здоров’я українських дітей?

– Під час своїх поїздок я багато спілкуюся з учителями фізкультури, тренерами. І вони одноголосно стверджують, що майже всі діти хворі. Ті ж тренери не можуть повноцінно займатися з дітьми, бояться давати їм якісь навантаження, бо відразу ж в одних починає боліти нога, у інших – рука… 

Понад те, сьогоднішні діти не здатні виконувати навіть елементарні фізичні вправи. Це пов’язане з екологією, продуктами, які вони споживають, та найголовніше, що діти майже не займаються спортом, не оздоровлюються.

– Ви часто їздите містами України, пропагуєте здоровий спосіб життя. У Львові, та й, зрештою, не лише тут, скрутна ситуація з басейнами. Який, на вашу думку, вихід із неї?

– Так, це правда. За рік, навіть за два цю проблему не вирішити. Коли я відкрив Фонд підтримки молодіжного та олімпійського плавання, то сподівався, що люди почнуть мені допомагати. Але цього не сталося… Тоді я зрозумів: потрібно йти і добиватися.

Минулого тижня міністр освіти, науки, молоді та спорту Дмитро Табачник зазначив, що незабаром уроки плавання стануть обов’язковими для школярів. Звичайно, його висміяли і сказали, що це черговий популізм, адже як можна таке реалізувати, якщо немає басейнів. Проте, сподіваюся, це рішення може стати поштовхом до побудови нових басейнів або хоча б до реставрації старих…

Сьогодні завдяки своїй роботі у фонді я досяг того, що про розвиток плавання принаймні заговорили не лише пересічні люди та громадські організації, а й міністри. Вважаю, що саме після міністерського рішення про це будуть змушені говорити місцеві чиновники. Змушені, тому що їх змусять до цього батьки школярів, яким ми допоможемо це зробити.

Є такий вислів: “Народ не вимагатиме – цар не дасть”, тож потрібно вимагати і досягати свого.

Плавати треба змалечку

– Денисе, з якого віку дитину слід привчати до плавання?

– Як мінімум з чотирьох-п’яти років. Багато залежить від батьків, знаю це з власного досвіду: якщо б не мої тато і мама, я не займався б спортом. Батьки повин­ні на власному прикладі показувати, що займатися спортом необхідно. Якщо ж вони не хочуть займатися самі або не мають на це часу, то принаймні повинні знаходити час для того, аби водити дитину в якусь секцію. Це не обов’язково має бути плавання – будь-яке мистецтво (музика, танці). Важливо, щоб дитина не бігала вулицями, не сиділа в під’їздах чи у підвалах, а чимось займалася, щоб це приносило їй користь.

– Скільки часу потрібно для занять плаванням? Як часто це належить робити?

– Двічі на тиждень по 40-45 хвилин. Цього буде достатньо для того, щоб підтримувати організм у тонусі, бути здоровим та загартованим.

– А з якого віку порадите починати підкорювати олімпійські вершини?

– У кожного виду спорту свої підходи. У гімнастиці, наприклад, це можна робити у 15-17 років, у плаванні в 20-24.

– Як визначити, чи є в дитини здібності для заняття цим видом спорту, задатки плавця-чемпіона?

– Тут є нюанси. Наприклад, коли батьки приводять дітей, щоб записати їх на плавання, інколи ці здібності тренери можуть помітити одразу. Йдеться про будову тіла: плавцями стають переважно високі, худі діти з довгими руками і ногами. Згодом вони дивляться, як та чи та дитина поводиться на воді, скільки рухів робить, аби проплисти, приміром, десять метрів: одним вистачає п’ять, інші роблять десять.

– Відомо, що плавання зміцнює здоров’я. А чи існують протипокази до занять ним? 

– Ні, протипоказів до плавання немає. Обмеження можуть стосуватися додаткових навантажень, тобто комусь можна їх давати, а комусь ні. Тоді це вже буде пасивне плавання. Взагалі-то, плавання не зашкодить і немовлятам, і людям похилого віку. Навіть інвалідам – тим, що у візках, і тим, що мають розумові відхилення.

Школа, відкрита для всіх

– Знаю, що в кількох містах України існують Школи дитячого плавання Дениса Силантьєва. Одна з таких є й у Львові. Скажіть, будь ласка, як можна потрапити до неї?

– Школа дитячого плавання у Львові – для всіх охочих. Набираємо дітей переважно із шести років. Приз­наюся, тепер вона працює у дещо пасивному режимі, тому в моїх найближчих планах  її переформатувати. Хочу попрацювати над тим, щоб вона стала стимулом для дітей, які у ній навчатимуться.

– До вашої школи можуть потрапити лише ті діти, що уже вміють плавати?

– Вона буде організована так, що до неї зможуть приходити й ті діти, які хочуть навчитися плавати, й ті, що вже вміють це робити, але прагнуть підвищити спортивну кваліфікацію.

– Скажіть, будь ласка, чи є групи, з якими ви працюєте особисто?

– Інколи проводжу майстер-класи в Києві. Майже півроку займався з дітьми, та потім почало не вистачати часу. Адже моя основна діяльність скерована на те, аби створювати умови для того, щоб діти і дорослі мали вільний доступ до занять спортом. Часто даю безкоштовні майстер-класи сиротам, вихованцям дитбудинків, дітям з вадами зору та слуху. Орендую для цього доріжки в басейнах різних міст.

– Скількох дітей ви навчили плавати?

– Важко сказати. Є діти, які приходили до мене двічі або тричі. А хто приходив регулярно, відвідав принаймні 15-20 занять, той навчився плавати. 

– Як часто плаваєте, чи маєте змогу займатися спортом щодня? 

– Ні, плаваю не щодня. Чергую зал і воду 4-5 разів на тиждень.

– Окрім Клубу дитячого плавання, екопроекту “Чиста країна. H2O”, соціального проекту “Відчути книгу”, з яким ви приїжджали до Львова минулого тижня, маєте ще якісь плани? 

– Їх багато, не хотілося б розкривати таємницю. Скажу лише, що хочу порушити проблему безпечного переходу дітей через дорогу. Вона актуальна, оскільки щодня в Україні трапляються дорожньо-транспортні пригоди, і часто саме через необізнаність дітей. 

ДОВІДКА

Денис Силантьєв народився 3 жовтня 1976 р. у Запоріжжі. У 1996 р. дебютував на Олімпійських іграх, посівши 6-те місце у 200-метрівці батерфляєм.

Заслужений майстер спорту з плавання.

Срібний призер Олімпіади в Сиднеї (2000 р.).

Перший чемпіон світу з плавання в історії незалежної України (1998 р.).

Чотириразовий володар Кубку світу (1996 – 1999 рр.).

Багаторазовий чемпіон України і Європи.

Рекордсмен України на 200 м батерфляєм – 1 хвилина 55,42 секунди (2002 р.).

Поставив 37 рекордів України.

Нагороджений орденом “За заслуги” II і III ступеня (1997  і 2000 рр.), почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2002 р.).

Кандидат педагогічних наук.

У 2008 р. заснував Фонд підтримки молодіжного та олімпійського плавання, який займається організацією різних акцій і проектів, спрямованих на пропаганду здорового способу життя серед дітей та молоді.

Одружений. Виховує сина Романа.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7738 / 1.64MB / SQL:{query_count}