Олімпіада – це завжди подія, це завжди престижно. Навіть якщо це Спеціальна олімпіада. Особисто мені більше подобається – особлива, адже проводять її для особливих людей, для тих, які мають особливі потреби.
Спеціальна олімпіада – це найбільша у світі програма цілорічних спортивних тренувань та змагань для людей із вадами розумового розвитку. Її у 1968 році започаткувала Юніс Кеннеді Драйвер, сестра президента США Дж. Кеннеді. За час свого існування Спеціальна олімпіада стала глобальним рухом, який сьогодні налічує понад 3,5 мільйона учасників у 180 країнах.
Всеукраїнська організація “Спеціальна олімпіада України” була офіційно заснована у березні 2002 року, хоча українські спортсмени з вадами інтелекту брали участь у міжнародних змаганнях від 1995 року. Сьогодні до неї залучено понад 17 тисяч атлетів у 18 регіонах.
Як і належить пристойним змаганням, у Спеціальній олімпіаді кожні чотири роки проводять великі всесвітні змагання. Цьогоріч  вони відбувалися в Афінах з 25 червня до 4 липня. Участь у змаганнях взяли більш як 10 тисяч спортсменів та тренерів із 180 країн. Українська команда, у складі 31 учасника, виступала у п’яти видах змагань: футбол, легка, атлетика, плавання, бадмінтон і бочче (гра на точність, близька до боулінгу) та здобула 19 медалей, з них: сім золотих – у змаганнях з футболу, легкої атлетики та плавання; вісім срібних – з легкої атлетики та плавання; чотири бронзові – з бадмінтону та легкої атлетики.
Були серед переможців і львів’яни. Так, Роман Солтис від львівського товариства “Довіра” у змішаній естафеті здобув срібну нагороду. А у змаганнях з партнерського футболу учні львівської спецшколи-інтернату для дітей з тяжкими порушеннями мовлення вибороли золоті нагороди. Про це та про підготовку до цих змагань минулого вівторка розповіли на брифінгу у Львівській міськраді причетні до цієї події посадовці та педагоги.
Як розповів начальник відділу освіти Залізничного району м.  Львова Роман Вороняк, готуватися до участі розпочали з лютого, коли вже було офіційне запрошення до участі в цих змаганнях. Ця підготовка, окрім суто спортивної, передбачала вирішення багатьох фінансових та організаційних питань. До неї долучилися як Головне управління освіти і науки ЛОДА, так і управління молоді, сім’ї і спорту ЛМР. На початках була серйозна підтримка футбольного клубу “Карпати”, однак коли незадовго до виїзду виникла потреба у спортивній формі для команди, її довелося шити в останню ніч перед виїздом до Києва. За словами тренера команди Олександри Петрусенко (до речі, єдиний тренер-жінка з футболу на цьому турнірі), також в останні дні виникли проблеми з фінансуванням перельоту до Греції. Раніше це робила держава. Цього ж разу кошти довелося шукати самостійно, а оскільки автобусом добиратися хоч і важче, проте дешевше, то поїхали автобусом – у кредит (!). Тож тепер організатори мають до 1 вересня сплатити фірмі-перевізнику 2800 євро і шукають добрих людей, меценатів, які б допомогли нашим спецолімпійцям розрахуватися з боргом. Така ж проблема постала і перед житомирськими баскетболістами, які так і не змогли потрапити на змагання.
Тренер дуже рада, що, попри всі перешкоди, все ж вдалося потрапити на олімпіаду і не тільки виконати олімпійський принцип, що головне не перемога, а участь. Наша команда з партнерського футболу (в одній команді грають інваліди та не інваліди), а саме в цьому підвиді виступали юні львів’яни, не програла жодного матчу і, перемігши у фіналі данців з рахунком 6:2, виборола золоті нагороди. За правилами, матчі тривали по 20 хвилин, але кожна дитина, заявлена в команді, мала бути на полі сім хвилин. У ролі партнерів дуже вдало виступили студенти Львівського університету фізкультури.
“У нашій команді було двоє дітей із синдромом Дауна, вони також виходили на поле. У тих дивізіонах, де нам доводилося змагатися, таких дітей більше не було. А назагал змагання були напруженими, діти намагалися виконувати вказівки. А радість перемоги неможливо з чимось порівняти. Сльози радості були на очах і дітей, і дорослих”, – розповідає тренер Олександра Петрусенко. За її словами, попри кризу, Греція вважала за справу честі провести ці змагання, а сам президент був волонтером на них.
Капітан команди Роман Габа каже: “Нам дуже сподобалося грати на таких полях. Коли ми виходили на поле, дуже переживали. Але ми казали: “Україна вперед” – і виходили, і вже не боялися. Нас дуже підбадьорювали наші партнери-студенти. А найбільше запам’яталося, як на фінальну гру приїхали нас підтримати представники українського посольства у Греції”. А його товариш по команді воротар Іван Петрів додає: “Важкий був розклад, бо мусили вставати о шостій годині. Але ми звикли. Як звикли боротися до кінця і не думати, що ми гірші від інших, а вірити, що ми сильніші”.
Регіональний координатор спеціальної олімпіади України у Львівській області Аліна Передерій вважає досвід Львівщини щодо створення умов для людей з особливими потребами унікальним, і навіть не стільки в матеріальному плані, скільки щодо людського потенціалу. “Біля команд спеціальної олімпіади завжди є небайдужі люди. Це унікальний у межах України приклад ДЮСШ №1, де створено окреме відділення з футболу для дітей з вадами інтелекту”, – каже вона.
“Сьогодні питанню інклюзії дітей з іншими (бо саме так я б їх називав) потребами ми намагаємося максимально сприяти, насамперед їх залученню до різних видів діяльності, в тому числі і до спорту. Ми хочемо зробити так, щоб абсолютно всі наші діти, учасники навчально-виховного процесу мали рівні можливості, доступ до якісної освіти”, – сказав Роман Вороняк.
“Діти з особливими потребами є повноцінними членами нашого суспільства, тож ми вирішили запровадити заняття футболом для дітей з іншими потребами. Скерували тренера та розпочали заняття. А коли у відбірних змаганнях здобули путівку на Спеціальну олімпіаду, доклали всіх зусиль, щоб дати дітям змогу там побувати”, – додав директор ДЮСШ №1 Володимир Прокоп’юк.
За словами директора спецшколи-інтернату для дітей з тяжкими порушеннями мовлення Володимира Лозинського, школа має славні традиції спортивно-оздоровчого характеру та намагається якомога ширше залучити дітей до різних видів спорту і вже має низку здобутків. А за програмою Спецолімпіади її учні почали брати участь у різноманітних подіях національного та міжнародного рівня з 2003 року. Складовими успіху він назвав увагу, яку приділяє дирекція фізкультурно-оздоровчій та спортивній роботі, та наявність команди однодумців – тренерів, учителів, учнів.