Небезпечні ігри з порохом

На тлі небезпеки нового російського вторгнення в Україну спостерігаємо за з’ясуванням стосунків між нашими політиками. Яким може бути продовження протистояння між чинним президентом Зеленським і п’ятим президентом Порошенком?

Справа проти Петра Порошенка – це яскрава складова передвиборчої кампанії чинного президента Володимира Зеленського. Але так сталося, що, власне, ця справа про держраду, фінансування тероризму та сприяння терористичним організаціям стала ефектним трампліном для початку виборчої кампанії та самого Петра Олексійовича. І хоч наступні президентські вибори мають відбутися аж навесні 2024-го, схоже, що і Зеленський, і Порошенко планують не дозволити більше нікому втрутитися у їхнє протистояння за найвищий державний пост. Це не означає, що ніхто не зможе стати суперником для них, але наразі ці двоє «цементують» за собою статус основних претендентів.
Для президента Зеленського надзвичайно важливо виграти наступні вибори. Адже кримінальне переслідування Порошенка легко повернеться до нього бумерангом у разі поразки на виборах. Зрештою, для Зеленського поразка буде небезпечним сценарієм незалежно від майбутнього результату Порошенка. На тлі постійного зниження своїх рейтингів, чинному гаранту вкрай важливо нагадати суспільству емоції дебатів на стадіоні 2019-го. Зараз Зеленський президент, зараз до нього купа питань щодо провалів у реформах, зараз він не знає, як виправдатися за невиконані обіцянки, а ядерного електорату у нього ніколи й не було. Тому переслідування свого головного конкурента схоже на спробу на тлі всіх провалів, підвищення тарифів і цін хоч якось втримати на своєму боці тих українських виборців, у кого позиція «тільки не Порошенко». Проблема у тому, що й у Зеленського вже такий антирейтинг, про який, він, мабуть, і не думав у 2019-ому.

Без арешту, але й без паспорта

Щодо Петра Порошенка, то політик з його досвідом не міг не скористатися нинішнім «подарунком» від Банкової. Роль жертви політичних переслідувань завжди високо цінувалася в Україні. Й нинішні звинувачення проти Порошенка у державній зраді та сприянні терористичним організаціям дуже легко показати вигаданими. Тут зазначимо, що за версією ДБР Петро Порошенко може бути причетним до організації злочинної схеми постачання вугілля з окупованого Донбасу у 2014-2015 рр. Минулого року у цій справі про підозри було повідомлено нардепу від ОПЗЖ Віктору Медведчуку, колишньому міністру енергетики Володимиру Демчишину і бізнесмену Сергію Кузярі. Запобіжним заходом для Медведчука прокурори просили (які зараз для Порошенка) арешт з альтернативою застави у розмірі 1 мільярда гривень. Але суд відправив Медведчука під цілодобовий домашній арешт. Кузярі обрали запобіжний захід у вигляді арешту, але із січня він також під домашнім арештом. Він перебував у СІЗО до січня поточного року, коли суд змінив йому запобіжний на цілодобовий домашній арешт. Демчишин перебуває у міжнародному розшуку, повідомили в ДБР. 
«У жовтні 2014 року представники вищого політичного керівництва Російської Федерації вирішили залучити до підривної діяльності на території України Віктора Медведчука. У свою чергу Медведчук, маючи політичні амбіції, погодився на пропозицію РФ. Усвідомлюючи, що самостійно, без кадрового впливу він не зможе досягти свого умислу, Медведчук досягнув певних домовленостей з Петром Порошенком, який, як Президент України, мав необхідні можливості впливу на вертикаль законодавчої і виконавчої влади», – заявила на брифінгу 17 січня речниця Державного бюро розслідувань Тетяна Сап’ян. Також в ДБР заявляли, що Порошенко спеціально втік за кордон після того, як йому спробували вручити повідомлення про підозру. Про те, що після повернення в Україну відмовився від отримання процесуальних документів.
«Петро Олексійович Порошенко відмовився від отримання процесуальних документів, ігнорував законні вимоги слідчого. При цьому особи, які були з ним, чинили фізичний опір, що зафіксовано на відеозаписах. Адвокати Порошенка запевнили, що отримають усі процесуальні документи, однак, після проходження прикордонного контролю шляхом створення штучного натовпу втекли», – це також заява Тетяни Сап’ян від 17 січня. 
Та звернемо увагу на дуже показовий момент у нинішній ситуації: генпрокурора Ірина Венедіктова фактично самоусунулася від цієї справі проти Порошенка. І це та генпрокурор, яка раніше «шила» Порошенкові кілька десятків справ і навіть пропонувала йому «довести невинуватість у суді». 
Влада влаштувала справжній цирк. Порошенко після численних робочих візитів закордоном повернувся в Україну 17 січня і влаштував свій бенефіс. Той день можна було вважати його перемогою, адже суддя столичного Печерського райсуду так і не зміг обрати запобіжний захід для Порошенка. Шоу продовжилося 19 січня. І ще за годину до початку засідання відбулися сутички між правоохоронцями та учасниками мітингу на підтримку Петра Порошенка. Картинка стала ще «яскравішої», але на жаль, все це під час неоголошеної війни із Росією, особливо зараз, коли усі наші західні союзники в один голос заявляють про можливість чергового нападу Росії на Україну. 
Та одразу після початку запланованого засідання 19 січня суддя більше не тягнув час і дуже тихо пробубонів рішення щодо запобіжного заходу для Петра Порошенка: не арешт із альтернативною застави у мільярд гривень, як просили прокурори, а лише особисте зобов’язання. Тут звернемо увагу на те, що адвокати п’ятого президента наполягали на тому, що той взагалі не є підозрюваним, бо не був повідомленим про підозру у належний спосіб і що загалом вся ця справа сфабрикована. І Петро Порошенко вже заявив, що подаватиме апеляцію на рішення щодо запобіжного заходу. Адже під особистим зобов’язанням передбачено, що Петро Порошенко має здати паспорти для виїзду за кордон, не відлучатися з Києва чи Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, з'являтися на виклик слідчого, прокурора або суду. Термін дії обов'язків до 19 березня. І це створить для п’ятого президента, а нині нардепа, багато незручностей. 
«Ми продемонстрували, що їх не боїмося. Ми не святкуємо, бо божевільний сценарій Зеленського як абсолютного неадеквата ще не закінчився. Незважаючи на випробування та знущання, через які проходить моя сім'я та наша команда, ми закликаємо безвідповідальну «зелену» владу: поведінка агресора потребує загальнонаціонального консенсусу…Безумовно це обмеження. У мене є запрошення на як мінімум три закордонних візитів. Вилучення паспорта перешкоджає моїй політичній діяльності. Виїзд за межі Києва перешкоджає моїй внутрішній політичній діяльності… Мова повинна бути не тільки у вигляді апеляції...Ми сподіваємося на відповідну реакцію міжнародних партнерів, ми будемо просити про це. Свою політичну діяльність я буду активно проводити, включаючи закордонні заходи, які заздалегідь заплановані», – заявив Петро Порошенко у залі суду, передає РБК-Україна.
Тут зазначимо, що в ДБР також не погоджуються із рішенням суду щодо запобіжного заходу для Порошенка і також планують оскаржити. «Вважаємо, що рішення суду щодо обрання запобіжного заходу п'ятому президенту України є таким, що не забезпечить належної поведінки підозрюваного Петра Порошенка, а тому у сторони обвинувачення є всі підстави для його апеляційного оскарження», – мовиться у заяві Державного бюро розслідувань. 
Та власне ще навіть до оголошення запобіжного заходу варіант із арештом виглядав малоймовірним. Ризик для влади із тим, щоб «закрити» Порошенка був надто великим. А от обмежити його пересування і створити проблеми для політичної діяльності конкурента – це те, що потрібно для Офісу президента. Тепер слідкуватимемо за розгортанням ситуації і за тим, яким буде результат подання апеляції адвокатами п’ятого президента. І за реакцією міжнародної спільноти. Зазначимо, що 19 січня підтримати Порошенка у Печерському райсуді прийшов колишній єврокомісар з питань розширення та сусідства (2010-2014) Штефан Фюле. І також слідкуватимемо за тим, чи розуміють наші політики ситуацію, в якій перебуває наша країна.

Шоу для двох

У будь-якому випадку можна припустити, що загалом розгляд цієї справи про держраду Порошенка затягнеться на дуже тривалий період. Навряд чи справа має багато перспектив. Але влада «зв’язала» Порошенка в одній кримінальній справі разом із кумом Путіна Віктором Медведчуком. І тепер може постійно про це нагадувати, постійно повернутися до цієї справи, постійно створювати проблеми і незручності для п’ятого президента. І вже не кінцевий результат матиме значення, а сам процес і телекартинка цього процесу, якщо така картинка знадобиться владі.
Своєю чергою, як уже зазначалося, Петро Порошенко також на повну може користуватися можливістю звинуватити чинну владу у зловживаннях і своєму політичному переслідуванні.
Насправді для чинної влади і для Порошенка суть аргументів за і проти і цій справі дуже швидко відійдуть на другий план. Залишиться лише політичне протистояння. І так як Зеленський вже оголосив, що починає боротьбу з олігархами (нехай все це і виглядає рейковою боротьбою) можна пропустити, що наприкінці травня – на початку червня, коли РНБО почне формувати офіційний реєстр олігархів, то виникне бажання дуже швидко туди вписати Порошенка разом із Медведчуком. Подати це в одній новині також буде краще для Банкової. Тоді, можливо, буде ще одна серія шоу протистояння Зеленського із Порошенком.
Щодо п’ятого президента, то і його подальшу риторику можна в певній мірі спрогнозувати. Зрештою, важливий меседж із своєї сторони він вже зробив. «За моєю інформацією, архітектором моєї справи є пан Зеленський, який дає вказівки, організовує і несе за це відповідальність. Замовником виступає пан Коломойський, я це стверджую авторитетно – як помста за «ПриватБанк, помста за всі ці речі. Зеленський, Коломойський, Татаров, Симоненко (Олексій Симоненко, в.о. генпрокурора, котрий підписав повідомлення про підозру Порошенку. – «Львівська Пошта»). Зеленського я бандою не називаю поки що, але решта – це все одна банда», – заявив Порошенко на брифінгу у Варшаві 16 січня, напередодні повернення в Україну.
Цікаво, що фактично те ж саме 18 січня в ефірі «5 каналу» сказав і колишній генпрокурор Руслан Рябошапка, який був частиною команди Зеленського, але який дуже швидко став зайвим для нинішньої влади. «Президент вірить у те, що посадивши Порошенка за ґрати, він отримає велику електоральну підтримку і це дасть йому можливість без проблем виграти наступні вибори. Є другий момент – це помста старшого товариша президента Коломойського, це помста за націоналізацію «ПриватБанку», це помста за проблеми, які створив, зокрема Порошенко, через лондонський суд, коли були заморожені всі активи Коломойського, це проблеми в США», – заявив Рябошапка. 
Ось приблизно на тлі таких обопільних звинувачень хто більший олігарх, хто має більше зв’язків із іншими олігархами, хто більший зрадник і може тривати далі «головне» політичне протистояння країни.

Головний виклик

Ще раз повторимося, що судовий процес тут як «сильний» аргумент і інструмент впливу у руках Офісу президента. Чи діятиме команда Зеленського «радикальніше» ближче до президентських виборів? Зараз важко спрогнозувати. Але водночас легко зрозуміти, хто отримає найбільше вигоди від розхитування ситуації всередині нашої країни. Це мають розуміти і на Банковій, плануючи свої подальші ігри. Навіть розглядаючи нинішній раунд протистояння Зеленського із Порошенко потрібно хоча б спробувати відповісти на кілька питань. Чи «у Зеленського» сподівалися, що Порошенко має «скласти лапки» і сам попроситися за ґрати? Чи найважливіше для них, щоб шоу сподобалося критикам Порошенка і на явне політичне переслідування можна не звертати уваги? Чи просто у Зеленського такий «комплекс Порошенка», що все інше відходить на задній план? Чи оточення Зеленського свято вірить у те, що у Порошенка мало прихильників і нинішня історія не вплине на внутрішню українську політичну ситуацію? У будь-якому випадку все це надто небезпечні ігри, що псують імідж України на міжнародній арені. Порошенку може комусь подобатися, комусь ні, але нинішні звинувачення проти нього сприйматимуться як політичне переслідування. А чим гірша ситуація в Україні, чим гірше враження від України у західних партнерів, тим краще для Кремля.
Тому дуже хотілося б, щоб «головне» політичне протистояння країни все ж таки відійшло на задній план перед насправді головним викликом для нашої держави. Головним ворогом України зараз є Путін. Після рішення Печерського райсуду низка експертів заявили, що інстинкт самозбереження нинішньої української влади переміг. Дуже хочеться у це повірити.
«Здоровий глузд переміг. У Печерському суді міста Києва. Звучить як фантастика. Але це так. Суд відпустив президента Порошенко під особисте зобов'язання. Фактично закривши цим тему державної зради. І неважливо, чому це сталося. Чи то суддя вирішив, що не хоче бути крайнім та і в Ростові нема на що дивитись. Чи то у владних кабінетах вирішили, що ця історія їм тільки шкодить. Чи хтось із західних партнерів нарешті зміг перекласти на добру українську (чи російську) власне обурення з того приводу, що не варто займатися внутрішніми зведеннями рахунків коли ворог стукає у двері іскандерами. Важливо, що нарешті це сталося. Бо дуже важко нашим партнерам із Вашингтона сколочувати коаліцію на захист України, коли сама Україна займається казна чим. Коли картинка телеканалів показує розбрат… Ми не знаємо, що в голові у Путіна. Але маємо бути готові до всього. І зараз єднатися проти загрози з боку божевільного набагато легше. Як і легше побудувати міцну коаліцію. Це не означає, що у Печерському суді ми перемогли Путіна. Ні, ворог все ще біля воріт. Але зараз ми точно стали сильнішими перед обличчям загрози з Кремля», – зазначає на своїй сторінці у Facebook інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Повторимося: справді хочеться вірити у краще і сподіватися на те, що після нинішнього раунду протистояння із Порошенком люди на Банковій навчаться аналізувати і прогнозувати можливі небезпеки від своїх необдуманих дій. Переобратися на другий президентський термін можна і без спроб «закривати» конкурентів. А стати надійними союзниками для Заходу, щоб нам конче необхідно, можна лише без таких без таких виявів «політичної дикості».
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8271 / 1.69MB / SQL:{query_count}