Десятиліття під знаком Майдану

Країна не змінюється за рік, і новій українській владі потрібно засвоїти уроки минулого, щоб не спровокувати третьої революції

фото: korrespondent.net
Сьогодні українці відзначатимуть День гідності і свободи. Це свято своїм указом створив Президент Петро Порошенко, але справжнім засновником є український народ! 
21 листопада, принаймні цього року, буде робочим днем. Зрештою, це справедливо – нині потрібно думати не стільки про свято, скільки про подальший розвиток країни.
“Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції: Майдан 2004 року, який був Святом свободи, і Революція 2013 року – Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли громадяни продемонстрували свою європейськість, гідність, прагнення до свободи. Мені як Президенту України залишається лише документально засвідчити це і підписати указ про День гідності і свободи, який українці віднині і навіки відзначатимуть 21 листопада”, – зазначив український гарант.
Два Майдани, яких роз’єднує майже десять років, мають як спільні риси, так і відмінні. Українці продемонстрували своє прагнення до свободи і самопожертву. Мирна Помаранчева революція 2004-го привела до влади третього президента Віктора Ющенка, який за свою каденцію встиг розтринькати неабиякий запас народної довіри.
У цьому контексті перший Майдан в Україні за дуже короткий термін виявився “холостою” спробою змін. Дисонанс між народним піднесенням і діями політиків втілився в тому, що студенти, які стали слухачами вишів у перший рік президентства Ющенка, завершували своє навчання вже в перший рік правління Януковича. Але очевидно, що без першого Майдану не було б і другого. 
фото: Роман Шарій 
Євромайдан 2013 – 2014 років був складнішим за розвитком: від вимоги підписати Угоду про асоціацію з ЄС до справжньої Революції Гідності. А криваві події в лютому цього року і жертва Небесної сотні продемонстрували, що Україна більше не буде такою, якою була колись. Янукович нарешті став “політичним трупом”. Уже відбулися позачергові президентські і парламентські вибори, на черзі – місцеві. Але за рік країна не міняється. Суто технічні підписання і ратифікація Угоди з ЄС ще не означають її виконання. 
Дуже важко підбивати підсумки Євромайдану, бо Україна майже одразу отримала військовий удар від Кремля – анексію Криму, а за нею і агресію в Донбасі. Та й самі українці нині, коли говорять про здобутки Революції Гідності, не можуть оминати теми війни. Та головний висновок можна зробити: увесь комплекс подій останнього року загартував українську політичну націю.
Під час Революції Гідності загинуло 98 громадян
Тепер наше спільне основне завдання – не наступити на ті ж граблі. Не забуваймо, що нинішній Президент Порошенко був “любим другом” Ющенка. Ще за рік до позачергових президентських виборів 2014-го Петро Олексійович не претендував на найвищий державний пост, домовляючись із тодішньою об’єднаною опозицією про підтримку на виборах мера столиці. Та вже у травні 2014-го за один тур із безпрецедентною підтримкою українців переміг на президентських виборах на тлі війни. 
Отримав Петро Порошенко і свого союзника-опонента (для Віктора Ющенка ним була Юлія Тимошенко) – прем’єра Арсенія Яценюка. Та й колишнє оточення Януковича нікуди не поділось – “Опозиційний блок” із уламків Партії регіонів хоча і в меншій кількості, але буде в новому парламенті. Тому нині для справжнього “життя по-новому” політикам потрібно вивчити уроки історії, інакше третього Майдану в майбутньому не уникнути.

Бандитам – тюрми!

фото: Reuters
Чи не основним гаслом, яке підняло українців на Майдани та площі міст 10 років тому, була обіцянка Ющенка посадити бандитів у тюрми. 
Та ніхто з одіозних високопосадовців кучмівського режиму за ґрати так і не потрапив.
Нині маємо схожу ситуацію. Янукович із найближчим оточенням втік у Росію, тож зрозуміло, що притягнути екс-диктатора до відповідальності важко. Але це не має нівелювати намагання зробити це. 
У жовтні цього року український парламент ухвалив закон, який дозволяє заочно засуджувати і конфісковувати майно за окремі злочини проти національної та громадської безпеки, за корупційні злочини. У Міністерстві юстиції, представляючи цей документ, заявили, що він дозволить завершити десятки кримінальних справ, зокрема, проти Януковича, представників “сім’ї”, чиї активи заарештовані, але не можуть бути стягнуті в держбюджет, бо для цього необхідне рішення суду. Тепер шлях до цього відкритий…
Як розповів учора, 19 листопада, на брифінгу заступник Генерального прокурора – начальник Головного слідчого управління Олег Заліско, тільки 47 особам вручили повідомлення про підозру у злочинах, пов’язаних із подіями, що взимку відбулися на майдані Незалежності під час акцій протесту. Із утікачами до Росії все зрозуміло, але справа не тільки в них. 
“Нам реально вдалося повідомити про підозри й обрати запобіжний захід 47 особам. На терміни розслідування також впливає той факт, що правоохоронці за часів попередньої влади неналежно оглядали місця подій і те, що в 90% випадків були знищені документи, які б могли пролити світло на те, хто, коли, кому і які віддавав накази та ставив завдання. Колишні чиновники і правоохоронці, причетні до цих злочинів, знищили речові докази: документи про вивезення зброї, оперативно-розшукові справи, інформацію про дислокацію силовиків”, – розповів Олег Заліско, повідомляє УНІАН.
фото: Reuters
Прокурор каже, що за злочинами і правопорушеннями стосовно активістів Майдану відкрито 1167 кримінальних проваджень. Щодо жертв, то, зі слів Заліска, “на Майдані були вбиті з вогнепальної зброї 67 осіб, 184 отримали поранення, понад 750 – тілесні ушкодження, не пов’язані із застосовуванням вогнепальної зброї”. Нагадаємо, що в березні 2014-го Міністерство охорони здоров’я повідомило про 98 загиблих на Майдані людей.
Генпрокурор Віталій Ярема у статті для “Дзеркала тижня” нарікав на те, що в усіх правоохоронних структурах була знищена велика кількість документації, і повідомив, що “18 – 20 лютого в центрі Києва були вбиті 74 мирні протестувальники і 12 працівників міліції. Ще 180 громадян і понад 180 правоохоронців отримали вогнепальні поранення”.
При цьому потрібно зазначити, що вбивства мітингувальників на Майдані ГПУ інкримінує тільки трьом особам – екс-“беркутівцям” Амброськіну, Зінченку та Садовнику. Останній – командир так званої чорної роти, скориставшись рішенням Печерського суду відправити його під домашній арешт, встиг утекти. Ось така нова Феміда…
І це ще не все. Як повідомляють ЗМІ, українські правоохоронці досі не зібрали доказів злочинів багатьох наближених до Януковича осіб, що дозволяє їм вільно пересуватися країнами ЄС і навіть дає шанс вивести свої активи з-під європейських санкцій. 
Зокрема, видання “Апостроф” повідомило про те, що статус підозрюваних так і не отримав Віктор Янукович-молодший, Артем Пшонка – син екс-генпрокурора, Сергій Клюєв – брат колишнього секретаря РНБО Андрія Клюєва, Олексій Азаров – син екс-прем’єра, екс-міністр освіти і науки Дмитро Табачник, екс-міністр юстиції Олена Лукаш, а також колишні радники президента Ігор Калінін та Андрій Портнов. 

Жити по-новому

Як уже зазначалось, основні здобутки Революції Гідності здебільшого стосуються усвідомлення українцями своєї ідентичності та впевненості у власних силах. 
Українці стали єдиними і зрозуміли, що можуть зупинити навіть такого ворога, як нова кремлівська імперія, очолювана Путіним. Українці самоорганізувалися, зумівши втримати порядок у своїх містах, створили масштабні волонтерські рухи, що допомагають армії, стали в ряди добровольчих батальйонів.
Нова влада в цьому контексті значно відстає від пересічних українців. Низка кадрових призначень Порошенка дивує. Одне питання: невже на тлі всеукраїнського патріотичного піднесення неможливо було одразу знайти достойного міністра оборони, а не постійно міняти керівників військового відомства? 
За нинішньої ситуації Президент є насамперед верховним головнокомандувачем, але поки Порошенко продемонстрував лише свою м’якість і бажання з усіма домовлятися. Чого лише вартий скандальний закон про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей? Російські війська та бойовики самі зняли з української сторони низку зобов’язань, провівши в Донбасі псевдовибори. Порошенко вирішив скасувати закон свого авторства. Але це ще треба зробити, вочевидь, уже новому парламенту, адже нинішній склад ВРУ так і не зібрався для розгляду цього питання.
Криваві події в лютому цього року і жертва Небесної сотні продемонстрували, що Україна більше не буде такою, якою була колись
Українська влада дозволяє Кремлю тиснути на себе. Це видно і по тому, як Київ разом із західними партнерами пішов на відкладення введення в дію частини Угоди про асоціацію з ЄС. Політики і в Україні, і в ЄС спростовують, що це було зроблено під тиском Москви, але факт є фактом: саме Кремль вимагав такого рішення.
Окрім того, дивує нещодавня заява Порошенка в інтерв’ю німецьким журналістам про те, що Україна на нинішньому етапі не готова до членства в НАТО. Так, не готова, але нині в будь-якій ситуації потрібно наголошувати на тому, що ми зобов’язані бути членом Альянсу! Час позаблоковості, коли ми не думали про оборону держави, уже минув. Тим паче в Росії вимагають “стовідсоткової гарантії”, що Україна не стане членом НАТО. Це – частина інформаційної війни. В українському МЗС уже відповіли російській стороні – заявили, що ми є суверенною державою, тож лише український народ вирішуватиме, до яких організацій вступати чи не вступати.
Не можна забувати, що нова українська влада продемонструвала неабиякий цинізм, коли на етапі підвищення ймовірності масштабного російського вторгнення в Україну найбільше своєї уваги зосере­дила на перемовинах щодо формування майбутньої коаліції. 
Залишається сказати лише одне: робочий проект коаліційної угоди вже готовий, новий парламент може запрацювати вже 27 листопада, тоді і продовжимо спостерігати за тим, як нова влада засвоїла уроки двох Майданів за 10 років.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4103 / 4.08MB / SQL:{query_count}