Підвиборчі перевтілення

Тоді як опозиція надриває горло від запевнень в об’єднанні зусиль, провладні сили під вибори 2012 року зливаються в єдиний фронт

Тоді як опозиція надриває горло від запевнень в об’єднанні зусиль, провладні сили під вибори 2012 року зливаються в єдиний фронт

Цього тижня стало відомо, що невдовзі Партія регіонів може поповнити свої ряди за рахунок депутатів Народної партії, найбільш знаним представником якої сьогодні є спікер. Володимир Литвин днями підтвердив, що перемовини про об’єднання НП і ПР досі тривають. Ціль такого об’єднання, попри те, що переговори у таких випадках мають форму не стільки діалогу, як торгів за майбутні преференції, полягає в одному – об’єднання зусиль для покращення життя. Литвин переконаний, що “онароднювання” Партії регіонів – великий плюс для країни. “Давайте будемо виходити з реалій. Партія регіонів – це реалії нашого політичного життя, причому реалії на тривалу перспективу. Від цих реалій залежатиме, як розвиватимуться процеси в Україні. Відповідно, всі зацікавлені в тому, щоб Партія регіонів більшою мірою відображала настрої всього українського суспільства”, – розповів він в ефірі “5 каналу”. Володимир Литвин також додав, що наразі тривають консультації з місцевими осередками, однак, до прикладу, із депутатами фракції Народної партії Львівської обласної ради (три особи, у міськраді – жодного) про це поки не говорили.

Мали цими днями нагоду згадати і про першопрохідців наближення до ПР – керівництво “Сильної України”. Нагадаємо, у середині серпня Азаров та Тігіпко повідомили про майбутнє злиття СУ із ПР. Тоді ж і з’явились перші коментарі Володимира Михайловича – мовляв, і він не виключає такої перспективи для Народної партії – лише треба переговорити із ПР. Цього тижня Сергій Тігіпко повідомив, що 90% місцевих партійних осередків підтримують рішення увійти до ПР. Проте остаточне рішення приймуть на з’їзді партії 22 жовтня. У той же день, коли Сергій Леонідович запевняв про місцеву підтримку, з’явилась інформація про можливий саморозпуск львівської організації “Сильної України”.

Процеси “об’єднання” відбуваються не стільки тому, що невдовзі відбудуться парламентські вибори, як тому, що провладна депутатська більшість вирішила підвищити прохідний бар’єр до п’яти відсотків, що робить надії потрапити до парламенту більшості із-поміж 192 політичних партій нездійсненними. Мають шанс пройти до Верховної Ради, за останніми даними соціологічної групи “Рейтинг”, лише п’ять партій. Цікаво також, що, за цими ж даними, підтримка “Сильної України” падає від початку року (в самого Тігіпка, попри підйом у травні до 7%, сьогодні в запасі є лише 3%), а довіра до Народної партії хоч і підвищилась, проте за межі статистичної похибки так і не вийшла.


Юрій Шведа, доцент кафедри політології ЛНУ ім. Франка, кандидат політичних наук:
- Владними силами теж керує страх. Вони шукають вихід із ситуації, в якій опинилася через катастрофічне падіння популярності як президента, так і Партії регіонів, що прийшла до влади на лозунгах "зробимо все й одразу". Технологічно об'єднання - правильне рішення, адже у такий спосіб із електорального поля прибирають конкурентні сили. Я переконаний, що намір об'єднатися не є самостійним рішенням - це рішення під "дулом автомата". Переконаний, що ті сили просто примушують іти на об'єднання, висуваючи їм певні "або-або". Що стосується Литвина, то для нього це спосіб порятунку: думати, що Блок Литвина (як ця сила називалася раніше) чи Народна партія (сьогодні) зможе пробитися до парламенту, - абсолютно безнадійно. Щодо Тігіпка, то він просто ставить хрест на самостійній політичній діяльності і на тих людях, які, повіривши йому, віддали голоси на президентських виборах, пішли в партію, яка декларувала, що готова бути довгостроковим проектом.Узагалі, процес об'єднання в політиці є дуже складним, щобільше - він не є природним для пропорційної виборчої системи. За умов такої системи злиття партій сприяє не об'єднанню, а навпаки - окремішності. Логіка політичної сили така: спершу вона намагається прибрати своїх конкурентів на електоральному полі, аби стати єдиним виразником інтересів певної групи населення чи якоїсь ідеології. А якщо це не вдається, то у дію вступають процеси об'єднання і переговори. Кожна сила намагається отримати максимум у своїй діяльності. Доки вона розраховує, що може це отримати, доти навряд чи йтиме на будь-яке об'єднання. А об'єднання опозиційних сил сьогодні навряд чи може відбутися. Воно було і показало, що фактично є недієздатним. Легко об'єднуватися або навколо влади, яка може дати певні преференції, або навколо харизматичного лідера, який може надати підтримку. Опозиція сьогодні такого харизматичного лідера, навколо якого б хотіли об'єднатися, не має.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7632 / 1.58MB / SQL:{query_count}