Координація протидії

Опозиційні партії роблять зусилля для об’єднання, аби протистояти новим виборчим нормам. Соціологи cтверджують, що сукупні шанси у них кращі, ніж у провладних сил. Українські опозиційні партії, схоже, проводять роботу над помилками і врешті починають еволюціонувати. У вівторок, 12 липня, відбулась їхня перша координаційна зустріч, на якій обговорювали спільну стратегію участі у парламентських виборах.

Опозиційні партії роблять зусилля для об’єднання, аби протистояти новим виборчим нормам. Соціологи cтверджують, що сукупні шанси у них кращі, ніж у провладних сил

Українські опозиційні партії, схоже, проводять роботу над помилками і врешті починають еволюціонувати. У вівторок, 12 липня, відбулась їхня перша координаційна зустріч, на якій обговорювали спільну стратегію участі у парламентських виборах. До участі у сходинах запрошували 17 по­літичних партій, у підсумку прийшло близько десяти.
Заяви та поширювана інформація про цю зустріч дозволяли дійти висновку, що вона відрізнятиметься від попередніх аналогічних спроб об’єднати опозицію. По-перше, тут не мали наміру обрати рівнішого з-поміж однакових. По-друге, не прагнули підписувати чи укладати якісь меморандуми, плани дій і тому подібні документи. Ось як про це напередодні заходу заявив один із організаторів “нашоукраїнець” Валентин Наливайченко: “Це (не створення формалізованих об’єднань – “Пошта”) так само принципово, як і те, що цю ініціативу ніхто не очолює. Наше завдання – почати координувати зусилля опозиції для захисту чесних виборів і спільно виступити проти підготовленого владою проекту закону про вибори народних депутатів, який здатний перешкодити чесному розподілу голосів”. Щоправда, в підсумку учасники вирішили на наступній такій зустрічі створити комітет захисту чесних виборів. Зазначимо, що попередні спроби утворити спільні, нехай і координаційні організації, особливим успіхом не відзначалися, головна причина – забагато лідерів.
Нове виборче законодавство змушує підбирати й нові шляхи боротьби. Згідно з останнім опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, вперше за останній рік партії, що належать до “помаранчевого” ідеологічного напрямку, отримали сукупно більшу кількість електоральних симпатій, аніж їхні “біло-блакитні” опоненти. Цікавий і ще один момент. Якби прохідний бар’єр до парламенту залишився незмінним (сьогодні – 3%), то до ВРУ наступного скликання пройшло б сім політичних сил.
Відповідно до останніх, червневих, замірів, картина виглядала б таким чином: Партія регіонів із 13,5% підтримки, БЮТ – 10,9%. “Фронт змін” Яценюка – 7,7%. Далі йдуть партії, потрапляння до ВРУ, яких при нинішніх реаліях та владних побажаннях до законодавства, сумнівне: “Сильна Україна” Тігіпка (4,3%), КПУ (4,0%) та партія УДАР Кличка (3,1%). Картина в регіональному розрізі має відмінну ієрархію, що дає люфт довіри, необхідний для проходження мажоритарними округами, які, нагадаємо, також вводяться новим законодавством про вибори.
Відтак, опозиційні партії, які, об’єднавшись, отримають більше можливостей, мають час для роздумів і подолання амбіцій. 

 

ДО ТЕМИ:

Наступну зустріч запланували на 12 вересня. Восени ситуація може змінитися з кількох причин. По-перше, Мін’юст просив Венеціанську комісію якомога швидше надати висновки щодо виборчого законодавства, аби встигнути внести рекомендації. Орієнтовний час – середина осені.
По-друге, на наступній сесії парламенту депутатів завантажать черговим баластом із реформ. Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко (на рейтингах якого найбільше і позначається “реформаторський запал” уряду) в ефірі Першого національного заявив, що восени оновлюватимуть трудове законодавство і визначатимуться із законодавчим обґрунтуванням другого рівня пенсійної системи.
Окрім цього, настрої українців можуть змінити і суди над Тимошенко і Луценком. Відтак опозиція отримала своєрідний подарунок і навіть час для обмірковування своїх дій, а от чи скористається вона нововиниклими шансами…

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8045 / 1.57MB / SQL:{query_count}