На схилі літ

На вашу думку, з якими труднощами стикаються сьогодні люди похилого віку?

На вашу думку, з якими труднощами стикаються сьогодні люди похилого віку?

Першого жовтня у світі відзначають Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН у 1990 році. 
За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких нині у світі понад 629 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року число їх у багатьох розвинених країнах збільшиться удвічі, а загальна кількість становитиме два мільярди осіб.
За даними Держкомстату, кожен п’ятий житель України – це особа похилого віку, шоста їх частина – самотні люди. Половині зі самотніх людей потрібна допомога у повсякденному житті, особливо сьогодні, коли для багатьох пенсіонерів основним джерелом існування є пенсія, розмір якої не дозволяє забезпечити нормальне життя. Понад  80% з них вимушені існувати за межею бідності. 
“Пошта” запитує у читачів, з якими труднощами, на їхню думку, стикаються сьогодні люди похилого віку?
 
 
Оксана Яковець, заступник начальника управління праці та соціального захисту Львівської ОДА: Оля Никорак, студентка юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка: 
- Труднощі людей похилого віку насамперед стосуються низького рівня пенсійного забезпечення, а звідси всі їхні проблеми - неможливість повноцінного харчування, лікування тощо. Люди не мають можливості оздоровитися. Спостерігаємо і некоректне ставлення служб, які надають послуги. Зокрема, кілька днів тому я була свідком того, як водій маршрутки дуже негарно і некоректно повівся з літньою жінкою. На жаль, у нас такі випадки непоодинокі... Якщо узагальнити, то в цих людей дуже мало радості в житті. Кожному потрібно не забувати всіляко їх підтримувати - допомагати ділом і порадами. - На мою думку, останнім часом невпинно зникає шана до старшого покоління, притаманна українському народу споконвіків. Якщо колись до думки старійшин прислухались насамперед, то тепер усе більша стіна непорозуміння та неповаги до літніх людей губить наші шанси почерпнути дорогоцінний досвід. На жаль, щоразу частіше ми стаємо свідками некоректного ставлення до старших, як із боку водіїв маршруток, так і з боку посадовців. Можновладці все більше обмежують права пенсіонерів, усвідомлюючи, що це одна з найбільш соціально незахищених груп суспільства, тож опір із їхнього боку буде найменшим. Зменшити пенсію кволій бабці куди легше, ніж зарплатню чиновникові. Однак тішить, що дедалі більше молодь не лише бере участь в акціях підтримки літніх людей, а й справді цінує і поважає їхній досвід. Це й надихає людей поважного віку вести насичений і активний спосіб життя: ділитися досвідом із молоддю, освоювати комп'ютер чи навіть знову здобувати освіту. 
Любов Максимович, голова Західноукраїнського центру "Жіночі перспективи": Ярослав Іваночко, журналіст:
- Рівень пенсії настільки малий (70% пенсіонерів мають пенсії менш як 800 грн), що люди похилого віку перебувають на межі бідності, тому вимушені собі  відмовляти в нормальному харчуванні та достойних умовах  проживання. Не мають достойного медичного забезпечення через брак коштів. Пенсіонери, які не працюють, не мають змоги ділитися своїм професійним досвідом. В інших країнах такі люди можуть працювати або бути волонтерами у структурах та організаціях, де їхній професійний досвід може бути потрібен. Для них дуже важливо бути корисними. І, звичайно, що абсолютно неймовірно, вони не можуть подорожувати та бачити світ, маючи достатньо вільного  часу, як це роблять пенсіонери в інших країнах. Одне слово, люди похилого віку, пенсіонери, які не працюють, стають бідними та  незахищеними людьми, про яких зовсім, на мою думку, не дбає держава. Загалом нині в нашій країні відсутні програми підтримки людей похилого віку.  - Найбільша проблема людей похилого віку, пенсіонерів - це те, що вони сьогодні в державі нікому не потрібні. Тяжко відпрацювавши все життя, нині вони залишаються наодинці зі своїми проблемами і мізерною пенсією, за яку ледь чи можна прожити або полікуватися. Натомість європейські пенсіонери можуть подорожувати світом, купувати нові авто, будинки, мати свого лікаря, який регулярно навідує пацієнтів. Усе це нормальні речі, але для нас вони недосяжні. У нас деяким людям похилого віку навіть нема кого попросити вийти в магазин купити продуктів чи ліків в аптеці. На жаль, у нашій країні пенсіонери не живуть, а доживають свого віку.
Андрій Оліярник, головний спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу управління соцзахисту Львівської міськради:  Юрій Сватко, студент:
- Я вважаю, що, попри всі соціально-побутові проблеми, найболючішим для людей похилого віку залишається питання самотності. Хотілося б, щоб дідусі та бабусі не були обділені турботливістю своїх дітей та внуків, щоб вони завжди відчували потрібність та піклування рідних. - Як на мене, то зазвичай люди похилого віку стикаються з кількома проблемами. По-перше, це брак спілкування, моральної підтримки, адже часто трапляється так, що вони залишаються самотніми. Також великою проблемою є здоров'я, адже через вік та через ціни на медикаменти лікуватись можуть собі дозволити далеко не всі. Та, мабуть, найбільше докучають людям похилого віку фінансові проблеми. Адже ті з них, кому не допомагає родина, на свою пенсію можуть собі дозволити дуже мало.
 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7425 / 1.61MB / SQL:{query_count}