За парти під час війни: безпека передусім

Яким буде навчання у Львові та на Львівщині у новому навчальному році, чи всі школи мають укриття та як вибрати форму освіти

Уже втретє школярі Львівщини, як і загалом України, зустрічають 1 вересня в особливих умовах. Два попередні роки ми всі хвилювалися, яким буде навчання з огляду на пандемію і чи зможуть діти, навіть дистанційно, здобувати якісну освіту. Цього ж року найбільша турбота батьків – чи безпечно буде дітям перебувати в школах, чи достатньо укриттів, чи справді вони здатні захистити школярів за потреби, і водночас, як попри війну забезпечити дітям можливість вчитися і розвиватися, здобувати знання та зустрічатися з друзями.
Нагадаємо, що від 24 лютого, відколи розпочалося повномасштабне вторгнення росії, навчання за партами не було – спершу діти пішли на позачергові двотижневі канікули, а відтак почали вчитися дистанційно. Більшість шкіл стали місцем тимчасового проживання людей, які втекли від війни. Згодом, коли минув перший шок і стало зрозуміло, що війна швидко не закінчиться, а ситуація щодо безпеки в нашій області більш-менш стабільна, постало питання, що потрібно зробити за час літніх канікул, аби, якщо нічого не зміниться, учні могли навчатися за партами. 
Перед початком навчального року очільники міського управління освіти та обласного департаменту освіти провели брифінги, на яких розповіли про готовність шкіл до нового навчального року в нинішніх умовах.
На Львівщині з 1 вересня навчальний процес розпочнеться для 281 650 учнів у 1118 закладах загальної середньої освіти області. Заняття відбуватимуться офлайн, онлайн або за змішаною формою. За попередніми даними, очно навчатимуться у 615 закладах освіти 154 907 учнів (55%), онлайн – у 201 закладі освіти 50 697 учнів (18%), змішана форма навчання буде у 302 закладах освіти, 76 046 учнів (27%).
Серед закладів вищої освіти і фахової передвищої освіти найпоширенішою буде змішана форма навчання. У закладах вищої освіти, як правило, лекції проводитимуть онлайн, а практичні заняття будуть очні.

Укриття

Щодо навчання у школах, то тут кожен заклад самостійно обрав формат з огляду на наявність укриття та кількість осіб, яку воно може вмістити.
Необхідно було подбати бодай про найпростіші укриття, де учні, вчителі та працівники школи не тільки могли б перебувати під час повітряної тривоги, а які могли б стати безпечним прихистком. 
«Головна умова повернення дітей у школи – їхня безпека. З травня ми обстежували всі приміщення шкіл, які можуть виконувати роль укриттів. 111 навчальних закладів мають свої укриття, ще 16 користуватимуться укриттями в інших приміщеннях, які неподалік», – сказав керівник управління освіти Львівської міської ради Андрій Закалюк.
З його слів, у кожній школі за необхідності був проведений певний обсяг робіт, аби облаштувати приміщення і подбати про все необхідне. 90% укриттів у школах Львівської міської територіальної громади готові до початку нового навчального року, у решті (10% ) ще тривають роботи, які невдовзі будуть завершені. 
Усі ці приміщення були обстежені відповідною комісією. «Напередодні навчального року проведена колосальна спільна робота і державною службою із надзвичайних ситуацій, і Львівською міською радою, і освітянами. Підготовка навчальних закладів до офлайн-роботи розпочалася ще з весни. Є певні рекомендації щодо укриттів: підвальні або цокольні приміщення, в яких мають бути окремі вхід і вихід, місця для сидіння, вентиляція, санвузол, медичні засоби та первинні засоби пожежогасіння» – наголосив Ігор Брегін, начальник управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Львівській області. 
Треба було врахувати і те, що кожне приміщення школи особливе: десь є одне велике підвальне приміщення, а десь кілька, але менших, є будівлі, яким більш ніж 200 років, а є ті, яким трохи більше ніж 20, у якійсь школі 400-500 учнів, а в якійсь понад 1200. Тому кожен заклад самостійно вирішував цілий комплекс проблем і зробив це доволі успішно. Розроблені маршрути, щоб учні могли оптимально швидко й організовано перейти в укриття, є маркування, щоби можна було легко зорієнтуватися. Вирішене питання вентиляції та санвузлів, у кожному укритті облаштоване місце для усамітнення в разі потреби, де є принаймні два біотуалети – для дівчат і хлопців. Є визначене місце і все необхідне для пожежогасіння, є необхідні медикаменти, а вчителі та персонал школи навчені надавати за потреби першу допомогу. В укриття спускається і медпрацівниця школи, до якої завжди можна звернутися. Передбачений і запас питної води та печива. Загалом за рекомендаціями відповідних служб є все необхідне для перебування учнів в укритті впродовж 48 годин.
Усі школярі перед початком навчання та в перші дні матимуть ознайомлення з укриттям і тренування. Передбачено, що коли лунає сигнал тривоги, учні повертають в клас, беруть свої «тривожні» наплічники й організовано спускаються в укриття зі своїм учителем. Зокрема, в школі, де вчаться мої діти, повідомили, що за кожним з перших класів закріплений помічник учителя, який допоможе організувати дітей, а на кожному поверсі буде черговий, який перевірить туалети та інші приміщення та супроводить до укриття учнів, котрі відстали від класу. Також нам повідомили, що, з огляду на ситуацію, учням дозволено користуватися мобільними телефонами (раніше в школі на них була заборона), щоби батьки могли контактувати з дітьми і пересвідчитися, що вони у безпеці, однак попросили зв’язуватися з ними через хвилин десять, аби не заважати процесу переходу в укриття. 

«Тривожні» наплічники

Кожна дитина мусить мати тривожний наплічник, невеликий за обсягом. Це може бути і торбинка для спортивної форми, до якої прикріплений бейджик з інформаційною карткою. У ній вказані: прізвище та ім’я дитини, дата народження, група і резус крові, клас, школа, домашня адреса, прізвище та ім’я батьків та їхні контактні телефони.
Окрім того, в наплічнику має бути: невелика пляшка води, енергетичний батончик та сухе печиво, змінний одяг, сухі та вологі серветки, мінімальний комплект змінного одягу, на бажання – свідоцтво про народження. Також туди варто покласти теплий светр чи невеличкий плед, аби дитині було тепло. Або ж вдягати дитину з урахуванням того, що якийсь час вона може перебувати в укритті. Обираючи взуття, яке дитина носитиме в школі (змінне), варто відмовитися від легкого на кшталт балеток, а віддати перевагу тому, що має принаймні товсту підошву, як-от кросівки, щоб не було холодно в ноги.

Форма навчання

Як розповів під час брифінгу начальник управління освіти Львівської міськради Андрій Закалюк, оскільки мовиться про безпеку дітей, то передусім рішення про те, як вони навчатимуться, приймають саме батьки – обирають форму освіти. Щоби вивчити їхню думку й організувати навчальний процес, навчальні заклади на вимогу управління освіти неодноразово проводили серед батьків опитування. Згідно з результатами останнього, 76% батьків хочуть, аби їхні діти пішли до школи, 9% віддають перевагу тільки дистанційному формату, невеликий відсоток обирають сімейне навчання або екстернат. Близько 9% батьків станом на початок тижня ще не визначилися. 
Тобто батьки обирають ту форму навчання, яку вважають найбільш відповідною для дитини. У Законі України «Про освіту» визначено, що загальна середня освіта може бути організована за такими формами: інституційна (очна: денна, вечірня); заочна (дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна тощо).
Екстернат – це вид навчання, коли учень зареєстрований у школі, але навчається вдома, проте здає річні контрольні, отримує консультації вчителів. Так можуть навчатися не всі, лише діти з визначеного переліку: із особливими освітніми потребами, учні, які займаються спортом чи мистецтвом, випереджають шкільну програму, часто переїжджають через роботу батьків. Тепер так можуть навчатися й учні, які перебувають через війну за кордоном. Але вони мають подати у школу документ, який підтверджує їхнє перебування за межами України. 
За сімейної (домашньої) форми батьки самостійно організовують для дітей освітній процес. Вони ж беруть на себе відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні, який не є нижчим від стандартів освіти. Учні проходять оцінювання чотири рази на рік. Як його проходити (онлайн чи офлайн), кожен заклад визначає самостійно. У випадку поганих результатів педагогічна рада може: рекомендувати батькам перевести дитину на очну форму (для учнів 1 – 4-их класів) або своїм рішенням перевести учня на очну форму (для учнів 5 – 11-их класів). Окрім того, школа сприяє організації процесу навчання: учні на сімейній формі мають отримувати шкільні підручники, консультації та допомогу вчителів, однак онлайн-уроки, як це було під час карантину, не передбачені. Тільки якщо школа працює в змішаному форматі і має визначені дні, коли клас вчиться онлайн, можна буде до нього приєднатися.
Батьки часто плутають дистанційне навчання і дистанційну форму здобуття освіти. Перше – це те, що відбувалося під час пандемії коронавірусу і залежало винятково від закладу освіти. Щодо дистанційної форми здобуття освіти рішення діти і батьки приймають самостійно. Їм потрібно звернутися до адміністрації школи та написати заяву, а також уточнити всі подробиці такого навчання.
Упродовж навчання з огляду на ситуацію (стало спокійніше чи, навпаки, тривожніше) або результати навчання (важко вчитися вдома) форму навчання можна змінити. Потрібно лише написати заяву, однак на її розгляд відведені два тижні, тож доведеться зачекати.
У кожному випадку батьки мають свої аргументи, чому обрали ту чи ту форму навчання.
Наприклад, львів’янка Ірина, мама першокласниці Аліни і п’ятикласника Сашка, переконана, що вдома (жінка мешкає у панельній багатоповерхівці) аж ніяк не безпечніше, а от повноцінного навчання, особливо для першокласниці, у дистанційному форматі вдома, на її думку, бути не може. «Маю досвід двох років онлайн-навчання сина. Так, навчання було, але це не те, що в школі. Та й друзів, колективу дітям дуже бракує. Особиста організованість не та: встав з ліжка, поснідав і – в планшет на уроки. Багато чого доводилося пояснювати самій, а з деяких предметів цього літа в сина були заняття з репетитором. Яке дистанційне навчання в першому класі?! Я собі цього навіть не уявляю. Мовиться навіть не про те, як навчити читати-писати онлайн, дитина не отримує від початку уявлення, що таке школа, не входить у навчальний процес. Звісно, якщо ситуація вкрай нестабільна і є реальна загроза для життя та безпеки, то дистанційна форма виправдана. Проте вважаю, що зараз у Львові доволі безпечно, немає причин, щоби кудись виїжджати, а вдома не більш безпечно, аніж у школі. В укритті я побувала, з вчителями поспілкувалася, довіряю їм. Тому написала заяву про офлайн навчання дітей. Сподіваюся, воно не припиниться з настанням холодів», – каже Ірина. 
А от Наталя, мама учениці шостого класу Вікторії, не така впевнена і більше схиляється до сімейної чи онлайн-форми навчання. «Чоловік воює, а я на роботі з ранку до вечора. Для дітей такого віку групи в школі немає, а залишати саму дитину вдома у такий тривожний час не хочеться. Тож більше схиляюся до думки, щоби відправити доньку до своїх батьків в одне з містечок області. Моя мама – пенсіонерка, тож припильнує навчання, і під час онлайну в попередні роки вона теж мене виручала. Звісно, важливе спілкування з друзями, тому краще, якби донька була біля мене, але сучасні засоби комунікації дають безліч можливостей для спілкування і з друзями, і зі мною. Просто мені доведеться частіше їздити до батьків, щоб обійняти своє сонечко. Зрештою, одна річ – повітряна тривога, коли діти спустилися з учителем в укриття, а друга – якщо повториться історія з «мінуваннями», я не зможу покинути роботу і мчати, нерідко через затори, щоб забрати дитину, адже в такому випадку укриття – не варіант», – пояснює Наталя.
Натомість батьки старшокласників охочіше пишуть заяви на сімейну форму навчання. Приміром, одинадцятикласник Максим вирішив, що так йому легше буде організувати свій час і підготуватися до випускних випробувань та вступу до вишу. Хлопець певен, що зі шкільною програмою впорається. Його більше хвилює те, що ще не відомо, що і як потрібно готувати для вступу. Водночас каже, що це, може, й на краще, бо можна підготуватися не до іспитів, а до життя. Адже ніколи не знаєш, що тебе чекає. Тому найважливіше визначити мету. Найбільше зусиль Максим хоче докласти до того, аби краще опанувати англійську, підтягнути німецьку і попрактикуватися в польській, а також займатиметься з репетитором із математики та української мови. 
«Ми передбачили багато різних варіантів щодо форми навчання. Кожна школа індивідуально вирішувала, в якому форматі розпочне навчальний рік. Ключовим показником є питання безпеки: кількість дітей, які можуть навчатись офлайн, визначали від кількості місць в укриттях. Вся решта – на розсуд самих шкіл: в одній діти вчитимуться онлайн, в другій будуть окремі дистанційні дні, в третій молодші учні навчатимуться лише очно, а старші класи – дистанційно, у четвертій буде позмінне навчання. Тож просимо батьків все це з’ясувати індивідуально в своєму навчальному закладі», – зазначив Андрій Закалюк.

Де у Львові можна навчатися дистанційно

У кількох школах нашого міста функціонуватимуть класи дистанційного навчання. Відповідно батьки, які побоюються пускати дітей до школи і не готові взяти на себе всю відповідальність за навчання вдома, можуть перевести їх у такі школи.
«У кожному районі Львова буде визначений один навчальний заклад, в який батьки можуть звернутися і перевести дитину для навчання в онлайн-класах. Зараз пропрацьовуємо всі підготовчі моменти. Спочатку батькам потрібно звернутися в Центр професійного розвитку педагогічних працівників, щоби ми розуміли, яка кількість дітей є в кожному з класів, і відповідно формувати їх. Відтак визначимо заклад, до якого батьки зможуть зареєструвати дитину. Умовою відкриття класу є певна кількість учнів, тому якщо, для прикладу, у третій клас в одному районі зареєструють трьох дітей, а в другому – четверо, то ми не формуватимемо два окремі класи для третьокласників, а об’єднаємо їх. Логістично для дітей це не буде проблемою, бо мовиться саме про онлайн-навчання. Однак потрібно розуміти, що дітей треба буде перевести зі школи, в якій вони навчалися раніше, в ту, де вони навчатимуться онлайн. Тобто батьки мають зробити вибір: або залишити дитину в своїй школі і дотримуватись її форми навчання, або ж перевести в інший навчальний заклад, де передбачені дистанційні класи», – пояснив Андрій Закалюк.
Таку реєстрацію здійснюватиме Центр професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова (тел. 297-53-28).
Планується, що опорними стануть:
Галицький район – школа №3;
Франківський район – школа №31;
Сихівський район – школа №86;
Личаківський район – школа «Лідер»;
Шевченківський район – школа №20;
Залізничний район – школа №77.

У п’ятий клас – по-новому

У 2021 році розпочався пілотний проєкт навчання за програмою НУШ у базовій школі, в якому брали участь учні п’ятих класів понад 130 шкіл з усієї України. А з 1 вересня старт НУШ має відбутися в усіх п’ятих класах України. Були побоювання, що через війну реформу доведеться відтермінувати, проте вони не справдилися, тож п’ятикласники вчитимуться по-новому, а саме за Держстандартом базової середньої освіти. І це дуже важливо, адже вони вже навчалися за концепцією НУШ чотири роки, і перейти на стару програму їм було б доволі складно. В міністерстві запевняють, що все необхідне для старту є: вчителі отримали необхідну підготовку ще до 24 лютого, окрім того, було і є чимало нагод для підготовки онлайн, розроблені відповідні методичні напрацювання. Однак є питання щодо підручників – виникли труднощі з друком, не всі вдалося видрукувати і доправити. Однак їх можна завантажити в інтернеті – для теперішніх дітей це не перешкода. 
Що зміниться в навчанні п’ятикласників? Передусім, навчання не буде однакове для всіх. Школи можуть як обирати із 78 модельних програм, так і розробляти власні, створювати свій навчальний план, спираючись на типову освітню програму. Фахівці підготували інтегровані курси: українська та зарубіжна літератури, мистецтво, «Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти», «Досліджуємо історію та суспільство», «Здоров’я, безпека та добробут», «Пізнаємо природу» та інші. 
Загалом для учнів п’ятого класу рекомендований 31 урок на тиждень (себто шість-сім на день). Найбільше буде уроків мови та літератури – 10-13 на тиждень. Також буде чотири-шість уроків математики, три уроки фізкультури, два-три – «Пізнаємо природу», один-три уроки мистецтва, один-три – технології, один-три – про здоров’я та суспільство, один-два – інформатики та один-два предмети історичної галузі. 
У першому семестрі підсумкове оцінювання результатів навчання учнів п’ятого класу здійснюватимуть (за рекомендаціями МОНу, як і в початковій школі) за рівневою шкалою. Зокрема, результати оцінювання педагогам варто позначати словами або відповідними літерами: «початковий» – «П»; «середній» – «С»; «достатній» – «Д»; «високий» – «В». Таке оцінювання забезпечить поступовий перехід до бальної шкали. У другому семестрі учні отримуватимуть бали, на підставі яких буде виставлена річна оцінка. 

Із вірою в перемогу

Отже, попри всі тривоги й переживання, навчання у школах розпочнеться, і більшість дітей сядуть за парти! Звісно, попереду непростий шлях, і яким буде цей навчальний рік, не може сказати ніхто. Чи буде навчання у школах, коли похолоднішає, чи не буде карантину через ковід, адже він теж нікуди не подівся (за останніми даними кількість зареєстрованих випадків стрімко зростає – на 40-50 відсотків щотижня). Зрештою, варто подбати й про те, щоби запобігти поширенню хвороби, і нагадати дітям правила особистої гігієни, бо значні скупчення людей у шкільних укриттях під час повітряних тривог можуть сприяти поширенню інфекції. 
Тобто є багато всього, що змушує хвилюватися, однак є й те, що тішить найбільше: діти, попри всі виклики і пережиття, хочуть до школи. І не тільки, щоби зустрітися з друзями. Вони справді хочуть вчитися, щоби бути корисними своїй державі після перемоги, в яку щиро вірять.

Повертаємося до навчання:
десять порад психологині Світлани Ройз

Розпочинається непростий навчальний рік. Ми розуміємо, що цього року в дітей може виникнути значно більше труднощів із поверненням до навчання. Відома дитяча психологиня Світлана Ройз на своїй сторінці у фейсбуці підготувала своєрідну методичку для батьків та вчителів, як допомогти дитині адаптуватися до навчання, на що потрібно звернути увагу, а чим не варто перейматися.
Передусім вона радить пам’ятати про можливі зміни в навчальних навичках і пояснити дітям та дорослим, що це нормально, що ніхто не тупий, не невдаха, що все це тимчасово. А ще треба зважати на:
1. Літній «відкат» у знаннях – цього року ми не можемо спрогнозувати, скільки часу знадобиться на повторення матеріалу. До звичного «літнього «відкату» приєднався стрес, і це впливає на роботу довгострокової пам’яті. Дітям важливо пояснити, щоби зняти їхню тривогу, ми все поступово пригадаємо. 
2. Багато дітей відвикли писати, зокрема ручкою на папері. У багатьох точно зміниться почерк, ми можемо спостерігати деякий регрес у письмових навичках. Все згодом повернеться, важливо частіше – і дорослим, і малюкам – давати вправи на розслаблення м’язів, пам’ятати, що зараз темп навчання і темп письма буде сповільнюватися.
3. Діти (і дорослі), що пережили досвід травматизації, часто на деякий час, поки не стабілізуються, «забувають» правила орфографії. На наслідки ковіду в багатьох наклався стрес. Можливо, ігри зі словами, кросворди, картки можуть допомогти.
4. Можуть виникнути складнощі із предметами та знаннями, пов’язаними з просторовою орієнтацією (це геометрія, тригонометрія і те, що пов’язане з прийменниками -над, -за, -під, -через). В пригоді стануть будь-які активності, де дитина могла б створювати 3D-моделі – лего, пластилін, оригамі, ліплення, спорт, гра на музичних інструментах.
5. Травматичний досвід ускладнює сприйняття абстрактних понять. Тож саме тепер потрібна наочність, прикладні, практичні, конкретні, зрозумілі знання та дії.
6. Навички читання в дітей також можуть погіршитись. У кожного з нас (дорослих і дітей) була своя адаптація до стресу: хтось почав вчитися і більше читати, а хтось досі не може зосередитися на чомусь. Важливо пам’ятати, що це тимчасово. Все відновиться.
7. Процеси запам’ятовування інформації можуть бути ускладнені. Коли ми переживаємо стрес – робота гіпокампа, що відповідає в тому числі й за довгострокову пам’ять, пригнічується. Починаємо з маленьких обсягів інформації, закріплюємо все у діях, в рухах. На перервах рухатися обов’язково! 
8. Діти під час навчання можуть крутити щось у руках, гойдатися на стільці. Це не відволікання – це їхній спосіб «відгальмовувати» зайві сигнали – багато дітей так, навпаки, зосереджуються на чомусь. Можливо, варто включити такі рухи чи руханки в навчальний процес.
9. Багато дітей за цей час звикли тримати телефон у руках. Це для них символ керованості, контрольованості. Потрібно подумати, що з цим робити. Можливо, включати додатки у телефонах в процес навчання. 
10. Дітей може більше, аніж в інші роки, дратувати те, що не відчувається практичним. Важливо готуватися до запитань, де це можна застосувати, як це працює на практиці, можливо, давати більше роботи з проєктами.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8128 / 1.78MB / SQL:{query_count}