«Працюймо щодня якісно, кожен на своєму місці»

Максим Козицький, очільник Львівщини, – про допомогу бійцям, виклики перед областю, пальне та роботу Офісу підтримки військовослужбовців

На Львівщині з 1 вересня хочуть повернути звичний формат навчання у школах. «Тобто до осені заклади освіти, де живуть внутрішньо переміщені особи, плануємо вивільнити. Тож зараз працюємо над тим, щоб забезпечити житлом на тривалий час тих людей, яким нікуди їхати, бо їхні домівки зруйнувала війна», – зазначив у розмові з «Львівською Поштою» очільник Львівщини Максим Козицький. 
Із початку повномасштабного вторгнення росії наша область прийняла 630 тисяч внутрішньо переміщених осіб. «320 тисяч ми офіційно поселили. За останньою інформацією, тепер на Львівщині їх є понад 240 тисяч», – каже керівник області.
Пане Максиме, скажіть, будь ласка, які важливі виклики постали перед Львівщиною?
Розміщення на Львівщині внутрішньо переміщених осіб (далі ВПОРед.). Із першою хвилею область упоралася. Якщо, не дай Боже, буде загострення на фронті і нова евакуація, це буде черговим завданням для Львівщини, яке потрібно буде вирішувати. Загалом область прийняла 630 тисяч внутрішньо переміщених осіб. 320 тисяч ми офіційно поселили. За останньою інформацією, тепер на Львівщині понад 240 тисяч ВПО. 
Кожен із нас має щодня ставити собі запитання: «Що я сьогодні зробив для перемоги України?
Отже, викликів є три. Перший – хочемо, аби з 1 вересня діти повернулися до звичного навчання у школах, а студенти – в університетах. Потрібно переселити внутрішньо переміщених осіб, які зараз живуть у закладах освіти. Ще частина ВПО проживають у інших комунальних та державних закладах області. 
Другий – змінилася категорія людей, які приїжджають. Якщо в перші дні війни люди самі сідали на потяги і приїздили до нас, то тепер збільшилася кількість осіб, яким треба допомогти з евакуацією, зокрема літнім людям, людям з інвалідністю. Станом на сьогодні у нас офіційно зареєструвалися та живуть як ВПО понад 8 тисяч осіб з інвалідністю та понад 30 тисяч пенсіонерів. Потрібні додаткові приміщення. Потрібні волонтери для їх догляду, фахівці, які можуть надавати медичну допомогу і послуги з реабілітації.
Загалом область прийняла 630 тисяч внутрішньо переміщених осіб. За останньою інформацією, тепер на Львівщині понад 240 тисяч ВПО
Третій – працевлаштування ВПО. З кінця лютого по кінець травня у центри зайнятості Львівщини в пошуках роботи звернулися понад 11 000 осіб, з них лише 2700 переселенці. Ми усвідомлюємо, що люди не можуть жити лише завдяки соціальній допомозі, але вона також дуже потрібна, особливо тоді, коли внутрішньо переміщені особи ще не адаптувалися на новому місці. 
Потребуємо й додаткових контактів з роботодавцями, аби створити в області більше робочих місць для всіх жителів. Я озвучив ці виклики під час ознайомчої зустрічі з учасниками Львівського субнаціонального кластера з питань захисту, який охоплює 62 партнерські організації, підкластери та інші тематичні групи. Очолює його UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні. Учасники кластера готові долучитися до співфінансування ремонту в гуртожитках та інших закладах, де можна на тривалий час поселити ВПО. Вони допомагатимуть із навчанням та залученням волонтерів для супроводу людей з інвалідністю, виїжджатимуть у складі робочої групи, яка вже працює під егідою ОВА у районах області. Надаватимуть вимушеним переселенцям медичний супровід і правове консультування.
Під час гуманітарних поїздок на схід передаємо бійцям позашляховики, бронежилети, аптечки
До слова, усі вимушені переселенці та жителі Львівщини можуть безкоштовно пройти медичне обстеження в своїх громадах. Для цього потрібно запросити робочу групу медико-психосоціальної допомоги, яка працює під егідою Львівської ОВА від початку повномасштабної війни. Наші фахівці разом зі спеціалістами Шпиталю імені Митрополита Андрея Шептицького в партнерстві з Міжнародною організацією міграції (IOM) та UNICEF Ukraine у межах проєкту «UNICEF дитячі точки «Спільно» надали медичну та психологічну допомогу кільком тисячам осіб у районах Львівської області.
Переселення внутрішньо переміщених осіб із закладів освіти потребує часу і коштів. Чи достатнім є фінансування таких потреб?
Якби ми мали достатньо коштів, то могли б швидко розгорнути додаткові місця. Грошей, на жаль, бракує. Та все ж зробимо усе можливе, аби навчання на Львівщині розпочалося 1 вересня. Коли діти мають майбутнє? Коли в них є освіта! Мовиться про кошти обласного бюджету і територіальних громад. Також залучаємо кошти благодійних організацій, фондів та інституцій, які нам уже допомагають або хочуть долучитися до ремонтів приміщень для поселення ВПО. Постійні зустрічі, які я проводжу, дають змогу знайти точки дотику з цими організаціями та інституціями. Хтось допомагає сантехнікою, хтось будівельними матеріалами. Вдячний кожному, хто долучається до допомоги!
Президент і прем’єр заявили, що опалювальний сезон 2022/2023 буде найскладнішим в історії України. Як готується до нього Львівщина?
Підготовка до опалювального сезону на Львівщині триває за планом. Уже традиційно розпочинається тоді, коли закінчується попередній опалювальний сезон. Головне завдання від президента – тарифи для населення не мають зростати. Тепер шукаємо компенсаторні механізми, аби «втримати» наявні тарифи.

Скажіть, яка тепер ситуація із пальним на Львівщині? Звідки його завозять у нашу область?
Головні постачальники пального – наші західні партнери з Польщі та Словаччини. Ситуація непроста, бачимо черги на заправках. Але сподіваюся, що вона покращиться, що водії матимуть змогу заправляти свої автівки. 
Якою є ситуація з пальним для аграріїв Львівщини? Чи будуть вони забезпечені ним у достатній кількості під час жнив? Можливо, є певний резерв пального для сільгоспвиробників?
Ми допомагали аграріям області під час посівної. Зокрема, створили комунікаційний майданчик між ними та постачальниками пального, аби мати прямі можливості спілкування для початку і закінчення посівної. Певен, що урожай аграрії Львівщини зберуть вчасно. Влада області готова підставити плече і стати комунікатором між аграріями та постачальниками пального. Збір урожаю – стратегічне питання для України.

Чи не щотижня з’являється інформація про використання гуманітарної допомоги не за призначенням. Чому в часі війни одні стоять на захисті України, а другі шукають легкої наживи?
Такі ситуації – це зріз суспільства. Бійці мужньо захищають державу, чесні і працьовиті волонтери їм допомагають, а є ті, що, на жаль, прагнуть до збагачення. На щастя, більшість людей націлені на перемогу і, на жаль, у нашому суспільстві є паразити.
На вашу думку, правоохоронні органи працюють якісно, виявляючи усіх нечистих на руку осіб, чи, можливо, когось прикривають?
Про ефективність правоохоронних служб свідчить кількість кримінальних проваджень, зокрема у відстеженні продажу гуманітарної допомоги. Силові структури тримають руку на пульсі. Адже якщо люди перестануть нам довіряти, зокрема іноземці, то згорнуть допомогу. Що менше буде до нас довіри, то менше допомоги. Україна, українці мають бути партнерами, яким довіряють. Загалом про українців у світі складається добре враження, а тих, що паразитують під час війни, потрібно виявляти і карати!
Львівщина дуже об’єднана. Шана і повага всім людям, які зараз працюють на перемогу України!
Для прикладу, за використання гуманітарної допомоги не за призначенням п’ятьом особам повідомили про підозру. Серед них експосадовець ОДА, в.о міського голови одного з міст Львівщини, жителі Львова та області, Києва. Справу одного підозрюваного скерували до суду. Загалом Львівська обласна прокуратура зареєструвала 23 кримінальні провадження щодо неправомірного використання гумдопомоги. В умовах воєнного часу незаконне використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, благодійних пожертв або безоплатної допомоги передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певним видом діяльності на строк до трьох років. 
Якщо жителям Львівщини відомо про незаконне використання гуманітарної допомоги, нехай повідомляють про це на гарячу лінію Львівської обласної прокуратури за номером телефону (032) 235-83-80.

Коли ви спілкуєтеся з військовими, які проблеми вони вам зазвичай озвучують, яка саме допомога нині їм потрібна?
Львівська обласна військова адміністрація в координації з благодійними організаціями із перших днів війни допомагає військовим. Наше завдання – збирати запити і спільно з благодійниками допомагати нашим бійцям. Маємо інформацію, яка стосується наших частин, їхніх потреб. Серед потреб автомобілі на фронт, тепловізори, нічні приціли, рації, а також системи Starlink. Намагаємося допомагати.
Моя мрія – аби нашим дітям не довелося воювати, аби вони могли будувати державу після перемоги
Під час гуманітарних поїздок на схід передаємо бійцям позашляховики, бронежилети, аптечки. Мовиться про 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду ЗСУ, 24 ОМБр імені короля Данила, 103-тю окрему бригаду Сил територіальної оборони Збройних сил України та інші бригади. 
Передати 1000 автомобілів на передову – таку мету Львівська обласна військова адміністрація, ГО «Добро.Дій» та Міжнародний штаб допомоги українцям поставили перед собою, щоб допомогти військовим транспортом.
Минулого тижня мав честь отримати з рук командувача Повітряного командування «Захід» Повітряних сил ЗС України Олексія Марченка відзнаку Міністерства оборони України «За сприяння Збройним силам України». Також відзначили моїх заступників – Андрія Годика, Юрія Бучка та Олександра Кулепіна і начальника управління з питань цифрового розвитку Львівської ОВА Максима Столярчука. Це відзнаки за значний особистий внесок у справу розвитку Збройних сил України, плідну та самовіддану співпрацю з Міністерством оборони України із захисту територіальної цілісності нашої держави. Дякуємо за таку високу оцінку нашої праці! Це велика честь і велика відповідальність.
Чи львівський бізнес так само активно долучився до допомоги військовим?
Дуже активно, за що їм дякую! Окремий респект IT-компанії SoftServe, Львівському IT-кластеру, ринку «Шувар», який постійно допомагає продуктами, формуванням пайків, зокрема для внутрішньо переміщених осіб. IT-компанія SoftServe допомогла коштами для придбання бронежилетів та іншої військової амуніції, підтримкою різноманітних ініціатив. Те ж саме стосується IT-кластера.
На вашу думку, наскільки Львівщина об’єднана в цей непростий для усіх нас час, наскільки люди підтримують одне одного?
Більшого об’єднання я ще не бачив. Львівщина дуже об’єднана. Шана і повага всім людям, які зараз працюють на перемогу України!

Також зазначу, що 92% жителів області та 87% внутрішньо переміщених осіб, які взяли участь в дослідженні соціологічної групи «Рейтинг», відповіли, що відчувають надію, коли думають про теперішню ситуацію в Україні. Надію, а не безвихідь, як би цього хотілося путіну та його поплічникам. Росії не вдалося нас зламати. І ніколи не вдасться. Тепер тільки єднання, розуміння одне одного і чітка мета – перемога. Відтак відбудова країни, її зміцнення та розвиток. 
У співпраці з Львівською ОВА на вулиці Коперника, 17 запрацював Офіс підтримки військовослужбовців та членів їхніх сімей. Розкажіть, будь ласка, докладніше про його роботу.
Багато послуг, які колись були «розкидані», тепер доступні в одному місці. Тут консультуватимуть щодо отримання соціальної допомоги, формування пакетів документів, пошуку в реєстрах зниклих та полонених, надаватимуть психологічний і адвокатський супровід. І це ще далеко не повний перелік послуг. У планах виробити модель військового ЦНАПу.
Головне завдання від президента – тарифи для населення не мають зростати. Тепер шукаємо компенсаторні механізми, аби «втримати» наявні тарифи
До роботи залучені представники ЗСУ, юристи, психологи. Серед волонтерів є матері та дружини військових. Фахівці департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА також надають тут консультації. 
Щоб люди отримували послуги швидше, Офіс співпрацює з низкою установ, зокрема територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими формуваннями, правоохоронними органами, територіальними органами Пенсійного фонду України, органами місцевого самоврядування та органами соціального захисту населення у Львівській області.
Після війни компанії, яким було комфортно працювати, залишать у нас свої філії
В цьому Офісі військовослужбовці, добровольці, резервісти, ветерани російсько-української війни та члени їхніх сімей можуть розраховувати на відкритість, оперативність і підтримку. 
Працює Офіс у Львові на вулиці Коперника, 17 (Палац мистецтв, 2 поверх). Графік роботи: з 10.00 по 18.00 (у робочі дні). Номер телефону гарячої лінії +38 068 260 68 15 (цілодобово).

Із початком війни чимало підприємств переїхали на Львівщину, облаштували тут свої офіси, працюють. На чому саме вони спеціалізуються?
Уже є понад 800 заявок на переміщення підприємств. На Львівщину переїхали майже 150 підприємств з інших регіонів. 90 з них уже запрацювали. Найчастіше це компанії, які спеціалізуються на торгівлі, легкій промисловості, машинобудуванні, металообробці та харчовій промисловості. Завдяки релокації на Львівщині з’явилося кілька тисяч робочих місць. У всіх районах області розміщені підприємства, які переїхали до нас із інших областей України. Найбільше їх у Львівському, Дрогобицькому та Стрийському районах. Гадаю, що після війни компанії, яким було комфортно працювати, залишать у нас свої філії. Загалом на Львівщині дуже активне економічне життя завдяки підприємництву.
Як часто спілкуєтеся з президентом України Володимиром Зеленським?
Раз на два тижні. За необхідності частіше. Стараюся вирішувати питання або самостійно, або з Кабінетом міністрів. 
Що вас у цій війні здивувало найбільше? За що хочете подякувати нашим бійцям?
Дякую їм насамперед за віру та жертовність! А щодо того, що здивувало… Звірства і жорстокість ворога. Ніколи не думав, що в ХХI столітті так можна поводитися у Європі.
Звідки черпаєте сили і натхнення до праці?
Завдяки родині. Портрет донечки – у моєму кабінеті (на фото). Дивлюся на її очі, і це додає мені наснаги та віри.
Пане Максиме, яка у вас як керівника Львівщини, як батька, як громадянина України є мрія?
Аби нашим дітям не довелося воювати, аби вони могли будувати державу після перемоги. Ось моя мрія. А найголовніша мрія, як і в кожного громадянина, це перемога України. Водночас кожен із нас має щодня ставити собі запитання: «Що я сьогодні зробив для перемоги України?». Тож працюймо щодня якісно, кожен на своєму місці, допомагаймо військовим і волонтерам. Вірмо у військову міць України!
Що для вас є остаточною перемогою нашої держави?
Перемога – це вийти на державний кордон України. Це перший етап, який свідчитиме, що ми вистояли. Перемога – це падіння російської імперії. Перемога добра над злом. Перемога людської гідності, жертовності, чуйності. Перемога – це те, що величезна кількість людей залучені до волонтерства. Перемога – це те, що українці об’єднані однією метою.
фото: Альона Николаєвич
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7575 / 1.72MB / SQL:{query_count}