«Працюймо і молімося задля перемоги України!»

Марія Петришин, керівниця Першого жіночого ветеранського простору Re:Hub, психологиня Львівського перинатального центру та Будинку воїна, – про гуманітарну місію і соціально-психологічний напрямок роботи

«Я так чекаю перемоги України! Повна перемога – це звільнення від окупантів всієї території нашої держави, зокрема Донбасу і Криму. Вірю, що над Кримом майорітиме синьо-жовтий прапор. На жаль, дуже багато чоловіків і жінок полягло на війні. Ми втрачаємо цвіт нації, патріотів нашої держави... Працюймо і молімося задля перемоги України! У кожного свій фронт», – зазначає у розмові з «Львівською Поштою» Марія Петришин, керівниця Першого жіночого ветеранського простору Re:Hub, психологиня Львівського обласного перинатального центру та Будинку воїна.
В умовах широкомасштабного вторгнення Перший жіночий ветеранський простір Re:Hub став на рейки війни і почав гуманітарну місію. Загалом згуртували 400 волонтерів і відправили понад 170 тон гуманітарної допомоги. 
«З 24 лютого ми повністю адаптувався під нові реалії. На той момент ми обрали два основних напрямки – це допомога нашим військовим (цей напрям працює і донині) і гуманітарна допомога людям в «гарячих» точках, які потребували всього. Від медикаментів до одягу та продовольства. Це був новий досвід, – каже Марія Петришин. – У перші дні до невеликої команди простору доєдналося близько 400 волонтерів. Двері «Будинку воїна» не зачинялися. Люди зносили продукти, речі, одяг, пропонували кошти аби щось закупити. Щотижня з командою відправляли по 2-3 вантажівки у Харків, Суми, Ірпінь, Миколаїв, Дніпро, Кривий Ріг». Лише на кінець березня по Україні вони доставили понад 10 т їжі, більше 50 тисяч одиниць ліків, 15 т засобів гігієни. Усього за час війни відправили понад 100 т гуманітарної допомоги.
Зараз команда прийняла рішення звузити напрями роботи і структуруватися. Акцент на соціально-психологічний напрямок. «Започаткована робота «гарячої» лінії 0800335865 для надання підтримки та консультацій виправдала себе, адже люди потребують не тільки підтримки у вигляді матеріального, війна завдає духовних ран, які теж треба лікувати», – каже Марія Петришин.

На сьогодні вже оброблено понад 1000 звернень на «гарячу» лінію. Це різні питання: соціальні, побутові, юридичні, медичні тощо. Зросла кількість звернень саме за психологічною підтримкою. «Таких у нас більше 500. Змінилася форма і структура. На сьогодні це є більше кризова терапія. Причому запити не тільки від внутрішньо переселених людей, а й від львів’ян. Тривоги, страхи, панічні атаки, адже це війна «ракет» та «градів». Надаємо допомогу індивідуального консультування, а також групових терапій. Працювали з дітьми та батьками, які виїхали з «гарячих» точок. Щотижня у нас працює 2-3 групи. Також підтримуємо дітей сиріт та тих, в кого батьків позбавили батьківських прав. Намагаємося створити їм домашнє тепло», – зазначає співрозмовниця.
Перемога там, на передовій, залежить від кожного з нас тут!
Є лаконічна, але така сильна і глибока за змістом фраза Блаженнішого Любомира Гузара «Моліться і працюйте!». Молімося так, ніби все залежить від Бога. Працюймо так, ніби все залежить від нас. Як для себе цю фразу ти розцінюєш у часі повномасштабної війни?
Вислів Блаженнішого «Моліться і працюйте!» є чи найбільш актуальним сьогодні для мене. Ця фраза дуже перегукується з моїм життям. Я ще стільки не молилася як зараз, і ще стільки не працювала, як зараз. Молюся за всіх бійців України, молюся за свого сина, який на передовій. І щодня працюю, працюю, працюю. Починаючи з 24 лютого, команді Першого жіночого ветеранського простору Re:Hub надходило дуже багато запитів щодо потреб. Дуже багато! Наша команда змобілізувалася й наполегливо щодня працювала. Зараз все структуровано, ми маємо чіткі напрямки роботи, знаємо з чим і з ким працюємо.
Ми маємо буди єдині і щодня допомагати армії! Маємо тримати тут тил. Міцно тримати
Маріє, як ти особисто дізналася, що розпочалося повномасштабне вторгнення росії 24 лютого?
Мені подзвонила моя товаришка: «Марійка, війна…..». Прослухала звернення Президента Україна і зрозуміла, що війна… Летять ракети проти мирних людей. Ця війна – це жахіття! Це геноцид української нації. 
З часу створення Перший жіночий ветеранського простору Re:Hub займався допомогою ветеранкам, зокрема і медичною. Жіночий ветеранський хаб до 24 лютого – це простір для фізичної та психологічної реабілітації жінок, які знають, що таке війна. На чому зараз акцент в роботі команди?
Починаючи з 24 лютого, наша команда переформатувалася в роботі. Перший напрямок – мовиться про допомогу військовим. Другий – допомога населенню у гарячі точки України та внутрішньо-переміщеним особам. До нас надходили запити, які є потреби, і ми допомагали бійцям. Зокрема мовиться і про збір коштів на машини на передову.
Загалом у перші тижні до нас надходило дуже багато гуманітарних вантажів – до допомоги долучилися поляки, іспанці, німці, португальці. Ми відправляли вантажі у Харків, Миколаїв, Кривий Ріг, Дніпро, Чернігів, Суми.
Дякую нашим мужнім і незламним воїнам, які на передовій боронять Україну! Дякую нашій працьовитій, згуртованій і дружній команді Re:Hub!
Зараз акцент Першого жіночого ветеранського простору Re:Hub на соціально-психологічний напрямок. Також повертаємося до медичного напрямку. У нас працює «гаряча лінія», куди можуть звертатися всі ті, хто потребує допомоги. Мовиться і про психологічну допомогу військовим, і родинам бійців, мамам військових, і внутрішньо-переміщеним особам. Це і індивідуальна терапія, і психологічна допомога у спілкуванні по телефону. Ми проводили і групову арт-терапію – як з дорослими, так і з дітьми. Потрібна допомога психолога, зокрема і пораненим бійцям, які повернулися з передової, – звертайтеся. 
Чим зараз можуть містяни допомогти вам, команді Re:Hub зараз?
Будь-яка допомога є важливою. Хтось може принести шкарпетки – приносьте і ми їх передамо бійцям на фронт. Хтось може допомогти засобами гігієни для військових – приносьте також. Такі речі завше є потрібні! Є змога консервами допомогти – дякуємо. Є змога допомогти фінансово – дякуємо.
Ти мама бійця, психологиня, керівниця Першого жіночого ветеранського простору Re:Hub і зараз ще виконуєш обов’язки директора Будинку воїна. Яка місія зараз є найближчою і чому?
Мама бійця. Сину 28 років, він юрист-міжнародник. Мої думки і серце зі сином, який зараз на передовій. Як мама молюся багато. Молитва і віра – це дуже велика сила! Їжджу в монастир Святого Герарда в Кохавину до отця Леоніда – це один з духовних наставників. Розумію, що маю бути сильною і цю силу передавати сину.
Молімося за бійців! Щодня молімося за перемогу України!
Загалом ми тут, у Львові, маємо розуміти, що кожен із нас повинен долучитися до допомоги армії – кожен чим може. Скажімо, моя мама щодня читає псалми і за бійців і за внука. Це її фронт роботи. Хтось ремонтує машини, хтось збирає гроші на амуніцію військовим, хтось пече пиріжки…
А щодо психологині, то мій основний принцип в роботі завжди був і є – не нашкодь і допоможи. Тобто, роби так, аби ти допоміг людині, а не нашкодив. Як психолог люблю свою роботу. У часі війни розмови з психологом є вкрай важливими. І людям не потрібно соромитися звертатися за фаховою допомогою. Відверто кажучи, зараз кожному потрібна психологічна підтримка. 
Багато людей зараз у час війни відчувають тривогу й паніку, жінки хвилюються за своїх синів, чоловіків, зятів, які на передовій. Як підтримувати психічне здоров’я сьогодні?
Попри все завантажуйте себе роботою. Фізична робота вона особливо корисна. Коли є надмірна кількість тривоги та стресу, важливо заземлитися. Тому вкрай важливими є фізичні навантаження. Скажімо, порайтеся на городі, займіться спортом, сходіть у басейн. І, звісно, закликаю кожного допомагати фронту. Адже перемога там, на передовій, залежить від кожного з нас тут! Дуже важливо кожному з нас не бути байдужим! На жаль, є люди, які абсолютно не відчувають, що триває війна… Ці люди живуть в іншому вимірі… На щастя, у Львові багато патріотично налаштованих людей, які допомагали і допомагають фронту. 
Скажи, будь ласка, що для тебе патріотизм?
Це любов до своєї Батьківщини. Ти свідома того, що ти українка. Ти ідентифікуєш себе з нацією. Ти ідентифікуєш себе з українським прапором, словом, піснею, хлібом. А ще – чимало людей лише зараз починають розуміти, що українська мова – це надважливо!
І завше актуальні слова Ліни Костенко: «... А ви думали, що Україна так просто? Україна – це супер! Україна – це ексклюзив! По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни!». Чим вже змінила війна українців?
Ці слова Ліни Костенко дійсно дуже актуальні! Зараз формується нація. Ми стаємо сильнішими. Більша частина українців зміниться. Мені б, звісно, хотілося, аби всі змінилися, але всі не зміняться… Люди самі мають стати свідомими українцями. Людина має бути внутрішньо свідомою і розуміти, чому так важливою є мова, культура. 100% зміни ми не досягнемо. Поза тим, ця війна нас точно змінить. І точно частина людей переосмислить цінності в житті. Свідомість українців змінилася. Зокрема люди зрозуміли, хто росія і путін – це ворог.
Маріє, ти як психолог спілкуєшся з мамами бійців, а також працюєш у Львівському перинатальному центрі, де зараз народжують і жінки, які приїхали з гарячих точок України.
Так, безперечно, жінкам, які приїхали з областей, де неспокійно, потрібні розмови з психологом. Хоча й війна вже триває дев’ятий рік, але активна фаза триває з 24 лютого, багато вагітних покинули свої домівки та поїхали народжувати у більш безпечні області. Зокрема, народжують діточок у Львівському обласному перинатальному центрі. Жінки, з якими доводиться спілкуватися, тривожні, їм потрібна фахова допомога. Надзвичайно важливою є психологічна допомога, тому спілкуємося з жінками.
Працює «гаряча лінія» (0800335865) для надання підтримки та консультацій. Війна завдає духовних ран, які теж треба лікувати
Вони дуже чекають на такі розмови, зустрічі, арт-терапію, адже для них бесіди є потрібні, важливі та помічні. Це так цінно для мене як психолога. Загалом є позитивні результати і це тішить. Жінки виговорюються, діляться емоціями, підтримують одна одну. Зараз у час війни професія психолога є критично необхідною.
Спілкувалася з жінками, зокрема з Києва та Чернігова, які пережили вибухи, ракетні обстріли, а згодом народжували. Для них спілкування з психологом було, як самі казали, вкрай важливим. 
Які плани Першого жіночого ветеранського простору Re:Hub, на найближчий місяць-два?
Соціально-психологічна підтримка і жінок, і чоловіків. Соціально-психологічна підтримка бійців, ветеранів, родин, внутрішньо-переміщених осіб, дітей. Запускаємо також юридичний напрямок. Плануємо кілька тренінгів щодо надання невідкладної медичної допомоги. Є фахові інструктори. А ось Форум ветеранок буде тоді, коли Україна переможе! З жінками-ветеранками спілкуємося, допомагаємо, зокрема і щодо медичної допомоги у медзакладам Львова.
Кому б ти хотіла сьогодні подякувати в часі війни?
Дякую нашим мужнім і незламним воїнам, які на передовій боронять Україну! Дякую нашій працьовитій, згуртованій і дружній команді Re:Hub! Вдячна всім, хто долучився і щоденно працював і працює заради перемоги України. Ми маємо буди єдині і щодня допомагати армії! Маємо тримати тут тил. Міцно тримати. Вклад кожного надзвичайно важливий для нашої перемоги!
У часі війни розмови з психологом є вкрай важливими. І людям не потрібно соромитися звертатися за фаховою допомогою
Задаваймо собі щодня запитання: чим я можу допомогти фронту і допомагаймо! Молімося за бійців! Щодня молімося за перемогу України! Ми сильні, бо ми єдині, бо ми боремося за свою країну. Ми є господарі своєї землі. Ми сильні тим, що ми віримо в перемогу! Українці сильні духом і волею. Життя переможе! Україна переможе! 
Слава Україні! Героям Слава!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8013 / 1.67MB / SQL:{query_count}