Електронний квиток: як їздитимемо через місяць

Скільки у Львові коштуватиме проїзд у громадському транспорті, як оплачуватимемо його та чи буде перехідний період, щоби навчитися користуватися транспортною карткою

Електронний квиток на території Львівської МТГ повинен запрацювати з 11-13 січня 2022 року. Мова про його впровадження ведеться уже давно, ще з 2012-го. Два роки тому справа зрушила з місця, а 13 серпня 2021 року виконком Львівської МТГ офіційно запровадив автоматизовану систему оплати проїзду (АСОП) у громадському транспорті на всій території громади і встановив нові правила проїзду. Про те, що зміниться та що потрібно зробити, аби мати змогу користуватися пільгами, «Львівська Пошта» вже писала у матеріалі «Електронний квиток: як їздитимемо з 2022-го» (№36 (2357) від 2 вересня 2021). 
Процес іде до завершення, залишився місяць. Багато львів’ян, маючи досвід попередньої реформи, налаштовані скептично і з побоюванням: більшість пільговиків ще не отримали свої картки, не мають карток учні та студенти, невідомо, де і коли можна буде придбати звичайні картки, немає можливості спробувати ними користуватися… Тож повертаємося до цієї теми, щоб з’ясувати, чи справді система запрацює, та які вирішення проблемних питань мають реалізатори проєкту.

Скільки платитимемо

Передусім нагадаємо, що загалом буде три типи транспортних карток «ЛеоКарт»: загальна – неперсоналізована, яку можна буде придбати в мережі розповсюдження і періодично поповнювати рахунок (однак її потрібно зареєструвати на відповідному сайті); персоналізована – пільгова, яка міститиме фото й особисті дані пасажира (саме її безкоштовно отримають всі зареєстровані у Львівській МТГ, що мають право на стовідсоткову пільгу в громадському транспорті; таку картку на бажання можуть виготовити й непільговики, надавши необхідні дані), і туристична. Однак транспортна картка є лише носієм е-квитка – сам квиток зберігатиметься в Особистому кабінеті мешканця. 
Наразі нові тарифи ще не затверджені, але вже є проєкт рішення виконкому. 
Пропоновані тарифи:
1. Разовий е-квиток на одну поїздку з можливістю пересадки впродовж 40 хвилин – 10 грн.
2. Разовий паперовий квиток, придбаний у водія, – 15 грн, проте він не дає права на пересадку. 
3. Місячний абонемент коштуватиме 420 грн; на три місяці – 1200 грн; на пів року – 2200 грн; річний абонемент – 3650 грн.
4. Для пенсіонерів та осіб, які мають право на пільгу, передбачену законодавством України, та які зареєстровані або проживають (мають довідку від ОСББ, ЛКП чи інших уповноважених організацій) на території Львівської МТГ, перші картки безкоштовні, для всіх інших, у тому числі учнів та студентів, пільговиків з інших населених пунктів вартість картки становитиме 60 гривень. 
5. Вартість місячного абонемента для студентів, які мають персоналізовану картку, пропонують встановити 210 грн, на пів року – 1100 грн.
6. Для пільговиків, які отримають персоналізовані транспортні картки, проїзд залишається безкоштовним, проте лише на 60 поїздок. Хто захоче їздити частіше – муситиме платити. 
7. Учні за наявності учнівських карток протягом навчального року також їздитимуть безкоштовно, проте є ліміт – 60 безкоштовних поїздок на місяць. А от під час літніх канікул проїзд школярів у громадському транспорті буде платний – 10 грн.
8. Туристичні картки не матимуть обмеження щодо кількості поїздок, але визначений термін їхньої дії: на один день – 35 грн; на два дні – 60 грн; на три дні – 80 грн і тижнева – 200 грн.
9. Вартість перевезення одного місця багажу в громадському транспорті становитиме 10 грн, штраф за проїзд без квитка збільшать до 200 грн, його треба буде сплатити на місці. 
Перевізник отримуватиме кошти не за кількість пасажирів, а за надані кілометри послуг. Запропоновані, зокрема, такі тарифи: для автобуса великої місткості – 48 грн/км; середньої – 29 грн/км, трамвая – 82 грн/км і тролейбуса – 72 грн/км. Сюди входять зарплата, пальне й електроенергія, витрати на запчастини та інші видатки. 

Перехідний період

Як розповів «Львівській Пошті» директор ЛКП «Львівавтодор» Микола Власюк, жодних проблем, які могли б затримати запровадження е-квитка, немає. Його поетапне запровадження планують із січня, орієнтовно 11-13 числа. 
«Під час першого етапу дамо можливість користуватися пільговими персоніфікованими картками. З 11 січня дамо час, щоб люди мали можливість навчитися робити це, бо багато пільговиків – люди похилого віку. У цей час наші контролери (уже маємо їх близько 50 осіб плюс контролери «Львівелектротрансу»), загалом близько сотні осіб, допомагатимуть пасажирам вчитися користуватися картками і встановленими пристроями. Всі інші пасажири на першому етапі оплачуватимуть проїзд без змін. Скільки часу триватиме цей перехідний період, побачимо із ситуації», – пояснює він.
Пристрої мають звукові сигнали, тож незрячі й слабозорі люди зможуть ними користуватися. 
«Ми виїжджали на підприємства УТОСу, щоби прийняти заяви від незрячих, виготовимо для них картки. Думаємо над тим, як зробити так, щоб ці люди мали змогу навчитися і могли безперешкодно користуватися громадським транспортом. Найближчим часом організуємо виїзд для прийняття заяв і в школі для дітей із вадами зору. Стараємося робити такі виїзди за зверненням організацій, щоб люди з інвалідністю могли максимально комфортно отримати картки», – запевняє співрозмовник. 

Коли видадуть картки пільговикам

Зі слів Миколи Власюка, станом на 10 грудня заяви і пакети документів подало вже 88,5 тисячі осіб. Опрацьовані 33 000 заяв, надруковані більш ніж 20 000 карток (їх уже почали видавати). З 15 грудня запрацювало 17 пунктів видачі карток, також діє 26 пунктів прийому документів, де щодня готові прийняти не менш ніж 3000 заяв. Загалом на території громади, згідно з попередніми списками, є 200 – 250 тисяч пільговиків, але певний відсоток цих громадян присутні одночасно в різних списках, тому реальна кількість 180 – 200 тисяч.
«Якщо люди мобілізуються і подадуть документи, то зможуть вчасно отримати картки. Темпи прискорилися, працюємо в такому режимі, щоби максимально швидко опрацювати ті заяви, які вже подані, та видати картки до анонсованої дати. У двох пунктах – Центрі надання послуг учасникам бойових дій (вулиця Пекарська, 41) і Центрі обслуговування пасажирів (вулиця Горбачевського, 10) люди подають заяву і відразу отримують картку. Це займає приблизно 10 хвилин», – веде далі Микола Власюк. 
Пільговики з інших населених пунктів, які не проживають на території Львівської МТГ, зможуть подати заяву, але тільки через електронний кабінет мешканця або в ЦОП на вул. Горбачевського, 10. Їм треба буде платити за картку.
«Навіть турист, їдучи в поїзді, може зареєструватися, а прибувши до міста, звернутися в центр видачі й отримати пільгову картку. Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті», якщо в місті діє АСОП, то кожен пільговик має мати електронний квиток, інакше оплачує проїзд на загальних підставах», – каже Микола Власюк.

Як виробити картку учням та студентам

Учні та студенти з числа осіб, які мають право на стовідсоткову пільгу, передбачену законодавством України, і проживають на території громади, вже можуть подавати документи або через Особистий кабінет мешканця, або записатися на прийом у Центр обслуговування пасажирів. Усім іншим потрібно дочекатися, коли буде затверджене рішення виконкому ЛМР про вартість самої картки, адже за неї треба платити.
«Раджу реєструватися в Центрі обслуговування пасажирів на Горбачевського, 10, бо тут вони відразу зможуть отримати картку. Також тут встановлений термінал для плати за картку, тож зробити це буде простіше», – пояснює співрозмовник.
Для виготовлення картки для неповнолітніх осіб подати документи повинні батьки чи законні опікуни. Присутність самої дитини необов’язкова.
Раніше мовилося, що учні та студенти отримуватимуть картку через заклади освіти. Зараз ситуація дещо змінилася: наразі така можливість є в осіб, які не мають права на стовідсоткову пільгу, передбачену законодавством.
«Навчальний заклад може зібрати заяви з відповідним пакетом документів і передати нам. Але тут є деякі труднощі, тому створюємо умови, щоб люди самі зверталися і подавали заяву або через Особистий кабінет мешканця, або до Центру обслуговування пасажирів», – наголошує директор «Львівавтодору».

Як оплачуватимемо проїзд

З його слів, де можна буде придбати картки загального користування та абонементи, буде повідомлено після затвердження рішення виконкому, проєкт якого проходить відповідні регуляторні й антимонопольні процедури. Поки немає ціни, ніхто їх не продаватиме. Орієнтовно таке рішення мало б бути ухвалене 24 грудня. Микола Власюк сподівається, що до кінця місяця можна буде завантажити і мобільний застосунок, тестування якого розробники саме завершують. Тож коли розпочнеться другий етап, жодних проблем не буде.
«Оплату можна буде здійснити транспортною карткою, банківською карткою, мобільним застосунком, який генерує QR-код, разовим квитком, придбаним у водія. Вартість мала б становити 10 гривень. Усі квитки за винятком паперового (його вартість, як передбачається, становитиме 15 гривень) дають можливість пересадки в межах 40 хвилин з моменту валідації. Якщо людина, наприклад, оплатила проїзд банківською карткою, то заходить у наступний транспорт, прикладає картку ще раз (але гроші вже не знімаються) і може спокійно собі їхати далі», – каже співрозмовник.
Згідно з рішенням виконкому, уповноваженою особою, на окремий рахунок якої надходитиме плата за проїзд, буде ЛКП «Львівавтодор». Кошти оперативно переказуватимуть перевізникам за надані кілометри послуг. 
Якщо буде прийняте обмеження – 60 безкоштовних поїздок для пільговиків, передбачене в проєкті рішення, щодо якого ще тривають консультації, то тут безумовно мовитиметься про поїздки з можливістю пересадки. Наразі не передбачені опції, щоби користувачі пільгових карток могли бачити, скільки в них ще є безкоштовних поїздок. Однак Микола Власюк пообіцяв: якщо таке обмеження буде запроваджене, то шукатимуть спосіб, щоби люди могли легко перевірити залишок пільгових поїздок і не мусили ставити «риски» чи в’язати «вузлики».

Як отримати транспортну картку учням і студентам

Учні та студенти, які мають стовідсоткову пільгу на проїзд у громадському транспорті згідно з законами України, зможуть подати документи для виготовлення пільгової транспортної картки одним із двох способів: 
– самостійно записатися в електронну чергу, прийшовши в Центр обслуговування пасажирів (вул. Горбачевського, 10), або зателефонувати з метою запису на гарячу лінію – 0 800 303 007; 
– через Особистий кабінет мешканця.
Перелік категорій, які мають право на згадану пільгу
 – діти з багатодітних сімей;
– діти з інвалідністю;
– діти-сироти;
– діти, позбавлені батьківського піклування;
– діти з інвалідністю унаслідок Чорнобильської катастрофи; 
– особи з інвалідністю по зору або з ураженням ОРА;
– неповнолітні діти або повнолітні діти – особи з інвалідністю з дитинства, в яких один із батьків загинув (пропав безвісти) під час проходження військової служби.
Для цього необхідно подати такі документи
– заява про отримання транспортної картки та згода на обробку персональних даних;
– паспорт громадянина України (ІD-картка з додатком), у разі відсутності паспорта – оригінал свідоцтва про народження;
– студентський/учнівський квиток або довідка з місця навчання;
– оригінал реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП);
– кольорове фото (3х4 см);
– документ, що підтверджує статус пільговика (посвідчення пільговика).
Решта учнів і студентів зможуть подати документи на виготовлення пільгової транспортної картки, окрім вищезазначених способів, через навчальний заклад (у кожному навчальному закладі буде відповідальна особа, яка формуватиме списки учнів чи студентів та надаватиме їх ЛКП «Львівавтодор»).
Документи, які необхідно мати, щоб оформити транспортну картку
– оригінал документа про сплату вартості транспортної картки;
– заява про отримання транспортної картки та згода на обробку персональних даних;
– паспорт громадянина України (ІD-картка з додатком), у разі відсутності паспорта – оригінал свідоцтва про народження;
– студентський/учнівський квиток або довідка з місця навчання;
– оригінал реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП);
– кольорове фото (3х4 см).

«Думаю, по-новому ми їздитимемо ще не скоро або недовго»

Ігор Зінкевич, голова депутатської комісії транспорту, зв’язку та міської мобільності, – про електронний квиток, проблемні моменти у його впровадженні та підвищення вартості проїзду в громадському транспорті

– Прошу сказати, чи потрібен Львову електронний квиток і чому?
– Як львів’янин і як депутат я був і є великим прихильником впровадження у нашому місті електронного квитка. Як львів’янин сподіваюся, що громадський транспорт стане зручнішим і буде менше проблем з добиранням, як депутат очікую більшої прозорості та економічної ефективності у галузі перевезень, що дасть можливість побачити реальну кількість пасажирів, які користуються громадським транспортом, позбавити водіїв можливості збирати кошти, вивести на маршрути контролерів, щоб не було зловживань. Однак останнім часом, з огляду на підготовку до впровадження електронного квитка, мої очікування щодо нього кардинально змінилися: думаю, по-новому ми їздитимемо ще не скоро або недовго.
– Що ви маєте на увазі?
– Електронний квиток як нововведення потрібно розглядати у комплексі: окрім суто технічної складової, тобто встановлення валідаторів і консолей, програмного забезпечення тощо, є ще економічна складова, тобто чи зможе нова система забезпечити повноцінну й ефективну роботу громадського транспорту, яку частину витрат треба буде покрити за рахунок місцевого бюджету і чи витримає таке навантаження бюджет. Окрім того, є ще інформаційна та правова складові. На жаль, щодо кожної з них маю чимало питань, відповіді на які хотів би почути у звіті керівника управління транспорту на сесії міськради. Однак міський голова заблокував таку можливість та пообіцяв узяти на себе відповідальність за помилки, якщо такі будуть, оскільки він і найняв за контрактом керівників департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури і управління транспорту. Ми, члени депутатської комісії, хотіли почути відповіді міського голови на запитання, які нас непокоять, на засіданні комісії, однак цього понеділка уже втретє його не дочекалися. 
– А що саме непокоїть вас у технічній складовій?
– Тут питань найменше. Валідатори встановлені, картки хоч із запізненням, але почали друкувати. Та чи встигнуть за місяць роздати їх попри те, що нині їх уже видають у 17 пунктах? До того було два, тож маю великі сумніви. Окрім тих громадян, пільги яким передбачені законодавством, і пенсіонерів, персоніфіковані картки належить виготовити ще й для учнів та студентів, а для цього треба прийняти від них документи. Маю побоювання, що цього не встигнуть зробити, отже, процес затягнеться як мінімум на три місяці. 
Понад те, зараз начебто триває віртуальне тестування, але не бачу фізичного, про яке ми говорили ще в серпні і яке треба було провести хоча б за три місяці до запуску електронного квитка. Тобто люди вже мали б отримати картки і пробувати валідуватися, щоби перевірити систему, тестувати її на помилки. Є дуже висока ймовірність збоїв під час операцій, якщо її дійсно введуть, як обіцяли, з 13 січня. 
– Як ви оцінюєте інформаційну складову?
– Як цілковито непрофесійну. Пільговики не знають, коли отримають свої картки, а отже, чи зможуть вони скористатися своїм правом? Ще немає інформації, де можна буде придбати картки для загального користування, де завантажити мобільні застосунки. Загалом люди не поінформовані, не навчені по-новому оплачувати проїзд, користуватися пільгами. 
– Які правові колізії можуть виникнути при впровадженні електронного квитка?
– Передусім мене насторожує прописане в проєкті рішення виконкому щодо обмеження до 60 пільгових поїздок на місяць, а також те, що кожен, хто має на це право, гарантоване законодавством України, але не зареєстрований у Львівській МТГ, аби скористатися пільгою, повинен придбати електронну картку вартістю 60 гривень. Думаю, будуть позовні заяви про обмеження права на безкоштовний проїзд, передбаченого законодавством України, які можуть заблокувати впровадження електронного квитка. Це ми намагалися пояснити на засіданні комісії керівникові департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Олегові Забарилу. Начебто нас почули, але реальних кроків у цьому напрямку не бачу.
– Обмеження 60 поїздок стосується всіх пільгових категорій?
– На жаль, так, і це мене дуже непокоїть. Законодавство України трактує це дуже просто: безперебійне, безкоштовне користування громадським транспортом без жодних обмежень щодо кількості поїздок. У нас є дві категорії пільг – одні передбачені законами України, другі – ухвалою сесії міськради. Якщо мовиться про пільги, надані Львівською міськрадою пенсіонерам та учням, то це одне, а якщо про ті, що гарантовані законодавством України, це друге, адже рішення виконкому не може бути вищим за закон. 
– Які проблеми ви бачите в економічній складовій?
– Заявлені витрати на громадський транспорт з міського бюджету в наступному році становлять708 мільйонів гривень. І це окрім того, що люди платитимуть за проїзд, тобто значною мірою витрати покриватиме не вартість квитка чи абонемента, а дотація з бюджету. Але вважаю, що цього буде замало, що сума буде значно більшою, якщо й надалі використовувати наявну транспортну мережу. Вона нерентабельна, дублювальна й неефективна. І хоча про розробку нової мережі як необхідну умову ефективного впровадження електронного квитка мовилося давно, її так і не розробили. Це економічно неправильно, невигідно, це збиткові маршрути, які будуть вести електронний квиток до подорожчання. 
– Чому треба змінювати маршрути?
– До мене дуже часто звертаються люди з різних частин міста, які мають проблеми з добиранням. Але водночас у Львові є чимало значних відрізків шляхів, якими паралельно пролягають шість-сім маршрутів. І якщо ми уже впроваджуємо у Львові електронний квиток з можливістю пересадки впродовж 40 хвилин, то навіщо дублювати маршрути? Сьогодні пасажир обирає, на який автобус сісти, приміром на вулиці Щурата, з огляду на те, куди йому треба потрапити: на Городоцьку, Личаківську, Сихів чи ще кудись. І якщо ми тепер оплачуватимемо перевізнику кілометр наданих послуг, то навіщо маємо платити за нерентабельний дубляж – краще зменшити кількість маршрутів і збільшити кількість транспортних засобів на них, скоротивши таким чином інтервал руху та зменшивши ймовірність скупчення транспорту на дорогах міста. Пасажирові не треба буде чекати 20 хвилин «свого» автобуса, якщо можна поїхати тим, який курсує що три хвилини, і спокійно пересісти на інший – з приблизно таким самим інтервалом руху, а місто не платитиме за дубльовані кілометри.
– І скільки, на вашу думку, потрібно змінити маршрутів?
– Потрібно змінити саму «логіку» мережі. В пріоритеті має бути електротранспорт, як це й передбачалося реформою перед Євро-2012, коли були впроваджені радіальні маршрути. Вважаю, це було доволі добре продумано, однак не вистачило бажання реалізувати. Уже тоді була можливість зробити ефективний пересадочний квиток із зазначенням часу його придбання, який можна було видрукувати на касовому апараті. Нашу мережу треба повністю модифікувати, а це вимагає часу. Бо якщо змінюється понад 25 відсотків маршрутів – а так воно й буде – то, згідно з постановою Кабміну, потрібно пройти процес реєстрації усіх маршрутів, на що знадобиться щонайменше чотири місяці. А якщо взяти до уваги те, що мав би бути оголошений конкурс на всі ці маршрути, то аж п’ять місяців. Тобто щоб це здійснити, потрібно приблизно пів року.
Ще з травня прошу управлінців надати своє бачення оптимізації маршрутів, однак на сьогодні в нас на комісії є лише заява про те, що вони готуються з європейським партнером їх розробляти, вивчивши пасажиропотік на основі запровадження електронного квитка. Вважаю це великою помилкою, бо це величезні витратити з бюджету і зволікання. Загалом виникає враження, що робиться все для того, аби залишити все по-старому. Розумію, що комусь це вигідно, бо з 2012 року про електронний квиток тільки й мови, а зараз роблять все для того, щоб ним було незручно користуватися, щоб можна було знову сказати, що це не працює. Ми більш ніж мільярд виділяємо щороку на дотацію громадського транспорту. Я розумію, що є причини, чому він дотаційний, але водночас не розумію, чому приватний сектор, який не оновлює транспорт, не заходить в кредити чи лізинг, їздить на тих страшних «еталонах-богданах» і… показує у фінансових звітах хай невелику, але прибутковість. Питаю чиновників: чому такі самі тарифи, такі самі затрати, ми бюджетним коштом, тобто за гроші платників податків, оновили транспорт, а ви щоразу підвищуєте вартість квитка – і ви збиткові, а приватний перевізник показує прибутковість? Як так? Тому впровадження електронного квитка невигідне, тому й робиться все для того, аби його дискредитувати. 
– Що відомо про тарифи?
– Ми, депутати, остаточної документації щодо цінової політики ще не отримали, лише на виконкомі був прийнятий проєкт рішення про нові тарифи, до того ж організували не громадське обговорення, а громадські консультації, де пропозиції людей можуть лише взяти до уваги. Ні на комісію, ні на сесію тарифи не подавали і не подаватимуть. Буде так само, як тоді, коли підвищили тариф до 10 гривень рішенням виконкому. Звідки взялися ці тарифи, не маю поняття. Бо якщо витрати ми можемо порахувати доволі просто, маючи затверджені ціни за кілометр (хоча також немає документів, як їх вирахували), протяжність маршрутів, кількість одиниць транспорту на них і кількість виходів на маршрут, то до визначення ціни квитка без даних про пасажиропотік і без оптимізації мережі є багато запитань. Я не вірю, що за таких умов 708 мільйонів гривень – це та сума, якої вистачить на дотацію, щоб громадський транспорт курсував. 
Є чимало питань і щодо абонементів. Наприклад, сьогодні місячний абонемент для користування електротранспортом коштує 240 гривень. Мені цього вистачає, бо я не їжджу автобусами. Однак я його вже не зможу придбати, а лише загальний за 420 гривень. На жаль, ціни оголошені чиновниками без участі депутатів та громадськості…
– Чи будуть змінювати тарифи?
– На моє запитання, чи зменшиться вартість проїзду, коли буде оптимізована транспортна мережа і маршрути стануть рентабельніші, відповідь чиновників була «ні». Але якщо нинішня мережа неефективна, то після її покращення мала б знизитися й вартість абонемента. Проте чиновники запевнили, що вона впродовж року не змінюватиметься.
– До чого варто готуватися містянам?
– До вкидання в один день інформації та необхідності самостійно методом тику розбиратися з проблемами на місці. Бажаю розуму контролерам, які будуть розбиратися на місцях, щоби вони з розумінням ставилися до людей. Закликаю управління транспорту, аби воно пояснило контролерам, що має минути якийсь час, аби люди могли освоїти нову систему, що треба пояснювати (і щоб було кому це робити), щоби чиновники, нарешті, почали виконувати свою роботу, а не просиджувати місця й отримувати величезні премії. Бо недостатнє інформування та впровадження електронного квитка без зміни самої транспортної мережі – це, як на мене, найбільші помилки управлінців, які за це відповідають.
Розмовляла Ольга Хворостовська
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8597 / 1.81MB / SQL:{query_count}