Маргарита і Денис цього року закінчують перший клас. Проте вчаться діти не у звичайній школі, а на екстернаті, тобто основні знання і навики опановують вдома та в різних гуртках. А до школи, до якої прикріплені, приходили кілька разів на рік, аби показати рівень знать, котрі здобули, та пройти підсумкову атестацію.
“Пошта” поспілкувалася з мамами, щоб довідатися, чому саме таку форму навчання обрали вони для своїх дітей, чи легко їм це дається та як сприймають таку освіту діти. А освітян запитала, які переваги та недоліки навчання поза школою, чи багато охочих долучитися до такої форми навчання та які школи у Львові використовують її.
Наталя Кузьма, директор з комунікації Центру громадянських ініціатив, мама Маргарити, захоплюється новітніми методиками навчання, тож і свою доньку вирішила вчити по-іншому: замість звичайної школи обрала навчання у формі екстернату.
“Вибрала такий формат навчання, оскільки мене не влаштовує рівень освітніх послуг, які надає традиційна школа. Мені, як людині, якій імпонують новації, хотілося дати дитині кращу освіту, індивідуальний підхід, – пояснює вона. – У традиційній школі атмосфера вчить дитину бути виконавцем, а мені це не подобається. Хочу, щоб моя дитина росла лідером”.
Перед тим, як зважитися на це, жінка перечитала багато спеціальної літератури, а також відверто обговорила з донькою, чому саме хоче вчити її у такий спосіб. “Дуже хотіла, щоб дитина відчула себе, мала час подумати, займатися улюбленою справою, отримувати від навчання насолоду, відвідувати різні гуртки”, – веде далі жінка.
Навчання Маргарити триває по-різному. Дівчинка відвідувала гурток, де вчилася каліграфії, іноземної, а також спортивний і театральний гуртки. А зараз захопилася шиттям: сама кроїть і шиє сумки.
Хлопці та дівчата, які вчаться удома, як показує досвід, стають організованішими, самостійнішими
“Основні знання донька здобувала на гуртках, а вдома ми лише закріплювали матеріал. Багато часу приділяла тому, щоб допомогти дитині зрозуміти людські емоції, наприклад, чому пасажири в автобусі посварилися. Математику вивчаємо в магазині: донька має порахувати, що і скільки коштує, якою має бути решта. Тобто всі знання намагаємося використовувати в побуті”, – додає співрозмовниця “Пошти”.
На переконання жінки, дуже важливою є самоорганізація. “Стараємося аналізувати, чому, наприклад, донька не змогла визначити пріоритети, змарнувала час, так і не зробивши запланованого. Виступаю як ментор, щоб проаналізувати, чому щось не вдалося, а щось вдалося, чому нападають лінощі, що буває з людьми, які можуть їх перебороти і досягти мети”, – веде далі мама Маргарити.
Та Наталя Кузьма визнає, що така форма навчання – нелегка, адже вимагає значно більше часу та зусиль, зокрема й від неї. Рідні, чоловік та мама сприйняли таку ініціативу насторожено, але були не проти, аби жінка спробувала. Тож це було ще одним стимулом, щоб іти вперед та довести іншим, що така форма навчання може дати кращі результати, аніж навчання у звичайній школі.
Це дуже добрий стимул розвиватися разом із донькою. Цей виклик допоміг зблизитися з дитиною, бо я розуміла, що ні криком, ні примусом нічого не досягти
“Домашнє навчання – це непросто. Не раз бували моменти, коли було багато роботи, руки опускалися, і я починала сумніватися: можливо, краще було б віддати доньку в традиційну школу, а вдома допрацьовувати. Це непроторений, важкий шлях. Я перебуваю в постійному пошуку, як краще організувати заняття, оптимізувати його процес. Але водночас це дуже добрий стимул розвиватися разом із донькою. Цей виклик допоміг мені зблизитися з дитиною, бо я розуміла, що ні криком, ні примусом нічого не досягти”, – каже жінка.
Яким далі буде навчання доньки, Наталя Кузьма не береться прогнозувати, адже світ постійно змінюється.
“Не планую постійно навчати доньку самотужки, можливо, буде якась інша форма навчання, де об’єднаються діти і педагоги. Хлопці та дівчата, які вчаться удома, як показує досвід, стають організованішими, самостійнішими. В сучасному світі є різні канали інформації, багато можна освоювати самому, головне заручитися надійною підтримкою”, – вважає Наталя Кузьма.
|
фото: Наталія Кузьма |
Хоча донька й відвідує багато гуртків, та, зі слів мами, це не є аж надто дорого. “У звичайній школі батьки також платять за деякі підручники, здають гроші на ремонт класу, подарунки вчителям тощо. Я також плачу, але бачу результат”, – додає вона.
На переконання Наталі Кузьми, у Львові дуже активно розвивається рух батьків, які шукають альтернативу школі. “Є багато приватних шкіл, є кілька ініціатив матерів, які створюють альтернативні навчальні заклади. Кількість батьків, готових брати на себе відповідальність, а не лише критикувати, що щось не так, постійно збільшується. В Україні вже є успішні приклади. Думаю, кількість переходитиме в якість. Нема однієї правильної відповіді, яке навчання краще. Є вибір. Тож думайте, спілкуйтеся з людьми, шукайте варіанти”, – підсумовує Наталя Кузьма.
Удома – навчання, у школі – атестація
Навчається екстерном і син Світлани Кіки, сімейного консультанта з природного батьківства. “Ми вибрали таку форму навчання, бо це дає дитині можливість іти в своєму темпі, приділяти увагу тому, що подобається, що цікаво, є можливість індивідуально навчатися, обирати цікаві матеріали, – розповідає вона. – Крім того, таке навчання допомогло нам зекономити час, аби син міг більше бути надворі, мати хобі, загалом робити те, що його цікавить”.
Син Світлани також відвідував гурток каліграфії, ліплення у гончарній майстерні, а основні предмети вивчав удома.
“Сьогодні є різні підручники, методики, за допомоги яких можна вчити дітей. Учителька, за якою ми закріплені, нам допомагала, підказувала методики навчання, а також перевіряла, що діти засвоїли”, – веде далі Світлана Кіка.
Перед тим, як обрати форму навчання, жінка обговорила це із сином, проте бажання ходити до школи у нього як не було, так і немає. Якщо захоче – мама не заперечуватиме.
А що каже закон
Відповідно до ст. 59 Закону України “Про освіту”, батьки мають право обирати форми навчання, серед яких екстернат, дистанційна і домашня. Але, зі слів Наталі Кузьми, в ньому ще не прописано, як саме має відбуватися навчання дітей удома. Тож ті, що хочуть навчати дітей у такий спосіб, мають оформити їх на екстернат.
“Батьки повинні прийти до школи, яка має таку форму навчання, обґрунтувати потребу і закріпитися за навчальним закладом, – каже Наталя Кузьма. – Раз на півтора місяця ми приходили до вчителя, який перевіряв, що дитина знає, що вміє, і радив, як краще опрацьовувати теми, а в кінці року була атестація, де перевіряли навички читання, письма, знання англійської тощо”.